«Перемога України». Каллас назвала пріоритети для верховного представника ЄС із безпекової політики
Колишня прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас на слуханні в Європейському парламенті щодо її затвердження на посаду верховної представниці Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики назвала головні напрямки політики ЄС у наступні 5 років. Які вони?
Улітку 2024 року після виборів до Європарламенту, Європейський союз погодився, що прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас стане новим високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки, замінивши Жозепа Борреля.
12 листопада Кая Каллас виступила на слуханнях у Європарламенті і представила своє бачення того, що має робити ЄС для зміцнення своєї безпеки і посилення своєї ролі у світі.
На початку слухань Кая Каллас послалася на історичний досвід своєї батьківщини – Естонії і на те, що вона сама «виростала за залізною завісою без вибору і без свободи».
«Як тільки ми вирвалися з совєтської в'язниці, ми вступили в ЄС і в НАТО. Ми заприсяглися, що ми більше ніколи не залишатимемося на самоті. Разом ми сильніші»
Каллас також наголосила на важливості тісної співпраці ЄС зі Сполученими Штатами, передає Голос Америки.
«Трансатлантичні відносини є найбільшим економічним і безпековим партнерством у світі. Воно принесло добробут і безпеку по обидва боки Атлантики. Як і у всіх партнерствах, вони повинні будуватися на тому, що краще працює для обох сторін. Це не зміниться. ЄС і США міцніші і у більшій безпеці, коли ми працюємо разом», – сказала Каллас.
«У ЄС є два невідкладні пріоритети: російська війна проти України та відкритий конфлікт на Близькому Сході. Перемога України є пріоритетом для всіх нас. Ситуація на полі бою дуже важка. Саме тому ми маємо продовжувати працювати кожного дня... із набагато більшою фінансовою й військовою допомогою, яка необхідна. Це має бути підкріплено чітким шляхом України до вступу в Європейський Союз»
Ситуація вимагає «щоденної роботи», наголосила Каллас, а також «стільки військової, фінансової і гуманітарної допомоги скільки буде потрібно»...
У російському Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд засудив 49-річну уродженку Мелітополя Оксану Павленко до п’яти з половиною років колонії загального режиму у справі про «виправдання тероризму», повідомляє видання «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду.
За версією обвинувачення, 25 травня 2024 року Павленко, перебуваючи на території Запорізької області, залишила коментар, який «закликає масово підпалювати російські військові об’єкти та знищувати громадян Росії».
У суді не уточнили, де саме був опублікований коментар.
Кримінальна справа проти Павленко надійшла до суду в серпні 2024 року. У листопаді ім’я українки з’явилося в «реєстрі екстремістів та терористів» Росфінмоніторингу.
ОВА: ще один російський БПЛА атакував Харків, є постраждала
Ще один безпілотник влучив у Слобідському районі Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок удару БПЛА постраждала 60-річна жінка – медична допомога надається на місці, є пошкодження 11-поверхового житлового будинку.
За даними місцевої влади, перед цим близько 14:00 був удар російського дрона у Салтівському районі, було двоє постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Чхати хотіли» – омбудсмен пояснив, чому почастішали вбивства українських військовополонених
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вважає вбивства військовополонених свідомою тактикою Росії, спрямованою на залякування власних солдатів і на зміну міжнародного правопорядку у світі. Про це він сказав кореспондентці Радіо Свобода у Брюсселі 12 листопада.
«Росіяни це роблять свідомо. Декілька аргументів, напевно, чому: це насамперед «пов'язати» кров'ю російських солдатів, щоб вони не здавалися в полон, щоб вони розуміли, що вони воєнні злочинці… Якщо вони страчують українських військовополонених, то, якщо вони здадуться в полон, їм розказують, що з ними будуть робити абсолютно те ж саме», – вважає Дмитро Лубінець.
Також, на думку омбудсмена, російська сторона намагається продемонструвати неефективність нинішньої системи міжнародного гуманітарного права.
