Журналісти встановили імена понад 77 тисяч загиблих на війні росіян
Журналісти встановили імена 77 143 російських військових, які загинули з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Підрахунок втрат ведуть «Медіазона» та російська служба Бі-Бі-Сі спільно з командою волонтерів.
Добровольці є найбільшою категорією серед загиблих – 15 741 особа, на другому місці ув’язнені – 14 204 особи, за ними йдуть мобілізовані – 9 465 осіб. До 8 листопада журналісти підтвердили загибель майже 4300 офіцерів російської армії та інших силових структур.
Дослідники ведуть списки загиблих, орієнтуючись на повідомлення з відкритих джерел: ЗМІ, заяви місцевих адміністрацій, пости родичів у соцмережах та дані з цвинтарів. За оцінками журналістів, реальна кількість загиблих з російської сторони може бути значно вищою.
Москва та Київ не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника. Сторони воєнних конфліктів схильні перебільшувати свої успіхи та применшувати невдачі, дослідження Бі-Бі-Сі та «Медіазони» – одна з найважливіших незалежних оцінок кількості загиблих.
Служили і загинули разом: прощання із парою закоханих із третьої штурмової (фоторепортаж)
«Разом воювали, разом кохали, разом «на щиті». Хай ваші душі будуть завжди разом», – так про загбель пари закоханих із 3-ї ОШБр повідомила волонтерка Лілія Матвєєва. Валентина «Валькірія» Нагорна та Данило «Берсерк» Ляшкевич пішли служити у перші дні повномасштабного вторгнення і весь цей час пліч-о-пліч були на фронті. Вона – сержантка-медикиня, яка в цивільному житті працювала майстринею манікюру, він – боєць із досвідом ще з 2014 року, воював на кількох напрямках і пережив кілька поранень. Як написав побратим Данила Ляшкевича Роман Трохимець, життя пари обірвала керована авіаційна бомба, запущена з російського літака.
Прощання відбулися у Києві – ось як це було.
Де провели перший бій проти ЗСУ північнокорейські солдати? Чим армійці КНДР можуть бути корисними для української розвідки? Навіщо і як Росія їх приховує? Читайте далі.
Зеленський поговорив із президентом Фінляндії: йшлося про загрози безпеці, мир і системи ППО
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм фінляндським колегою Александром Стуббом.
За словами українського лідера, сторони обговорили ситуацію на полі бою в Україні та продовження оборонної співпраці.
«Окреслив колезі ситуацію на полі бою. Ми обговорили загрози, які створює для регіональної та глобальної безпеки залучення Північної Кореї до російської війни проти України, та продовження оборонної співпраці між нашими країнами. Передав актуальні оборонні потреби України щодо посилення протиповітряної оборони та постачання додаткових засобів ППО», – зазначив Зеленський.
Президенти України і Фінляндії обговорили й успішне проведення у Гельсінкі тематичної конференції за пунктом восьмим формули миру «Екологічна безпека» та подальші міжнародні зусилля, необхідні для відновлення справедливого миру для України.
Глава Української держави висловив вдячність Фінляндії за «непохитну підтримку України та формули миру, а також за всі конкретні кроки щодо її реалізації».
«Окремо висловив подяку Александру Стуббу за його активну позицію в просуванні миру на основі принципів Статуту ООН під час спілкування із країнами Глобального Півдня», – написав Зеленський.
Своєю чергою, Александр Стубб у соцмережі Х зазначив, що під час телефонної розмови із Президентом України «сторони обговорили основні теми, які президент Фінляндії порушив під час свого державного візиту до Китаю».
«Ми також говорили про постійну підтримку України з боку Фінляндії та результати президентських виборів у Сполучених Штатах», – йдеться в дописі Стубба.
У Німеччині в уряді Олафа Шольца все частіше обговорюють пропозицію про нейтральну Україну за зразком Фінляндії часів Холодної війни, яка не належала ані до НАТО, ані до Варшавського договору, писало видання Politico. Водночас президент Фінляндії Александер Стубб відкинув цю модель для миру в Україні.
Введення концепції фінляндизації в обговорення про Україну, на думку Стубба, є сумнівним щонайменше з трьох причин: це ставить під сумнів всю сучасну архітектуру безпеки Європи, не підтримує свободу вибору в питаннях безпеки та оборони і сприяє мисленню в термінах сфер впливу, повідомила фінська телерадіокомпанія Уle.
