Мінстратегпром анонсує виділення майже 55 мільярдів гривень на розвиток ОПК у 2025 році
Міністерство стратегічних галузей промисловості 12 листопада прокоментувало оборонні видатки державного бюджету в 2025 році.
Зокрема, зазначило відомство, документ передбачає виділення 54,55 мільярда гривень на державні програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.
«З них 7,6 мільярда – у загальному фонді, решта – спецфонд. Для порівняння, на 2024 рік було виділено трохи більше 51 мільярда», – йдеться в повідомленні.
Також 500 мільйонів гривень уряд спрямує на реалізацію Програми фінансової підтримки підприємництва оборонного комплексу. Як пояснює Мінстратегпром, це програма пільгового кредитування для виробників, які є критично важливими у сфері ОПК:
«Відсоткова ставка для виробників становить 5%, а решта відсотків буде оплачена за рахунок держбюджету. На 2024 рік на це виділили 263,4 мільйона гривень».
Кабінет міністрів схвалив програму пільгового кредитування оборонно-промислового комплексу на початку листопада.
На початку жовтня на засіданні Ставки верховного головнокомандувача визначили пріоритети для українського ОПК на наступний рік: це, зокрема, ракети, дрони, снаряди, а також активне залучення інвестицій від партнерів.
Прокуратура: російські війська вдарили по Донеччині, поранений підліток
Російські війська завдали авіаудару по селищу Біленьке Краматорського району Донеччини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 12 листопада.
ДСНС повідомляє, що внаслідок ударів виникли три пожежі за різними адресами. Рятувальники ліквідували загоряння приватного житлового будинку, трьох господарчих споруд й автомобіля.
«Пошкоджені приватні будинки, адмінбудівля та інфраструктурний об’єкт. Внаслідок обстрілу поранений 16-річний хлопець», – заявила служба.
Голова Донецької області Вадим Філашкін повідомив, що внаслідок російських обстрілів 11 листопада четверо жителів регіону зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
FT: Трампа зацікавили два пункти «плану перемоги», представленого Україною
Дональд Трамп ще до свого обрання президентом США висловив зацікавленість у двох пунктах так званого «плану перемоги», представленого Україною, а сам план складався, зокрема, з урахуванням можливого приходу Трампа до влади. Про це у вівторок із посиланням на джерела пише британська газета Financial Times.
Дві з ідей «плану перемоги», за словами людей, які брали участь у його розробці, були орієнтовані саме на Трампа. Одна з них передбачала заміну частини американських військ, дислокованих у Європі, українськими військами після війни.
Інша – вперше розроблена сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, союзником Трампа, пропонує поділитися критично важливими природними ресурсами України із західними партнерами. Офіс Грема не відповів на запит про коментар.
Як пише Financial Times, Трамп був «зацікавлений» цими двома пунктами, за словами особи, поінформованої про зустріч.
У Києві, як стверджується, розраховують, що цей інтерес сприятиме тому, що майбутній президент США позитивно сприйме й інші пропозиції «плану перемоги».
Також, як зазначає FT, представники українського бізнесу пропонують адміністрації США участь у так званому інвестиційному відборі – визначенні того, хто може вести бізнес у країні. При цьому передбачається, що китайські інвестори будуть обмежені, а американським, навпаки, буде дано «зелене світло». Співрозмовники видання вважають, що ця пропозиція також зацікавить Трампа.
Офіційно влада України та представники Трампа не коментували публікацію.
«Планом перемоги» президент України Володимир Зеленський називає пакет пропозицій західним союзникам щодо посилення підтримки України, яке, на його думку, має призвести до того, що Росія почне шукати миру на вигідних для України умовах. Цей план був представлений Трампу під час зустрічі Зеленського з тодішнім кандидатом у президенти від республіканців у вересні у Нью-Йорку.
11 листопада Росія здійснила масовану атаку чи не всіх регіонів України, повідомила влада.
Унаслідок російської атаки на Кривий Ріг 11 листопада загинули четверо людей, за даними місцевої влади. Як уточнює Офіс генерального прокурора, загиблі – 32-річна жінка і троє дітей: 10 років, 2 роки і 2 місяці. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень.
Про те, що під завалами п’ятиповерхівки в Кривому Розі виявили ще одну загиблу дитину, повідомив голова області Сергій Лисак 12 листопада: «Тіло третьої дитини виявили під завалами п’ятиповерхівки. Їй не було й року…»
Лисак додав, що пошуково-рятувальна операція завершена.
