Генштаб ЗСУ: втрати російської армії перевищили 714 тисяч військових
Російські війська втратили близько 1 770 людей особового складу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 13 листопада.
За оцінкою українського командування, загальні втрати Росії за час повномасштабної війни становлять приблизно 714 380 військових.
Генштаб також навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 9 300 танків (+24)
- 18 896 бойових броньованих машин (+49)
- 20 408 артилерійських систем (+56)
- 1 249 реактивних систем залпового вогню
- 996 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 798 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+61)
- 2 636 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 28 966 автомобілів і автоцистерн (+96)
- 3 629 одиниць спеціальної техніки (+3)
Днями Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Кличко повідомляє про вибухи в Києві
У Києві працюють сили протиповітряної оборони, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко вранці 13 листопада.
«Вибухи в місті. Працюють сили ППО. Перебувайте в укриттях!» – закликав він.
Повітряні сили попереджали про рух ракет і безпілотників у бік Києва.
Раніше Київська міська військова адміністрація попереджала про можливість превентивного запровадження графіків аварійних відключень електроенергії у столиці.
На початку доби 13 листопада Повітряні сили зафіксували зліт російських бомбардувальників Ту-95МС, також відстежували рух російських дронів із півночі.
ISW: армія Росії просунулася в Кураховому та на південь від міста
Російські війська нещодавно просунулися в ході двох механізованих штурмів у межах Курахового та на південь від нього на заході Донецької області – про це заявляє американський Інститут дослідження війни у звіті від 12 листопада.
«Кадри з геолокацією, опубліковані 12 листопада, показують, що російські сили нещодавно просунулися вулицею Запорізькою на північному сході Курахового під час механізованого штурму силами роти. Українська бригада, яка оборонялася від механізованого штурму, повідомила, що російські сили атакували з 12 одиниць бронетехніки, а українська артилерія та безпілотники знищили три танки та шість БМП», – йдеться в звіті.
Інститут також посилається на український підрозділ, за даними якого три групи російських піхотинців безуспішно намагалися форсувати ріку Вовча на північ від Курахового.
За звітом, додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 11 листопада, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися на півночі села Дальнє, що на південь від Курахового.
«Російське просування поблизу Дальнього, ймовірно, спрямоване на обхід низки населених пунктів на північ від Вугледара вздовж шосе C05114, яке могло стати серйозним викликом для наступаючих російських військ. ISW продовжує оцінювати, що подальше просування росіян у Дальньому та на захід від населеного пункту може змусити українські сили відійти з позицій на північ та північний схід від Вугледара, дозволяючи російським силам просуватися вздовж шосе C051104 відносно безперешкодно та чинити тиск на українські позиції в Кураховому з півдня», – додають аналітики.
Читайте також: ISW: армія Росії могла вдарити по Курахівському водосховищу для сприяння своєму наступу
ISW додає, що російські «воєнкори» заявляли про просування армії РФ на північ від Курахового в районі Вознесенки, але інститут не знайшов цьому підтвердження.
Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про 47 бойових зіткнень на Курахівському напрямку за добу 12 листопада, в тому числі спроби російських загарбників просунутися вперед в районах Іллінки, Новоселидівки, Вознесенки, Новодмитрівки, Дальнього та Антонівки. За зведенням командування, бої продовжуються.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
Мертва риба та нищення екології: як Каспій став полем битви
Російські військові сили в Каспійському морі та навколо нього, схоже, ведуть вогонь по Україні – з поки що невизначеним впливом на місцеве довкілля, а також незліченними смертями та руйнуваннями в результаті влучання в їхні цілі. Представники влади України повідомляли про російські літаки, які запускали ракети з моря в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, і відтоді робили це не раз.
Секрети російських «Шахедів» і як українські БПЛА долетіли до Каспію. Сергій Флеш про війну дронів
Атака дронів-камікадзе ГУР на російські кораблі в Каспійському морі 6 листопада – на головний пункт базування флотилії ВМФ Росії в Дагестані – стратегічний рівень атаки. Адже відстань до об’єкта сягає близько 1500 кілометрів.
Хоча атака на Каспій відбулась уперше, нальоти на об'єкти у глибині російської території вже стали звичними.
- Чому російську базу в Дагестані, як і багато інших, не врятував РЕБ?
- Що взагалі відбувається із захистом від дронів, радіоелектронними технологіями та виробництвом БПЛА у Росії?
- Чим супротивник щоночі атакує українські міста та які ноу-хау застосовує на фронті?
