Влада: армія РФ завдала удару балістикою по інфраструктурі Сумщини
Російські військові завдали ракетного удару по інфраструктурі Сумської області, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Сьогодні, 9 листопада, ворог завдав ракетного удару (балістика) по інфраструктурі Шосткинської громади. На місці працюють всі необхідні служби», – розповіли у відомстві.
В ОВА додали, що наслідки атаки уточнюються.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумську область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Варшаві українці провели меморіальну акцію на підтримку військовополонених
У Варшаві кілька десятків українців у суботу, 9 листопада, провели меморіальну акцію на підтримку військовополонених.
Родичі бранців Кремля та зниклих безвісти, а також активісти польсько-української спільноти «Wspólnie PoMoc» прийшли під головний офіс Червоного Хреста, щоб вчергове закликати організацію виконувати покладені на неї завдання – шукати людей, підтверджувати перебування у полоні і перевіряти умови утримання.
«Червоний Хрест має бути гарантом прав і свобод людини, але на жаль, таким не є. Організація й досі не надала повної інформації про стан наших військовополонених і не забезпечила належного моніторингу їхніх умов утримання. Ми просимо Червоний Хрест почути наші голоси та вжити реальних дій для захисту прав наших військовополонених», – розповіла Радіо Свобода одна з організаторок акції Катерина Челядіна.
Люди тримали у руках плакати з написами «Червоний Хрест – захищає права терористів», «Free Azov» і «Мовчання вбиває». На акції виступили родичі військовополонених та військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти.
Олеся Богданова прийшла до представництва Червоного Хреста з прапором, на якому фото її батька Ігоря Богданова. Жінка вимагає, щоб організація забезпечила право родичів полонених на кореспонденцію. Каже, що «це надзвичайно важливо для підтримки морального духу бранців Кремля, бо вони знатимуть, що за них борються і що їх чекають вдома».
«Домовлено, що почнеться підготовча робота»: Сибіга щодо майбутньої зустрічі Зеленського і Трампа
Команди новообраного президента США Дональда Трампа і Володимира Зеленського вже перебувають на стадії підготовки зустрічі між лідерами двох країн, зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час брифінгу з нагоди візиту в Україну голови зовнішньополітичної служби ЄС Жозепа Борреля.
«Діалог між президентом Зеленським і президентом-електом Трампом вже налагоджено і встановлено. Швидкість проведення телефонної розмови після (перемоги Трампа на виборах – ред.) це доводить. Звичайно, обговорювались майбутні контакти на рівні лідерів. Було домовлено, що команди розпочнуть підготовчу роботу для організації такої зустрічі. Це те, що я можу вам сказати станом на зараз», – повідомив журналістам Сибіга.
Відомо, що візит високого представника ЄС Борреля в Україну частково пов’язаний з нещодавніми виборами в США.
«Після виборів у США і засідання Ради Європейського Союзу у Будапешті, Європейський Союз продовжує підтримувати вас і ця підтримка лишається незмінною, аби ви протистояли російській агресії», – зазначив Боррель.
«Ще зарано говорити, що робитиме нова адміністрація США. Ми тут не можемо вигадувати. Нагадаємо, що 27 червня ми, Україна і ЄС, підписали Безпекові зобов’язання – це довгострокові зобов'язання в військовій, фінансовій гуманітарній, безпековій сфері. І щодо політичної підтримки. Ці зобов’язання актуальні», – запевнив Боррель.
Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 9 листопада прибув до Києва з неанонсованим візитом.
Країни ЄС не досягли консенсусу щодо перенесення тренувань військових в Україну – Боррель
Країни-члени Європейського союзу й досі не досягли консенсусу щодо перенесення на територію України тренувань українських військових у межах Допоміжної військової місії Євросоюзу (EUMAM Ukraine), повідомив високий представник ЄС Жозеп Боррель на спільній із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою пресконференції в Києві.
«Щодо дії тренувальної місії на території України: так, досі немає консенсусу серед країн-членів, щоб досягти цього рішення. Однак це не заважає тому, щоб тренувальна місія працювала далі», – сказав Боррель.
Відповідаючи на запитання про те, що перенесення місії EUMAM могло б бути відповіддю на залучення Росією північнокорейських військ, Боррель зауважив, що «активна участь сил КНДР у військових операціях Росії є однією з найбільш тривожних подій, які сталися за останні дні, та маркером глобалізації війни».
Глава європейської дипломатії також підкреслив, що «його завданням залишається робота тренувальної місії та збільшення кількості підготовлених у її межах українських військових».