У Вовчанську внаслідок російської атаки поранено волонтера – прокуратура
У місті Вовчанськ на Харківщині внаслідок російської атаки поранено волонтера, поліція розпочала досудове розслідування, йдеться у повідомленні місцевої прокуратури.
За даними слідства, «8 листопада близько 11:50 російська армія вдарила FPV-дроном по м. Вовчанськ. Дрон впав на дорогу біля автівки, поруч з якою знаходився волонтер, який їздить до міста та годує тварин. Чоловік зазнав поранень».
У прокуратурі зазначили, що досудове розслідування розпочато за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
«Прокурори та слідчі поліції вживають всіх можливих та належних заходів для документування воєнних злочинів, вчинених російськими військовими», – підкреслюється в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Татарова спіймали на поїздках до Москви. Навіщо і до кого?
Як з’ясували розслідувачі програми Радіо Свобода «Схеми», заступник керівника Офісу президента Олег Татаров принаймні 9 разів літав до Москви після окупації Криму та вторгнення Росії на Донбас. За даними журналістів, Татаров, який у той період займався адвокатською діяльністю, востаннє літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. Сам Татаров заперечує поїздки, називаючи це «фейком». Так само свого часу заперечував поїздки до Москви ексочільник ОП Андрій Богдан. Але чи проходять перевірку СБУ кандидати на ключові посади в Україні? Це ж люди, які мають доступ до держтаємниць – та ще й в час війни. Чи відвідини Москви до великої війни – це нормально?
Команда Дональда Трампа ніби збирається швидко заморозити конфлікт в Україні, але, наприклад, президент Туреччини Ердоган наполягає, що має бути «вирішення» конфлікту, а не просто «заморозка». А преса США пише, що команда Трампа хоче на 20 років відмовити Україні в членстві в НАТО. Чи прийнятно це для Києва? Чи піде Зеленський на ці умови і, зокрема, на швидкі переговори з Кремлем? Чи буде тиск на нього задля переговорів з боку Трампа?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Кабмін схвалив проєкт держбюджету-2025 до другого читання
Кабінет міністрів України схвалив проєкт держбюджету-2025 для розгляду у другому читанні, розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Прем'єр зазначив, що «попри певні зміни у проєкті держбюджету, пріоритет залишився незмінним – оборона, обороноздатність та безпека України. На ці потреби уряд запропонував виділити 2 трлн 225 млрд гривень».
«Усі кошти українських платників податків підуть виключно на забезпечення сил безпеки та оборони, на виготовлення та закупівлю нової зброї, дронів та техніки», – додав Шмигаль.
Також він зазначив, що іншими пріоритетами бюджету залишаються соціальна сфера, освіта та медицина.
За словами Шмигаля, до другого читання витрати держбюджету збільшили на 50 млрд гривень:
- додаткові 24 млрд гривень – на освіту (12 млрд на доплати вчителям та ще 12 млрд на інвестиційні проекти в освітній сфері);
- додаткові 6,3 млрд гривень – на медицину
- додаткові 5 млрд гривень – на підтримку ветеранів.
- дорожній фонд у 2025 році фінансуватися не буде, але на ремонт ділянок, важливих для оборони та функціонування економіки держави, хочуть виділити 12,6 млрд гривень.
«При цьому уряд передбачив подальшу роботу програми «єВідновлення» та її фінансування в повному обсязі», – наголосив прем’єр.
Раніше, 31 жовтня, Верховна Рада схвалила висновки та пропозиції народних депутатів до проєкту закону про держбюджет на 2025 рік. Бюджет у першому читанні підтримали 247 депутатів.
Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 мільярдів гривень.
Влада: сили РФ вдарили балістикою по критичній інфраструктурі Сумської громади
Російські 8 листопада завдали ракетного удару по Сумській громаді, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА).
«Сьогодні, 8 листопада, ворог завдав ракетного удару (балістика) по критичній інфраструктурі Сумської громади», – кажуть в ОВА.
Там додали, що «на місці працюють аварійно-рятувальні служби. При цьому наслідки атаки ворога уточнюються».
В обласній адміністрації закликали місцевих мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Перемога Трампа може стати поштовхом до миру в Україні, але на чиїх умовах?
