Командування ЗСУ: на фронті за добу було 156 зіткнень
На фронті від початку доби зафіксували 156 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на вечір 12 листопада український Генштаб.
За повідомленням, найбільше боїв було на Курахівському і Покровському напрямках.
«На Курахівському напрямку на цей час доби нараховується 47 бойових зіткнень різної інтенсивності. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах Іллінки, Новоселидівки, Вознесенки, Новодмитрівки, Дальнього та Антонівки. Бої продовжуються. На Покровському напрямку зберігається висока інтенсивність бойових дій. Кількість боєзіткнень зросла до 28. Загарбники продовжують натиск на наші позиції у напрямку населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Григорівка, Пустинка і Новоолексіївка. Нашими захисниками на цей час відбито 19 атак, дев’ять боєзіткнень триває», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бої відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Російські загарбники завдали по території України один ракетний удар двома ракетами, 69 авіаударів, скинули 106 КАБ, також задіяли 873 дрони-камікадзе. Разом із тим, ворог здійснив 4178 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – додали в командуванні.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
У Шостці через російський удар відсутнє теплопостачання – влада
У Шостці на Сумщині через російський удар відсутнє теплопостачання, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 12 листопада.
«12 листопада ворог завдав авіаційного удару по об’єктах критичної інфраструктури Шосткинської громади, застосувавши БпЛА типу «Шахед», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зазначили, що працюють аварійно-рятувальні служби «задля якнайскорішого відновлення подачі тепла».
Раніше в адміністрації повідомили, що протягом дня російські сили здійснили 67 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, зафіксовано 124 вибухи. «Обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Шалигинська, Есманьська, Хутір-Михайлівська, Середино-Будська, Шосткинська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, у Шосткинській громаді, де дрони атакували об’єкт критичної інфраструктури, було чотири вибухи.
Даних про постраждалих не наводять.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: українські сили вдарили по складу палива в Бєлгородській області РФ
Українські військові уразили склад пально-мастильних матеріалів у Бєлгородській області Росії, повідомив ввечері 12 листопада Генштаб ЗСУ.
«У ніч на 12 листопада підрозділи Сил спеціальних операцій і Сил безпілотних систем Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали вогневого ураження по складу пально-мастильних матеріалів «Осколнєфтєснаб», що біля міста Старий Оскол Бєлгородської області РФ», – йдеться в повідомленні.
У командуванні зазначили, що, за попередньою інформацією, на території вкладу виникла пожежа, проте додали, що «результати бойової роботи уточнюються».
Війська РФ завдали 6 ударів по Запорізькій області, пошкоджена багатоповерхівка – ОВА
Російські війська ввечері 12 листопада завдали ударів по Запорізькій області, голова обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив про кілька вибухів.
«Після 20:00 ворог наніс шість ударів по території Запорізького і Василівського районів. Попередньо, постраждалих немає», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його словами, в одному із населених пунктів пошкоджена багатоповерхівка, а загальні масштаби пошкоджень від ударів зʼясовують.
США: Трамп обрав на посаду радника з безпеки конгресмена Волтца
Обраний президент США Дональд Трамп 12 листопада підтвердив, що обрав на роль радника з національної безпеки у своїй майбутній адміністрації колишнього офіцера спецназу, конгресмена Майка Волтца.
Трамп назвав Волтца «визнаним на національному рівні лідером у сфері безпеки», а також «експертом із загроз, що походять від Китаю, Росії, Ірану і глобального тероризму».
Майк Волтц, який входить до комітетів Палати представників США з розвідки, збройних сил і закордонних справ, відомий, зокрема, як різкий критик російського уряду. При цьому він зазначав, що нинішня політика Сполучених Штатів щодо нарощування оборонних можливостей України має перейти в зусилля щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів. «Просто вливати ще більше мільярдів – це на даний момент визначення божевілля», – заявляв Волтц.
