Російська армія продовжує свій наступ на півдні Донбасу – минулої доби окупанти просунулися біля Дальнього, Новоселидівки та в Іллінці, повідомив проєкт DeepState. Це південний, північний та східний фланги Курахового. Також агресор зміг просунутися і в самому місті – а саме у районі школи №3.
Аналітики повідомили, що останні дві доби російські військові здійснюють механізовані заїзди до району школи, висаджують піхоту і намагаються втекти.
«Таким чином противник є у глибині від лінії бойового зіткнення, адже немає жодних підтверджень, що ворог контролює східну частину міста. Мета таких дій – закріпитися і змусити Сили Оборони відійти за балку Довгу, яка розрізає східну частину міста», – зазначили спостерігачі.
Американське видання Financial Times з посиланням на командира артилерійського підрозділу ЗСУ повідомило, що Сили оборони готові відійти з Курахового, проте поки не отримали наказу. Сили агресора, за його словами, перевищують українські у рази на цій ділянці фронту.
Генштаб повідомив вранці 13 листопада про 47 атак Росії на Курахівському напрямку за добу – до них можна додати і 15 атак на Времівському на південь від Курахового.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Уряд ухвалив зміни щодо виплати одноразової грошової допомоги родинам зниклих безвісти військових, які згодом були оголошені померлими.
Як повідомляє пресслужба Міноборони, тепер термін подання документів рахується не від дати смерті, зазначеній у свідоцтві, а від набрання чинності судового рішення про оголошення військового померлим.
За повідомленням, члени родин матимуть три роки на оформлення допомоги з моменту набрання законної сили рішення суду, що дозволить гарантовано реалізувати їхнє право на виплати.
Також запроваджено позачергову виплату одноразової грошової допомоги для осіб з інвалідністю І групи, враховуючи їхню потребу в невідкладному та вартісному лікуванні.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Базова військова підготовка: які проблеми бачать курсанти, інструктори та бойові бригади
«Точка зору» Сергія Баглая – старшого аналітика Центру ініціатив ПЖ та Олексія Москаленка – аналітика Центру ініціатив ПЖ:
«Попри те, що піхота воює на першому краю оборони – вона наразі знаходиться на найнижчому щаблі у ставленні під час навчання. Для того, щоб здобути ВОС 100, «стрілець», має пройти «учебку», тобто базову загальновійськову підготовку або ж БЗВП.
Колись це був курс молодого бійця, а сама програма була розроблена для мирного часу тривалістю на три місяці. В умовах повномасштабної війни, час навчання спершу скоротили до 30 діб за які необхідно навчити азів військової справи майбутніх бійців.
Це переважно ще вчора цивільні люди на плечі котрих падає основний тягар оборони України в сучасній війні. При тому, середній вік мобілізованих в Україні значно виріс. Зараз значна кількість курсантів в навчальних центрах є старшими за 45-50 років. І хоча не всі з них потраплятьу піхоту, а багато хто проходитиме ще будуть фахову підготовку, для значної частини військовослужбовців БЗВП – це взагалі єдине формальне навчання, яке вони матимуть до потрапляння в зону бойових дій.
Про проблеми навчальних центрів зокрема та підготовки загалом дедалі більше говорять у соцмережах, пишуть українські та закордонні медіа. Зрештою, у своєму нещодавньому інтерв’ю Головнокамандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав, що солдати отримують менше підготовки, ніж йому хотілося б, а динаміка бойових дій вимагає швидких рішень, коли мобілізовані потрапляють на фронт раніше, ніж потрібно.
Слідом, в Генеральному штабі почались обговорення можливості збільшення термінів підготовки та опрацювання можливості створення Школи інструкторів, яка буде працювати над підготовкою якісно нового інструкторського складу...
Українці за кордоном стають до лав сил оборони: репортаж із рекрутингового центру в Польщі
Хто він доброволець ЗСУ за кордоном? Радіо Свобода побувало у рекрутинговому центрі Українського легіону у Любліні, де перші чоловіки, які живуть у Польщі, Чехії, Литві, Німеччині та Ірландії підписали контракти із ЗСУ.