Запоріжжя, як повідомила влада, обстрілювали КАБами. В одному із місць через влучання по відкритій території у житловій забудові були пошкоджені будівлі навколо, зокрема один із гуртожитків. У ньому проживають в тому числі ВПО. За офіційними даними, щонайменше 1 людина загинула, понад 20 отримали поранення.
У Миколаєві, як повідомив кореспондент Радіо Свобода, під час атаки російських безпілотників на місто влучання відбулося в п'ятий поверх багатоповерхового житлового будинку. За словами місцевих жителів, одна людина загинула, багато людей отримали поранення. Декілька квартир були повністю знищені вогнем, а в інших вибиті вікна. Також повністю вигоріло кілька автомобілів. В іншому місці було влучання в приватний будинок. Тут загинули 4 людини: одружена пара, їхня свекруха і сусід.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Тіло третьої дитини виявили під завалами»: наслідки російських обстрілів України 11 листопада у фото
Місцева влада: через обстріли Росії є поранені в п’яти областях
Російські війська обстріляли низку населених пунктів Херсонщини протягом доби 11 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у вівторок.
«Російські військові поцілили в освітній та медичний заклади та заклад культури; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 8 приватних будинків. Також окупанти понівечили гараж та приватні автомобілі. Через російську агресію 2 людини загинули, ще 1 – дістала поранення», – йдеться в повідомленні.
Заданими голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, внаслідок атак Росії зазнали поранень четверо жителів регіону: в Краматорську, Біленькому, Часовому Яру і селі Миколаївка.
Також обстрілів зазнали кілька населених пунктів Харківщини, заявив очільник адміністрації Олег Синєгубов.
«Харків, Холодногірський р-н. Внаслідок обстрілу пошкоджено 2-поверхову будівлю, скління вікон 20 житлових будинків. Постраждали три людини: чоловіки 22, 38 років та жінка 34 роки», – повідомив він.
Раніше стало відомо про чотирьох загиблих та 14 поранених у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Також Офіс генерального прокурора повідомив про наслідки російського артилерійського обстрілу Нікополя 11 листопада:
«Внаслідок атаки загинули двоє місцевих мешканців. Поранення отримали п’ятеро людей».
Також, окрім атаки на Запоріжжя, через яку загинув чоловік та 22 людини зазнали поранень, російські війська напередодні обстріляли село Приморське Василівського району.
«71-річна жінка і 30-річний чоловік, які проживають у будинку, отримали поранення. Їх доставили до лікарні», – заявив голова області Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Держкіно закликає кінофестиваль у Таллінні не показувати фільм російського режисера «Глухі коханці»
Державне агентство з питань кіно 12 листопада прокоментувало показ російського фільму «Глухі коханці», запланований в рамках Талліннського кінофестивалю «Темні ночі» (PÖFF).
Українське відомство подякувало організаторам за можливість представляти на фестивалі українські стрічки, але розкритикувало включення до програми фільму російського режисера Бориса Гуца.
«Ми звертаємось до організаторів PÖFF переглянути рішення про виключення з основної програми фестивалю російського фільму «Deaf Lovers» («Глухі коханці») режисера Бориса Гуца. З огляду на агресію Росії проти України та численні страждання українського народу, особливо важливо забезпечити, щоб культурні платформи не ставали інструментами для фільмів, які розмивають кордони розуміння реальності українців», – заявило Держкіно.
Агентство висловило переконання, що можливість демонстрації російських фільмів у сучасному контексті несе ризик пропаганди, яка виправдовує агресію або «може бути частиною інформаційної стратегії агресора».
Згідно із сайтом PÖFF, показ «Глухих коханців» запланований на 17, 18 і 20 листопада.
Фільм Гуца, знятий у копродукції Естонії та Сербії, вийшов 2024 року. Судячи з синопсису, стрічка розповідає про стосунки українки та росіянина в Стамбулі в 2022 році, на тлі повномасштабної агресії Росії проти України.
Кінофестиваль наразі не коментував звернення Держкіно.
