«Зрозуміла Путіну мова». У Литві й Польщі привітали повідомлення про дозвіл Україні бити вглиб РФ
Президент Литви Гітанас Науседа і голова МЗС Польщі Радослав Сікорський привітали повідомлення ЗМІ про дозвіл Україні завдавати ударів углиб Росії наданими Заходом далекобійними ракетами.
«Цей день настав! Україна тепер може атакувати військові об’єкти в Росії за допомогою ракет великої дальності. Це – вирішальний момент в українській боротьбі з агресором Росією. Мир не може бути досягнутий через слабкість. Мир – нагорода сильним. Залишайся сильною, Україно!», – написав він у соцмережі X.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи повідомлення про відповідне рішення адміністрації США, зазначив, що президент Сполучених Штатів Джо Байден, знявши обмеження на використання Україною західних ракет, «відповів зрозумілою Путіну мовою».
«Жертва агресії має право на захист. Сила стримує, слабкість провокує», – написав Сікорський на платформі X.
17 листопада американські ЗМІ повідомили з посиланням на джерела, що адміністрація президента США Джо Байдена зняла обмеження, які блокували використання Україною наданої США зброї для ударів углиб російської території.
За повідомленнями, найближчими днями Україна планує здійснити перші далекобійні удари, хоча подробиці операції не розголошуються з міркувань безпеки. Очікується, що для ударів будуть використані ракети ATACMS із дальністю до 306 кілометрів.
Після цього видання Le Figaro із посиланням на джерела повідомило, що Франція і Велика Британія також дозволили Україні завдати удару вглиб російської території за допомогою своїх ракет SCALP/Storm Shadow, але потім змінило своє повідомлення і видалило ці дані.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку Вашингтона, Парижа і Лондона поки що немає.
Президент України, реагуючи на такі повідомлення, зазначив, що «такі речі не анонсують» і «ракети самі за себе скажуть».
Президент Росії Володимир Путін раніше заявляв, що удари далекобійною зброєю по російській території означатимуть участь країн НАТО у конфлікті з РФ.
Армія РФ продовжує наступати на багатьох ділянках фронту. Кожного дня ЗСУ відбивають десятки штурмів, використовуючи всі наявні для цього сили та засоби. В тому числі – дистанційне мінування. Чимало російської техніки та піхоти підриваються на вчасно і влучно встановлених боєприпасах. Як саме це відбувається – журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнавались у бойових саперів 24 окремої механізованої бригади.
Кім закликав військових покращити можливості для ведення війни – KCNA
У своїй промові минулого тижня лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав армію країни покращити спроможність вести війну, повідомило державне ЗМІ KCNA 18 листопада.
Ці коментарі пролунали на тлі занепокоєння західних лідерів через розгортання тисяч північнокорейських солдатів у Росії для участі у війні проти України.
Як пише агентство Reuters, Кім виголосив промову на конференції командирів батальйонів і політичних інструкторів, що відбулася в Пхеньяні 15 листопада.
Він заявив, що загрозливий характер Сполучених Штатів і їхніх союзників, включаючи Південну Корею, а також їхнє військове протистояння з Північною Кореєю піднесли напруженість на Корейському півострові до «найгіршої фази в історії», що вимагає підготовки до війни.
Напередодні видання Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з оцінками деяких країн G20, повідомило, що Північна Корея може розгорнути до 100 тисяч військових для допомоги Росії у її війні проти України, якщо альянс між Пхеньяном і Москвою продовжить поглиблюватися.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». Згодом у ГУР заявили про близько 12 тисяч військових КНДР у Росії.
Українська розвідка стверджує, що ЗСУ вже вступали у бій із північнокорейськими військами на території Курської області Росії, а президент Володимир Зеленський заявив про втрати сил КНДР.
У НАТО рішуче засудили розширення військової співпраці між Росією і КНДР. В альянсі наголосили, що відправлення північнокорейських військ є небезпечною ескалацією і порушує резолюції Ради безпеки ООН. Таке нарощування підтримки Москви в її агресивній війні проти України викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти, наголошується в заяві.
Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель у ході візиту до Києва 9 листопада також зазначив, що присутність північнокорейських військ на фронті є додатковою загрозою, і наголосив на необхідності дипломатичного тиску на Пхеньян.
У КНДР надання своїх військ Росії заперечують, а в РФ це прямо не підтверджують, але й не спростовують, підкреслюючи при цьому, що присутність північнокорейських військових відповідала б положенням договору між країнами, який передбачає військову й іншу допомогу сторін одна одній у разі агресії з боку третьої країни.
Війська РФ завдали нового удару по інфраструктурі Сум, у місті зникло світло – влада
Російські війська у ніч на 18 листопада вкотре завдали удару по Сумах, внаслідок чого в частині міста зникло світло, повідомила місцева влада.
«Сьогодні о 00:10 ночі ворог завдав ракетного удару (ймовірно, балістичною ракетою) по критичній інфраструктурі міста Суми. Наразі зникло світло в місті. Аварійні служби працюють. Наслідки удару встановлюються», – заявили у Сумській обласній військовій адміністрації.
В.о. міського голови Артем Кобзар уточнив, що світло зникло в кількох районах, кілька лікарень працюють на генераторах.
За його словами, електропостачання планують відновити «найближчим часом».
Кобзар також повідомив, що на знак скорботи за загиблими внаслідок вчорашнього російського удару в Сумській міській територіальній громаді оголосили дні жалоби 18 і 19 листопада.
За даними ОВА, через удар, завданий ввечері 17 листопада, загинули 10, поранені понад пів сотні людей, серед них є діти. У місті також пошкоджені житлові будинки, автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 134 зіткнення, найбільше на Курахівському напрямку
Від початку доби загальна кількість бойових зіткнень вздовж усієї лінії фронту зросла до 134, повідомив у вечірньому зведенні станом на 22:00 український Генштаб.
Найбільше боїв, як йдеться в повідомленні, – на Курахівському напрямку.
«Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Курахівському напрямку, на цей час доби нараховується 35 бойових зіткнень. Загарбники зберігають високу активність, намагаючись просунутися в районах Нової Іллінки, Берестків, Вознесенки, Сонцівки, Зорі, Максимільянівки, Дальнього, Курахового та Антонівки. Підрозділи Сил оборони відбили 20 атак противника. Ситуація складна, проте контрольована Силами оборони», – повідомили у Генштабі.
Крім того, за даними командування, війська РФ не полишають спроб потіснити ЗСУ із займаних позицій на Покровському напрямку.
«Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Юрівка, Григорівка та Петрівка. Загалом 23 атаки на напрямку українські захисники вже відбили, ще п’ять боєзіткнень тривають дотепер», – йдеться у зведенні.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Американський Інститут вивчення війни у звіті від 12 листопада заявив, що російські війська нещодавно просунулися в ході двох механізованих штурмів у межах Курахового і на південь від нього на заході Донецької області.
Попри заяви з мережі, що армія РФ вже зайшла в Курахове, українська сторона офіційно цього не підтверджує. Але військові експерти прогнозують, що ЗСУ у найближчі дні доведеться вийти звідти.
У Сумах число загиблих зросло до десяти, 52 людей поранені – ОВА
У Сумах внаслідок російського удару 17 листопада кількість загиблих зросла до десяти, ще 52 людей поранені, повідомили в обласній військовій адміністрації.
«Сьогодні, скерувавши ракету на густонаселений житловий район Сум, держава-терорист вбила 10 жителів обласного центру, серед яких 9-річний хлопчик та 14-річна дівчинка», – йдеться в повідомленні. У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що серед поранених – п’ятеро дітей.
Голова ОВА Володимир Артюх повідомив, що в місті пошкоджені будинки, транспортні засоби.