Що мотивує мігрантів та біженців ставати до лав сил оборони? Чому не зробили цього раніше? Та як рідні реагують на рішення добровольців йти захищати Україну на третьому році повномасштабної війни? Про це у сюжеті кореспондентки Наталки Волосацької.
Опитування: 64% українців підтримують підвищення військового збору і готові до більшого тягаря війни
64% українців готові взяти на себе більший тягар війни, зазначивши про підтримку підвищення військового збору. Не підтримують таке підвищення 32%. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI).
За результатами опитування, більшість респондентів оптимістично налаштовані щодо перемоги над Росією, зокрема, про віру у перемогу зазначили 88% громадян.
33% вірять, що війна закінчиться протягом 1-2 років, дещо менше – 31% – вважає, що менше ніж за рік, 11% – через 3-4 роки і 9% – через 5 і більше років.
Опитування також показало, що 71% громадян вважають, що Україна повинна відвоювати всі втрачені території.
«Дані опитування показують, що українці хочуть жити в межах кордонів 1991 року і готові платити більше податків, аби вигнати російські війська з країни», – сказав Стівен Нікс, старший регіональний директор IRI у Євразії.
Це опитування проводилося соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року методом телефонного інтерв’ю. Всього опитали приблизно 2000 жителів України віком 18 років і старше.
На початку листопада Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати опитування, згідно з яким більшість опитаних (63%) «готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Тоді, як зауважили соціологи, між лютим і жовтнем 2024 року вперше було зафіксовано зниження частки тих, хто «готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно».
Верховна Рада 10 жовтня проголосувала за законопроєкт №11416д щодо збільшення податків, який, серед іншого, передбачає збільшення військового збору з 1,5% до 5%, але для військовослужбовців ставка цього збору залишається на рівні 1,5%.
Суд ЄС відмовив у реєстрації фрази про «русскій воєнний корабль» як торгової марки
Суд ЄС відмов Україні у реєстрації торгової марки «Російський військовий корабель, іди на**й».
Як повідомляє пресслужба суду, ця фраза, яка стала символом боротьби України з російською агресією, «не сприймається як ознака комерційного походження».
Державна прикордонна служба України просила Загальний суд Євросоюзу скасувати рішення Офісу інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) від 1 грудня 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації цієї фрази (російською та англійськими мовами) як торгової марки ЄС. Реєстрація була подана для дуже широкого асортименту товарів, а також для видавничих, освітніх, розважальних і спортивних послуг.
EUIPO відмовив у реєстрації на тій підставі, що знак є політичним гаслом, позбавленим будь-яких ознак розрізнення для товарів і послуг, про які йдеться.
Суд відхилив позов ДПСУ, оскільки вважає, що «фраза широко використовувалася та поширювалася засобами масової інформації,
відразу після першого використання, щоб згуртувати підтримку України, і стала символом боротьби України з російською агресією».
Також суд зауважив, що ця фраза «інтенсивно використовувалася в некомерційному контексті і обов’язково буде дуже тісно пов’язана з цим контекстом і в цей недавній історичний момент».
«Русскій воєнний корабль, іді ...!» – фраза, вимовлена українським військовим у відповідь на пропозицію російського військового корабля здатися під час атаки на острів Зміїний в перший день вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Після цього вислів став одним із символів боротьби України з російськими загарбниками.
«Білоруський гаюн»: четверту ніч поспіль у Білорусь масовано залетіли російські дрони
У Білорусь четверту ніч поспіль масовано залетіли російські дрони під час обстрілу України, але вперше за ці дні було піднято чергову авіацію ВПС країни, повідомив у телеграмі моніторинговий проєкт «Білоруський гаюн».
За повідомленням, вночі 12 листопада зафіксовано щонайменше 12 заходів російських дронів-камікадзе Shahed до Білорусі з України – залітали на Брагін, Гомель та Речицю, і неодноразово проходили через білоруський коридор.
