Суд у РФ заочно арештував суддю МКС, який видав ордер на арешт Шойгу
У столиці РФ Москві Басманний районний суд заочно заарештував суддю Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) Хайкеля Бен Махфуда у справі про незаконне взяття під варту (частина 2 статті 301 КК РФ). На картку в базі розшуку звернуло увагу видання «Медіазона».
У червні 2024 року Хайкель Бен Махфуд та двоє інших суддів МКС – Росаріо Сальваторе Айтала та Серхіо Херардо Угальде Годінес – видали ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова.
Айтала і Годінес уже були оголошені в розшук російським судом. Вони разом із суддею Томоко Акане видали ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Шойгу та Герасимов, вважають у МКС, «несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по об’єктах електроенергетики України в період щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року». Спочатку ордери були секретними, але суд вважав, що їхнє розкриття може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів.
Російську церкву у Швеції підозрюють у співпраці з розвідкою РФ
Збудовану у 2022 році православну церкву у шведському місті Вестеросі підозрюють у співпраці з розвідкою РФ, пише видання Politico з посиланням на Службу державної безпеки Швеції (SÄPO).
Про висновки SÄPO стало відомо після того, як у травні 2024 року шведське Агентство підтримки релігійних громад (SST) припинило надавати фінансову підтримку цьому храму. Рішення ухвалене на підставі консультацій зі спецслужбою.
Як заявив речник SÄPO, відомство дійшло висновку, що представники релігійної установи «мали контакти» з особами, які працюють на російську розвідку у Швеції. «Росія використовує російську православну церкву як платформу для ведення розвідувальної діяльності у Швеції», – пояснив співрозмовник видання.
За даними Politico, храм зведений майже впритул до аеропорту Вестероса, який має стратегічне значення і де інколи проводяться військові навчання. Там же поблизу є водоочисні споруди, що обслуговують місто та виробничі потужності енергетичних компаній ABB та Westinghouse.
Як зазначається, рішення про будівництво церкви було ухвалене в 2017 році. Вестерос розташований за 100 кілометрів від Стокгольма.
Омбудсмен заявив про ймовірний новий випадок розстрілу військовими РФ беззбройних полонених
Уповановажений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 11 листопада повідомив про ймовірний новий випадок розстрілу російськими військовими українських військовополонених, які перебували без зброї і не чинили опору.
«За інформацією, яка шириться в інтернеті, російські війська, ймовірно, впритул розстріляли щонайменше двох беззбройних українських військовополонених на Курщині. Військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля, натомість Росія вкотре вчинила воєнний злочин, що є серйозним порушенням Женевської конвенції та міжнародного гуманітарного права», – вказав Лубінець у телеграмі.
Він додав, що надіслав листи до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо цього злочину і висловив переконання, що «міжнародна спільнота повинна негайно відреагувати на цей акт жорстокості».
Українці, які потрапили в полон або були затримані на окупованих територіях, зазнають жорстоких тортур у російських в’язницях та колоніях, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки. Ті, кому пощастило повернутися живими з російського полону, розповідають, як їх катували струмом, заганяли їм голки під нігті, били ногами, молотком та пластиковими пляшками до втрати свідомості, застосовували щодо них сексуальне насильство та погрожували розстрілом.
У Кривому Розі число постраждалих зросло до 11, людей шукають під завалами – Лисак
У Кривому Розі, який зранку 11 листопада зазнав ракетного удару РФ, триває рятувальна операція, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергі Лисак.
«Вже 11 постраждалих у Кривому Розі. У лікарні залишається троє людей. Рятувальники продовжують розбирати завали потрощеної п’ятиповерхівки. Шукають людей. Залучили волонтерів-кінологів. Також у 35 багатоквартирних будинках побиті вікна і дахи. Пошкоджені 11 авто. Понівечена адмінбудівля», – повідомив чиновник після 14-ї години.
Російські військові здійснили ракетний обстріл Кривого Рогу після 10:00 11 листопада, місцева влада повідомляла про пошкоджену п’ятиповерхівку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Харківська ОВА оголосила примусову евакуацію з 10 населених пунктів Борівської громади – Синєгубов
Влада Харківської області розшируює зону примусової евакуації, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 11 листопада.
«Оголошуємо примусову евакуацію всього дорослого населення з 10 населених пунктів Борівської громади, в тому числі і селище Борова», – заявив він.
За даними Синєгубова, за час із 10 вересня на Харківщині евакуювали:
- більше ніж 5 300 жителів населених пунктів на Куп’янському напрямку, з них 251 дитину
- 1 181 місцевого жителя селищ та сіл із Борівського напрямку, з них 137 дітей
«Харківська ОВА забезпечила в місцях тимчасового розселення 2 000 ліжок для евакуйованих людей. За потреби оперативно збільшимо їх кількість. Наразі розмістили в гуртожитках 1 014 переселенців», – додав голова області.