Голова НАТО попередив про загрозу зв’язків Росії з Китаєм, Іраном і КНДР
Посилення співпраці Росії з Китаєм, Північною Кореєю й Іраном загрожує Європі, Індо-Тихоокеанському регіону і Північній Америці, заявив 12 листопада генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Виступаючи в Парижі перед переговорами з президентом Франції Емманюелем Макроном, Рютте підкреслив значення трансатлантичної єдності й подальшої підтримки України, очевидно, маючи на увазі майбутню зміну адміністрації в США, де новим президентом обрали республіканця Дональда Трампа.
Генсекретар закликав західних союзників надати Україні подальшу підтримку, щоб «змінити траєкторію конфлікту» з Росією.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 листопада ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, підписавши укази про санкції проти російських підприємств і фізичних осіб, «які працюють заради інтересів держави-агресора і забезпечують їй можливість уникати відповідальності за війну».
«Україна обов’язково скоординує такі свої санкції із санкціями партнерів, зокрема в тому, що стосується авіаінфраструктури Росії», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні.
В оприлюднених на сайті голови держави двох указах йдеться про застосування на 10 років санкцій проти 15 фізичних осіб і понад ста юридичних осіб.
Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1002 дитини. Про це в коментарі Радіо Свобода в Брюсселі 12 листопада сказав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Насамперед нам допомагають наші міжнародні партнери. Мені дуже приємно, що основний партнер у питанні повернення українських дітей – це Катар… Вони нам дуже сильно допомагають. Як результат, ви бачите, що у нас постійно збільшується кількість українських дітей, яких ми повернули з Російської Федерації, а також тимчасово окупованої території України», – зазначив Дмитро Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що всього Росія примусово перемістила 19 546 дітей, припускаючи водночас, що справжня цифра набагато більша й що вона зростатиме надалі.
«Вони не надають жодних відомостей про українських дітей. На тимчасово окупованій території України проживають півтора мільйона українських дітей. Скільки з них вже росіяни депортували? Можемо тільки здогадуватися… Алея переконаний, що число дітей, яких депортувала Російська Федерація, зростатиме», – зауважив Лубінець.
«Перемога України». Каллас назвала пріоритети для верховного представника ЄС із безпекової політики
Колишня прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас на слуханні в Європейському парламенті щодо її затвердження на посаду верховної представниці Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики назвала головні напрямки політики ЄС у наступні 5 років. Які вони?
Улітку 2024 року після виборів до Європарламенту, Європейський союз погодився, що прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас стане новим високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки, замінивши Жозепа Борреля.
12 листопада Кая Каллас виступила на слуханнях у Європарламенті і представила своє бачення того, що має робити ЄС для зміцнення своєї безпеки і посилення своєї ролі у світі.
На початку слухань Кая Каллас послалася на історичний досвід своєї батьківщини – Естонії і на те, що вона сама «виростала за залізною завісою без вибору і без свободи».
«Як тільки ми вирвалися з совєтської в'язниці, ми вступили в ЄС і в НАТО. Ми заприсяглися, що ми більше ніколи не залишатимемося на самоті. Разом ми сильніші»
Каллас також наголосила на важливості тісної співпраці ЄС зі Сполученими Штатами, передає Голос Америки.
«Трансатлантичні відносини є найбільшим економічним і безпековим партнерством у світі. Воно принесло добробут і безпеку по обидва боки Атлантики. Як і у всіх партнерствах, вони повинні будуватися на тому, що краще працює для обох сторін. Це не зміниться. ЄС і США міцніші і у більшій безпеці, коли ми працюємо разом», – сказала Каллас.
«У ЄС є два невідкладні пріоритети: російська війна проти України та відкритий конфлікт на Близькому Сході. Перемога України є пріоритетом для всіх нас. Ситуація на полі бою дуже важка. Саме тому ми маємо продовжувати працювати кожного дня... із набагато більшою фінансовою й військовою допомогою, яка необхідна. Це має бути підкріплено чітким шляхом України до вступу в Європейський Союз»
Ситуація вимагає «щоденної роботи», наголосила Каллас, а також «стільки військової, фінансової і гуманітарної допомоги скільки буде потрібно»...