«Вони чхати хотіли на міжнародне гуманітарне право, на Женевські конвенції… Росіяни зараз взяли тактику руйнування чинної міжнародної системи міжнародного гуманітарного права, показуючи, що вона не існує. Її треба міняти, і під час цих змін напевно, що вони будуть просувати свої власні інтереси. Наприклад, збільшення кількості країн постійних членів Ради безпеки ООН з-поміж тих країн, які підтримують Російську Федерацію. І це є дуже небезпечним для нас усіх», – каже Лубінець.
Тренувальну місію ЄС для ЗСУ продовжили. Та чи пришлють інструкторів?
На те, що Дональд Трамп повертається до Білого дому, ЄС відреагував символічним рішенням – продовжити на два роки тренувальну місію від Євросоюзу для Збройних Сил України (EUMAM Ukraine).
Як зміниться бюджет?
Та які моменти зникли з рішення внаслідок досягнення компромісу?
Посли країн-членів ЄС ухвалили рішення про продовження тренувальної місії вранці 6 листопада, як тільки стало відомо перші результати голосування.
Суть місії EUMAM Ukraine
Цю місію започаткували восени 2022 року.
Згідно з тодішньою концептуальною запискою, її було створено «зі стратегічною метою сприяти зміцненню військового потенціалу Збройних сил України з метою підтримки України в боротьбі з російсько-загарбницькою війною».
Наприкінці листопада 2022 року EUMAM приймала перших українських солдатів для навчання на території ЄС. А до кінця цього року вишкіл від країн ЄС отримають близько 75 тисяч український військовослужбовців.
Зеленський анонсував «реальний і прозорий» механізм переведень військових між частинами ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що уряд схвалив постанову про запровадження механізму переведень між військовими частинами Збройних Сил України.
«Щойно уряд ухвалив особливу постанову, яка запроваджує реальний і прозорий механізм переведень для наших воїнів між військовими частинами Збройних Сил України. Це стосується переведень саме за ініціативою воїнів», – написав він у телеграмі.
За його словами, механізм розроблявся у взаємодії громадянського суспільства, Міністерства оборони та Збройних Сил України.
«Переведення працюватимуть через застосунок «Армія+». 72 години на перевірку рапорту. Результат перевірки повідомляється воїну через «Армію+». У випадку відмови мають бути зазначені чіткі причини. У випадку погодження – зрозуміле рішення», – заявив Зеленський.
Міністерство оборони України має проконтролювати дієвість затвердженого механізму, технічна готовність старту – 15 листопада, додав він.
Про складність добровільних переведень у війську повідомлялось неодноразово. У липні на сайті Офісу президента була зареєстрована петиція щодо врегулювання майже неможливої на практиці процедури переміщення військовослужбовців між підрозділами Сил Оборони. Однак звернення не отримало необхідної для розгляду підтримки.
Путін заявив про «нові кордони» України на тлі виборів у США. Що буде з окупованими територіями?
«Російське суспільство очікує на парад перемоги. Воно очікує на успіхи, в тому числі в політичному плані, попри витрати і втрати».
«Жоден з російських політиків на сьогодні не візьме на себе відповідальність повернути захоплені території».
«Для людей, які проживають в окупації, це буде означати тільки одне – новий виток пропаганди про те, що «ви в Росії назавжди».
Росія начебто готова до мирних переговорів, але не на умовах Києва, заявив минулого тижня російський президент Володимир Путін. Зокрема, він сказав, що «нові кордони» України будуть залежати від динаміки подій, що відбуваються», і думки жителів українських регіонів, які Путін так само, як і раніше, назвав «історичними територіями Росії». Також він заявив, що «без нейтралітету України важко уявити добросусідські відносини». Ці заяви очільника Кремля прозвучали на тлі виборів президента США, що відбулися 5 листопада, та оголошення перемоги на них Дональда Трампа, який обіцяв «завершити війну РФ проти України за 24 години».