- Що може цьому протиставити Україна?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з експертом із зв'язку, головою Центру радіотехнологій Сергієм Бескрестновим, відомим як Сергій Флеш. Він є автором профільного телеграм-каналу про військовий зв'язок.
Нічна атака Росії: на Київщині працює ППО, військові повідомили про зліт Ту-95МС
У кількох областях України триває повітряна тривога. Зокрема, в Київській області працюють сили протиповітряної оборони, повідомляє місцева військова обласна адміністрація:
«Повітряна тривога триває. Просимо всіх залишатися в укриттях. В області працює ППО».
Після 3 години 13 листопада Повітряні сили попередили про зліт російських стратегічних бомбардувальників.
«Зафіксовано зліт до 6 бортів Ту-95мс, з Оленєгорська. Орієнтовно в районі пускових рубежів очікуються о 5:00», – заявило командування.
Також військові фіксують рух безпілотників із півночі:
- на Сумщині, на півночі та півдні області курсом на Чернігівську та Полтавську області
- на Чернігівщині курсом на Київщину
- на півночі Київської області курсом на Житомирщину
- на півночі Житомирщини курсом на Звягель
- групою на Полтавщині вздовж кордону з Сумщиною курсом на Київ
- на північному заході Харківщини курсом на Полтавщину
- на сході Черкащини курсом на Кіровоградську область
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
США: звинуваченого у витоку секретних даних про війну РФ проти України засудили на 15 років
Військовослужбовця Національної гвардії США Джека Тейшейру, звинуваченого в організації витоку секретних документів Пентагону, зокрема документів про війну РФ в Україні, 12 листопада засудили до 15 років позбавлення волі.
Раніше цього року Тейшейра визнав себе винним за шістьма пунктами звинувачення в навмисному зберіганні й передаванні секретної інформації, яка стосувалася національної оборони.
22-річний підсудний не відреагував на винесений вирок. Раніше під час слухань він вибачився, сказавши судді, що «шкодує за спричинені збитки».
Спочатку прокуратура вимагала 17 років позбавлення волі, заявивши, що Тейшейра «здійснив одне з найбільш значних порушень закону про шпигунство в американській історії».
Адвокати просили 11 років позбавлення волі. Вони визнали, що їхній клієнт «ухвалив жахливе рішення, яке він повторював протягом 14 місяців», але зазначили, що дії Тейшейри ніколи не мали на меті «зашкодити Сполученим Штатам».
Джека Тейшейру арештували у квітні 2023 року після того, як у соціальних мережах з’явилися численні фотокопії секретних документів Пентагону з інформацією про воєнну допомогу країн НАТО Україні, з оцінкою російських втрат під час вторгнення в Україну, з даними американської розвідки про стан російської армії, з іншою інформацією щодо різних країн.
За даними слідства, Тейшейра ділився секретними документами з учасниками ігрового чату. Цей витік називають найбільшим у країні за довгі роки, від часу скандалу з Wikileaks.
Командування ЗСУ: на фронті за добу було 156 зіткнень
На фронті від початку доби зафіксували 156 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на вечір 12 листопада український Генштаб.
За повідомленням, найбільше боїв було на Курахівському і Покровському напрямках.
«На Курахівському напрямку на цей час доби нараховується 47 бойових зіткнень різної інтенсивності. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах Іллінки, Новоселидівки, Вознесенки, Новодмитрівки, Дальнього та Антонівки. Бої продовжуються. На Покровському напрямку зберігається висока інтенсивність бойових дій. Кількість боєзіткнень зросла до 28. Загарбники продовжують натиск на наші позиції у напрямку населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Григорівка, Пустинка і Новоолексіївка. Нашими захисниками на цей час відбито 19 атак, дев’ять боєзіткнень триває», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бої відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Російські загарбники завдали по території України один ракетний удар двома ракетами, 69 авіаударів, скинули 106 КАБ, також задіяли 873 дрони-камікадзе. Разом із тим, ворог здійснив 4178 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – додали в командуванні.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
У Шостці через російський удар відсутнє теплопостачання – влада
У Шостці на Сумщині через російський удар відсутнє теплопостачання, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 12 листопада.
«12 листопада ворог завдав авіаційного удару по об’єктах критичної інфраструктури Шосткинської громади, застосувавши БпЛА типу «Шахед», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зазначили, що працюють аварійно-рятувальні служби «задля якнайскорішого відновлення подачі тепла».