Протягом року, з осені 2022 року, з деокупованих районів Херсонської та Харківської областей евакуювали понад 67 тисяч місцевих жителів, повідомило в жовтні 2024 року Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Шольц знову заговорив про зустріч із Путіним
Канцлер Німеччини Олаф Шольц знову заявив про бажання говорити з російським лідером Володимиром Путіним. В інтерв’ю в ефірі телеканалу ARD Шольц сказав, що «вирішив поговорити з президентом Росії в слушний час». На питання, коли такий час настане, канцлер ФРН відповів «скоро».
Шольц наголосив, що не робитиме це самостійно і має намір залучати «безліч контактів», у тому числі представників України.
Олаф Шольц відвідував Москву в лютому 2022 року, перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За підсумками зустрічі з Володимиром Путіним, яка тривала близько трьох годин, канцлер Німеччини закликав «уникнути» подальшої ескалації в конфлікті між Україною та Росією.
Остання телефонна розмова між Шольцом та Путіним відбулася в грудні 2022 року, тоді канцлер ФРН закликав президента Росії вивести війська з території України та шукати дипломатичне вирішення конфлікту.
У червні 2024 року Шольц дав зрозуміти, що відкритий для переговорів з Путіним у перспективі, проте лише в тому випадку, якщо на них обговорюватимуться конкретні речі.
Раніше Олаф Шольц говорив, що подальші переговори про можливе перемир’я у зв’язку з війною в Україні відбуватимуться лише за участю Путіна. З цього питання, за деякими повідомленнями, німецький канцлер консультувався з президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту на авіабазу США у Рамштайні у вересні.
У середині жовтня Олаф Шольц висловив готовність вести переговори з Володимиром Путіним щодо завершення війни «на справедливих умовах».
Про заплановані телефонні переговори Шольца з Путіним із посиланням на «урядові кола» в жовтні повідомляло видання Die Zeit. За інформацією видання, розмова має відбутися в листопаді перед зустріччю «Групи двадцяти» у Бразилії.
У Кремлі 11 листопада заявили, що від Берліна поки не надходило жодних сигналів щодо можливості розмови Шольца з Путіним.
Федоров: після удару Росії по Запоріжжю госпіталізували 9 людей, з них 4 дітей
Дев’ять поранених внаслідок удару Росії по Запоріжжю вночі проти 11 листопада залишаються в лікарнях, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Серед ушпиталених четверо дітей. Двоє з них – чотирирічний хлопчик та 17-річний юнак – у важкому стані», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Федоров додав, що медики надають постраждалим необхідну допомогу.
Раніше голова області заявив про 22 постраждалих внаслідок російського удару по обласному центру, в тому числі п’ятьох дітей. Загинув 71-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Міноборони: Данія надасть 535 млн євро на закупівлі в українських оборонних компаній
Міністерство оборони та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України уклали низку імплементаційних угод з Міноборони Данії – про це повідомило українське оборонне урядове відомство 11 листопада.
Угоди передбачають проєкти співпраці, терміни їх фінансування та поставок озброєння, додають у Міноборони.
«Документи фіналізують домовленості, зафіксовані в Листі про наміри, який був підписаний наприкінці вересня в Києві. Вони передбачають низку закупівель в українських оборонних компаній на загальну суму приблизно 535 мільйонів євро. Джерела фінансування – уряди Данії, Швеції та відсотки від заморожених російських активів», – повідомило міністерство.
За повідомленням, Міноборони та Агенція оборонних закупівель надали Данії вичерпну інформацію про виробників, ефективність озброєння, виробничі спроможності та відповідність антикорупційним стандартам.
«За результатами угод українські виробники озброєння та техніки як державні, так і приватні – поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю, ракетне озброєння», – йдеться в коментарі директора Департаменту політики закупівель міністерства Гліб Канєвський.
Міноборони Данії 7 листопада повідомляло про плани надати Україні оборонну допомогу на 4 мільйони данських крон (близько 535 мільйонів євро). Частину пакету забезпечують доходи від заморожених російських активів.
У вересні Міноборони повідомило, що Збройні сили України отримали 18 самохідних гаубиць «Богдана» українського виробництва, які були профінансовані Данією.
Лисак: через російський удар по Кривому Рогу 8 постраждалих, трьох госпіталізували
Кількість поранених внаслідок російської атаки на Кривий Ріг зросла до восьми, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 11 листопада.
«Троє потерпілих у Кривому Розі госпіталізовані. Окрім 11-річного хлопчика, жінки 58 і 75 років. Всі – у стані середньої тяжкості. В цілому через атаку росіян – 8 постраждалих», – заявив Лисак.