КМІС: 32% українців готові до поступок Росії, але більшість продовжують виступати проти
Наразі 32% українців готові до територіальних поступок Росії, але більшість – 58% – продовжують виступати проти поступок. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Соціологи зауважують, що частка готових до поступок РФ не змінюється від травня цього року, натомість частка тих, хто проти, дещо зросла – з 55% до 58% (з травня до жовтня).
«У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, у травні 2024 року – до 32%. Між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася», – зазначають у КМІС.
В Інституті соціології також опитали респондентів щодо вимірів, які впливають на готовність територіальних поступок – внутрішня консолідація суспільства та відчуття підтримки від західних партнерів.
Відповідно до результатів опитування, найвищою готовність до поступок є серед тих, хто і не довіряють президенту, і вважають, що Захід хоче несправедливого миру від України (56% готові до поступок, 38% категорично проти).
«Якщо ж у респондента «мішані» погляди (не довіряють президенту, але вірять у підтримку Заходу, або навпаки), то готовність до поступок уже стає нижчою і більше половини виступають категорично проти поступок. Водночас найменше готові до поступок ті, хто зберігають і довіру президенту, і довіру Заходу. Серед них 69% категорично проти поступок (проти 24%, які готові до територіальних поступок)», – додають у КМІС.
Представник КМІС Антон Грушецький, коментуючи дослідження, каже, що, з одного боку, українці категорично відкидають формулу «мир на будь-яких умовах», а з іншого боку, зберігають гнучкість і простір для маневру для ухвалення можливо непростих, але найкращих у цій ситуації рішень для майбутнього країни.
«Ми бачимо, що окупація будь-якої частини території є нелегітимною в очах українців, проте зараз значною мірою пріоритетом є гарантії безпеки. Тобто українці ані тиснуть на владу для досягнення «будь-якого миру», ані створюють категорично визначені нереалістичні рамки», – зазначив він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки протягом 20 вересня-3 жовтня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю були опитані 2004 респонденти.
Раніше Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати опитування, згідно з яким більшість опитаних (63%) «готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Тоді, як зауважили соціологи, між лютим і жовтнем 2024 року вперше було зафіксовано зниження частки тих, хто «готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно».
Як свідчать результати соцопитування Центру Разумкова, проведеного у вересні, зросла до 35% частка українців, які вважають, що переговори з Росією – «це дієвий спосіб досягнення миру, яким слід скористатися вже зараз».
Стармер хоче закликати Байдена надати 20 млрд кредиту Україні до приходу Трампа в Білий дім – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер має намір закликати Джо Байдена виділити кошти для кредиту Україні у розмірі 20 мільярдів доларів до того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента США, пише 11 листопада газета The Telegraph.
Прем’єр наполягає на проведенні особистих переговорів з Байденом, президентом США, який залишає посаду, коли вони обидва візьмуть участь у саміті G20 у Бразилії наступного тижня.
Очікується, що Стармер також скаже, що Україна повинна нарешті отримати дозвіл на застосування ракет дальнього радіусу дії Storm Shadow вглиб Росії, проти чого виступає Байден.
Стармер і президент Франції Емманюель Макрон обговорили можливість зміни позиції США щодо Storm Shadows під час переговорів у Парижі в понеділок, як повідомляє The Telegraph.
Обидва лідери провели 20 хвилин, розмовляючи про Україну віч-на-віч, без участі широкої делегації помічників, що свідчить про політичну чутливість дискусії.
За словами представника Даунінг-стріт, лідери почали з обговорення ситуації в Україні, в тому числі того, як зробити так, щоб Україна увійшла в зиму з максимально сильної позиції.
Західні союзники, схоже, працюють на двох фронтах – фінансів та зброї – намагаючись змусити Байдена піти далі у підтримці України, ніж заплановано на останні два місяці його перебування на посаді.
У європейських столицях є побоювання, що Трамп, який повернеться до Білого дому 20 січня, змусить Україну відмовитися від утримуваних Росією територій в обмін на мирну угоду.
Трамп пообіцяв покласти край конфлікту в Україні, куди вторглася Росія, в «перший день» свого президентства і критикував фінансову підтримку Києва на мільярди доларів, надану Байденом.
У жовтні президент США Джо Байден оголосив про надання Україні 20 мільярдів доларів позики, яку збираються відшкодувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Згодом міністерка фінансів США Дженет Єллен уточнила, що «Група семи» збирається надати Україні 50 мільярдів доларів кредитів до кінця цього року, Сполучені Штати нададуть Україні позику у розмірі 20 мільярдів доларів.