Разом із цим у ЗМІ минулого тижня почали з’являтися публікації про деталі ймовірного «мирного плану» Трампа. Зокрема, видання The Telegraph з посиланням на оточення Трампа написало 7 листопада, що новообраний президент США може закликати європейські та британські війська забезпечити буферну зону між російською та українською арміями в межах плану заморожування війни.
Тож, які сценарії є найбільш імовірними та чи можуть окуповані території півдня повернутися під контроль України найближчим часом – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У польському Любліні перші добровольці підписали контракти із ЗСУ
У Любліні в рекрутинговому центрі Українського легіону перші добровольці-чоловіки, які живуть за кордоном, 12 листопада підписали контракти зі Збройними силами. Про це Радіо Свобода повідомив представник командування Українського легіону Петро Горкуша.
«Та кількість, яка сьогодні підпише контакт – це кількість, яка нам достатня, щоб сьогодні їх відправити на полігон одного з військово-тренувальних центрів, які підготували нам наші польські партнери, щоб вони в найближчі дні почали безпосередню підготовку», – сказав він.
Йдеться про кілька десятків контрактів, але точну кількість не називають.
Більшість чоловіків, які сьогодні вступили в лави ЗСУ, живуть у Польщі, але також є з Чехії, Литви, Німеччини та Ірландії. Вік чоловіків, які вже підписали контракт – від 19 до 50 років.
«Я пішов, бо програємо. Кожен солдат потрібен, кожна людина потрібна, а нащо жінки мають зараз йти воювати, як стільки мужиків є», – сказав Радіо Свобода Ігор, один з перших підписав контракт.
Він вже 30 років живе у Польщі. До того, як записатися до легіону? працював у будівельній галузі. Чоловік одружений на польці та має сина-підлітка. У війську себе бачить водієм бойової машини піхоти.
На підписання контракту новобранці прийшли з речима, бо одразу після після того поїдуть на полігон. Перший, базовий вишкіл триватиме понад 30 днів на одному з полігонів неподалік від Любліна.
Добровольці могли підписати контракт на три роки, або до закінчення війни. За словами представника легіону, чоловіки, які саме сьогодні вступили до лаві ЗСУ дуже вмотивовані, велика кількість з них підписали контракт до закінчення війни.
Рекрутинговий центр Українського легіону запрацював 1 жовтня цього року. За майже півтора місяці роботи до військового підрозділу, який формують у Польщі, подали заявки 600 осіб.
Український легіон – це перший добровольчий підрозділ Збройних сил України, що буде сформований із українців, які проживають за кордоном. Вступ до Українського легіону здійснюється винятково на добровільній основі з підписанням контракту. На офіційній сторінці легіону йдеться, що військовий підрозділ буде озброєний сучасною технікою та зброєю, що забезпечить високу боєздатність і ефективність у виконанні завдань. Навчання проводитимуть інструктори НАТО на полігонах країн-партнерів.
Формування Українського легіону передбачене двосторонньою безпековою угодою між Україною та Польщею, яку підписали президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві 8 липня 2024 року. У документі йшлося, що легіон мають сформувати на території Польщі з українців, які перебувають за кордоном для захисту України. Польща має відповідати за навчання, підготовку і озброєння Українського легіону, Київ – за рекрутинг.
У Миколаєві та Кривому Розі оголосили оголосили день жалоби
У Миколаєві 12 листопада оголосили день жалоби за місцевими жителями, які загинули внаслідок російської атаки напередодні, повідомив мер Олександр Сєнкевич.
«Сьогодні у Миколаєві оголошено День жалоби за нашими містянами, які загинули внаслідок атаки російських окупантів 11 листопада. У цей день жертвами агресора стали п’ятеро миколаївців», – написав він у телеграмі.
Також у Кривому Розі 13 листопада оголошено день жалоби за загиблими внаслідок ракетного удару РФ,повідомив місцевий політик Олександр Вілкул.
У Кривому Розі, де вранці 11 листопада внаслідок російського удару зазнав руйнувань 5-поверховий житловий будинок, з-під завалів дістали тіла 32-річної жінки, дітей віком два і 10 років і двомісячне немовля. Пошуково-рятувальна операція завершена. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень.