Раніше в адміністрації повідомили, що протягом дня російські сили здійснили 67 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, зафіксовано 124 вибухи. «Обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Шалигинська, Есманьська, Хутір-Михайлівська, Середино-Будська, Шосткинська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, у Шосткинській громаді, де дрони атакували об’єкт критичної інфраструктури, було чотири вибухи.
Даних про постраждалих не наводять.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: українські сили вдарили по складу палива в Бєлгородській області РФ
Українські військові уразили склад пально-мастильних матеріалів у Бєлгородській області Росії, повідомив ввечері 12 листопада Генштаб ЗСУ.
«У ніч на 12 листопада підрозділи Сил спеціальних операцій і Сил безпілотних систем Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали вогневого ураження по складу пально-мастильних матеріалів «Осколнєфтєснаб», що біля міста Старий Оскол Бєлгородської області РФ», – йдеться в повідомленні.
У командуванні зазначили, що, за попередньою інформацією, на території вкладу виникла пожежа, проте додали, що «результати бойової роботи уточнюються».
Війська РФ завдали 6 ударів по Запорізькій області, пошкоджена багатоповерхівка – ОВА
Російські війська ввечері 12 листопада завдали ударів по Запорізькій області, голова обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив про кілька вибухів.
«Після 20:00 ворог наніс шість ударів по території Запорізького і Василівського районів. Попередньо, постраждалих немає», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його словами, в одному із населених пунктів пошкоджена багатоповерхівка, а загальні масштаби пошкоджень від ударів зʼясовують.
США: Трамп обрав на посаду радника з безпеки конгресмена Волтца
Обраний президент США Дональд Трамп 12 листопада підтвердив, що обрав на роль радника з національної безпеки у своїй майбутній адміністрації колишнього офіцера спецназу, конгресмена Майка Волтца.
Трамп назвав Волтца «визнаним на національному рівні лідером у сфері безпеки», а також «експертом із загроз, що походять від Китаю, Росії, Ірану і глобального тероризму».
Майк Волтц, який входить до комітетів Палати представників США з розвідки, збройних сил і закордонних справ, відомий, зокрема, як різкий критик російського уряду. При цьому він зазначав, що нинішня політика Сполучених Штатів щодо нарощування оборонних можливостей України має перейти в зусилля щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів. «Просто вливати ще більше мільярдів – це на даний момент визначення божевілля», – заявляв Волтц.
Голова НАТО попередив про загрозу зв’язків Росії з Китаєм, Іраном і КНДР
Посилення співпраці Росії з Китаєм, Північною Кореєю й Іраном загрожує Європі, Індо-Тихоокеанському регіону і Північній Америці, заявив 12 листопада генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Виступаючи в Парижі перед переговорами з президентом Франції Емманюелем Макроном, Рютте підкреслив значення трансатлантичної єдності й подальшої підтримки України, очевидно, маючи на увазі майбутню зміну адміністрації в США, де новим президентом обрали республіканця Дональда Трампа.
Генсекретар закликав західних союзників надати Україні подальшу підтримку, щоб «змінити траєкторію конфлікту» з Росією.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 листопада ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, підписавши укази про санкції проти російських підприємств і фізичних осіб, «які працюють заради інтересів держави-агресора і забезпечують їй можливість уникати відповідальності за війну».
«Україна обов’язково скоординує такі свої санкції із санкціями партнерів, зокрема в тому, що стосується авіаінфраструктури Росії», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні.
В оприлюднених на сайті голови держави двох указах йдеться про застосування на 10 років санкцій проти 15 фізичних осіб і понад ста юридичних осіб.
Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1002 дитини. Про це в коментарі Радіо Свобода в Брюсселі 12 листопада сказав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Насамперед нам допомагають наші міжнародні партнери. Мені дуже приємно, що основний партнер у питанні повернення українських дітей – це Катар… Вони нам дуже сильно допомагають. Як результат, ви бачите, що у нас постійно збільшується кількість українських дітей, яких ми повернули з Російської Федерації, а також тимчасово окупованої території України», – зазначив Дмитро Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що всього Росія примусово перемістила 19 546 дітей, припускаючи водночас, що справжня цифра набагато більша й що вона зростатиме надалі.
«Вони не надають жодних відомостей про українських дітей. На тимчасово окупованій території України проживають півтора мільйона українських дітей. Скільки з них вже росіяни депортували? Можемо тільки здогадуватися… Алея переконаний, що число дітей, яких депортувала Російська Федерація, зростатиме», – зауважив Лубінець.
