На полі бою в Україні Росія перехопила ініціативу і хоче закріпити свої здобутки напередодні будь-яких потенційних мирних переговорів з Києвом.
Перебуваючи в наступі щонайменше з середини літа, російські війська прискорили просування, розбиваючи українські війська по всій 1100-кілометровій лінії фронту: на півдні під Вугледаром і Покровськом, далі на півночі під Часовим Яром і Куп'янськом, і навіть у Курській області Росії, куди Україна здійснила несподіване вторгнення в серпні.
Москва найняла до 12 тисяч північнокорейських військових і почала розгортати їх на заході Росії що, за словами американських і українських офіційних осіб, є наступальною операцією з метою витіснити українські війська з російської території повністю.
«Ми всі знаємо, я не відкрию військової таємниці, якщо скажу, що наш фронт розвалився», – несподівано різко заявив 29 жовтня український генерал-майор Дмитро Марченко, публічно оцінюючи ситуацію. Пізніше він оголосив про свою відставку, що багато хто сприйняв як покарання за його відвертість.
На вихідних Україна влаштувала власну демонстрацію сили, спрямувавши десятки безпілотників на Москву і пів дюжини інших російських регіонів. Ця атака, яка зірвала кілька рейсів, але в цілому не завдала значної шкоди, стала найбільшою у своєму роді відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.
Все це означає, що війна Росії проти України наближається до чергового критичного етапу, коли посилюється тиск з метою припинення вогню або укладення мирної угоди, яка б призупинила, а то й повністю зупинила бойові дії, що тривають вже майже 33 місяці.
Тиск зростає значною мірою через обрання президентом США Дональда Трампа, який виступив з різкою критикою розміру американської допомоги Україні. Трамп неодноразово обіцяв швидко завершити конфлікт, але не надав жодних подробиць.
ОГП: сили РФ вбили цивільну жінку у Тернах на Донеччині, ведеться розслідування
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом вбивства цивільної людини військами РФ на Донеччині.
Як повідомляє Офіс генпрокурора, розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, що поєднане з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України) ведеться за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.
За попередніми даними, 10 листопада на околицях села Терни Лиманської громади представники армії РФ здійснили напад на мирну жительку – жінка йшла вулицею, коли російські військові відкрили по ній вогонь, внаслідок пострілу зі стрілецької зброї вона загинула на місці.
Наразі проводяться оперативні слідчі дії для встановлення всіх обставин трагедії та ідентифікації загиблої.
Село Терни розташоване на лінії фронту. Аналітичний проєкт Deep State 1 листопада писав, що військовим РФ вдалось зачепитись на північних околицях села, тривають бої.
Після цього 4 листопада начальник Лиманської міської військової адміністрації Олександр Журавльов у коментарі Суспільному казав, що в Тернах залишаються 16 людей, вони не хочуть виїжджати з села.
Після обвалу мосту в окупованому Криму рух залізницею призупинили
В окупованому Криму зупинили вантажні перевезення залізницею між півостровом та окупованою частиною Запорізької області через обвал автомобільного мосту на дорозі Джанкой – Маслово. Про це повідомляють російські агенції ТАСС та «РИА Новости » з посиланням на Мінтранс Росії.
Залізничний рух обіцяють поновити протягом доби. Крім того, зупинено рух на ділянці дороги Солоне Озеро – Джанкой.
Про обвал мосту, який розташований над залізничними коліями на перегоні Джанкой – Мамут, стало відомо увечері 13 листопада. У російській адміністрації Джанкойського району повідомили, що міст не витримав ваги великовантажного автомобіля. У момент обвалу на мосту, крім вантажівки, був легковий автомобіль. Постраждали двоє людей, їх госпіталізували.
Відновлення зруйнованого автомобільного мосту займе 3-4 місяці і вимагатиме 180-200 мільйонів рублів, заявила влада окупованого Криму. Роботи будуть проведені у 2025 році, повідомив призначений Росією голова півострова Сергій Аксьонов.
ДСНС: рятувальники ліквідували пожежу на Полтавщині, яка виникла через атаку РФ
Рятувальники ліквідували пожежу на Полтавщині, яка виникла через російську атаку.
Як повідомила у телеграмі пресслужба ДСНС, постраждалих внаслідок російського удару по промисловому об’єкту та пожежі немає.