«Перший захід був о 22:09 у район Брагіна і далі вихід назад на Чернігівщину з повторним заходом уже до «коридору», і далі на Київщину», –йдеться у повідомленні.
«Білоруський гаюн» також зазначає, що за ніч не менше 2-х дронів було втрачено в Білорусі. Це ж підтверджують і Повітряні сили ЗСУ, які повідомили, що два дрони вийшли з повітряного простору України у напрямку Білорусі та РФ.
За даними Повітряних сил ЗСУ, вночі сили РФ атакували Україну, серед іншого, 90 ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу, райони пусків – Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел (РФ).
Це не перший випадок, коли російські дрони-камікадзе порушують білоруський повітряний простір. Подібні інциденти із російськими дронами траплялися і раніше.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.
ОВА: через російський удар по Харкову постраждали четверо людей
Унаслідок російського удару по Харкову постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Раніше було відомо про двох постраждалих.
«Три жінки та один чоловік постраждали через дії окупантів. Двоє потерпілих з уламковими пораненнями госпіталізовані – 74-річні чоловік та жінка. 84-річна жінка госпіталізована до лікарні з гіпертонічним кризом», – написав він у телеграмі.
За його словами, у 53-річної жінки діагностована гостра реакція на стрес.
Перед цим місцева влада повідомляла про удар російського безпілотника біля торговельного комплексу також в Салтівському районі – постраждалих не було, але пошкоджені понад 20 автівок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків та область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Продовжуватимемо адаптуватися». Блінкен відповів, чи знімуть США обмеження на удари вглиб Росії
США і партнери задовольняють чимало потреб, прописаних у «плані перемоги» українського президента Володимира Зеленського, і це стало предметом дискусій із союзниками та партнерами 13 листопада у штаб-квартирі НАТО. Про це під час візиту до Брюсселя сказав держсекретар Ентоні Блінкен, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода про можливість послаблення обмежень на удари далекобійною зброєю вглиб Росії.
«Критерій нашої допомоги Україні, починаючи з лютого 2022 року і до сьогодні, –це переконатися, що ми адаптуємося до потреб України в міру того, як змінюється поле бою, як змінюється те, що робить Росія, де фронт, як протікає війна, як протікає агресія. Я переконаний, що ми продовжуватимемо адаптуватися та коригувати (допомогу – ред.) за потреби», – зазначив Блінкен.
Держсекретар США не відповів конкретно й на інше питання американської журналістки, що теж, зокрема, стосувалося далекобійної зброї, але запевнив, що чинна адміністрація налаштована на подальшу допомогу Україні.
«Президент налаштований на те, щоб ми виклали кожен долар у нашому розпорядженні, зокрема із 61-мільярдного пакету… І ми на шляху до цього. Тож ті вилучення, які ми можемо зробити з нашої військової техніки, – відбудуться, і таким чином рухатимуться вперед кошти. Це має гарантувати, що Україна продовжуватиме отримувати від нас те, що їй потрібно», – наголосив Блінкен.
Не менш важливою, наголосив держсекретар США, є підтримка від союзників і партнерів.
«Переконаний, виходячи з розмов, які ведемо сьогодні й практично щодня, що ця підтримка триватиме, і не тільки це - очікую, що вона зростатиме», – резюмував Блінкен.
Державний секретар США Ентоні Блінкен перебуває з візитом у Брюсселі, де обговорює підтримку України на зустрічах зі своїми колегами з НАТО та Євросоюзу. За даними медіа, він має зустрітися з головою НАТО Марком Рютте, головою дипломатії ЄС Жозепом Борреллем, його наступницею Каєю Каллас і міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Днями газета The Telegraph повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Емманюель Макрон спробують переконати президента США Джо Байдена надати Україні дозвіл завдавати ударів по цілях на території Росії за допомогою франко-британських ракет Storm Shadow.