«Перемога України». Каллас назвала пріоритети для верховного представника ЄС із безпекової політики
Колишня прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас на слуханні в Європейському парламенті щодо її затвердження на посаду верховної представниці Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики назвала головні напрямки політики ЄС у наступні 5 років. Які вони?
Улітку 2024 року після виборів до Європарламенту, Європейський союз погодився, що прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас стане новим високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки, замінивши Жозепа Борреля.
12 листопада Кая Каллас виступила на слуханнях у Європарламенті і представила своє бачення того, що має робити ЄС для зміцнення своєї безпеки і посилення своєї ролі у світі.
На початку слухань Кая Каллас послалася на історичний досвід своєї батьківщини – Естонії і на те, що вона сама «виростала за залізною завісою без вибору і без свободи».
«Як тільки ми вирвалися з совєтської в'язниці, ми вступили в ЄС і в НАТО. Ми заприсяглися, що ми більше ніколи не залишатимемося на самоті. Разом ми сильніші»
Каллас також наголосила на важливості тісної співпраці ЄС зі Сполученими Штатами, передає Голос Америки.
«Трансатлантичні відносини є найбільшим економічним і безпековим партнерством у світі. Воно принесло добробут і безпеку по обидва боки Атлантики. Як і у всіх партнерствах, вони повинні будуватися на тому, що краще працює для обох сторін. Це не зміниться. ЄС і США міцніші і у більшій безпеці, коли ми працюємо разом», – сказала Каллас.
«У ЄС є два невідкладні пріоритети: російська війна проти України та відкритий конфлікт на Близькому Сході. Перемога України є пріоритетом для всіх нас. Ситуація на полі бою дуже важка. Саме тому ми маємо продовжувати працювати кожного дня... із набагато більшою фінансовою й військовою допомогою, яка необхідна. Це має бути підкріплено чітким шляхом України до вступу в Європейський Союз»
Ситуація вимагає «щоденної роботи», наголосила Каллас, а також «стільки військової, фінансової і гуманітарної допомоги скільки буде потрібно»...
У російському Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд засудив 49-річну уродженку Мелітополя Оксану Павленко до п’яти з половиною років колонії загального режиму у справі про «виправдання тероризму», повідомляє видання «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду.
За версією обвинувачення, 25 травня 2024 року Павленко, перебуваючи на території Запорізької області, залишила коментар, який «закликає масово підпалювати російські військові об’єкти та знищувати громадян Росії».
У суді не уточнили, де саме був опублікований коментар.
Кримінальна справа проти Павленко надійшла до суду в серпні 2024 року. У листопаді ім’я українки з’явилося в «реєстрі екстремістів та терористів» Росфінмоніторингу.
ОВА: ще один російський БПЛА атакував Харків, є постраждала
Ще один безпілотник влучив у Слобідському районі Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок удару БПЛА постраждала 60-річна жінка – медична допомога надається на місці, є пошкодження 11-поверхового житлового будинку.
За даними місцевої влади, перед цим близько 14:00 був удар російського дрона у Салтівському районі, було двоє постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Чхати хотіли» – омбудсмен пояснив, чому почастішали вбивства українських військовополонених
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вважає вбивства військовополонених свідомою тактикою Росії, спрямованою на залякування власних солдатів і на зміну міжнародного правопорядку у світі. Про це він сказав кореспондентці Радіо Свобода у Брюсселі 12 листопада.
«Росіяни це роблять свідомо. Декілька аргументів, напевно, чому: це насамперед «пов'язати» кров'ю російських солдатів, щоб вони не здавалися в полон, щоб вони розуміли, що вони воєнні злочинці… Якщо вони страчують українських військовополонених, то, якщо вони здадуться в полон, їм розказують, що з ними будуть робити абсолютно те ж саме», – вважає Дмитро Лубінець.
Також, на думку омбудсмена, російська сторона намагається продемонструвати неефективність нинішньої системи міжнародного гуманітарного права.
«Вони чхати хотіли на міжнародне гуманітарне право, на Женевські конвенції… Росіяни зараз взяли тактику руйнування чинної міжнародної системи міжнародного гуманітарного права, показуючи, що вона не існує. Її треба міняти, і під час цих змін напевно, що вони будуть просувати свої власні інтереси. Наприклад, збільшення кількості країн постійних членів Ради безпеки ООН з-поміж тих країн, які підтримують Російську Федерацію. І це є дуже небезпечним для нас усіх», – каже Лубінець.