«Точка зору» Стіва Ґаттермана – редактора Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з Росії, України і Білорусі:
«Загальна думка полягає в тому, що кінця війни Росії проти України не видно. Але обрання Дональда Трампа може стати поштовхом для досягнення мирної угоди – Україна, Росія, Сполучені Штати та інші сперечатимуться щодо потенційних умов.
Перемога Трампа на президентських виборах 5 листопада в певному сенсі призвела до цокання годинника, оскільки він неодноразово казав під час кампанії, що зможе дуже швидко закінчити війну, якщо його оберуть, навіть не чекаючи своєї інавгурації 20 січня.
Президент Росії Володимир Путін скористався цим у своїх перших публічних коментарях щодо результатів виборів у США. 7 листопада він сказав, що бажання Трампа «відродити відносини» з Росією та допомогти припинити війну в Україні, «м'яко кажучи, заслуговує на увагу».
Цей коментар прозвучав на тлі похвали Трампа з боку Путіна: він казав, що нині обраний президент виявив «мужність» і «повівся як чоловік», коли потенційний убивця вистрілив у нього в липні, і що у нього склалося враження, що під час свого президентського терміну у 2017-2021 роках Трамп був обмежений у діях та не міг досягти своїх цілей.
Слова Путіна були сказані так, щоб вони виглядали невимушено. Але вони наводять на думку, що Кремль спробує використати зміну влади в Сполучених Штатах і сподівання Трампа на досягнення миру, щоб досягти власних цілей в Україні.
Однак немає жодної ознаки того, що Москва відмовилася від своїх заявлених цілей, які включають російський контроль над п'ятьма українськими регіонами в повному обсязі та постійну заборону на вступ України до НАТО...»
Далі – тут
На Кіровоградщині керівницю МСЕК затримали на хабарі – поліція
На Кіровоградщині правоохоронці викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) на одержанні хабаря, повідомляє місцева поліція.
«Керівниця однієї з міжрайонних медико-соціальних експертних комісій за сприяння в отриманні ІІ групи інвалідності вимагала кошти від демобілізованого військовослужбовця, який внаслідок отриманих поранень був визнаним непридатним до служби та знятий з військового обліку», – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці встановили, що «керівниця МСЕК, з метою незаконного особистого збагачення та використовуючи службове становище, вимагала від демобілізованого військовослужбовця ЗСУ 2 тисячі доларів за сприяння у встановленні ІІ групи інвалідності безстроково внаслідок отриманих чоловіком поранень».
За даними правоохоронців, посадовій особі повідомили про підозру за ч. 1 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.
«Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – кажуть у поліції.
Правоохоронні органи України регулярно повідомляють про викриття схем, організованих для уникнення призову. Зокрема, на початку жовтня цього року стало відомо, що Державне бюро розслідувань підозрює керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи і її сина на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Розпочато кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби.
За даними СБУ, з початку 2024 року викрито 77 осіб причетних до корупційних злочинів у сфері діяльності медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), виявлено сім злочинних угрупувань з-поміж представників комісій.
Лубінець повідомив про зустріч із омбудсманкою Росії в Білорусі
Український уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець зустрівся з російською омбудсманкою Тетяною Москальковою на території Білорусі – про це він повідомив 8 листопада.
Він навів основні підсумки зустрічі:
- відбулася репатріація тіл загиблих
- за результатами перемовин, 91-річна жінка зустрілася із своїм сином
- учасники зустрічі обмінялися списками військовополонених, яких відвідали обидві сторони, які їх утримують
- передали листи від українських родичів до українських військовополонених у РФ
«Наголошу, що взаємодію з російською уповноваженою з прав людини проводжу для розв’язання гуманітарних питань, повернення додому українців, отримання інформації про наших громадян у РФ», – додав Лубінець.
Він додав, що також мав переговори з керівництвом місій Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні та Росії, під час яких «вкотре наполягав на доступі МКЧХ до українських військовополонених та цивільних».
Раніше Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що до України повернули тіла 563 загиблих українських військовослужбовців.
На початку березня 2024 року омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що в Україні вдалося ідентифікувати понад 2800 тіл і фрагментів тіл військових. Невідомо, скільки тіл залишаються неідентифікованими.