«Розбите скло всюди… Працюють рятувальники, добробатівці, поліція. Понад 400 мешканців пошкоджених будинків евакуюють. Розгорнутий штаб, працюють пункти незламності, мешканці сусідніх будинків і навіть з інших мікрорайонів міста долучаються до надання допомоги постраждалим», – додав Артюх.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Римі до 1000 днів повномасштабного вторгнення Росії відбувся мітинг проукраїнських сил Італії
Численна акція на підтримку України відбулася 17 листопада у столиці Італії за участю різних політичних сил, журналістів, активістів і представників академічної спільноти країни й іноземних представництв. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, подія відбулася під гаслом «1000 днів російських злочинів. 1000 днів українського опору». Її присвятили періоду в тисячу днів, що спливають 19 листопада, з початку широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну.
Згадуючи про 10-річну російсько-українську війну, яка почалася в лютому 2014 року, промовці наголошували на 1000-денній незламності українського народу і вкотре закликали італійський уряд і ЄС більш рішучими діями підтримувати боротьбу України.
Більше інформації про це і світлини за лінком
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні прокоментував повідомлення ЗМІ про дозвіл Україні завдавати ударів углиб Росії наданими Заходом далекобійними ракетами.
«План посилення України – це план перемоги, який я представив партнерам. Одним із головних пунктів є далекобійність для нашої армії. Сьогодні багато в медіа говорять про те, що ми отримали дозвіл на відповідні дії. Але ударів завдають не словами. Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть. Обов’язково», – сказав Зеленський.
Раніше сьогодні американські ЗМІ повідомили з посиланням на джерела, що адміністрація президента США Джо Байдена зняла обмеження, які блокували використання Україною наданої США зброї для ударів углиб російської території.
За повідомленнями, найближчими днями Україна планує здійснити перші далекобійні удари, хоча подробиці операції не розголошуються з міркувань безпеки. Очікується, що для ударів будуть використані ракети ATACMS із дальністю до 306 кілометрів.
Після цього видання Le Figaro із посиланням на джерела повідомило, що Франція і Велика Британія також дозволили Україні завдати удару вглиб російської території за допомогою своїх ракет SCALP/Storm Shadow.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку Вашингтона, Парижа і Лондона поки що немає.
Президент України Володимир Зеленський раніше називав частиною свого плану перемоги дозвіл використовувати далекобійні американські ракети ATACMS і британсько-французькі Storm Shadow.
Президент Росії Володимир Путін заявляв, що удари далекобійною зброєю по російській території означатимуть участь країн НАТО у конфлікті з Росією.
МВС: вісім людей загинули, десятки поранені в Сумах через удар РФ, серед них є діти
У Сумах внаслідок російського удару по житловому мікрорайону ввечері 17 листопада загинули восьмеро людей, серед яких – двоє дітей, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
У прокуратурі області зазначили також, що за медичною допомогою звернулися 20 місцевих жителів, з них троє дітей.
«Понад 400 осіб евакуйовано із пошкодженого Росією будинку в Сумах… Триває поквартирний обхід у всіх багатоповерхівках, пошкоджених внаслідок удару. Важливо перевірити кожен закуток, щоб знайти всіх постраждалих», – написав Клименко у телеграмі.
За даними прокуратури, у місті пошкоджені щонайменше 10 багатоповерхівок і транспортні засоби, кількість яких наразі уточнюється.
«За даними слідства, 17 листопада 2024 року близько 20:37, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, окупанти завдали ракетного удару по густонаселеному житловому мікрорайону в місті Суми… Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Принц Данський закликав Захід фінансувати виробництво зброї на території України
Принц Данський Йоакім закликав союзників підтримати виробництво озброєння усередині України замість закуповування старого обладнання довкола світу. Для цього Данія пропонує створити спільний фонд як єдиний ресурс для збору коштів та контрольованого використання зібраних грошей на промислово-оборонний комплекс всередині України.
Про це принц Йоакім повідомив 14 листопада, на події у Вашингтоні. Із ним поспілкувався «Голос Америки». Читайте за лінком
Північна Корея може відправити на допомогу РФ 100 тисяч військових – Bloomberg
Північна Корея може розгорнути до 100 тисяч військових для допомоги Росії у її війні проти України, якщо альянс між Пхеньяном і Москвою продовжить поглиблюватися, повідомляє видання Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з оцінками деяких країн G20.