За данимимісцевої влади, вночі 11 листопада російські дрони атакували Миколаїв, внаслідок чого загинули п’ятеро людей, були пошкоджені житлові будинки в різних районах міста, а також нежитлові приміщення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Мінстратегпром анонсує виділення майже 55 мільярдів гривень на розвиток ОПК у 2025 році
Міністерство стратегічних галузей промисловості 12 листопада прокоментувало оборонні видатки державного бюджету в 2025 році.
Зокрема, зазначило відомство, документ передбачає виділення 54,55 мільярда гривень на державні програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.
«З них 7,6 мільярда – у загальному фонді, решта – спецфонд. Для порівняння, на 2024 рік було виділено трохи більше 51 мільярда», – йдеться в повідомленні.
Також 500 мільйонів гривень уряд спрямує на реалізацію Програми фінансової підтримки підприємництва оборонного комплексу. Як пояснює Мінстратегпром, це програма пільгового кредитування для виробників, які є критично важливими у сфері ОПК:
«Відсоткова ставка для виробників становить 5%, а решта відсотків буде оплачена за рахунок держбюджету. На 2024 рік на це виділили 263,4 мільйона гривень».
Кабінет міністрів схвалив програму пільгового кредитування оборонно-промислового комплексу на початку листопада.
На початку жовтня на засіданні Ставки верховного головнокомандувача визначили пріоритети для українського ОПК на наступний рік: це, зокрема, ракети, дрони, снаряди, а також активне залучення інвестицій від партнерів.
Прокуратура: російські війська вдарили по Донеччині, поранений підліток
Російські війська завдали авіаудару по селищу Біленьке Краматорського району Донеччини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 12 листопада.
ДСНС повідомляє, що внаслідок ударів виникли три пожежі за різними адресами. Рятувальники ліквідували загоряння приватного житлового будинку, трьох господарчих споруд й автомобіля.
«Пошкоджені приватні будинки, адмінбудівля та інфраструктурний об’єкт. Внаслідок обстрілу поранений 16-річний хлопець», – заявила служба.
Голова Донецької області Вадим Філашкін повідомив, що внаслідок російських обстрілів 11 листопада четверо жителів регіону зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
FT: Трампа зацікавили два пункти «плану перемоги», представленого Україною
Дональд Трамп ще до свого обрання президентом США висловив зацікавленість у двох пунктах так званого «плану перемоги», представленого Україною, а сам план складався, зокрема, з урахуванням можливого приходу Трампа до влади. Про це у вівторок із посиланням на джерела пише британська газета Financial Times.
Дві з ідей «плану перемоги», за словами людей, які брали участь у його розробці, були орієнтовані саме на Трампа. Одна з них передбачала заміну частини американських військ, дислокованих у Європі, українськими військами після війни.
Інша – вперше розроблена сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, союзником Трампа, пропонує поділитися критично важливими природними ресурсами України із західними партнерами. Офіс Грема не відповів на запит про коментар.
Як пише Financial Times, Трамп був «зацікавлений» цими двома пунктами, за словами особи, поінформованої про зустріч.
У Києві, як стверджується, розраховують, що цей інтерес сприятиме тому, що майбутній президент США позитивно сприйме й інші пропозиції «плану перемоги».
Також, як зазначає FT, представники українського бізнесу пропонують адміністрації США участь у так званому інвестиційному відборі – визначенні того, хто може вести бізнес у країні. При цьому передбачається, що китайські інвестори будуть обмежені, а американським, навпаки, буде дано «зелене світло». Співрозмовники видання вважають, що ця пропозиція також зацікавить Трампа.
Офіційно влада України та представники Трампа не коментували публікацію.
«Планом перемоги» президент України Володимир Зеленський називає пакет пропозицій західним союзникам щодо посилення підтримки України, яке, на його думку, має призвести до того, що Росія почне шукати миру на вигідних для України умовах. Цей план був представлений Трампу під час зустрічі Зеленського з тодішнім кандидатом у президенти від республіканців у вересні у Нью-Йорку.