Ввечері 13 листопада місцева влада повідомила, що російські військові БПЛА завдали удару по промисловому об’єкту в Миргородському районі Полтавської області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Держдума Росії зобов’язала добровольців компенсувати втрачену військову техніку
Державна дума Росії ухвалила закон, згідно з яким добровольці в російській армії повинні будуть зі своїх зарплат відшкодовувати вартість зіпсованої чи втраченої військової техніки, повідомили російські медіа 13 листопада.
Під це визначення потрапляє, зокрема, техніка, яку військові залишають на полі бою під час відступу.
Згідно з проєктом закону, платитимуть військові РФ з окладів – частину з них будуть утримувати. При завданні техніці «збитків з необережності» військові нестимуть матеріальну відповідальність у розмірі завданих збитків.
Сума, однак, обмежиться одним окладом місячного грошового утримання (щонайменше 210 тисяч рублів, або близько 2 115 доларів) та однією щомісячною надбавкою за вислугу років.
Російські військові також нестимуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди за розкрадання техніки, умисне знищення, пошкодження, псування, незаконне використання майна чи інші умисні дії.
Російські мобілізовані та контрактники вже несуть таку відповідальність. Термін притягнення до матеріальної відповідальності становить три роки з дня виявлення збитків.
Стратком ЗСУ: Куп’янськ повністю перебуває під контролем Сил оборони
Місто Куп’янськ на Харківщині перебуває повністю під контролем Сил оборони України, повідомляє у фейсбуці Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України.
У ЗСУ нагадують, що вчора українські воїни зупинили просування противника на Куп’янськ, знищили всю його бронетехніку та ліквідували значну частину живої сили.
Стратком додає, що населений пункт Іллінка Донецької області також перебуває під контролем українських військ, але на його околицях постійно тривають бої.
Проєкт DeepState ввечері 13 листопада заявив, що незначна кількість російських військ змогла проникнути у Купʼянськ, але «зусиллям БпАК 116 ОМБр, 14 ОМБр та суміжників вдалося знищити частину десанту». Також проєкт повідомив про окупацію Іллінки.
На початку повномасштабного вторгнення сили РФ вже окуповували Куп’янськ. Але у вересні 2022 року місто було звільнене від російських військ.
Нині у Харківській області тривають бойові дії на двох напрямках – на півночі регіону та в районі Куп’янська.
Наприкінці жовтня начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін в ефірі Еспресо заявив, що російські війська перебувають за 2,5−3 кілометри від міста.
Без Криму і НАТО: Трамп готує швидке рішення по Україні?
Навіщо Ілон Маск слухав телефонну розмову Дональда Трампа з Володимиром Зеленським? Чому Кремль відсахнувся від повідомлень про розмову Трампа з Володимиром Путіним як «чорт від ладана»?
Чи справді Зеленський писав «План перемоги» «під Трампа», якому ніби сподобались кілька його положень? Чи стає Зеленський «трампістом»?
Що з «Мирним планом» Трампа і чи справді треба «забути» про Крим і членство в НАТО?
Аналізуємо майбутню команду президента Трампа – що від цих людей чекати Україні?
Про всі ці питання – у відеоподкасті «Штатна ситуація» з професором політології Університету Бейлор в Техасі Сергієм Куделею та міжнародним редактором Радіо Свобода Ростиславом Хотином.
Перемога Трампа у США змушує Сеул переглянути можливість надання зброї Україні – Bloomberg
Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США змушує Південну Корею переосмислити можливість відправки зброї безпосередньо в Україну, пише Bloomberg з посиланням на чиновника, який побажав залишитися неназваним, оскільки обговорення є закритим і триває.
За його словами, уряд президента Юн Сок Йола змушений враховувати позицію новообраного президента США, щоб вирішити, чи варто змінювати свою давню політику відмови від надання летальної допомоги Києву. Сеул також вивчає, як підхід Трампа до війни вплине на підтримку України з боку низки країн.
Офіс Юна заявив, що уряд вивчить можливі сценарії військового співробітництва між Росією та Північною Кореєю після розгортання військ Пхеньяном і вживатиме контрзаходів.
«Ми будемо тісно координувати свої дії з нашим союзником і партнерами в цьому процесі», – йдеться в заяві у відповідь на запитання агентства Bloomberg щодо останніх роздумів Південної Кореї про відправку зброї в Україну.
Сеул тривалий час опирався закликам західних союзників задіяти свої величезні військові запаси і безпосередньо відправити зброю або боєприпаси в Україну, вважаючи за краще допомагати Києву нелетальною допомогою. Однак розгортання Північною Кореєю, за оцінками США, до 12 000 військовослужбовців у Росії змінило цю позицію. Юн заявив, що пряма участь Пхеньяна в конфлікті становить загрозу для безпеки його країни.
Президент Південної Кореї заявив, що Сеул не виключає підтримки України зброєю. Про це він заявив на пресконференції минулого тижня, коли результати виборів у США ще не були відомі.
Після появи повідомлень про розгортання солдатів КНДР у Росії Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
ДСНС: Росія завдала удару по Костянтинівці, 4 поранених
Російська армія завдала авіаудару по місту Костянтинівка Донецької області, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 14 листопада.
«Чотири людини поранені, пошкоджені 25 приватних будинків, адмінбудівля та підприємство», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що рятувальники ліквідували пожежу житлового будинку.
За даними обласної влади, протягом попередньої доби на Донеччині загинули двоє цивільних, ще вісім людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Новообраний президент США Дональд Трамп планує посадити за стіл переговорів обидві сторони, і таким чином завершити війну Росії проти України, заявив номінований на посаду радника президента з нацбезпеки Майк Волц у коментарі «Голосу Америки».
«Президент чітко висловився, що він бажає привести обидві сторони до столу переговорів. Він зосереджений на припиненні війни, а не її продовженні», – сказав Волц після зустрічі республіканців із Трампом у середу, 13 листопада.
Він додав, що бачення безпекової політики щодо України залежить від новообраного президента США Дональда Трампа.
«Це залежить не від мене, а від рішення президента», – сказав республіканець.
На посаді радника з нацбезпеки Майк Волц замінить Джейка Саллівана. Радник iз національної безпеки – це вагома посада в президентській адміністрації, яка, однак, не вимагає затвердження Сенатом. Як пише Reuters, у цій ролі Волц відповідатиме за інформування Трампа про ключові питання національної безпеки та координацію з різними агенціями.
Про намір призначити колишнього офіцера-спецпризначенця, конгресмена-республіканця від штату Флорида Майка Волца на роль радника з національної безпеки у своїй майбутній адміністрації Дональд Трамп оголосив 12 листопада.
Трамп під час виборчої кампанії обіцяв незабаром закінчити війну в Україні. При цьому джерела різних ЗМІ стверджують, що чіткого плану Трамп не має – крім загального бачення того, що конфлікт повинен припинитися, ймовірно, за рахунок поступок з обох сторін.
Позиція чинної адміністрації США полягає в тому, що будь-які рішення про умови миру з Росією повинна приймати влада України. Сполучені Штати ж готові допомагати Україні у боротьбі з агресією «стільки, скільки буде необхідною», але без прямої участі американських військових у бойових діях.
Адміністрація президента США Джо Байдена «дасть сигнал» Конгресу щодо додаткових коштів для України на 2025 рік, заявив радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван.
«Цілком логічно, що протягом наступних двох місяців адміністрація дасть сигнал Конгресу, що ми хотіли б бачити додаткові кошти для України на 2025 рік, щоб вони могли бути в найкращій позиції, в найсильнішій позиції для переговорів, щоб вони досягли своїх цілей, щоб вони перемогли за столом переговорів», – сказав він під час брифінгу.
Салліван не коментував, у якій формі це буде, але додав, що адміністрація Байдена «дуже добре розуміє необхідність і логіку пошуку додаткових ресурсів на 2025 рік».
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Трамп виступав із суперечливими заявами, з одного боку, стверджуючи, що якби він був президентом, Росія не наважилася б напасти на Україну, з іншого – критикуючи адміністрацію Джо Байдена і демократів за виділення коштів Україні.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
ЗМІ: Трамп і Байден під час зустрічі говорили про Україну та Близький Схід
Новообраний президент США Дональд Трамп розповів, що під час зустрічі з чинним президентом Джо Байденом у Білому домі обговорювали «два питання, в яких не було однакового бачення раніше» – війну в Україні та ситуацію на Близькому Сході. Подробиць розмови Трамп не навів.
За його словами, він запитав думки Байдена щодо війни в Україні та отримав її.
«Крім того, ми дуже багато говорили про Близький Схід. Я хотів дізнатися про його думку про те, де ми знаходимося. І він повідомив мені її, він був дуже люб’язний», – додав Трамп у телефонному інтерв’ю виданню New York Post.
За словами Трампа, вони з Байденом були раді бачити один одного і збираються зустрітися ще раз до інавгурації, що відбудеться 20 січня. Байден привітав Трампа і зазначив, що розраховує на «плавний перехід» влади у січні.
Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр повідомила, що зустріч тривала близько двох годин, до неї приєдналися керівник апарату Білого дому Джефф Зінтс і майбутня керівниця апарату Сюзі Вайлз.
«Це була предметна зустріч та обмін думками. Вони обговорили важливі питання національної безпеки та внутрішньої політики, що постають перед нацією та світом», – розповіла вона журналістам.
Напередодні зустрічі радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван сказав, що Байден закликатиме продовжувати підтримку України та не кидати Київ, оскільки це може призвести до ще більшої нестабільності в Європі.
Трамп під час виборчої кампанії обіцяв незабаром закінчити війну в Україні. При цьому джерела різних ЗМІ стверджують, що чіткого плану Трамп не має – крім загального бачення того, що конфлікт повинен припинитися, ймовірно, за рахунок поступок з обох сторін.
Позиція чинної адміністрації США полягає в тому, що будь-які рішення про умови миру з Росією повинна приймати влада України. Сполучені Штати ж готові допомагати Україні у боротьбі з агресією «стільки, скільки буде необхідною», але без прямої участі американських військових у бойових діях та зі збереженням низки обмежень, наприклад, на застосування Україною далекобійної зброї.
Повітряні сили: ЗСУ збили 21 російський БПЛА, майже 40 були локаційно втрачені
Повітряні сили ЗСУ повідомляють про збиття 21-го російського безпілотника у Сумській, Харківській, Полтавській та Київській областях.
За даними ЗСУ, ще 38 безпілотників були локаційно втрачено.
Українські військові повідомляють, що у ніч на 14 листопада сили РФ атакували 59-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу із району Курська – РФ.
Попередньої ночі російські війська завдали удару по Україні96 ракетами різних типів та ударними безпілотниками.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Влада заперечує можливість виборів, але почала агітацію? Чи хочуть виборів українці?
Видання The Economist припустило, що наступного року в Україні можливі вибори. Називають навіть дату їх найшвидшого проведення – 25 травня.
Влада категорично заперечує таку можливість. Але водночас розсилає українцям агітаційні матеріали. Т
о що відбувається у штабах політичних партій, які ознаки пожвавлення політичного життя фіксують експерти і якими будуть наступні вибори, коли б вони не відбулись?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Обласна влада повідомляє про постраждалих у трьох областях через російські обстріли за добу
Протягом доби 13 листопада внаслідок російських обстрілів загинули двоє цивільних у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін:
«За 13 листопада росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Новотроїцькому і Шевченку. Ще 8 людей в області за добу дістали поранення».
За даними ОВА, поранень зазнали жителі Новотроїцького, Шевченка, Костянтинівки та Предтечиного.
Російські війська двічі атакували Харків напередодні – голова області Олег Синєгубов повідомляв про чотирьох поранених. Інша атака на місто пошкодила 13 автомобілів на парковці.
Ще двоє людей постраждали в Куп’янську.
«15:35 Куп’янський р-н, місто Куп’янськ. Внаслідок влучання FPV-дрона в авто. Постраждав 67-річний водій первинної ланки сімейної медицини. Ще одне влучання – по приватному житловому сектору. Отримав поранення 49-річний цивільний чоловік», – повідомив голова області.
Армія РФ протягом доби атакувала низку населених пунктів Херсонщини, заявив голова ОВА Олександр Прокудін.
За його словами, під обстріли потрапили комунальне підприємство, пожежна охорона, житлові будинки.
«Також окупанти понівечили господарську споруду, гараж, автівку «швидкої» та приватні автомобілі. Через російську агресію 15 людей дістали поранення», – додав він.
Вранці 13 листопада Прокудін також заявляв про загибель жительки Берислава внаслідок російського обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські війська 45 разів намагалися прорвати оборону на Курахівському напрямку – штаб
Протягом доби 13 листопада на фронті відбулося 16 бойове зіткнення, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці в четвер.
Зокрема, Сили оборони відбили вісім російських атак на Харківському напрямку, в районах Вовчанська та Високої Яруги та 12 – на Куп’янському.
Армія РФ атакувала вісім разів на Лиманському напрямку, концентруючи зусилля в районах Чернещини, Зарічного, Новоєгорівки та Тернів. У Краматорському районі сталося одне боєзіткнення біля Ступочок. Також російські загарбники намагалися сім разів просунутися вперед у районах Торецька та Неліпівки на Торецькому напрямку.