При цьому джерела підкреслили, що такий крок не є неминучим і що військова підтримка в такому масштабі, якщо вона відбудеться, ймовірно, відбуватиметься партіями з ротацією військ протягом певного часу, а не одноразовим розгортанням.
Очікується, що питання про розгортання в РФ північнокорейських військ порушать кілька союзників на саміті G-20 у Бразилії цього тижня, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц, коли він зустрінеться з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Офіційна Москва прямо не підтвердила, але й не спростувала присутність північнокорейських військових на своїй території, підкреслюючи при цьому, що вона відповідала б положенням договору, який передбачає військову й іншу допомогу сторін одна одній у разі агресії з боку третьої країни.
Договір між Росією та КНДР, влада якої є жорстким авторитарним режимом, передбачає співпрацю і в інших сферах. Північна Корея ще до підписання документа постачала Росії боєприпаси та військову техніку для використання у війні проти України. Росія, за даними західних розвідок, у свою чергу сприяє Північній Кореї як у постачаннях продовольства, так і в ракетній програмі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». Згодом у ГУР заявили про близько 12 тисяч військових КНДР у Росії.
Українська розвідка стверджує, що ЗСУ вже вступали у бій із північнокорейськими військами на території Курської області Росії, а президент Володимир Зеленський заявив про втрати сил КНДР.
У НАТО рішуче засудили розширення військової співпраці між Росією і КНДР. В альянсі наголосили, що відправлення північнокорейських військ є небезпечною ескалацією і порушує резолюції Ради безпеки ООН. Таке нарощування підтримки Москви в її агресивній війні проти України викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти, наголошується в заяві.
Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель у ході візиту до Києва 9 листопада також зазначив, що присутність північнокорейських військ на фронті є додатковою загрозою, і наголосив на необхідності дипломатичного тиску на Пхеньян.
ЗМІ: Байден дозволив Україні бити по Росії американськими ракетами великої дальності
Адміністрація президента США Джо Байдена зняла обмеження, які блокували використання Україною наданої США зброї для ударів углиб російської території, пишуть американські ЗМІ. Зокрема, про це повідомили три джерела Reuters, знайомі із ситуацією, назвавши це суттєвою зміною політики США у війні між Україною й Росією. Інформацію також підтверджують джерела видання The New York Times.
За повідомленнями, найближчими днями Україна планує здійснити перші далекобійні удари, хоча подробиці операції не розголошуються з міркувань безпеки. Очікується, що для ударів будуть використані ракети ATACMS із дальністю до 306 кілометрів.
У Білому домі ситуацію поки не коментували.
Видання вказують, що рішення адміністрації Байдена, ухвалене після кількох місяців прохань з боку української сторони, з’явилося за два місяці до вступу на посаду новообраного президента США Дональда Трампа, який обіцяв обмежити подальшу підтримку України.
За словами цитованих ЗМІ офіційних осіб, дозвіл Україні використовувати ракети великої дальності став відповіддю на рішення Росії використовувати у війні північнокорейські війська.
Поки невідомо, чи Трамп скасує рішення Байдена, коли вступить на посаду. Трамп давно критикував масштаби фінансової і військової допомоги США Україні й обіцяв швидко припинити війну між Росією й Україною, не пояснюючи, як саме.
При цьому деякі республіканці в Конгресі закликали Байдена послабити правила щодо використання Україною зброї, наданої США.
Росія попереджала, що сприйме крок до послаблення обмежень на використання Україною зброї США як серйозну ескалацію.
Кількість загиблих від ударів РФ у Херсонській громаді зросла до 4 – МВА
У Херсонській громаді внаслідок російських ударів 17 листопада, за останніми даними, загинули четверо людей, повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«У Кіндійці травми, несумісні з життям, внаслідок скиду ворогом вибухівки з дрона отримав 65-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Раніше голова МВА повідомляв про трьох загиблих і дев’ятьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Дрони-приманки Росії: де виготовляють і з якою метою? (розслідування)
На секретній фабриці у Татарстані в Росії інженери виготовляють сотні дронів-приманок, призначених для виснаження української оборони, яка захищає країну російської агресії. РФ також почала виготовляти термобаричні боєголовки для БПЛА.