У російському дроні «Охотник» виявили західні компоненти – ГУР
Компоненти, виготовлені західними компаніями, виявили у збитому 5 жовтня поблизу Костянтинівки Донецької області російському новітньому БПЛА С-70 «Охотник», йдеться у повідомленні Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
«Аналіз будови російського БПЛА С-70 «Охотнік», який був збитий 5 жовтня 2024 року поблизу Костянтинівки на Донеччині, засвідчив – для створення цієї зброї держава-агресор попри санкції використала компоненти, виготовлені західними компаніями», – зазначили у ГУР.
Відповідні докази представлені на порталі War&Sanctions.
Зокрема в «Охотніку» виявлено мікроелектроніку та інші технологічні компоненти виробництва компаній Analog Devices, Texas Instruments та Xilinx-AMD (США), Infineon Technologies (Німеччина), STMicroelectronics (Швейцарія).
У ГУР зауважили, що у Росії було чотири прототипи БПЛА С-70. Вартість такого російського «Охотника» становить близько 15 мільйонів доларів.
«БПЛА С-70 є, серед іншого, носієм авіаційних бомб УМПБ Д-30, які росіяни скидають для руйнування цивільної інфраструктури України», – підкреслили у розвідці.
С-70, розроблений компанією «Сухой», перебував у розробці щонайменше десять років, і був помічений під час випробувань на російській авіабазі в Ахтубінську. Ключовою особливістю С-70 є зменшений поперечний переріз радара, що має зробити його «непомітним» під час глибокого удару, потенційно здатним проникати крізь радари і системи протиповітряної оборони супротивника, пояснили у британській розвідці.
Ударний безпілотник С-70 «Охотник» впав біля приватних житлових будинків у Костянтинівці 5 жовтня. Свідки відзняли відео, на яких видно, як невідомий літак збиває безпілотник ракетою повітря-повітря. Серед уламків цього величезного БПЛА дослідники ідентифікували залишки авіаційного боєприпасу УМПБ Д- 30 СН, яким російські війська бʼють по мирних містах Донеччини. Спочатку очевидці подумали, що впав російський літак, адже безпілотник має достатньо великі розміри.
Одеський ТЦК прокоментував повідомлення про розшук волонтера Стерненка
Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки 8 листопада оприлюднив заяву щодо «ситуації з громадянином Сергієм Стерненком».
Пресслужба центру заявила, що Стерненко вже відвідав Приморський районний ТЦК, де нібито сплатив штраф за порушення правил військового обліку та був спрямований на військово-лікарську комісію.
«Ці факти свідчать про те, що пан Стерненко був обізнаний про необхідність виконання обов’язків як військовозобов’язаного і вжив відповідних заходів для врегулювання свого статусу. Також у своїх публічних заявах пан Стерненко натякає на те, що його розшук є нібито «помстою» через його критику військових структур. Такі звинувачення є безпідставними та мають на меті викликати симпатію у громадськості та сформувати негативне враження про роботу ТЦК та СП», – йдеться в заяві.
Читайте також: СБУ затримала співробітника ТЦК на Волині за збір даних про військові об’єкти
ТЦК додає, що критика і спроби дискредитації, засновані на маніпулятивних твердженнях, «не є конструктивним способом вирішення ситуації та підривають суспільну довіру до державних інституцій».
Раніше блогер і волонтер Сергій Стерненко прокоментував повідомлення, зокрема, видання «Страна.ua» про те, що Приморський РТЦК нібито оголосив його в розшук. Він зазначив, що, згідно з цими повідомленнями, повістку надсилали йому на одеську адресу, хоча він вказав у «Резерв+» місце проживання в Києві.
«Будемо розбиратися з цією цікавою ситуацією. Але вже є підстави вважати, що це може бути «привіт» від армійської системи за критику та заклики провести реформу, якої вимагають наші військові. Або комусь дуже хочеться зупинити постачання дронів до війська та проєкти по знищенню російських розвідувальних та ударних БПЛА», – додав Стерненко.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Наступ із трьох сторін: чи є загроза оточення Курахового
Російська армія просунулась біля Новодмитрівки на Курахівському напрямку, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 8 листопада.