Президент України Володимир Зеленський кілька місяців закликає Захід надати дозвіл Збройним силам України завдавати ударів по території Росії за допомогою західних озброєнь. Велика Британія та Франція, за даними джерел The Telegraph, раніше підтримали Зеленського в цьому питанні, проти виступили США. У Вашингтоні побоюються, що Росія у відповідь завдасть ударів по західних військових базах.
Якщо країни Заходу дозволять Україні завдавати ударів углиб Росії до того, як Дональд Трамп обійме посаду президента США 20 січня 2025 року, це рішення буде складніше скасувати, зазначає The Telegraph.
«Укренерго» повідомило, коли скасують обмеження потужності для бізнесу
Графіки обмеження потужності діють для промисловості та бізнесу протягом дня 13 листопада по всій Україні, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго».
Їх пояснюють короткостроковим зниження потужності маневрової генерації, зменшенням обсягів імпорту електроенергії та низької ефективністю роботи сонячних електростанцій у хмарну погоду.
«Обмеження діятимуть з 7:00 до 20:00. Увечері, після усунення зауважень до роботи обладнання, ГОП будуть скасовані. Жодних обмежень для побутових споживачів не передбачається», – додає компанія.
«Укренерго» закликає бізнес активніше імпортувати електроенергію для власних потреб, щоб уникнути обмежень потужності.
За даними оператора, споживання електроенергії залишається високим – сьогодні його рівень був на 1% вищим, ніж в цей же час напередодні. Компанія просить споживати електроенергію ощадливо і не вмикати кілька потужних електроприладів з 7 до 22 години.
«Укренерго» анонсувало обмеження потужності для бізнесу та промисловості вранці 13 листопада.
Херсонська МВА повідомила про ще трьох поранених через російські обстріли
У Херсоні госпіталізували ще двох людей, які зазнали поранень внаслідок російської атаки на Антонівку вранці 13 листопада – про це повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«В Антонівці близько 9.30 ворог скинув вибухівку з дрона. 44-річний чоловік через це отримав контузію та мінно-вибухову травму», – заявив він.
Мрочко додав, що армія Росії також атакувала село Садове – через скид вибухівки постраждала 45-річна жінка. В неї мінно-вибухова травма та часткова ампутація правої стопи.
Крім того, у середу армія Росії атакувала селище Комишани.
«З Комишан ушпиталено постраждалого внаслідок ворожого обстрілу, який стався близько години. 62-річному чоловіку діагностували мінно-вибухову травму. Наразі медики його дообстежують», – додав голова МВА.
Раніше місцева влада повідомляла про двох поранених у Антонівці та загибель жительки Берислава через російські атаки 13 листопада.
За даними ОВА, напередодні в Херсонській області 10 людей зазнали поранень.
Підрив автомобіля офіцера Чорноморського флоту в Севастополі був операцією СБУ – джерело
Підрив автомобіля російського військового в окупованому Севастополі 13 листопада був спецоперацією Служби безпеки України – про це Радіо Свобода повідомило джерело в спецслужбі.
За його даними, загиблий – керівник штабу 41-ї бригади ракетних кораблів та катерів Чорноморського флоту Росії Валерій Транковський. Внаслідок вибуху йому відірвало ноги, він помер від втрати крові.
«Транковський – воєнний злочинець, який віддавав накази на пуски крилатих ракет з акваторії Чорного моря по цивільних об’єктах в Україні. Зокрема, він обстріляв Вінницю «Калібрами» в липні 2022 року. Тоді загинуло 29 мирних жителів. Також покидьок неодноразово обстрілював Одесу та інші мирні міста, через що загинуло багато цивільних. Він був абсолютно законною ціллю з точки зору законів та звичаїв ведення війни», – каже співрозмовник Радіо Свобода.
Джерело послалося на повідомлення в російських медіа, за якими за Транковський слідкували близько тижня, а саморобний вибуховий пристрій у його автомобілі активували дистанційно:
«Символічно, що російський військовий злочинець, на руках якого кров десятків мирних українців, закінчив своє безславне життя на вулиці Тараса Шевченка в Севастополі».