Раніше у Пентагоні заявили, що до 20 січня – кінця президентського терміну Джо Байдена мають намір використати усі залишкові кошти для програм з підтримки України. Йдеться про близько 6 мільярдів доларів.
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 жовтня Сполучені США виділили понад 59,1 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні.
Північна Корея ратифікувала договір про партнерство з Росією
Північна Корея ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Росією, який, крім іншого, передбачає взаємну військову допомогу – про це повідомило офіційне північнокорейське агентство ЦТАК, передає російська служба Радіо Свобода.
Відповідний указ, як йдеться в повідомленні, підписав голова держави та голова державних справ КНДР Кім Чен Ин.
Повідомлення надійшло на наступний день після того, як закон про ратифікацію договору, ухвалений раніше Держдумою та Радою Федерації, підписав російський президент Володимир Путін.
ЦТАК зазначає, що договір набуде чинності з моменту обміну ратифікаційними грамотами. Документ був підписаний у червні під час візиту Путіна до Пхеньяна, проте на ратифікацію його внесли лише в жовтні. Це сталося на тлі повідомлень про відправку до Росії тисяч північнокорейських військовослужбовців.
Офіційна Москва прямо не підтвердила, але й не спростувала присутність північнокорейських військових на своїй території, підкреслюючи при цьому, що вона відповідала б положенням договору, який передбачає військову та іншу допомогу сторін одна одній у разі агресії з боку третьої країни.
Договір між Росією та КНДР, влада якої є жорстким авторитарним режимом, передбачає співпрацю і в інших сферах. Північна Корея ще до підписання документа постачала Росії боєприпаси та військову техніку для використання у війні проти України. Росія, за даними західних розвідок, у свою чергу сприяє Північній Кореї як у постачаннях продовольства, так і в ракетній програмі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають».
Ювенальні прокурори: через російську агресію в Україні загинули щонайменше 589 дітей
Російські атаки вбили 589 дітей в Україні, повідомляє Офіс генерального прокурора 12 листопада з посиланням на дані ювенальних прокурорів.
Згідно з ними, також більше ніж 1 681 дитина зазнала поранень різного ступеня тяжкості.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 598, Харківській – 459, Херсонській – 187, Дніпропетровській – 190, Київській – 133, Запорізькій – 154, Миколаївській – 117», – повідомляє пресслужба ОГП.
Зокрема, внаслідок російської атаки на Кривий ріг загинули троє дітей – хлопчики двох і 10 років та двомісячна дівчинка, 11-річний хлопчик зазнав поранень.
Також п’ятеро дітей зазнали поранень через удар Росії по Запоріжжю 11 листопада. Того ж дня був поранений 16-річний хлопець у Краматорську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: на Київщині через падіння уламків пошкоджені 10 будинків
На Київщині повітряна тривога тривала дев’ять годин, сили протиповітряної оборони знищили всі цілі, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
За його словами, постраждалих немає, але внаслідок падіння уламків збитих цілей в одному з населених пунктів пошкоджені 10 приватних будинків, гаражне приміщення, авто, паркани, дорожнє полотно – в будинках вибиті вікна, двері, пошкоджені покрівлі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сирський зустрівся з волонтерами, щоб обговорити інновації у війську та «консолідацію суспільства»
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зустрівся з представниками громадськості, повідомила пресслужба Генштабу 12 листопада.
За повідомленням, серед учасників були волонтери та громадські діякі Ігор Лаченков та Сергій Стерненко, засновниця благодійного фонду Dignitas Любов Шипович та правозахисниця й співзасновниця громадської організації «Принцип» Любов Галан. Також до неї долучилися начальник військової служби правопорядку ЗСУ Віталій Левченко та начальник Головного управління психологічної підтримки персоналу ЗСУ Андрій Мартинов.
Штаб зазначає, що зустріч координував радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
«Було обговорено низку питань, які є нагальними для життєдіяльності усіх складових Сил оборони України. Починаючи від технологічних інновацій, що впроваджуються у військах, до поточних проблем консолідації суспільства довкола армії. Учасники розмови погодилися, що такі зустрічі є корисними, з огляду на можливість конструктивної дискусії», – цитує командування.
У Генштабі додають, що ця практика допоможе протидіяти «деструктивному впливу противника на особовий склад та українське суспільство».