11 листопада Росія здійснила масовану атаку чи не всіх регіонів України, повідомила влада.
Унаслідок російської атаки на Кривий Ріг 11 листопада загинули четверо людей, за даними місцевої влади. Як уточнює Офіс генерального прокурора, загиблі – 32-річна жінка і троє дітей: 10 років, 2 роки і 2 місяці. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень.
Про те, що під завалами п’ятиповерхівки в Кривому Розі виявили ще одну загиблу дитину, повідомив голова області Сергій Лисак 12 листопада: «Тіло третьої дитини виявили під завалами п’ятиповерхівки. Їй не було й року…»
Лисак додав, що пошуково-рятувальна операція завершена.
Запоріжжя, як повідомила влада, обстрілювали КАБами. В одному із місць через влучання по відкритій території у житловій забудові були пошкоджені будівлі навколо, зокрема один із гуртожитків. У ньому проживають в тому числі ВПО. За офіційними даними, щонайменше 1 людина загинула, понад 20 отримали поранення.
У Миколаєві, як повідомив кореспондент Радіо Свобода, під час атаки російських безпілотників на місто влучання відбулося в п'ятий поверх багатоповерхового житлового будинку. За словами місцевих жителів, одна людина загинула, багато людей отримали поранення. Декілька квартир були повністю знищені вогнем, а в інших вибиті вікна. Також повністю вигоріло кілька автомобілів. В іншому місці було влучання в приватний будинок. Тут загинули 4 людини: одружена пара, їхня свекруха і сусід.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Тіло третьої дитини виявили під завалами»: наслідки російських обстрілів України 11 листопада у фото
Місцева влада: через обстріли Росії є поранені в п’яти областях
Російські війська обстріляли низку населених пунктів Херсонщини протягом доби 11 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у вівторок.
«Російські військові поцілили в освітній та медичний заклади та заклад культури; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 8 приватних будинків. Також окупанти понівечили гараж та приватні автомобілі. Через російську агресію 2 людини загинули, ще 1 – дістала поранення», – йдеться в повідомленні.
Заданими голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, внаслідок атак Росії зазнали поранень четверо жителів регіону: в Краматорську, Біленькому, Часовому Яру і селі Миколаївка.
Також обстрілів зазнали кілька населених пунктів Харківщини, заявив очільник адміністрації Олег Синєгубов.
«Харків, Холодногірський р-н. Внаслідок обстрілу пошкоджено 2-поверхову будівлю, скління вікон 20 житлових будинків. Постраждали три людини: чоловіки 22, 38 років та жінка 34 роки», – повідомив він.
Раніше стало відомо про чотирьох загиблих та 14 поранених у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Також Офіс генерального прокурора повідомив про наслідки російського артилерійського обстрілу Нікополя 11 листопада:
«Внаслідок атаки загинули двоє місцевих мешканців. Поранення отримали п’ятеро людей».
Також, окрім атаки на Запоріжжя, через яку загинув чоловік та 22 людини зазнали поранень, російські війська напередодні обстріляли село Приморське Василівського району.
«71-річна жінка і 30-річний чоловік, які проживають у будинку, отримали поранення. Їх доставили до лікарні», – заявив голова області Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Держкіно закликає кінофестиваль у Таллінні не показувати фільм російського режисера «Глухі коханці»
Державне агентство з питань кіно 12 листопада прокоментувало показ російського фільму «Глухі коханці», запланований в рамках Талліннського кінофестивалю «Темні ночі» (PÖFF).
Українське відомство подякувало організаторам за можливість представляти на фестивалі українські стрічки, але розкритикувало включення до програми фільму російського режисера Бориса Гуца.
«Ми звертаємось до організаторів PÖFF переглянути рішення про виключення з основної програми фестивалю російського фільму «Deaf Lovers» («Глухі коханці») режисера Бориса Гуца. З огляду на агресію Росії проти України та численні страждання українського народу, особливо важливо забезпечити, щоб культурні платформи не ставали інструментами для фільмів, які розмивають кордони розуміння реальності українців», – заявило Держкіно.