У окупованому Севастополі вранці 13 листопада на вулиці Шевченка вибухнув автомобіль, водій загинув. Російські джерела повідомили, що загиблий – командир штабу 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту Росії.
У 2023 році українська розвідка повідомила, що командир підводного човна РФ «Краснодар» Станіслав Ржицький, вбитий у російському Краснодарі, був причетний до ракетних ударів по Україні. Серед них – удар по Вінниці в 2022 році, внаслідок якого загалом загинули 27 людей.
У Харкові російський дрон поцілив у житловий будинок, є постраждалі – мер
Російський дрон поцілив у багатоквартирний житловий будинок у Харкові, постраждали двоє людей, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«У Салтівському району потрапляння ворожого БПЛА у багатоквартирний житловий будинок. Без пожежі», – написав він у телеграмі.
Перед цим місцева влада повідомляла про удар російського безпілотника біля торговельного комплексу також в Салтівському районі – постраждалих не було, але пошкоджені понад 20 автівок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські обстріли прифронтових областей: 10 поранених на Херсонщині за добу – ОВА
У кількох прифронтових областях України цивільні зазнали поранень внаслідок обстрілів Росії протягом доби 12 листопада, повідомляє місцева влада.
Російські війська обстріляли 20 населених пунктів Херсонської області, в тому числі обласний центр, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його даними, російські військові поцілили в освітній заклад, адмінбудівлю, будівлю пожежної охорони, житлові будинки.
«Через російську агресію 10 людей дістали поранення», – повідомив Прокудін.
Згодом він додав, що внаслідок російської атаки вранці 13 листопада загинула 52-річна жителька Берислава, ще двоє жінок зазнали поранень.
Крім того, Херсонська ОВА повідомила про поранення двох людей у Антонівці вранці в середу:
«У чоловіка, який потрапив під атаку ворожого дрона, діагностували вибухову травму та уламкове поранення руки. 85-річна жінка дістала вибухова травма, поранення тулуба, обличчя, рук та ніг».
Голова Донеччини Вадим Філашкін повідомив про одного пораненого протягом доби – в селі Дачне.
Напередодні російська армія завдала 510 ударів по населених пунктах Запорізького району, заявив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
«69-річна жінка отримала поранення внаслідок російських атак по Запорізькому району», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про поранення 70-річної жінки в Салтівському районі Харкова 12 листопада внаслідок удару російського безпілотника «Молнія-1».
«Харків, Слобідський район. Удар БПЛА. Пошкоджено електроопору, скління вікон у трьох багатоповерхівках за адресами. Постраждало дві жінки 55 та 50 років», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Харкові російський БПЛА вдарив біля торговельного комплексу – влада
Російський безпілотник вдарив біля торговельного комплексу в Салтівському районі Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Об 11:30 у Салтівському районі м. Харків біля торговельного комплексу зафіксовано удар ворожого БПЛА. Пошкоджено декілька автомобілів на парковці», – написав він у телеграмі.
За його попередніми даними, постраждалих немає.
Мер Ігор Терехов уточнює, що пошкоджені більше 20 припаркованих машин, контактна мережа тролейбуса.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Служба безпеки України заявляє про затримання агента російського ГРУ у Чернігові.
Як повідомляє пресслужба відомства, затриманий займався коригуванням вогню і підпалами авто, що розглядав як «тестові місії», а згодом розраховував на завдання із ліквідації українських військових.
За матеріалами справи, російським агентом виявився 45-річний місцевий безробітний, як стверджує СБУ, «ідейний прихильник рашизму», у поле зору окупантів він потрапив через свої проросійські коментарі у месенджері Telegram.
У СБУ кажуть, що спочатку на замовлення ГРУ РФ фігурант підпалив військовий пікап і трансформаторну підстанцію у Чернігові.