Стерненко підтвердив зустріч, повідомивши, що взяв у ній участь, щоб обговорити проблемні питання. Серед них – створення ефективного механізму зміни місця служби, оцінку ефективності командирів для збереження людей та структурно-організаційні питання.
«Окремо — про подальший розвиток безпілотних систем, у тому числі для протиповітряної оборони. У нас в цьому є великі перспективи», – додав активіст.
Днями Сергій Стерненко звинуватив Сирського в тому, що саме той віддав пряму вказівку надіслати йому повістку, тому що «образився за вимоги провести армійську реформу». Це сталося після того, як волонтер повідомив, що отримав повістку на адресу, за якою не проживає, а дізнався про це з медіа, зокрема, з публікації «Страна.Ua». Головнокомандувач не реагував на цю заяву публічно.
Федоров: рятувальники звільнили людей, заблокованих у багатоповерхівці через атаку РФ
Двох заблокованих внаслідок російського удару цивільних вдалося вивільнити, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров 12 листопада.
«Двоє людей виявилися заблокованими в понівеченій ворожим авіаударом багатоповерхівці в Степногірську (Василівський район – ред.). Надзвичайники вивільнили людей», – заявив він.
Голова області додав, що медична допомога жителям будинку не знадобилася.
Раніше у вівторок Федоров повідомив, що російські війська завдали кількох авіаударів по Запорізькій області, внаслідок чого двоє людей були заблоковані в багатоповерхівці.
Росія: влада каже про атаку дронів на нафтобазу в Бєлгородській області
У Росії заявляють про атаку українського безпілотника на нафтобазу у районі міста Старий Оскол у Бєлгородській області.
Як повідомив губернатор регіону В’ячеслав Гладков, наслідок атаки спалахнув один із резервуарів, постраждалих немає.
«На місці працювало десять пожежних розрахунків, які оперативно ліквідували спалах», – написав Гладков у телеграмі.
Міністерство оборони Росії повідомило, що в ніч на вівторок російські ППО збили 13 українських безпілотників, дев’ять із них – у Бєлгородській області, по два – у Брянській та Курській областях.
У червні українські безпілотники вже атакували нафтобазу у Старооскольському міському окрузі. Тоді губернатор Гладков також звітував про пожежу та відсутність постраждалих. У березні повідомлялося про атаку дронів на нафтобазу «Бєлгороднафтопродукт».
За підрахунками російської служби Бі-бі-сі, з початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ та нафтову інфраструктуру на території Росії. Reuters нарахувало 13 атак на російську нафтову інфраструктуру у червні – серпні.
Із найпомітніших інцидентів, пов’язаних останнім часом із російською нафтовою інфраструктурою, можна виділити три. Це пожежа на найбільшому в Росії Омському НПЗ, атака дронів на склади з паливом у Пролетарську, де понад два тижні не могли загасити пожежу, та пошкодження Московського НПЗ.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Повітряні сили: Росія випустила 110 дронів по Україні, більшість із них були локаційно втрачені
Російські війська завдали повітряної атаки по Україні протягом ночі на 12 листопада, повідомили Повітряні сили.
Зокрема, армія РФ вдарила по Харкову зенітною керованою ракетою С-300 із Бєлгородської області, випустила дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 із Курської області Чернігівщині, керовані авіабомби по Сумщині та Харківщині, а також 110 ударних безпілотників Shahed та безпілотниками невстановленого типу із районів Курська, Приморсько-Ахтарська та Брянська.
Станом на 11 годину військові підтвердили збиття 46 дронів у Київській, Житомирській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
«60 ворожих безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, два російських БпЛА вийшли з повітряного простору України у напрямку Білорусі», – додає командування.
Раніше голова Київської області повідомив, що внаслідок падіння уламків збитих цілей в одному з населених пунктів пошкоджені 10 приватних будинків, гаражне приміщення, авто, паркани, дорожнє полотно.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів.
Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Катують, щоб «зізнавались». Навіщо Росія «вішає» кримінал на українських військовополонених
Щонайменше 412 українських військовослужбовців нині «засуджені» Російською Федерацією за різними кримінальними статтями і отримали багаторічні терміни ув’язнення – аж до довічного. Такі дані оприлюднив Слідчий комітет Росії у вересні. Правозахисниця в розмові з журналістами Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зазначила: Кремль прагне, аби кожен полонений взяв на себе якусь провину. Для цього людей жорстоко катують. Навіщо це Росії? Адже у військовополонених є визначений статус, і логіка їхнього утримання в неволі, за Женевськими конвенціями, полягає у тому, щоб позбавити можливості брати участь у бойових діях. Це не покарання.