На цій ділянці агресор атакує у напрямку Курахового з трьох сторін: півночі – на ділянці Новодмитрівка – Сонцівка, північного сходу – на ділянці Іллінка – Берестки та півдня – з боку Времівського виступу під Максимівкою та Трудовим.
Загалом за останню добу Генеральний штаб ЗСУ на Курахівському напрямку нарахував 50 атак, ще п'ять – на Времівському.
На тлі цього видання The Economist написало, що перемога на президентських виборах у США Дональда Трампа може дати президенту України Володимиру Зеленському можливість вийти із ситуації, яка виглядає «як кривавий глухий кут у кращому випадку або поразка — у гіршому».
Видання зазначає, що українські чиновники зараз працюють із двома варіантами мирного плану Трампа. Перший передбачає заморожування війни та нейтралітет України, другий – посилену військову та фінансову підтримку України та перспективу членства в НАТО, йдеться у статті.
На думку ж українських бійців із Покровського напрямку, з якими поспілкувався телеканал «Настоящее время», перемога Дональда Трампа викликає «не дуже добре передчуття». Однак насамперед українцям треба думати, як виграти війну, а не про те, що робитиме новообраний президент США, додали бійці.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Координаційний штаб: до України повернули тіла 563 загиблих військових
До України вдалося повернути тіла 563 загиблих військовослужбовців, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 8 листопада.
«Зокрема, вдалося репатріювати 320 тіл Захисників, що загинули на Донецькому напрямку та 89 полеглих воїнів з Бахмутського напрямку. Також вдалося повернути 154 тіла з моргів на території РФ», – йдеться в повідомленні.
Штаб уточнює, що до репатріації були залучені Об’єднаний центр СБУ, Міністерство внутрішніх справ України, Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Збройніс сили, ДСНС та інші структури Сил оборони. Також установа подякувала за сприяння Міжнародному комітету Червоного Хреста.
«Збройні Сили України перевезуть репатрійовані тіла та останки до визначених державних установ. Представники правоохоронних органів та судово-медичні експерти встановлять особи загиблих», – додає штаб.
У жовтні Координаційний штаб повідомив про повернення тіл 501 загиблого військового.
На початку березня 2024 року омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що в Україні вдалося ідентифікувати понад 2800 тіл і фрагментів тіл військових. Невідомо, скільки тіл залишаються неідентифікованими.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Премʼєр Бельгії заперечив слова Орбана про зміну думки західних лідерів щодо війни в Україні
Премʼєр-міністр Бельгії Александер Де Кроо не погодився зі спостереженнями премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що після виборів у США кількість країн, які підтримують «мир» (тобто безумовне припинення вогню), зросла. Про це він розповів кореспондентці Радіо Свобода у кулуарах саміту лідерів Євросоюзу в Будапешті.
«Я такого не помітив», – сказав Де Кроо.
Він припустив, що слова Орбана стосувалися радше Європейської політичної спільноти, а не Євросоюзу.
«Це більше, ніж 27 країн ЄС. Поміж 27 держав, я бачу, що загалом думка пана Орбана відрізняється. І решта з 27 досі дуже обʼєднані у продовжені допомоги Україні», – пояснив бельгійський премʼєр.
Де Кроо наполягає, що єдність саме серед держав-членів ЄС збереглась: «Серед 27 країн-членів ЄС досі є консенсус, що ми продовжимо підтримувати Україну і зробимо все, що можливо, щоб підтримати Україну».
Напередодні угорський премʼєр Віктор Орбан на пресконференції за підсумками саміту Європейської політичної спільноти (на який запросили 40 країн континенту, крім Росії та Білорусі) заявив, що перемога Дональда Трампа змінила ставлення європейських лідерів до війни в Україні.
«Табір прихильників миру зростає. І на американських виборах табір прихильників миру значно зріс. Ми не говоримо про перемогу та поразку. Ми говоримо про припинення вогню. Ми говоримо про людські життя, говоримо про припинення руйнувань. Тож ті, хто має таку точку зору на війну – сьогодні вони в більшій більшості в західному світі, ніж до американських виборів. Це нова ситуація, на яку Європа має відреагувати», – заявив Орбан.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Трамп виступав із суперечливими заявами, з одного боку, стверджуючи, що якби він був президентом, Росія не наважилася б напасти на Україну, з іншого – критикуючи адміністрацію Джо Байдена і демократів за виділення коштів Україні.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Єрмак заявив про «деяких депутатів», які заплуталися в питаннях нацбезпеки. Євген Шевченко відповів
Голова Офісу президента Андрій Єрмак 8 листопада прокоментував висловлювання неназваних парламентарів.
«Деякі народні депутати схоже заплуталися в питаннях національної безпеки, національних інтересів та майбутнього країни. Якщо у їх головах національні інтереси = поразці України, то вони роблять велику помилку в інтересах РФ», – написав Єрмак у своєму телеграм-каналі.
Він назвав шляхом до справедливого миру втілення плану перемоги України та Формули миру, раніше презентованих президентом Володимиром Зеленським.
Народний депутат Євген Шевченко згодом закликав Єрмака «не усувати та не цькувати народних депутатів» і заявив, що його позиція нібито не відрізняється від позиції обраного президента США Дональда Трампа.
Напередодні Шевченко, який раніше був виключений з фракції «Слуга народу», закликав Зеленського «починати діалог».
«Я допоможу, якщо що. Знову з’їжджу до Мінська. Все вирішимо. Ти тільки почни», – написав він.
Торік керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що народний депутат Євген Шевченко він був задіяний для комунікації з Олександром Лукашенком.
У травні 2021 року народні депутати зі фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді більшістю голосів підтримали виключення з фракції Євгенія Шевченка. Це сталося після того, як він у квітні того ж року зустрічався з Олександром Лукашенком. У фракції тоді заявили, що його не делегували для проведення будь-яких перемовин у Білорусі.
Ціль – рятувальники: відпрацьована на Сирії тактика «подвійних ударів» РФ
Українські військові 8 листопада збили 62 безпілотники та чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, якими вночі атакувала Росія, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Загалом з першого листопада РФ випустила по українських містах 543 дрони. Другий тиждень майже щоночі російські сили запускають десятки безпілотників, ураження від яких стають дедалі серйознішими та більш масовими. Чому так відбувається, до якої тактики вдається РФ, зібрав коментарі Голос Америки.
Росія збільшила кількість обстрілів енергетичних об'єктів та житлових будинків напередодні зими, повідомляють офіційні особи України та представники гуманітарної місії ООН.
Тим часом правозахисники фіксують новий тренд – «подвійні удари», тактику, яку Росія раніше використовувала в Сирії, а з весни 2024 року перенесла в Україну.
Житель Херсона загинув через російський обстріл – місцева влада
Російська армія обстріляла Херсон, загинув цивільний, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 8 листопада.
«Внаслідок ранкового ворожого обстрілу Дніпровського району загинув 74-річний чоловік. На момент атаки він був на вулиці і отримав травми, несумісні з життям», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Голова Херсонської області Олександр Прокудін додав, що російська атака пошкодила два житлових будинки, на місці почалися аварійно-відновлювальні роботи.
Протягом попередньої доби, за даними обласної влади, через російську агресію одна людина на Херсонщині загинула, ще троє були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російська атака на Запоріжжя: кількість загиблих зросла до 10 людей
Відомо вже про 10 загиблих внаслідок російської атаки на Запоріжжя 7 листопада, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій у п’ятницю.
«Станом на зараз загинули 10 людей, з них одна дитина. Постраждала 41 особа, з яких чотири дитини. Надзвичайники врятували трьох людей, серед яких двоє дітей», – заявило відомство.
Голова обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив, що тіло загиблого дістали з-під завалів зруйнованого будинку.
Читайте також: Ракетна атака РФ: влада повідомила про постраждалих через падіння уламків на Київщині
Раніше Федоров повідомляв, що в лікарнях Запоріжжя перебувають 15 поранених внаслідок російського обстрілу.
«У вкрай важкому стані 5-річний хлопчик. Йому зробили операцію, він на апараті штучної вентиляції легенів. Стан ще чотирьох людей, в тому числі двох медпрацівників, лікарі оцінюють як тяжкий», – додав він.
За даними обласної влади, загалом поранень зазнали щонайменше вісім медичних працівників лікарні, яка потрапила під російських обстріл напередодні.
За даними місцевої влади, російські війська 7 листопада випустили по Запоріжжі шість КАБів, один із них влучив в онкологічний диспансер. Також був частково зруйнований 4-поверховий житловий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.