«Після цього він отримав завдання із коригування ворожих ударів по північному регіону. Для цього він орендував квартири з панорамним видом на оборонні та цивільні об’єкти. Найбільше ворога цікавили ремонтні бази ЗСУ та медустанови, в яких перебували на лікуванні поранені українські воїни. Далі, як фігурант зізнався співробітникам СБУ, він заявив російському куратору про готовність до фізичної ліквідації воїнів ЗСУ», – йдеться у повідомленні.
За даними відомства, для вчинення замахів агент планував використовувати саморобні вибухові пристрої або дрони-камікадзе.
Але Служба безпеки затримала чоловіка, наразі він перебуває під вартою. Йому повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
ч. 2 ст. 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану).
Станом на вересень СБУ від початку повномасштабного вторгнення затримала понад 50 агентів РФ, які намагалися розхитати суспільно-політичну ситуацію в Україні, видаючи себе за громадських активістів. За даними спецслужби, вони створили десятки неформальних обʼєднань та рухів і позиціонували себе як прибічники «народовладдя».
Понад 30 із них повідомлено про підозру у злочинах проти національної безпеки.
За останніми даними Офісу генерального прокурора, правоохоронці зафіксували 19816 злочинів проти національної безпеки, з них 3 763 відкриті за статтею про державну зраду.
У Севастополі, за повідомленнями, вибухнув автомобіль, загинув російський військовий
У окупованому Севастополі вранці 13 листопада на вулиці Шевченка вибухнув автомобіль – про це повідомили підконтрольний Росії очільник міста Михайло Развожаєв та російські телеграм-канали.
«О 09:59 до місця виклику прибули рятувальники МНС. Усередині автомобіля перебував водій, його оперативно змогли евакуювати та передали співробітникам швидкої допомоги, але врятувати його не вдалося. Від отриманих травм він помер», – заявив він.
Російський телеграм-канал Mash стверджує, що загиблий офіцер командував штабом 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту Росії. Цей підрозділ бере участь у війні проти України, його кораблі завдають ударів ракетами «Калібр». Ймовірно, йдеться про 47-річного Валерія Транковського.
Развожаєв заявив, що «не можна виключати ймовірність диверсії».
Згодом російське державне агентство «РИА Новости» з посиланням на екстрені служби заявило, що під днище позашляховика, ймовірно, заклали вибухівку.
Українське командування наразі не коментувало ці заяви.
У Пентагоні заявили, що після ухвалення Конгресом додаткового фінансування для України Вашингтон надав Києву 83% обіцяних боєприпасів зі складів Міноборони США та 67% обіцяних засобів ППО.
«З моменту виходу додаткової програми (ухвалення Конгресом додаткового фінансування для України у квітні цього року – ред.) ми використали обладнання на суму майже 3,7 мільярда доларів із запасів Міністерства оборони на 12 PDA (Presidential Drawdown Authority, вміст передається одразу із запасів США), про які було оголошено з кінця квітня до середини жовтня. Коли ми знімаємо обладнання, яке доступне з наших запасів, ми відправляємо його протягом кількох днів або тижнів», – сказав під час брифінгу речник Міноборони США Патрік Райдер.
За його словами, відтоді і до середини жовтня США доставили в Україну 83% критично важливих боєприпасів, які зобов’язалися вилучити зі своїх запасів – йдеться про артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів, GMLR, Patriot, NASAMS, ракети.
«Ми також доставили 67% інших критично важливих засобів протиповітряної оборони, в тому числі ракети Stinger і HAWK, і ми доставили 60% вогневих засобів, щодо яких були зобов'язання, в тому числі бомби малого діаметру і боєприпаси калібру 105 міліметрів. Якщо це щось, що не може бути доставлене одразу, бо потребує ремонту, ми ремонтуємо його якомога швидше і відправляємо одразу після цього», – додав він.
У Пентагоні зазначають, що загалом після ухвалення Конгресом додаткового фінансування у квітні США доставили сотні тисяч артилерійських снарядів, тисячі броньованих машин, тисячі боєприпасів для HIMARS і протитанкової зброї, десятки артилерійських систем, значні засоби протиповітряної оборони, в тому числі батарею Patriot, сотні перехоплювачів і десятки інших систем.