У російському Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд засудив 49-річну уродженку Мелітополя Оксану Павленко до п’яти з половиною років колонії загального режиму у справі про «виправдання тероризму», повідомляє видання «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду.
За версією обвинувачення, 25 травня 2024 року Павленко, перебуваючи на території Запорізької області, залишила коментар, який «закликає масово підпалювати російські військові об’єкти та знищувати громадян Росії».
У суді не уточнили, де саме був опублікований коментар.
Кримінальна справа проти Павленко надійшла до суду в серпні 2024 року. У листопаді ім’я українки з’явилося в «реєстрі екстремістів та терористів» Росфінмоніторингу.
ОВА: ще один російський БПЛА атакував Харків, є постраждала
Ще один безпілотник влучив у Слобідському районі Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок удару БПЛА постраждала 60-річна жінка – медична допомога надається на місці, є пошкодження 11-поверхового житлового будинку.
За даними місцевої влади, перед цим близько 14:00 був удар російського дрона у Салтівському районі, було двоє постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Чхати хотіли» – омбудсмен пояснив, чому почастішали вбивства українських військовополонених
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вважає вбивства військовополонених свідомою тактикою Росії, спрямованою на залякування власних солдатів і на зміну міжнародного правопорядку у світі. Про це він сказав кореспондентці Радіо Свобода у Брюсселі 12 листопада.
«Росіяни це роблять свідомо. Декілька аргументів, напевно, чому: це насамперед «пов'язати» кров'ю російських солдатів, щоб вони не здавалися в полон, щоб вони розуміли, що вони воєнні злочинці… Якщо вони страчують українських військовополонених, то, якщо вони здадуться в полон, їм розказують, що з ними будуть робити абсолютно те ж саме», – вважає Дмитро Лубінець.
Також, на думку омбудсмена, російська сторона намагається продемонструвати неефективність нинішньої системи міжнародного гуманітарного права.
«Вони чхати хотіли на міжнародне гуманітарне право, на Женевські конвенції… Росіяни зараз взяли тактику руйнування чинної міжнародної системи міжнародного гуманітарного права, показуючи, що вона не існує. Її треба міняти, і під час цих змін напевно, що вони будуть просувати свої власні інтереси. Наприклад, збільшення кількості країн постійних членів Ради безпеки ООН з-поміж тих країн, які підтримують Російську Федерацію. І це є дуже небезпечним для нас усіх», – каже Лубінець.
Тренувальну місію ЄС для ЗСУ продовжили. Та чи пришлють інструкторів?
На те, що Дональд Трамп повертається до Білого дому, ЄС відреагував символічним рішенням – продовжити на два роки тренувальну місію від Євросоюзу для Збройних Сил України (EUMAM Ukraine).
Як зміниться бюджет?
Та які моменти зникли з рішення внаслідок досягнення компромісу?
Посли країн-членів ЄС ухвалили рішення про продовження тренувальної місії вранці 6 листопада, як тільки стало відомо перші результати голосування.
Суть місії EUMAM Ukraine
Цю місію започаткували восени 2022 року.
Згідно з тодішньою концептуальною запискою, її було створено «зі стратегічною метою сприяти зміцненню військового потенціалу Збройних сил України з метою підтримки України в боротьбі з російсько-загарбницькою війною».
Наприкінці листопада 2022 року EUMAM приймала перших українських солдатів для навчання на території ЄС. А до кінця цього року вишкіл від країн ЄС отримають близько 75 тисяч український військовослужбовців.
Зеленський анонсував «реальний і прозорий» механізм переведень військових між частинами ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що уряд схвалив постанову про запровадження механізму переведень між військовими частинами Збройних Сил України.