Про це йдеться в розслідуванні агентства Associated Press, на яке звертає увагу «Голос Америки». Читайте за лінком
В «Укренерго» попередили про відключення світла 18 листопада
В усіх регіонах України 18 листопада вимушено будуть застосовуватися заходи обмеження споживання, від 6:00 до 22:00 діятимуть дві черги відключень одночасно, повідомили в «Укренерго».
«Причина тимчасового повернення обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час сьогоднішньої масованої ракетно-дронової атаки. Енергетики працюють над ліквідацією наслідків аварії, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання», – йдеться в повідомленні.
Останнім часом в Україні не діяли графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадували, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
Шольц пояснив, чому говорив із Путіним, і визнав, що погляди Кремля на Україну не змінилися
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його розмова з Володимиром Путіним 15 листопада не показала зміни у поглядах російського лідера на війну проти України. Водночас канцлер пояснив своє різко критиковане рішення зателефонувати в Кремль.
Виступаючи в аеропорту Берліна 17 листопада перед відльотом на саміт G20 у Бразилії, Шольц сказав, що варто було поговорити з Путіним, щоб розвіяти будь-які ілюзії, які він міг плекати щодо того, що Захід нібито збирається відмовитися від підтримки України.
Канцлер додав, посилаючись на повернення Дональда Трампа на посаду президента США, що було б погано, якби Вашингтон підтримував регулярні контакти з Путіним, тоді як жоден європейський лідер цього не робив би.
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
«Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись. Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість Росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни», – наголосив президент.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 17 листопада заявив, що нічний російський удар по Україні показав неспроможність телефонної дипломатії.
«Ніхто не зупинить Путіна телефонними дзвінками. Нічна атака, одна з найбільших у цій війні, довела, що телефонна дипломатія не може замінити справжню підтримку України з боку всього Заходу. Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, а й для нашого майбутнього», – написав він у соцмережі X 17 листопада.
У Варшаві пів сотні росіян вийшли на марш проти війни РФ в Україні
Понад 50 росіян, які живуть у Польщі, влаштували 17 листопада у середмісті Варшави антивоєнний марш, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Учасники демонстрації тримали у руках прапори Польщі та Європейського союзу. Також кілька мітингувальників повʼязали на спинах біло-синьо-білі стяги, які стали символом антивоєнних протестів 2022 року в Росії. Учасники акції скандували «Нет войне», «Путина в Гаагу» і «Слава Україні».
«Ми всі підтримуємо росіян, які всередині Росії не можуть вийти на протести зі зрозумілих причин, тому що за слова «нет войне» можна загриміти на 10 років, зруйнувати своє життя і нічого не змінити. Також ми підтримуємо необхідність виведення військ із України. Звичайно, якщо ми зараз покричимо «Путін, виведи війська», ми розуміємо, що він їх не виведе ні сьогодні, ні завтра, але це знак нашої з вами солідарності, це антивоєнний голос. Він повинен звучати, це важливо», – каже організаторка маршу Маріанна.
Крім виведення військ з України, учасники акції вимагали притягнення Путіна до відповідальності за воєнні злочини, звільнення всіх політичних вʼязнів і виступали за демократичну і безпечну для сусідів Росію.
«Я написала на плакаті «Перемога України – шанс для Росії». Я справді цього хочу. Мені болить за долю України, за людей, які на окупованих територіях. Вважаю, що припинення вогню це жахливий варіант, бо це зрада людей, які в окупації. Україна повинна повернути всі свої території, в тому числі Крим. Що більшою і руйнівною буде поразка Путіна, то більший шанс на справжні зміни в Росії», – вважає Валентина, яка виїхала з Росії 10 років тому.
Частина мітингувальників мали на обличчях медичні маски або шалики, кажуть – це з міркувань власної безпеки і безпеки родичів, які залишилися в Росії.