«Тому що я особисто знаю, що солдату, якого відправили на фронт без належної підготовки, тяжко вижити. Питання не в тому, щоб відправити солдатів, а щоб це були добре навчені й оснащені солдати», – сказав Боррель.
Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 9 листопада прибув до Києва з неанонсованим візитом.
ЄС має намір забезпечити тренування для більшої кількості українських військових, конкретну цифру міністри оборони країн-членів ЄС мають погодити на зустрічі у Брюсселі 30 серпня, повідомив верховний представник ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Жозеп Боррель.
За словами Борреля, попередньою метою тренувальної місії ЄС була підготувати 60 тисяч військових, але цю цифру збільшать.
Раніше позитивно щодо можливості проведення тренувальної місії на території України висловлювався президент Франції. Натомість Британія та Італія виступали проти.
Унаслідок обстрілу Куп’янська на двох людей впали електроопори – влада
У Куп’янську на Харківщині після авіаудару сил РФ загинули чоловік і жінка, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
Відомо, що «на чоловіка та жінку впали дроти від електричної мережі. Виникла пожежа. На жаль, люди загинули на місці. Їх тіла сильно обгоріли. Дані загиблих встановлюються».
Крім того, за даними відомства, постраждав 61-річний чоловік.
«Внаслідок російського удару пошкоджено приватні домоволодіння та багатоквартирні житлові будинки, господарчі приміщення, зруйновані 15 гаражів», – зазначили в ОВА.
Прокуратура уточнила, що обстріл стався об 11:00. Попередньо, сили РФ вдарили по місту КАБ-1500.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
Після удару дронами по Алексінському хімкомбінату в Тульській області РФ димить цех з виробництва пороху, персонал евакуювали, повідомило поінформоване джерело Радіо Свобода у СБУ.
За інформацією джерела, вночі по хімкомбінату прилетіло щонайменше 13 безпілотників.
«Через викид кислот зараз димить оранжевим кольором ключова ціль – цех з виробництва пороху. О 13:10 на об’єкті, який вразили дрони СБУ та ССО, зафіксовано додатковий вибух – зайнялись хімічні речовини внаслідок попередніх влучань», – повідомило джерело, додавши, що сам завод зупинено.
Джерела також підтверджують ураження Олексинської ТЕЦ. Пошкоджено лінію електропередачі напругою 110 кВ.
Міноборони Росії заявило, що у ніч на 9 листопада над російськими регіонами нібито знищили 50 українських дронів.
Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв заявив, що внаслідок падіння уламків БПЛА пошкоджено скління приватного будинку, постраждалих немає. Про влучання у хімкомбінат він не повідомляв. Але телеграм-канал Baza писав, що 10 безпілотників атакували Алексінський хімічний комбінат.
За даними джерел телеграм-каналу, один БПЛА було збито, 8 впали на території комбінату, ще один впав на території Олексинської ТЕЦ.
«При цьому руйнувань майже немає – пошкоджено лише скління кількох будівель. Також пошкоджено 3 приватні будинки, розташовані поряд з атакованими об'єктами. Постраждалих немає», – пише Baza.
Як повідомило поінформоване джерело Радіо Свобода, дрони Служби безпеки Україна та Сил спецоперацій уразили Алексінський хімкомбінат в Тульській області РФ.
Зазначається, що цей комбінат входить до корпорації «Ростєх» та виробляє боєприпаси, порох і матеріали для російського ВПК.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Сирський: у жовтні українські дрони знищили та уразили понад 52 тисячі цілей РФ
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у жовтні українські дрони знищили та уразили понад 52 тисячі цілей противника. Про це він заявив після наради з командирами підрозділів безпілотних систем.
«У жовтні в результаті здійснених бойових вильотів дронів знищено та уражено понад 52 тисячі цілей противника. З них окремої уваги заслуговують такі цілі: 129 артилерійських систем, 221 одиниця ворожого радіообладнання та понад 4 тисячі живої сили противника», – написав він у телеграмі.
За словами Сирського, незважаючи на складні погодні умови, підрозділи безпілотних систем ЗСУ загалом продовжують демонструвати високу ефективність на полі бою.
Найефективніше себе проявили безпілотні авіаційні комплекси – ударні дрони-бомбери, їхні оператори виконали понад 7000 місій, додав він.
Удар РФ по місцю дислокації силовиків у Харкові: у лікарні помер ще один поліцейський
У лікарні після поранення через російський обстріл помер майор поліції Харківщини Олександр Ковтун, повідомляє у телеграмі пресслужба Нацполіції.
Олександр Ковтун був одним з 36 поліцейських, які постраждали через російський ракетний удар по місцю дислокації поліції в Харкові 1 листопада.
«У тяжкому стані Олександра доставили до лікарні. Понад тиждень медики боролися за його життя… Поліцейському назавжди залишиться 44 роки. Без чоловіка залишилася дружина, без батька – 20-річна донька та 18-річний син», – йдеться у повідомленні.
За даними прокуратури, 1 листопада близько 16:00 війська РФ завдали удару двома ракетами по місцю дислокації поліції в одному з районів Харкова. Було відомо, що внаслідок удару загинув один поліцейський, ще 36 були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
Розстріляна культура. Які об'єкти культурної спадщини на Херсонщині назавжди втрачені в ході війни?
Розграбовані музеї, розстріляні церкви, знищені унікальні об'єкти архітектури та археології. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, внаслідок російської агресії пошкоджено близько 1200 об'єктів культурної спадщини.
Ця цифра щодня лише зростає. Лише за попередній місяць до цього переліку додалось ще 22 об'єкти. На півдні України найбільше зруйнованих пам'яток в Херсонській області – понад 150.
Підрахувати точну кількість назавжди втрачених об'єктів зараз неможливо. Вони розташовані в прибережній зоні річки Дніпро, яка під постійним обстрілом російської армії. Читайте і дивіться про це за лінком
Через російський авіаудар по Куп’янську загинули двоє людей, є поранений – ОВА
Через російський авіаудар по Куп’янську загинули двоє людей, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Чоловік та жінка загинули через обрив дротів електромережі. Тіла сильно обгоріли, триває встановлення даних. Також постраждав 61-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
За його даними, також через удар РФ пошкоджені приватні домоволодіння та багатоквартирні житлові будинки, господарчі приміщення, зруйновані 15 гаражів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
WSJ: у найближчі тижні Україна отримає від США понад 500 ракет- перехоплювачів для систем ППО
У відповідь на посилення атак російських безпілотників і ракет Пентагон відправляє в Україну понад 500 ракет-перехоплювачів для системи протиракетної оборони Patriot і ракетної системи класу NASAMS. Про це виданню The Wall Street Journal повідомив високопоставлений представник адміністрації Байдена.
Як очікується, вони прибудуть до України в найближчі тижні.
Ці поставки повинні задовольнити потреби України в протиповітряній обороні до кінця цього року, сказав один з американських чиновників.
Як повідомили WSJ офіційні особи, намагання адміністрації Байдена відправити Україні військову техніку на мільярди доларів до того, як вона покине Білий дім, стикається з серйозними логістичними перешкодами і викликає занепокоєння, що ці поставки виснажать і без того виснажені американські запаси.
Журналісти зауважують, що ці перешкоди підкреслюють, наскільки сильно обрання Дональда Трампа порушило кампанію США з надання допомоги Україні.
Трамп пообіцяв закінчити війну в Україні до того, як вступить на посаду. Хоча новообраний президент не виклав план, як це зробити, чиновники адміністрації Байдена побоюються, що нова адміністрація скоротить поставки зброї Україні в рамках зусиль, спрямованих на те, щоб змусити Київ і Москву сісти за стіл переговорів.
Надаючи Києву якомога більше військової допомоги до січня, чиновники адміністрації Байдена сподіваються посилити переговорну позицію України і зміцнити її обороноздатність. За словами представника Пентагону, перед виборами адміністрація мала намір доставити решту допомоги Україні до квітня. Після виборів цей графік набув нової актуальності.
Дрони СБУ уразили хімкомбінат, який виробляє для військ РФ порох та боєприпаси – джерело
Дрони Служби безпеки Україна та Сил спецоперацій уразили Алексінський хімкомбінат в Тульській області РФ, повідомило поінформоване джерело Радіо Свобода у СБУ.
Зазначається, що цей комбінат входить до корпорації «Ростєх» та виробляє боєприпаси, порох і матеріали для російського ВПК.
«СБУ комплексно відпрацьовує по об’єктах на території РФ, котрі залучені до війни в Україні. Ураження складів зі зброєю, військових аеродромів та підприємств, які є частиною російського ВПК, знижують спроможності Росії тероризувати нашу країну», – зазначило джерело.
Міноборони Росії заявило, що у ніч на 9 листопада над російськими регіонами нібито знищили 50 українських дронів.
Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв заявив, що внаслідок падіння уламків БПЛА пошкоджено скління приватного будинку, постраждалих немає. Однак про влучання у хімкомбінат він не повідомляв.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
ISW: дії Кремля суперечать «новому світовому порядку», який пропонує Путін
Запропонований російським президентом Володимиром Путіним «новий світовий порядок» наголошує на взаємоповазі без великих держав чи блоків безпеки, але дії Кремля суперечать і підривають запропоновані ним ідеали та принципи. Про це йдеться в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Путін представив план свого «нового світового порядку» з шести пунктів, який включає: відкритість держав для взаємодії один з одним; відсутність універсальних догм; врахування поглядів усіх країн при ухваленні глобальних рішень; відмову від блоків безпеки, які об'єднують групи держав; «справедливість для всіх», включаючи викорінення ксенофобії та нетерпимості; і «суверенну рівність» всіх держав.
Аналітики зауважують, що пропозиція Путіна ігнорує постійні зусилля Кремля, спрямовані на посилення своєї влади і впливу в сусідніх країнах, включаючи зусилля з дестабілізації в Молдові та Грузії; загравання з групою антизахідних держав, таких як Північна Корея, Китайська Народна Республіка (КНР) та Іран; а також ведення незаконної і неспровокованої агресивної війни в Україні.
«Кремль, ймовірно, прагне використовувати цю риторику, щоб відволікти увагу від реальних зусиль Росії з підриву прозахідних урядів і поширення свого впливу на міжнародній арені, а також сприяти розширенню БРІКС і так званої «нової євразійської архітектури безпеки», яку Кремль створив на противагу НАТО», – йдеться у звіті.
У вересні російський уряд розробив список країн, у яких, як вважає російська влада, жителям «нав’язують деструктивні установки, що суперечать російським духовно-моральним цінностям». У списку – США й Канада, всі країни Євросоюзу і багато європейських країн – не членів ЄС, включаючи Велику Британію, Швейцарію і Норвегію. Загалом йдеться про 47 держав – практично всі вони раніше були зараховані в Росії до так званих недружніх.
Аналітики ISW вважають, що внесення в Росії 47 країн до списку таких, що «нав’язують деструктивні установки, які суперечать російським духовно-моральним цінностям», підкреслює, що Кремль відроджує тактику і мислення радянських часів, які визначають чіткий ідеологічний поділ у світі.
«Cапери – це одноразові війська». Історія бійця 93-ї бригади «Холодний Яр»
Гаряча фаза бойових дій, розв’язаних Росією проти України, триває. І, здається, немає сигналів, що на горизонті видніються зміни. Сотні тисяч воїнів у Силах оборони продовжують протистояти російській окупації з початку повномасштабного вторгнення. Як і «Холодноярівський» сапер Андрій.
Цю історію ми записуємо між бойовими виїздами сапера на передову під Кліщіївкою, що на півдні Бахмуту Донецької області. Запитуємо про міни, бойовий дух, мотивації і сім’ю. А про що ще говорять на фронті та чому чорний гумор рятує бійців – читайте, дивіться і слухайте за лінком
Відсьогодні у Резерв+ запрацювала можливість оформити відстрочку від мобілізації онлайн.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Міноборони, наразі сервіс онлайн-відстрочок доступний для:
- людей з інвалідністю, які мають актуальне пенсійне посвідчення по інвалідності;
- студентів, аспірантів та докторантів, які здобувають освіту у послідовному порядку. Наприклад, після бакалавра здобувають ступінь магістра. Або ж після магістра навчаються на аспірантурі.
Наступними запустяться відстрочки для багатодітних батьків, що мають від трьох неповнолітніх дітей в одному шлюбі. Зараз вони перебувають на бета-тестуванні.
«Українці зможуть не стояти у чергах і збирати папірці, щоб подовжити відстрочку кожні три місяці. З працівників ТЦК зніметься джерело додаткового навантаження. Запуском онлайн-відстрочок ми продовжуємо поповнювати екосистему продуктів для військовозобов’язаних, що допомагають їм розв'язувати питання не у чергах, а за допомогою кількох хвилин і смартфону», – зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Оновлена версія застосунку вже доступна у AppStore та PlayMarket.
У ЗМІ з’явилися деталі ймовірного «мирного плану» Трампа
Новообраний президент США Дональд Трамп може закликати європейські та британські війська забезпечити 800-мильну (понад 1200 кілометрів) буферну зону між російською та українською арміями в рамках плану заморожування війни між двома країнами. Про це пише 7 листопада видання The Telegraph з посиланням на його оточення.
За даними видання, цей план є одним з декількох, які розглядає Трамп, який перед обранням на посаду президента США заявив, що розпочне мирні переговори до того, як вступить на посаду в січні.
План новообраного президента, про який повідомили троє співробітників штабу Трампа, передбачає, що нинішня лінія фронту буде заморожена, а Україна погодиться відкласти свої амбіції щодо вступу до НАТО на 20 років.
В обмін на це США нададуть Україні велику кількість зброї, щоб стримати Росію від відновлення війни.
США не надаватимуть війська для патрулювання та охорони буферної зони, що виникне в результаті, і не фінансуватимуть цю місію.
Як зауважує Telegraph, цей план з’явився в той час, коли Путін вперше виступив з промовою після перемоги Трампа на виборах.
Президент України Володимир Зеленський заявив 7 листопада, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією і що він не обговорював це з ним.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Трамп виступав із суперечливими заявами, з одного боку, стверджуючи, що якби він був президентом, Росія не наважилася б напасти на Україну, з іншого – критикуючи адміністрацію Джо Байдена і демократів за виділення коштів Україні.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Боррель прибув до Києва з неанонсованим візитом
Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель прибув до Києва з неанонсованим візитом.
«Підтримка ЄС України була моїм особистим пріоритетом упродовж мого мандата і залишиться на першому місці на порядку денному ЄС», –написав він у соцмережі Х у суботу.
Це його п’ятий візит до Києва після початку повномасштабного вторгнення РФ.
На початку цього тижня Боррель відвідав Південну Корею, яку закликав посилити підтримку України. Пізніше він взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті, на якому обговорювався новий глобальний політичний сценарій.
Для повернення Криму зовсім не обов’язково чекати відходу Путіна – Наріман Джелял
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, дисидент і колишній політв’язень Наріман Джелял близько трьох років провів у російському ув’язненні, а потім був звільнений в рамках обміну 28 червня 2024 року.
Зараз він здійснює тур країнами Європи, розповідаючи про переслідування інакодумців і утиски кримських татар в окупованому Росією українському Криму. Він – один із найвідоміших членів Меджлісу, представницького органу кримських татар, оголошеного в Росії поза законом. На півострові за російської окупації займався правозахисною діяльністю та журналістикою. У Празі Наріман Джелял дав інтерв’ю Радіо Свобода. Читайте за лінком
В Одесі через атаку РФ загинула людина, ще 13 поранені, серед них є діти – прокуратура
Внаслідок російської атаки дронами в Одесі загинула людина, 13 поранені, серед них є діти, повідомляє у телеграмі Одеська обласна прокуратура.
За повідомленням, загинула місцева жителька, ще 13 людей зазнали поранень, серед них є двоє хлопчиків 4 та 16 років. Інформація щодо інших постраждалих уточнюється.
У прокуратура повідомляють, що через атаку РФ пошкоджені багатоповерхівки у двох житлових комплексах, приватні будинки, складські приміщення приватного підприємства та автомобілі містян, з яких щонайменше 10 автівок повністю знищені вогнем.
Вночі 9 листопада російські війська здійснили масовану атаку за допомогою БпЛА по Одесі та передмістю.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Україну вночі атакували понад 50 дронів, запущених російськими військовими, епіцентр удару – Одещина. Українські військові збили 32 БПЛА, ще 18 були локаційно втрачені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було понад 170 боїв, ситуація залишається складною
Загалом протягом минулої доби на фронті було 171 бойове зіткнення, ситуація на фронті залишається складною. Про це у ранковому зведенні 9 листопада повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник, використовуючи свою перевагу в живій силі та техніці, безупинно атакує українські позиції. Вчора він завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням семи ракет, а також 82 авіаудари, скинувши 137 КАБ. Крім цього, здійснив 4345 обстрілів, зокрема, 103 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 1333 дрони-камікадзе.
Найбільше сили РФ минулої доби, як і попередні дні, атакували на Покровському та Курахівському напрямках, де було 36 та 49 атак відповідно.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські захисники зупинили штурмові дії військ РФ у бік населених пунктів Миролюбівка, Новоторецьке, Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Селидове, Вишневе та Чумацьке.
На Курахівському напрямку російські загарбники намагалися просунутися вперед в районах Іллінки, Берестків, Новоселидівки, Новодмитрівки, Вознесенки, Максимівки, Антонівки, Дальнього та Катеринівки.
Порівняно з цими напрямками менш інтенсивно, але сили РФ продовжують свої атаки на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Харківському, Торецькому та Придніпровському напрямках противник атакував, активно застосовуючи авіацію.
За даними розвідки Великої Британії станом на 5 листопада, на півдні Донецької області російські війська просунулися вперед у кількох районах на 20-кілометровому фронті.
Вночі 9 листопада проєкт Deepstate повідомив, що сили РФ просунулися біля Максимівки, М'ясожарівки, Дальнього, Селидового, Петрівки, Богоявленки та Побєди.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.