Він додав, що на місці працюють відповідні служби.
Раніше було відомо про шістьох поранених. Лисак повідомляв, що на місці надали допомогу 10-річній дівчинці, хлопчика 11 років госпіталізували в стані середньої тяжкості.
Російські військові здійснили ракетний обстріл Кривого Рогу після 10:00 11 листопада, місцева влада повідомляла про пошкоджену п’ятиповерхівку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Аварійні відключення будуть скасовані «найближчим часом» – «Укренерго»
Оператор енергосистеми «Укренерго» повідомляє про скасування аварійних відключень, які в більшості областей України відбулися зранку 11 листопада – на тлі повідомлень про можливу масовану російську ракетну атаку.
«Застосовані вранці у більшості областей аварійні відключення були тимчасовими і найближчим часом будуть скасовані. Стежте за інформацією на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні», – інформує «Укренерго».
Водночас у компанії закликають українців не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів з 7:00 до 11:00 та з 16:00 до 21:00.
Раніше 11 листопада про запровадження графіків аварійних відключень повідомила компанія «ДТЕК».
Перед тим Повітряні сили повідомили про повітряну тривогу по всій країні через зліт у Росії винищувача МіГ-31К, який є носієм ракет «Кинджал». Також були зафіксовані пуски ракет із бомбардувальників Ту-95МС з району Каспійського моря.
Сирський: війська РФ, відряджені на Курщину, в іншому разі «штурмували б наші позиції» на сході
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав підрозділи, які беруть участь у бойових діях у Курській області – про це він повідомив 11 листопада.
За словами Сирського, важливість цього району не можна недооцінювати «з огляду на кількість військ противника, які там зосереджені».
«Якби не стійкість наших воїнів, то ці десятки тисяч ворогів з найкращих російських ударних частин штурмували би наші позиції на Покровському, Курахівському або Торецькому напрямках, що суттєво погіршило б ситуацію на фронті. Зараз вони, виконуючи наказ свого військового керівництва, намагаються витіснити наші війська та просунутись вглиб території, яку ми тримаємо під контролем», – заявив він.
Головнокомандувач назвав задачею українських сил на цьому напрямку стримувати та знищувати російську армію на її території.
Відтак його робота на цьому напрямку була присвячена «наданню допомоги командирам в організації бойових дій, підвищенню ефективності вогневого ураження противника та вирішенню питань всебічного забезпечення і підготовки резервів».
Минулого тижня Сирський повідомив, що Росія зосередила близько 45 тисяч своїх військових у Курській області, намагаючись витіснити звідти українські війська.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
У МЗС заявляли, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
У Кривому Розі внаслідок ракетного удару РФ пошкоджена п’ятиповерхівка, є поранені – влада
Російські військові здійснили ракетний обстріл Кривого Рогу після 10:00 11 листопада, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Ворог атакував Кривий Ріг. Пошкоджена п’ятиповерхівка. З’ясовуємо інформацію щодо постраждалих. Залишайтеся у безпечному місці. Повітряна тривога триває», – написав чиновник о 10:40.
«Високоточні» тварюки прямим влученням вдарили балістикою в багатоповерхівку. Триває аварійно-рятувальна операція. Ми всі на місці. І рятувальники, і медики, і комунальні служби. Є поранені, які вже евакуйовані до лікарні» – додав місцевий політик Олександр Вілкул.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«На честь визволення Херсону від окупантів»: винороб з Миколаївщини заклав новий виноградник (відео)
Михайло Молчанов – винороб з Миколаївщини. Навесні 2023 року він заклав гектар нового виноградника на честь визволення Херсону. За два роки чоловік планує зібрати перший врожай, а за три – відкоркувати першу пляшку вина з нагоди звільнення південного українського міста від російських окупантів, розповів він проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я». Через господарство Михайла літали російські ракети, коли лінія фронту наближалася до Миколаєва. Одна з ракет впала на виноградник й досі стирчить із-під землі, нагадуючи про події того часу.
Повітряні сили: сили ППО збили 39 російських дронів та дві ракети в ході нічної атаки
Російська армія атакувала Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 з тимчасово окупованого Запоріжжя, повідомляє командування Повітряних сил.
Також війська РФ випустили 74 ударних дрони типу Shahed та невстановленого типу з російських Курська, Приморсько-Ахтарська, Орла та Брянська.
За повідомленням Повітряних сил, повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 39-ти БпЛА противника у Київській, Житомирській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях», – заявляє командування.
Ще 30 ворожих безпілотників були локаційно втрачені в різних регіонах України. За даними Повітряних сил, три російських БПЛА полетіли в напрямку Білорусі та тимчасово окупованої території України.