За зведенням, найбільш активними залишаються Покровський та Курахівський напрямки. Так, на Покровському ЗСУ відбили 40 атак – російська армія намагалася просунутися поблизу Сухої Балки, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Григорівки, Даченського, Миролюбівки, Петрівки, Новоолексіївки та Пустинки.
«Сили оборони продовжують стримувати ворога на Курахівському напрямку. В районах населених пунктів Берестки, Іллінка, Новоселидівка, Сонцівки, Кремінної Балки, Вознесенка, Новодмитрівка, Максимільянівка, Дальнє, Антонівка та Катеринівка окупанти 45 разів намагалися прорвати українські оборонні рубежі», – йдеться в зведенні.
Українські війська зупинили 10 російських атак на Времівському напрямку, в районах Рівнополя, Новополя, Трудового, Костянтинопольського та Макарівки.
«На Оріхівському напрямку ворожі підрозділи три рази намагались просунутись в напрямках Новоданилівки та Новоандріївки. На Придніпровському напрямку загарбники п’ять разів безрезультатно атакували позиції наших військ», – додає штаб.
За спостереженнями командування, російська армія зберігає військову присутність на кордоні з Чернігівською та Сумською областями, здійснює розвідувальну діяльність та артилерійські обстріли.
Американський Інститут вивчення війни у звіті від 12 листопада заявив, що російські війська нещодавно просунулися в ході двох механізованих штурмів у межах Курахового і на південь від нього на заході Донецької області.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила майже 1700 військових протягом доби
Російські війська втратили близько 1 690 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 14 листопада.
За оцінкою командування, армія Росії втратила загалом близько 716 070 військових за час повномасштабної війни.
Крім того, за даними штабу, Сили оборони знищили таку російську техніку:
- 9 319 танків (+19 за добу)
- 18 947 бойових броньованих машин (+51)
- 20 472 артилерійські системи (+64)
- 1 252 реактивні системи залпового вогню (+3)
- 997 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 852 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+54)
- 2 640 крилатих ракет (+4)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 29 090 автомобілів і автоцистерн (+124)
- 3 629 одиниць спеціальної техніки
Днями Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Читайте також: «Бої наближаються до Каховського водосховища»: як армія РФ просувається на півдні
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Новий лідер республіканців у Сенаті закликав підтримувати Україну
У середу, 13 листопада, республіканці обрали Джона Туна, сенатора від Південної Дакоти, своїм лідером у Сенаті.
Тун переміг під час таємного голосування, обійшовши сенатора від Флориди Ріка Скотта.
Як зазначає СNN, 63-річний Тун переміг після другого раунду виборів лідера республіканців у Сенаті, отримавши 29 голосів, тоді як Джон Корнін із Техасу отримав 24 голоси. Сенатор від штату Флорида Рік Скотт, якому віддавали перевагу прихильники Дональда Трампа, вибув у першому турі, набравши 13 голосів.
Тун офіційно стане лідером більшості 3 січня, коли новий Сенат складе присягу.
У своєму першому виступі перед пресою після обрання в середу він зазначив, що для США та Сенату починається «новий день».
«Американський народ голосно відкинув невдалу політику Байдена, Гарріс та Шумера. Наша республіканська команда згуртована. Ми раді повернути більшість і працювати з нашими колегами в Палаті представників, щоб втілити в життя порядок денний обраного президента Трампа», – сказав Тун.
У Сенаті, що має 100 членів, республіканці на виборах отримали 53 місця.
Тун зазначив, що республіканці мають «мандат від американського народу».
«Мандат не лише навести порядок у безладі, залишеному програмою Байдена, Гарріс та Шумера, але й виконати пріоритети президента Трампа. Ми подбаємо про те, щоб президент і його команда мали інструменти та підтримку, необхідні для забезпечення дотримання законів щодо безпеки кордонів і усунення насильницьких злочинців, які сіють хаос у кожному з наших штатів. Ми працюватимемо над тим, щоб знову зробити Америку процвітаючою, оптимізувавши бюрократичну машину та скасувавши дорогі правила Байдена-Гарріс».
Також, зазначив Тун, республіканці працюватимуть над відновленням американського енергетичного домінування, що «знизить витрати та зміцнить національну безпеку».
Заяви Туна про Україну
Від початку повномасштабної війни Росії проти України Джон Тун висловлював свою підтримку Києву.
Так, у травні 2022 у своєму виступі в Сенаті він заявив, що США мають «продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі за свободу», а також визнав «величезні досягнення України в успішному протистоянні російській агресії в її боротьбі за свободу».