«Я живу у Польщі два роки, виїхала тому, що я не хочу жити в країні, яка розв’язала війну. У Росії немає політичних прав та свобод і стає тільки гірше. Можливо, якби я залишилася, вже б сиділа у в’язниці», – розповіла Радіо Свобода одна з учасниць маршу Єва.
За словами організаторки варшавського маршу, подібні зібрання росіян у той самий час відбулися у Кракові й Катовицях.
Тим часом, у Берліні 17 листопада пройшов антивоєнний марш, організований російськими опозиціонерами Іллею Яшиним, Юлією Навальною і Володимиром Кара-Мурзою. Опозиціонери заявили, що мають три основні вимоги: «негайне виведення» військ з України, суд над Путіним як «воєнним злочинцем» і звільнення всіх політв’язнів у Росії. Поліція оцінила число учасників акції в близько 1800.
Подібні акції також планувалися в інших німецьких містах, зокрема, Бремені, Геттінгені, Дюссельдорфі та Франкфурті-на-Майні.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв розкритикував антивоєнну ходу в Берліні у своїй колонці для Zeit. Дипломат вважає, що це PR-акція, «цільовою аудиторією якої є не російське населення, а німецькі медіа й політики». «Боротьба ведеться не проти російського режиму, а за увагу Німеччини», – заявив Макеєв.
За його словами, акція – це «прогулянка без гідності та без наслідків», яка свідчить про «слабкість» опозиції.
Туск: ніхто не зупинить Путіна телефонними дзвінками
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що нічний російський удар по Україні показав неспроможність телефонної дипломатії.
«Ніхто не зупинить Путіна телефонними дзвінками. Нічна атака, одна з найбільших у цій війні, довела, що телефонна дипломатія не може замінити справжню підтримку України з боку всього Заходу. Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, а й для нашого майбутнього», – написав він у соцмережі X 17 листопада.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська під час масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України 17 листопада застосували 120 ракет і 90 БпЛА.
102 ракети і 42 дрони, за даними військових, збили, 41 БпЛА «локаційно втрачено» у різних регіонах України, ще два безпілотники полетіли в бік Росії й окупованої території України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що масована атака РФ по Україні «є відповіддю російського диктатора Володимира Путіна тим лідерам, які дзвонили чи зустрічалися з ним останнім часом».
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
«Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись. Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість Росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни», – наголосив президент.
Двоє енергетиків загинули через удар Росії по Одещині – влада
Двоє загиблих внаслідок російського удару по Одещині 17 листопада були співробітниками «Укренерго», повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«41-річний Дмитро Камінний і 44-річний Максим Шаргородський… були досвідченими фахівцями, які присвятили багато років роботі в енергетиці. Без батьків залишилися їхні доньки 10 і 14 років», – написав Кіпер у телеграмі.
В «Укренерго» повідомили, що Дмитро Камінний працював у них 16 років: від 2012 року був диспетчером однієї з електропідстанцій, «де сьогодні і загинув».
Згідно з повідомленням компанії в телеграм-каналі, Максим Шаргородський на підстанції «Укренерго» працював від 2005 року: спочатку електрослюсарем й електромонтером, а потім виконувачем обов’язків диспетчера.
«З початку повномасштабної війни до травня 2023 року Максим був мобілізований. Після повернення продовжив працювати електромонтером», – зазначили у компанії.
Раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих, пораненого підлітка і перебої з постачанням тепла, води і світла на Одещині через російський удар 17 листопада.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська під час масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України 17 листопада застосували 120 ракет і 90 БпЛА.
102 ракети і 42 дрони, за даними військових, збили, 41 БпЛА «локаційно втрачено» у різних регіонах України, ще два безпілотники полетіли в бік Росії й окупованої території України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У ніч на 17 листопада Росія завдала найбільшого ракетного удару по території України за останні три місяці. Війська РФ вдарили ракетами різного типу та дронами-камікадзе. Вибухи пролунали в Києві та низці інших міст. Є загиблі та поранені. По всій Україні зафіксовано влучання в об'єкти критичної інфраструктури. Більше інформації у фотогалереї за лінком