«Щойно уряд ухвалив особливу постанову, яка запроваджує реальний і прозорий механізм переведень для наших воїнів між військовими частинами Збройних Сил України. Це стосується переведень саме за ініціативою воїнів», – написав він у телеграмі.
За його словами, механізм розроблявся у взаємодії громадянського суспільства, Міністерства оборони та Збройних Сил України.
«Переведення працюватимуть через застосунок «Армія+». 72 години на перевірку рапорту. Результат перевірки повідомляється воїну через «Армію+». У випадку відмови мають бути зазначені чіткі причини. У випадку погодження – зрозуміле рішення», – заявив Зеленський.
Міністерство оборони України має проконтролювати дієвість затвердженого механізму, технічна готовність старту – 15 листопада, додав він.
Про складність добровільних переведень у війську повідомлялось неодноразово. У липні на сайті Офісу президента була зареєстрована петиція щодо врегулювання майже неможливої на практиці процедури переміщення військовослужбовців між підрозділами Сил Оборони. Однак звернення не отримало необхідної для розгляду підтримки.
Путін заявив про «нові кордони» України на тлі виборів у США. Що буде з окупованими територіями?
«Російське суспільство очікує на парад перемоги. Воно очікує на успіхи, в тому числі в політичному плані, попри витрати і втрати».
«Жоден з російських політиків на сьогодні не візьме на себе відповідальність повернути захоплені території».
«Для людей, які проживають в окупації, це буде означати тільки одне – новий виток пропаганди про те, що «ви в Росії назавжди».
Росія начебто готова до мирних переговорів, але не на умовах Києва, заявив минулого тижня російський президент Володимир Путін. Зокрема, він сказав, що «нові кордони» України будуть залежати від динаміки подій, що відбуваються», і думки жителів українських регіонів, які Путін так само, як і раніше, назвав «історичними територіями Росії». Також він заявив, що «без нейтралітету України важко уявити добросусідські відносини». Ці заяви очільника Кремля прозвучали на тлі виборів президента США, що відбулися 5 листопада, та оголошення перемоги на них Дональда Трампа, який обіцяв «завершити війну РФ проти України за 24 години».
Разом із цим у ЗМІ минулого тижня почали з’являтися публікації про деталі ймовірного «мирного плану» Трампа. Зокрема, видання The Telegraph з посиланням на оточення Трампа написало 7 листопада, що новообраний президент США може закликати європейські та британські війська забезпечити буферну зону між російською та українською арміями в межах плану заморожування війни.
Тож, які сценарії є найбільш імовірними та чи можуть окуповані території півдня повернутися під контроль України найближчим часом – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У польському Любліні перші добровольці підписали контракти із ЗСУ
У Любліні в рекрутинговому центрі Українського легіону перші добровольці-чоловіки, які живуть за кордоном, 12 листопада підписали контракти зі Збройними силами. Про це Радіо Свобода повідомив представник командування Українського легіону Петро Горкуша.
«Та кількість, яка сьогодні підпише контакт – це кількість, яка нам достатня, щоб сьогодні їх відправити на полігон одного з військово-тренувальних центрів, які підготували нам наші польські партнери, щоб вони в найближчі дні почали безпосередню підготовку», – сказав він.
Йдеться про кілька десятків контрактів, але точну кількість не називають.
Більшість чоловіків, які сьогодні вступили в лави ЗСУ, живуть у Польщі, але також є з Чехії, Литви, Німеччини та Ірландії. Вік чоловіків, які вже підписали контракт – від 19 до 50 років.
«Я пішов, бо програємо. Кожен солдат потрібен, кожна людина потрібна, а нащо жінки мають зараз йти воювати, як стільки мужиків є», – сказав Радіо Свобода Ігор, один з перших підписав контракт.
Він вже 30 років живе у Польщі. До того, як записатися до легіону? працював у будівельній галузі. Чоловік одружений на польці та має сина-підлітка. У війську себе бачить водієм бойової машини піхоти.