Він наголошував, як ідеться на його вебсайті, що «український народ не може витримати цю війну без військової підтримки Сполучених Штатів та інших вільних країн», і закликав європейських партнерів зробити «значні внески, щоб допомогти Україні отримати найсильнішу позицію для перемоги у війні».
У травні 2022 року, коли Росія блокувала вивіз українського зерна до країн Африки та Азії, Джон Тун брав участь у презентації в Сенаті США двопартійної резолюції, яка засуджувала використання голоду як зброї війни в Україні та інших країнах.
«Голод не повинен ставати зброєю війни, – заявляв тоді Джон Тун. – Сполучені Штати та їхні партнери мають працювати разом, щоб відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду і ставлять під загрозу продовольчу безпеку».
«Я думаю, що більшість людей у цій країні усвідомлюють, що це важливо, щоб Україна дала відсіч Росії», – казав Тун у березні 2023 року.
Навесні 2024 року він також тиснув на Палату представників для ухвалення законопроєкту про допомогу Україні.
ISW: Росія намагається диктувати умови переговорів із Україною напередодні інавгурації Трампа
Росія не змінила своїх цілей в Україні на тлі перемоги Дональда Трампа у виборах президента Сполучених Штатів, повідомляє американський Інститут дослідження війни у звіті від 13 листопада.
«Кремль намагається диктувати умови будь-якого потенційних «мирних» переговорів з Україною напередодні інавгурації обраного президента США Дональда Трампа. Те, як Кремль намагається встановити свої умови для переговорів, рішуче свідчить про те, що цілі Росії залишаються незмінними і все одно зводяться до повної капітуляції України», – повідомляють дослідники.
За їхніми спостереженнями, Москва не виявляє бажання йти на поступки адміністрації Трампа, як і його попередника Джо Байдена. Зокрема, 13 листопада речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова заявила, що західні посадовці нібито брешуть про бажання досягти миру в Україні і єдиним шляхом цього досягти є припинення західної військової допомоги Україні.
Інститут також звернув увагу на заяви голови МЗС Росії Сергія Лаврова, який відкинув пропозиції заморозити конфлікт по лінії фронту.
«Заяви Захарової та Лаврова також підривають нещодавні спроби Путіна вдавати зацікавленість у готовності «відновити» американо-російські відносини з новою адміністрацією президента США і натомість вказують на те, що Путін, ймовірно, сприймає як належне, що адміністрація Трампа поступиться інтересам та вподобанням Кремля без будь-яких поступок чи переваг натомість», – додають автори звіту.
Вони звертають увагу на те, що ці заяви пролунали на тлі повідомлень про плани адміністрації Трампа призначити посла з питань України, який займатиметься переговорами щодо припинення війни.
Президент РФ Володимир Путін 8 листопада заявляв, що відкритий для діалогу із Трампом. Видання The Washington Post 10 листопада написало, що Путін і Трамп 7 листопада мали телефонну розмову, і обраний президент США закликав Путіна «не ескалувати війну в Україні» і нагадав йому про «значну присутність» американських військових у Європі. У Кремлі офіційно заперечували сам факт розмови, команда Трампа теж не виступала з коментарями з цього приводу.
Влада Донеччини розширила примусову евакуацію сімей з дітьми з Великоновосілківської громади
Донецька обласна військова адміністрація розширила евакуаційну евакуацію дітей з батьками чи опікунами у Волноваському районі – про це місцева влада повідомила увечері 13 листопада. Відповідне рішення ухвалив Координаційний штаб з питань проведення обов’язкової евакуації населення.
За повідомленням, на засіданні штабу затвердили проведення обов’язкової «евакуації в примусовий спосіб дітей із батьками, особами які їх замінюють, або іншими законними представниками». Вона стосуватиметься таких населених пунктів Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району: Велика Новосілка, Андріївка, Багатир, Времівка, Зелений Кут, Золота Нива, Костянтинопіль, Новий Комар, Новоукраїнка, Одрадне, Олексіївка, Петропавлівка, Розлив, Слов’янка, Улакли, Шевченково.
Евакуацію планують здійснювати до безпечних регіонів країни.
«Як повідомив заступник голови Донецької ОВА Олександр Шевченко, на момент підписання протоколу в цих населених пунктах мешкало 174 дитини, наразі всі діти евакуйовані. Також у цих населених пунктах досі залишаються 1600 людей», – йдеться в повідомленні.
Влада Донеччини регулярно закликає жителів регіону евакуюватися до більш безпечних областей через постійні російські обстріли.