Агентство висловило переконання, що можливість демонстрації російських фільмів у сучасному контексті несе ризик пропаганди, яка виправдовує агресію або «може бути частиною інформаційної стратегії агресора».
Згідно із сайтом PÖFF, показ «Глухих коханців» запланований на 17, 18 і 20 листопада.
Фільм Гуца, знятий у копродукції Естонії та Сербії, вийшов 2024 року. Судячи з синопсису, стрічка розповідає про стосунки українки та росіянина в Стамбулі в 2022 році, на тлі повномасштабної агресії Росії проти України.
Кінофестиваль наразі не коментував звернення Держкіно.
КМІС: 32% українців готові до поступок Росії, але більшість продовжують виступати проти
Наразі 32% українців готові до територіальних поступок Росії, але більшість – 58% – продовжують виступати проти поступок. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Соціологи зауважують, що частка готових до поступок РФ не змінюється від травня цього року, натомість частка тих, хто проти, дещо зросла – з 55% до 58% (з травня до жовтня).
«У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, у травні 2024 року – до 32%. Між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася», – зазначають у КМІС.
В Інституті соціології також опитали респондентів щодо вимірів, які впливають на готовність територіальних поступок – внутрішня консолідація суспільства та відчуття підтримки від західних партнерів.
Відповідно до результатів опитування, найвищою готовність до поступок є серед тих, хто і не довіряють президенту, і вважають, що Захід хоче несправедливого миру від України (56% готові до поступок, 38% категорично проти).
«Якщо ж у респондента «мішані» погляди (не довіряють президенту, але вірять у підтримку Заходу, або навпаки), то готовність до поступок уже стає нижчою і більше половини виступають категорично проти поступок. Водночас найменше готові до поступок ті, хто зберігають і довіру президенту, і довіру Заходу. Серед них 69% категорично проти поступок (проти 24%, які готові до територіальних поступок)», – додають у КМІС.
Представник КМІС Антон Грушецький, коментуючи дослідження, каже, що, з одного боку, українці категорично відкидають формулу «мир на будь-яких умовах», а з іншого боку, зберігають гнучкість і простір для маневру для ухвалення можливо непростих, але найкращих у цій ситуації рішень для майбутнього країни.
«Ми бачимо, що окупація будь-якої частини території є нелегітимною в очах українців, проте зараз значною мірою пріоритетом є гарантії безпеки. Тобто українці ані тиснуть на владу для досягнення «будь-якого миру», ані створюють категорично визначені нереалістичні рамки», – зазначив він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки протягом 20 вересня-3 жовтня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю були опитані 2004 респонденти.
Раніше Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати опитування, згідно з яким більшість опитаних (63%) «готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Тоді, як зауважили соціологи, між лютим і жовтнем 2024 року вперше було зафіксовано зниження частки тих, хто «готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно».
Як свідчать результати соцопитування Центру Разумкова, проведеного у вересні, зросла до 35% частка українців, які вважають, що переговори з Росією – «це дієвий спосіб досягнення миру, яким слід скористатися вже зараз».
Стармер хоче закликати Байдена надати 20 млрд кредиту Україні до приходу Трампа в Білий дім – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер має намір закликати Джо Байдена виділити кошти для кредиту Україні у розмірі 20 мільярдів доларів до того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента США, пише 11 листопада газета The Telegraph.
Прем’єр наполягає на проведенні особистих переговорів з Байденом, президентом США, який залишає посаду, коли вони обидва візьмуть участь у саміті G20 у Бразилії наступного тижня.
Очікується, що Стармер також скаже, що Україна повинна нарешті отримати дозвіл на застосування ракет дальнього радіусу дії Storm Shadow вглиб Росії, проти чого виступає Байден.
Стармер і президент Франції Емманюель Макрон обговорили можливість зміни позиції США щодо Storm Shadows під час переговорів у Парижі в понеділок, як повідомляє The Telegraph.