На підписання контракту новобранці прийшли з речима, бо одразу після після того поїдуть на полігон. Перший, базовий вишкіл триватиме понад 30 днів на одному з полігонів неподалік від Любліна.
Добровольці могли підписати контракт на три роки, або до закінчення війни. За словами представника легіону, чоловіки, які саме сьогодні вступили до лаві ЗСУ дуже вмотивовані, велика кількість з них підписали контракт до закінчення війни.
Рекрутинговий центр Українського легіону запрацював 1 жовтня цього року. За майже півтора місяці роботи до військового підрозділу, який формують у Польщі, подали заявки 600 осіб.
Український легіон – це перший добровольчий підрозділ Збройних сил України, що буде сформований із українців, які проживають за кордоном. Вступ до Українського легіону здійснюється винятково на добровільній основі з підписанням контракту. На офіційній сторінці легіону йдеться, що військовий підрозділ буде озброєний сучасною технікою та зброєю, що забезпечить високу боєздатність і ефективність у виконанні завдань. Навчання проводитимуть інструктори НАТО на полігонах країн-партнерів.
Формування Українського легіону передбачене двосторонньою безпековою угодою між Україною та Польщею, яку підписали президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві 8 липня 2024 року. У документі йшлося, що легіон мають сформувати на території Польщі з українців, які перебувають за кордоном для захисту України. Польща має відповідати за навчання, підготовку і озброєння Українського легіону, Київ – за рекрутинг.
У Миколаєві та Кривому Розі оголосили оголосили день жалоби
У Миколаєві 12 листопада оголосили день жалоби за місцевими жителями, які загинули внаслідок російської атаки напередодні, повідомив мер Олександр Сєнкевич.
«Сьогодні у Миколаєві оголошено День жалоби за нашими містянами, які загинули внаслідок атаки російських окупантів 11 листопада. У цей день жертвами агресора стали п’ятеро миколаївців», – написав він у телеграмі.
Також у Кривому Розі 13 листопада оголошено день жалоби за загиблими внаслідок ракетного удару РФ,повідомив місцевий політик Олександр Вілкул.
У Кривому Розі, де вранці 11 листопада внаслідок російського удару зазнав руйнувань 5-поверховий житловий будинок, з-під завалів дістали тіла 32-річної жінки, дітей віком два і 10 років і двомісячне немовля. Пошуково-рятувальна операція завершена. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень.
За данимимісцевої влади, вночі 11 листопада російські дрони атакували Миколаїв, внаслідок чого загинули п’ятеро людей, були пошкоджені житлові будинки в різних районах міста, а також нежитлові приміщення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Мінстратегпром анонсує виділення майже 55 мільярдів гривень на розвиток ОПК у 2025 році
Міністерство стратегічних галузей промисловості 12 листопада прокоментувало оборонні видатки державного бюджету в 2025 році.
Зокрема, зазначило відомство, документ передбачає виділення 54,55 мільярда гривень на державні програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.
«З них 7,6 мільярда – у загальному фонді, решта – спецфонд. Для порівняння, на 2024 рік було виділено трохи більше 51 мільярда», – йдеться в повідомленні.
Також 500 мільйонів гривень уряд спрямує на реалізацію Програми фінансової підтримки підприємництва оборонного комплексу. Як пояснює Мінстратегпром, це програма пільгового кредитування для виробників, які є критично важливими у сфері ОПК:
«Відсоткова ставка для виробників становить 5%, а решта відсотків буде оплачена за рахунок держбюджету. На 2024 рік на це виділили 263,4 мільйона гривень».
Кабінет міністрів схвалив програму пільгового кредитування оборонно-промислового комплексу на початку листопада.
На початку жовтня на засіданні Ставки верховного головнокомандувача визначили пріоритети для українського ОПК на наступний рік: це, зокрема, ракети, дрони, снаряди, а також активне залучення інвестицій від партнерів.