Патрік Райдер уточнив, що станом на 12 листопада Пентагон має 7,1 мільярда доларів за програмою PDA – 4,3 мільярда доларів на 2024 фінансовий рік плюс 2,8 мільярда доларів, які були повернуті, а також 2,21 мільярда доларів, що залишаються за програмою USAI (Ініціатива сприяння безпеці України) – для закупівлі зброї у виробників.
«Ми продовжуватимемо надавати допомогу і використовувати кошти, які у нас є, щоб забезпечити Україну всім необхідним для стримування російської агресії та боротьби з нею», – додав представник Пентагону.
Раніше у Міністерстві оборони США заявили, що до кінця президентського терміну Джо Байдена мають намір використати усі залишкові кошти для програм з підтримки України.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Шмигаль: Україна отримала грант на 1,35 мільярда доларів від США
Сполучені Штати надали Україні грант на 1,35 мільярда доларів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 листопада.
«Направляємо ці кошти на пріоритетні гуманітарні та соціальні програми», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що Вашингтон спрямував кошти через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
«Наш Уряд продовжує роботу з союзниками для мобілізації необхідних фінансових ресурсів в цьому та наступному році», – додав голова уряду.
Минулого тижня Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2025 рік до другого читання. За словами Шмигаля, витрати бюджету збільшили на 50 мільярдів гривень. З них додаткові 24 мільярди підуть на освіту, 6,3 млрд – на медицину.
Евакуацію з Курахового доводиться планувати завчасно і здійснювати «дуже швидко» – поліція Донеччини
Евакуація на Донеччині відбувається під російськими обстрілами, ситуація в Кураховому важка, і вивезення людей доводиться завчасно планувати – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») повідомив Павло Дяченко, начальник відділу комунікації поліції Донецької області. За його словами, евакуаційні заходи доводиться робити в стислі терміни.
«Ситуація дуже важка, евакуація проводиться, але передумова для цього – планування. Щоб не наражати на небезпеку цивільних, це треба робити дуже швидко, в найкоротші терміни. Нещодавно близько десяти осіб забрали за один раз – собак, котів, і це все за умов, коли ворог завдає ударів по Кураховому. Нищаться будинки, руйнується інфраструктура навіть та, що залишалась. Це просто хаос, люди розуміють цю небезпеку, тому долучаються до евакуаційних рейсів і виїжджають», – розповів поліцейський.
За словами начальника відділу комунікації, головною небезпекою під час евакуації залишаються атаки армії РФ. Дяченко каже, що російська армія вдається до атак цивільного транспорту.
«Головна небезпека цих заходів – ворожі удари. Удари КАБами, удари артилерією, ну і застосування росіянами FPV-дронів. Вони б’ють по всіх напрямках, б’ють по цивільних автівках. Не можна сказати, що вони не бачать, що це звичайна цивільна машина і що люди їдуть на невеликому легковику і не становлять загрози», – заявив він.
Загалом евакуація в Донецькі області триває цілодобово на постійній основі. Поліцейський каже, що планування відбувається у взаємодії з місцевою владою та військовими. А вивозити людей вночі доводиться через безпекову ситуацію.
«Кожного разу по-різному, і, якщо брати до уваги територію усієї Донецької області, то евакуаційні заходи відбуваються 24/7. Бувають такі випадки, коли, враховуючи безпекову складову, проводяться евакуації і ввечері, і вночі. Тут вже вирішується все у взаємодії з військовими адміністраціями, з обласною, з місцевими, безпосередньо з військовими, щоб мати розуміння і комунікацію з людьми», – пояснив Дяченко.
За словами начальника Курахівської міської військової адміністрації Романа Падуна, в цій громаді залишається близько пів тисячі жителів. В громаді немає води, електрики та опалення, магазини не працюють. А люди змушені жити фактично у підвалах, передає слова посадовця Суспільне Донбас.