Обидва лідери провели 20 хвилин, розмовляючи про Україну віч-на-віч, без участі широкої делегації помічників, що свідчить про політичну чутливість дискусії.
За словами представника Даунінг-стріт, лідери почали з обговорення ситуації в Україні, в тому числі того, як зробити так, щоб Україна увійшла в зиму з максимально сильної позиції.
Західні союзники, схоже, працюють на двох фронтах – фінансів та зброї – намагаючись змусити Байдена піти далі у підтримці України, ніж заплановано на останні два місяці його перебування на посаді.
У європейських столицях є побоювання, що Трамп, який повернеться до Білого дому 20 січня, змусить Україну відмовитися від утримуваних Росією територій в обмін на мирну угоду.
Трамп пообіцяв покласти край конфлікту в Україні, куди вторглася Росія, в «перший день» свого президентства і критикував фінансову підтримку Києва на мільярди доларів, надану Байденом.
У жовтні президент США Джо Байден оголосив про надання Україні 20 мільярдів доларів позики, яку збираються відшкодувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Згодом міністерка фінансів США Дженет Єллен уточнила, що «Група семи» збирається надати Україні 50 мільярдів доларів кредитів до кінця цього року, Сполучені Штати нададуть Україні позику у розмірі 20 мільярдів доларів.
Раніше у Пентагоні заявили, що до 20 січня – кінця президентського терміну Джо Байдена мають намір використати усі залишкові кошти для програм з підтримки України. Йдеться про близько 6 мільярдів доларів.
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 жовтня Сполучені США виділили понад 59,1 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні.
Північна Корея ратифікувала договір про партнерство з Росією
Північна Корея ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Росією, який, крім іншого, передбачає взаємну військову допомогу – про це повідомило офіційне північнокорейське агентство ЦТАК, передає російська служба Радіо Свобода.
Відповідний указ, як йдеться в повідомленні, підписав голова держави та голова державних справ КНДР Кім Чен Ин.
Повідомлення надійшло на наступний день після того, як закон про ратифікацію договору, ухвалений раніше Держдумою та Радою Федерації, підписав російський президент Володимир Путін.
ЦТАК зазначає, що договір набуде чинності з моменту обміну ратифікаційними грамотами. Документ був підписаний у червні під час візиту Путіна до Пхеньяна, проте на ратифікацію його внесли лише в жовтні. Це сталося на тлі повідомлень про відправку до Росії тисяч північнокорейських військовослужбовців.
Офіційна Москва прямо не підтвердила, але й не спростувала присутність північнокорейських військових на своїй території, підкреслюючи при цьому, що вона відповідала б положенням договору, який передбачає військову та іншу допомогу сторін одна одній у разі агресії з боку третьої країни.
Договір між Росією та КНДР, влада якої є жорстким авторитарним режимом, передбачає співпрацю і в інших сферах. Північна Корея ще до підписання документа постачала Росії боєприпаси та військову техніку для використання у війні проти України. Росія, за даними західних розвідок, у свою чергу сприяє Північній Кореї як у постачаннях продовольства, так і в ракетній програмі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають».
Ювенальні прокурори: через російську агресію в Україні загинули щонайменше 589 дітей
Російські атаки вбили 589 дітей в Україні, повідомляє Офіс генерального прокурора 12 листопада з посиланням на дані ювенальних прокурорів.
Згідно з ними, також більше ніж 1 681 дитина зазнала поранень різного ступеня тяжкості.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 598, Харківській – 459, Херсонській – 187, Дніпропетровській – 190, Київській – 133, Запорізькій – 154, Миколаївській – 117», – повідомляє пресслужба ОГП.
Зокрема, внаслідок російської атаки на Кривий ріг загинули троє дітей – хлопчики двох і 10 років та двомісячна дівчинка, 11-річний хлопчик зазнав поранень.
Також п’ятеро дітей зазнали поранень через удар Росії по Запоріжжю 11 листопада. Того ж дня був поранений 16-річний хлопець у Краматорську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.