Раніше КМВА повідомила про збиття до десяти дронів, які летіли в напрямку Києва.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Херсонщині за добу одна людина зазнала поранень – Прокудін
Одна людина зазнала поранень упродовж доби на Херсонщині, повідомив зранку 11 листопада голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові поцілили в освітній заклад та магазин; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкодили дев’ять приватних будинків. Також окупанти понівечили газопровід, гараж, мотоцикл та приватні автомобілі», – ідеться в повідомленні.
За даними чиновника, під вогнем та авіаударами сил РФ опинилися Херсон та ще 13 населених пунктів області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Розвідка заявляє про спалення штурмового гелікоптера РФ у Московській області
У Московській області Росії згорів штурмовий гелікоптер Мі-24, повідомляє Генеральне управління розвідки 11 листопада.
«У ніч з 9 на 10 листопада 2024 року на аеродромі «Клін-5» Московської області знищено російський штурмовий гелікоптер Мі-24», – заявило відомство.
За даними ГУР, вертоліт належав до складу 92 ескадрильї 344 центру бойового застосування та перепідготовки льотного складу армійської авіації збройних сил Росії.
Незалежних підтверджень повідомленню розвідки немає. Російське командування його не коментувало.
За даними Генерального штабу ЗСУ, Росія втратила за час повномасштабної війни проти України 329 гелікоптерів. Російська сторона не коментує дані про свої втрати в техніці.
«Бачу просто нога за ногою, нога за ногою – йдуть військові російські, вони йшли дуже довгою шеренгою. Це було страшно. Розумієш, що все! Виходу немає ніде. Залишалось тільки якось вижити тут і чекати на визволення».
«Сьогодні повинно бути краще, тому що завтра може не настати».
«Ти вже не знаєш, чи дивитися під ноги, бо скидають «пелюстки», чи дивитися в небо, бо там вилетить дрон, чи слухати свист артилерії».
Два роки тому, 11 листопада 2022 року, українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Місто, як і правобережна частина області, перебувало під контролем Росії з перших днів повномасштабного вторгнення. Херсон був єдиним обласним центром, який окупанти захопили після 24 лютого 2022 року. Деокупація міста завершила Херсонську наступальну операцію.
До другої річниці деокупації міста проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» запитав у жителів Херсону, якими вони пам’ятають окупацію і звільнення міста від російських загарбників, хто зараз продовжує жити у Херсоні, попри щоденні обстріли, і чому, а також розпитали експертів про те, коли і за яких умов українські військові зможуть звільнити лівобережну частину області.
КМВА: під час атаки Росії не столицю сили ППО збили до 10 дронів
Пуски ракет стратегічної авіації РФ не підтвердилися, повідомляє Київська міська військова адміністрація 11 листопада.
Водночас вночі повітряна тривога в Києві тривала чотири з половиною години через загрозу ударних безпілотників.
«Силами оборони було виявлено і знешкоджено різними способами до десятка безпілотників (точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сили)», – заявив голова КМВА Сергій Попко.
Місцева влада не зафіксувала руйнувань у місті, також ніхто не звертався по допомогу внаслідок атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Емманюель Макрон спробують переконати президента США Джо Байдена надати Україні дозвіл завдавати ударів по цілях на території Росії за допомогою франко-британських ракет Storm Shadow. Про це 10 листопада повідомила газета The Telegraph із посиланням на джерела в уряді Великої Британії.
«Очікується, що Кір Стармер та Еммануель Макрон зроблять останню відчайдушну спробу завадити зусиллям Дональда Трампа щодо скорочення підтримки України з боку США», – написало видання.
Лідери Великої Британії та Франції обговорять цю тему в Парижі, куди Стармер приїде 11 листопада на церемонію на честь річниці закінчення Першої світової війни. За інформацією видання, офіційний Лондон сподівається, що Байден «нарешті дасть дозвіл, якого Київ вимагав кілька місяців».
Очікується, що лідери двох країн також обговорять, як обрання Дональда Трампа президентом вплине на війну на Близькому Сході, а також поговорять про можливу торговельну війну між США та Європою.
Президент України Володимир Зеленський кілька місяців вимагає від країн Заходу, щоб Збройним силам України дозволили завдавати ударів по території Росії за допомогою західних озброєнь. Велика Британія та Франція, за даними джерел The Telegraph, раніше підтримали Зеленського в цьому питанні, проти виступили США. У Вашингтоні побоюються, що Росія у відповідь завдасть ударів по західних військових базах.
Якщо країни Заходу дозволять Україні завдавати ударів углиб Росії до того, як Дональд Трамп обійме посаду президента США 20 січня 2025 року, це рішення буде складніше скасувати, зазначає The Telegraph.