Журналісти Донбас Реалії розбиралися, чому агресор переводить частину українських військовополонених у статус «кримінальних злочинців» та що з ними відбувається далі.
Генштаб ЗСУ: ситуація на фронті «залишається складною», за добу відбулося 187 боєзіткнень
Протягом доби 11 листопада на фронті відбулося 187 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці у вівторок.
«Ситуація на фронті залишається складною. Противник, використовуючи свою перевагу в живій силі та техніці, безупинно атакує наші позиції. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів і завдають ворогу значних втрат», – заявляє командування.
Поміж іншого, російські війська вісім разів безуспішно штурмували українські позиції біля Вовчанська на Харківщині. На Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали три російських атаки неподалік Кіндрашівки, Новоплатонівки та Колісниківки.
На Лиманському напрямку армія РФ атакувала 10 разів, намагаючись вклинитися в оборону поблизу Греківки, Невського, Тернів, Новомихайлівки та Серебрянки.
ЗСУ відбили один штурм на Сіверському напрямку та ще три – біля Часового Яру на Краматорському. Армія Росії чотири рази атакувала на Торецькому напрямку, поблизу Торецька та Щербинівки.
На Покровському напрямку, за зведенням, українські війська зупинили 50 наступальних дій поблизу Миролюбівки, Променя, Григорівки, Крутого Яру, Петрівки, Пустинки, Українки та Лисівки. Основні російські атаки були сконцентровані в напрямку населених пунктів Селидове та Промінь.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 57 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Іллінки, Новоселидівки, Воздвиженки, Вознесенки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Кремінної Балки, Сонцівки, Зорі та Курахового», – йдеться в зведенні.
Штаб також зафіксував 14 російських штурмів на Времівському напрямку та один – на Оріхівському. Також армія РФ п’ять разів «безрезультатно» намагалася витіснити підрозділи Сил оборони із позицій на Придніпровському напрямку.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
Удар Росії по Кривому Рогу: знайшли третю загиблу дитину, пошукова операція завершена
Під завалами п’ятиповерхівки в Кривому Розі виявили ще одну загиблу дитину, повідомив голова області Сергій Лисак 12 листопада:
«Тіло третьої дитини виявили під завалами п’ятиповерхівки. Їй не було й року…»
Лисак додав, що пошуково-рятувальна операція завершена.
За даними місцевої влади, внаслідок російської атаки на Кривий Ріг 11 листопада загинули четверо людей. Раніше Лисак повідомив про виявлення тіл двох дітей і жінки.
Як уточнює Офіс генерального прокурора, загиблі – 32-річна жінка, діти віком два і 10 років і двомісячне немовля. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування ЗСУ: армія Росії втратила майже 2 тисячі військових напередодні
Російська армія втратила близько 1 950 людей особового складу протягом доби напередодні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 листопада.
Командування оцінює, що за час повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 712 610 військових.
Крім того, за зведенням, російські війська втратили:
- 9 276 танків (+23)
- 18 847 бойових броньованих машин (+81)
- 20 352 артилерійські системи (+38)
- 1 249 реактивні системи залпового вогню (+4)
- 996 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 737 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+61)
- 2 636 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 28 870 автомобілів і автоцистерн (+68)
- 3 626 одиниць спеціальної техніки (+6)
Днями Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Київ підштовхують до переговорів?
Про те, що Дональд Трамп планує посадити Україну та Росію за стіл переговорів, щоб покласти край війні у свій перший день на посаді президента Сполучених Штатів, заявила речниця його кампанії Каролайн Левітт телеканалу Fox News.
А от агентство Reuters пише, що в умовах перемоги Дональда Трампа на виборах і можливого припинення війни Київ бореться за те, щоб зайняти найсильнішу позицію для переговорів з Росією. Зокрема, прагнучи отримати більше зброї та втримати фронт.
Чи готові українці до перемовин? Чи дійсно мир чи заморозка війни можуть відбутися вже цієї зими? Та головне – на чиїх умовах?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода: