В Одесі через атаку РФ загинула людина, ще 13 поранені, серед них є діти – прокуратура
Внаслідок російської атаки дронами в Одесі загинула людина, 13 поранені, серед них є діти, повідомляє у телеграмі Одеська обласна прокуратура.
За повідомленням, загинула місцева жителька, ще 13 людей зазнали поранень, серед них є двоє хлопчиків 4 та 16 років. Інформація щодо інших постраждалих уточнюється.
У прокуратура повідомляють, що через атаку РФ пошкоджені багатоповерхівки у двох житлових комплексах, приватні будинки, складські приміщення приватного підприємства та автомобілі містян, з яких щонайменше 10 автівок повністю знищені вогнем.
Вночі 9 листопада російські війська здійснили масовану атаку за допомогою БпЛА по Одесі та передмістю.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Україну вночі атакували понад 50 дронів, запущених російськими військовими, епіцентр удару – Одещина. Українські військові збили 32 БПЛА, ще 18 були локаційно втрачені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було понад 170 боїв, ситуація залишається складною
Загалом протягом минулої доби на фронті було 171 бойове зіткнення, ситуація на фронті залишається складною. Про це у ранковому зведенні 9 листопада повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник, використовуючи свою перевагу в живій силі та техніці, безупинно атакує українські позиції. Вчора він завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням семи ракет, а також 82 авіаудари, скинувши 137 КАБ. Крім цього, здійснив 4345 обстрілів, зокрема, 103 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 1333 дрони-камікадзе.
Найбільше сили РФ минулої доби, як і попередні дні, атакували на Покровському та Курахівському напрямках, де було 36 та 49 атак відповідно.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські захисники зупинили штурмові дії військ РФ у бік населених пунктів Миролюбівка, Новоторецьке, Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Селидове, Вишневе та Чумацьке.
На Курахівському напрямку російські загарбники намагалися просунутися вперед в районах Іллінки, Берестків, Новоселидівки, Новодмитрівки, Вознесенки, Максимівки, Антонівки, Дальнього та Катеринівки.
Порівняно з цими напрямками менш інтенсивно, але сили РФ продовжують свої атаки на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Харківському, Торецькому та Придніпровському напрямках противник атакував, активно застосовуючи авіацію.
За даними розвідки Великої Британії станом на 5 листопада, на півдні Донецької області російські війська просунулися вперед у кількох районах на 20-кілометровому фронті.
Вночі 9 листопада проєкт Deepstate повідомив, що сили РФ просунулися біля Максимівки, М'ясожарівки, Дальнього, Селидового, Петрівки, Богоявленки та Побєди.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
У Росії заявляють про знищення 50 українських дронів у семи областях
Міноборони Росії заявляє, що у ніч на 9 листопада над російськими регіонами нібито знищили 50 українських дронів.
За даними відомства, 28 дронів збили над Брянською областю, 12 – над Курською, чотири – над Новгородською, по два – над Смоленською та Тульською та по одному – над Орловською та Тверською областями.
Глави Брянської та Новгородської областей Олександр Богомаз та Андрій Нікітін повідомили, що жертв та руйнувань у їхніх регіонах немає.
Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв заявив, що внаслідок падіння уламків БПЛА пошкоджено скління приватного будинку, постраждалих немає.
Влада решти регіонів про наслідки не розповіла.
Українська сторона ці заяви наразі не коментує.
Напередодні губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що у російському Саратові уламки збитого безпілотника впали у промисловій зоні в Заводському районі міста. У цьому районі міста розташований, зокрема, нафтопереробний завод із нафтовим причалом на Волзі.
Як передає російська служба Радіо Свобода, джерело місцевого телеканалу «Саратов 24» розповіло, що уламки збитого дрону, ймовірно, потрапили до мазутного резервуару на території НПЗ та в одну зі спеціальних установок. Чи сталося загоряння, співрозмовник каналу уточнити не зміг, але жителі Саратова також повідомляли про пожежу в районі місцевого НПЗ.
Згодом джерело Радіо Свобода в розвідці повідомило, що цю атаку здійснило Головне управління розвідки Міноборони України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Повітряні сили ЗСУ: Україну вночі атакували понад 50 російських дронів, епіцентр удару – Одещина
Україну вночі атакували понад 50 дронів, запущених російськими військовими, епіцентр удару – Одещина, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За даними ЗСУ, у ніч на 9 листопада противник атакував 51-м ударним БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу із районів Приморсько-Ахтарська та Орла – РФ.
У Повітряних силах зазначають, що станом на 08:00 підтверджено збиття 32-х російських БпЛА у Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській, Харківській, Полтавській, Вінницькій, Черкаській та Тернопільській областях. Ще 18 російських безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України.
За попередніми даними місцевої влади, вночі 9 листопада внаслідок атаки РФ в Одесі пошкоджено декілька багатоповерхівок та будинки в приватному секторі, а також адмінбудівлі, складські приміщення та автівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Втрати РФ у війні перевищили 707 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 707540 військових, за останню добу – 1660, повідомляє вранці 9 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
Також українське командування наводить свої дані про втрати РФ техніки:
- танків – 9238 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 697 (+36)
- артилерійських систем – 20 249 (+23)
- РСЗВ – 1245
- засобів ППО – 996
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 526 (+118)
- крилатих ракет – 2634 (+3)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 28 561 (+66)
- спеціальної техніки – 3604 (+2)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
В Одесі після атаки «Шахедів» спалахнула пожежа в житловому комплексі
У ніч на 9 листопада через атаку російських безпілотників по Одесі спалахнула пожежа в житловому комплексі.
«За непідтвердженою інформацією, є приліт. В одному з житлових комплексів сильна пожежа», – повідомляє місцеве видання «Думська».
Про це ж із посиланням на місцевих жителів повідомляє «Суспільне».
«Ворог атакує Одесу та район ударними безпілотниками. Працюють наші сили протиповітряної оборони. Лишайтеся в укриттях!» – писав опівночі 9 листопада голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Країни НАТО засудили військову співпрацю Росії та КНДР
Держави, які є союзниками по НАТО, засудили рішення лідерів Росії та Північної Кореї розширити російську агресивну війну проти України. Відправлення північнокорейських військ означає небезпечне посилення вже наданої Москві підтримки в її незаконній агресивній війні проти України, наголошується в заяві, оприлюдненій 8 листопада.
«Військова співпраця між Росією і КНДР, що поглиблюється, чинить серйозний вплив на євроатлантичну безпеку з наслідками для Індо-Тихоокеанського регіону», – сказано в заяві.
Нарощування військової співпраці між Росією та КНДР є багаторазовим порушенням резолюцій Ради безпеки ООН. «Це особливо кричущий факт, якщо враховувати статус Росії як постійного члена Ради безпеки ООН», – ідеться в документі.
Союзники НАТО звернулися до Росії із закликом повернутися до виконання цих резолюцій і дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань. До заяви також приєдналися Австралія, Японія, Нова Зеландія, Південна Корея та Україна.
Зеленський анонсував новий пакет допомоги для українців на зимовий період
Президент Володимир Зеленський пообіцяв українцям новий пакет допомоги на зимовий період.
«Урядовці готують зараз також інші рішення, зокрема для зимового пакета підтримки українців, які будуть представлені цього місяця… Уряд мусить допомогти людям, які працюють в Україні та, безумовно, для України», – зазначив глава держави у новому відеозверненні.
Подробиць допомоги він не розкрив, проте повідомив, що «також дав доручення уряду зробити фіксовану доплату всім педагогічним працівникам шкіл».
Кабінет міністрів 8 листопада ухвалив рішення про запровадження щомісячної «вчительської доплати» до заробітної плати педагогів у розмірі однієї тисячі гривень, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного засідання уряду, що відбулося в Одесі.
Шмигаль уточнив, що з 1 вересня 2025 року цю виплату збільшать до 2000 грн «на руки» кожному вчителю.
«Це рішення є частиною нашої підтримки тим, хто сьогодні навчає і виховує молодь, яка будуватиме майбутнє України. Вдячні українським педагогам і вчителям за вашу самовіддану роботу. Завдяки вам, навіть попри війну, сотні тисяч дітей можуть продовжити навчання та здобути якісну освіту», – додав Шмигаль.
«Українці заслуговують на краще майбутнє»: Орбан зробив заяву щодо війни
Українці «героїчно боролися у війні з Росією, і лише їм вирішувати, чи продовжувати далі», заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час пресконференції після неформального саміту ЄС у Будапешті.
«Україна – це суверенна країна. Угорщина – це суверенна країна. Те, що робитиме Україна, це виключно залежить від українців. Вони вирішили боротися і вони боролися героїчно, їм належить вирішувати продовжувати чи ні», – сказав Орбан.
За словами угорського прем’єра, «його зусилля спрямовані лише на те, щоб ізолювати Угорщину від небезпеки війни та можливої ситуації, яка матиме негативний вплив на Угорщину».
«У липні я їздив до Києва і до Москви, я був жорстко розкритикований за це. Але те, що я робив в Україні не було спробою переконати українців зробити щось. Я лише намагався пояснити президенту, що час не на його боці і я готовий допомогти створити певне перемир'я, яке передувало б більш тривалому миру. Мене відкинули та запевнили, що час на їхньому боці», – розповів Орбан.
На його думку, «в умовах коли обидві сторони переконані, що час на їх боці, він спробував створити якомога ширший «міжнародний мирний клімат», а потім рано чи пізно схилити до переговорів воюючі сторони».
«Я ніколи не казав, що українцям робити. Їх країна, їх майбутнє, їхнє життя, суверенна країна. Але я готовий допомогти їм, як я багато разів робив, бо вони наші сусіди, які боролися героїчно і які заслуговують кращого майбутнього ніж те, що світить їм зараз», – зазначив прем’єр Угорщини.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який в минулому отримував щедрі похвали від Дональда Трампа, повідомив про дзвінок від новообраного президента США, який був зроблений з маєтку Трампа у Флориді.
«Дзвонить Мар-а-Лаго. Щойно мав першу телефонну розмову з президентом Дональдом Трампом після виборів. У нас великі плани на майбутнє!» – написав він у соцмережі X.
Орбан, якого Захід критикує за його часто дружню до Росії позицію, висловлював схожі з Трампом погляди на вторгнення Росії в Україну, запропонувавши Києву піти на поступки Кремлю, щоб припинити бойові дії.
США дозволили надсилання військових підрядників в Україну
США дозволили надсилання в Україну військових підрядників, це сталося вперше після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року, повідомили Reuters та CNN.
У повідомленнях вказується, що рішення прискорить технічне обслуговування та ремонт систем озброєння, які використовуються українськими військовими.
До систем озброєння, які обслуговуватимуть підрядники зі США, належать винищувачі F-16 та системи протиповітряної оборони Patriot.
За оцінками, таких американських підрядників в Україні буде від кількох десятків до кількох сотень, вони з міркувань безпеки працюватимуть далеко від лінії фронту. Дотепер через небажання піддавати ризику громадян США пошкоджену техніку доводилося відвозити для ремонту до сусідніх держав.
«Ми не говоримо про перемогу та поразку». Що ж говорили про Україну в Будапешті
У Будапешті 7-8 листопада відбулись 2 саміти – спочатку Європейської політичної спільноти, на який запросили всі держави континенту, крім Росії та Білорусі, потім лідерів країн-членів ЄС.
Зустріч очільників європейських держав відбулась наступного дня після того, як стало відомо, що у президентських перегонах в США переміг Дональд Трамп.
Як відреагували лідери і який прийом для українського президента влаштував угорський премʼєр? Розповідає свої спостереження кореспондентка Радіо Свобода, яка працювала на саміті.
Зеленський призначив голів Волинської і Закарпатської ОДА
Президент Володимир Зеленський призначив голів Волинської і Закарпатської обласних державних адміністрацій. Відповідні укази №755/2024 та №756/2024 опубліковані на сайті глави держави.
Згідно із документами, головою Волинської ОДА призначено Івана Рудницького, головою Закарпатської ОДА – Мирослава Білецького.
Іншим указом №754/2024 Мирослава Білецького звільнено від тимчасового виконання обов’язків голови Закарпатської ОДА.
Указом №753/2024 президент звільнив з посади голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка.
Зеленський також звільнив Євгена Євтушенка з посади голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Відповідне розпорядження №129/2024-рп оприлюднене на сайті глави держави.
«Звільнити Євтушенка Євгена В’ячеславовича із посади голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв’язку зі скасуванням допуску до державної таємниці», – йдеться у документі.
Раніше, 5 листопада, Кабінет міністрів ухвалив низку кадрових рішень 5 листопада. Зокрема, було звільнено:
- Юрія Джигира з посади заступника Міністра оборони України
- Євгенія Горовця з посади першого заступника Міністра юстиції України
- Володимира Трофименка з посади заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Також уряд призначив заступників міністра юстиції – першого заступника Миколу Кучерявенка та Світлану Терещенка.
Унаслідок удару балістикою по підприємству в Сумах постраждало троє людей – прокуратура
Унаслідок ракетного удару російських військових по підприємству в Сумах зазнали поранень троє людей, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«Ворожий обстріл відбувся близько 17:06 п'ятниці – пошкоджень зазнало майно підприємства, поранені двоє 40-річних чоловіків і жінка віком 36 років», – наголосили у відомстві.
У прокуратурі Сумщини кажуть, що правоохоронці почали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни – ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Російські військові 8 листопада завдали ракетного удару по Сумській громаді. В обласній адміністрації закликали місцевих мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Журналісти встановили імена понад 77 тисяч загиблих на війні росіян
Журналісти встановили імена 77 143 російських військових, які загинули з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Підрахунок втрат ведуть «Медіазона» та російська служба Бі-Бі-Сі спільно з командою волонтерів.
Добровольці є найбільшою категорією серед загиблих – 15 741 особа, на другому місці ув’язнені – 14 204 особи, за ними йдуть мобілізовані – 9 465 осіб. До 8 листопада журналісти підтвердили загибель майже 4300 офіцерів російської армії та інших силових структур.
Дослідники ведуть списки загиблих, орієнтуючись на повідомлення з відкритих джерел: ЗМІ, заяви місцевих адміністрацій, пости родичів у соцмережах та дані з цвинтарів. За оцінками журналістів, реальна кількість загиблих з російської сторони може бути значно вищою.
Москва та Київ не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника. Сторони воєнних конфліктів схильні перебільшувати свої успіхи та применшувати невдачі, дослідження Бі-Бі-Сі та «Медіазони» – одна з найважливіших незалежних оцінок кількості загиблих.
Служили і загинули разом: прощання із парою закоханих із третьої штурмової (фоторепортаж)
«Разом воювали, разом кохали, разом «на щиті». Хай ваші душі будуть завжди разом», – так про загбель пари закоханих із 3-ї ОШБр повідомила волонтерка Лілія Матвєєва. Валентина «Валькірія» Нагорна та Данило «Берсерк» Ляшкевич пішли служити у перші дні повномасштабного вторгнення і весь цей час пліч-о-пліч були на фронті. Вона – сержантка-медикиня, яка в цивільному житті працювала майстринею манікюру, він – боєць із досвідом ще з 2014 року, воював на кількох напрямках і пережив кілька поранень. Як написав побратим Данила Ляшкевича Роман Трохимець, життя пари обірвала керована авіаційна бомба, запущена з російського літака.
Прощання відбулися у Києві – ось як це було.
Служили і загинули разом: прощання із парою закоханих із третьої штурмової (фоторепортаж)
Де провели перший бій проти ЗСУ північнокорейські солдати? Чим армійці КНДР можуть бути корисними для української розвідки? Навіщо і як Росія їх приховує? Читайте далі.
Зеленський поговорив із президентом Фінляндії: йшлося про загрози безпеці, мир і системи ППО
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм фінляндським колегою Александром Стуббом.
За словами українського лідера, сторони обговорили ситуацію на полі бою в Україні та продовження оборонної співпраці.
«Окреслив колезі ситуацію на полі бою. Ми обговорили загрози, які створює для регіональної та глобальної безпеки залучення Північної Кореї до російської війни проти України, та продовження оборонної співпраці між нашими країнами. Передав актуальні оборонні потреби України щодо посилення протиповітряної оборони та постачання додаткових засобів ППО», – зазначив Зеленський.
Президенти України і Фінляндії обговорили й успішне проведення у Гельсінкі тематичної конференції за пунктом восьмим формули миру «Екологічна безпека» та подальші міжнародні зусилля, необхідні для відновлення справедливого миру для України.
Глава Української держави висловив вдячність Фінляндії за «непохитну підтримку України та формули миру, а також за всі конкретні кроки щодо її реалізації».
«Окремо висловив подяку Александру Стуббу за його активну позицію в просуванні миру на основі принципів Статуту ООН під час спілкування із країнами Глобального Півдня», – написав Зеленський.
Своєю чергою, Александр Стубб у соцмережі Х зазначив, що під час телефонної розмови із Президентом України «сторони обговорили основні теми, які президент Фінляндії порушив під час свого державного візиту до Китаю».
«Ми також говорили про постійну підтримку України з боку Фінляндії та результати президентських виборів у Сполучених Штатах», – йдеться в дописі Стубба.
У Німеччині в уряді Олафа Шольца все частіше обговорюють пропозицію про нейтральну Україну за зразком Фінляндії часів Холодної війни, яка не належала ані до НАТО, ані до Варшавського договору, писало видання Politico. Водночас президент Фінляндії Александер Стубб відкинув цю модель для миру в Україні.
Введення концепції фінляндизації в обговорення про Україну, на думку Стубба, є сумнівним щонайменше з трьох причин: це ставить під сумнів всю сучасну архітектуру безпеки Європи, не підтримує свободу вибору в питаннях безпеки та оборони і сприяє мисленню в термінах сфер впливу, повідомила фінська телерадіокомпанія Уle.
У Вовчанську внаслідок російської атаки поранено волонтера – прокуратура
У місті Вовчанськ на Харківщині внаслідок російської атаки поранено волонтера, поліція розпочала досудове розслідування, йдеться у повідомленні місцевої прокуратури.
За даними слідства, «8 листопада близько 11:50 російська армія вдарила FPV-дроном по м. Вовчанськ. Дрон впав на дорогу біля автівки, поруч з якою знаходився волонтер, який їздить до міста та годує тварин. Чоловік зазнав поранень».
У прокуратурі зазначили, що досудове розслідування розпочато за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
«Прокурори та слідчі поліції вживають всіх можливих та належних заходів для документування воєнних злочинів, вчинених російськими військовими», – підкреслюється в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Татарова спіймали на поїздках до Москви. Навіщо і до кого?
Як з’ясували розслідувачі програми Радіо Свобода «Схеми», заступник керівника Офісу президента Олег Татаров принаймні 9 разів літав до Москви після окупації Криму та вторгнення Росії на Донбас. За даними журналістів, Татаров, який у той період займався адвокатською діяльністю, востаннє літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. Сам Татаров заперечує поїздки, називаючи це «фейком». Так само свого часу заперечував поїздки до Москви ексочільник ОП Андрій Богдан. Але чи проходять перевірку СБУ кандидати на ключові посади в Україні? Це ж люди, які мають доступ до держтаємниць – та ще й в час війни. Чи відвідини Москви до великої війни – це нормально?
Команда Дональда Трампа ніби збирається швидко заморозити конфлікт в Україні, але, наприклад, президент Туреччини Ердоган наполягає, що має бути «вирішення» конфлікту, а не просто «заморозка». А преса США пише, що команда Трампа хоче на 20 років відмовити Україні в членстві в НАТО. Чи прийнятно це для Києва? Чи піде Зеленський на ці умови і, зокрема, на швидкі переговори з Кремлем? Чи буде тиск на нього задля переговорів з боку Трампа?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Кабмін схвалив проєкт держбюджету-2025 до другого читання
Кабінет міністрів України схвалив проєкт держбюджету-2025 для розгляду у другому читанні, розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Прем'єр зазначив, що «попри певні зміни у проєкті держбюджету, пріоритет залишився незмінним – оборона, обороноздатність та безпека України. На ці потреби уряд запропонував виділити 2 трлн 225 млрд гривень».
«Усі кошти українських платників податків підуть виключно на забезпечення сил безпеки та оборони, на виготовлення та закупівлю нової зброї, дронів та техніки», – додав Шмигаль.
Також він зазначив, що іншими пріоритетами бюджету залишаються соціальна сфера, освіта та медицина.
За словами Шмигаля, до другого читання витрати держбюджету збільшили на 50 млрд гривень:
- додаткові 24 млрд гривень – на освіту (12 млрд на доплати вчителям та ще 12 млрд на інвестиційні проекти в освітній сфері);
- додаткові 6,3 млрд гривень – на медицину
- додаткові 5 млрд гривень – на підтримку ветеранів.
- дорожній фонд у 2025 році фінансуватися не буде, але на ремонт ділянок, важливих для оборони та функціонування економіки держави, хочуть виділити 12,6 млрд гривень.
«При цьому уряд передбачив подальшу роботу програми «єВідновлення» та її фінансування в повному обсязі», – наголосив прем’єр.
Раніше, 31 жовтня, Верховна Рада схвалила висновки та пропозиції народних депутатів до проєкту закону про держбюджет на 2025 рік. Бюджет у першому читанні підтримали 247 депутатів.
Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 мільярдів гривень.