ОВА: у Запоріжжі кількість загиблих і постраждалих через обстріл РФ зросла
У Запоріжжі зросла кількість загиблих та поранених внаслідок російського удару, розповів голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Раніше повідомляли про чотирьох загиблих і 40 поранених, серед яких було четверо дітей.
«До восьми зросла кількість загиблих через атаку росіян на Запоріжжя, серед них і однорічний хлопчик. 42 людей зазнали поранень», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, російські війська 7 листопада випустили по Запоріжжі шість КАБів, один із них влучив в онкологічний диспансер, де був тяжко поранений один із лікарів. Також був частково зруйнований 4-поверховий житловий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Салтівському районі Харкова рятувальники продовжують розбирати завали багатоповерхівки, у яку поцілили російські війська, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок удару поранені 25 людей, пʼятеро із них – госпіталізовані до медичних установ, стан постраждалих середній та легкий. Евакуювали 30 людей, із них – 4 дітей.
Синєгубов додав, що у цьому будинку частково зруйнований підʼїзд з 1-го по 3-й поверх, також пошкоджені житлові будинки поряд, пʼять автомобілів та виходи станції метро.
Голова ОВА повідомив, що у центрі міста російський удар був по відкритій території, але пошкоджені історичні будівлі, громадські місця, житлові будинки.
«Ще одне влучання біля житлової забудови також в центральній частині міста. Пошкоджені щонайменше 6 багатоповерхових будинків, магазини, торгівельні павільйони, автомобілі, виходи станції метро. Без постраждалих. Такі удари 500-кілограмовими авіабомбами – це цілеспрямований терор ворога», – написав він у телеграмі.
«Ти мені розкажеш, хто чим дихає»: окупанти катували старосту села на Луганщині – свідчення
58-річна Галина Глобчаста – сільська староста Красноріченської громади Луганської області. Нині про села цієї громади, Макіївку і Греківку, можна щодня чути з бойових зведень: прямо по них проходить лінія фронту. Тут агресор намагається пробити собі шлях до річки Оскіл. У 2022-му ці місця пережили окупацію. 3 березня 2022-го до Макіївки зайшли російські військові. А через кілька днів – 12 квітня – по Галину прийшли.
Жінку, розповідає вона, катували у приміщенні школи, погрожували вбити. Її відпустили додому, але за умови: вона збере інформацію і донесе на кожного односельця. Зранку Галині Глобчастій із чоловіком вдалося втекти.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали Галину Глобчасту, яка знайшла прихисток із рідними на Львівщині, про російську окупацію, втечу і нинішнє життя.
У Пентагоні розповіли, що буде з допомогою Україні до закінчення повноважень Байдена
У Міністерстві оборони США заявили, що до 20 січня – кінця президентського терміну Джо Байдена мають намір використати усі залишкові кошти для програм з підтримки України. Йдеться про близько 6 мільярдів доларів.
«У нас все ще залишається близько 2 мільярдів доларів в USAI (Ініціатива сприяння безпеці України), які ми можемо використати. Тож ви й надалі бачитимете, як пакети надаватимуться протягом найближчих тижнів до кінця роботи цієї адміністрації. Це відповідає тому, як ми робили це в минулому. Це те, що ми робили досить регулярно – майже щотижня», – сказала на брифінгу заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх.
За її словами, також у Міноборони США залишилося приблизно 4 мільярди доларів з раніше взятих на себе зобов’язань по програмі президентських повноважень PDA, про які президент повідомив Конгрес, що він витратить ці повноваження або використає їх до кінця свого терміну.
«Коли йдеться про президентські пакети скорочення, деякі речі можуть надходити протягом днів і тижнів. Деякі речі в цих пакетах потребують більше часу. Це залежить від того, що є на наших складах», – пояснила вона, відповідаючи на запитання щодо занепокоєння, що зброя не прибуде вчасно до 20 січня.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Читайте також: Зеленський знову нарікає на брак підтримки від партнерів і союзників
У вересні президент США Джо Байден оголосив про виділення Україні загалом 7,9 мільярда доларів американської допомоги в межах Ініціативи сприяння безпеці України.
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 жовтня Сполучені США виділили понад 59,1 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні.
Сили РФ поцілили по багатоповерхівці в Харкові, постраждали 25 людей, серед них є немовля – мер
Російські війська знову завдали ударів по Харкову, один з КАБів вдарив по багатоповерхівці у Салтівському районі, повідомив у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
За його словами, постраждали 25 людей, серед яких є немовля трьох місяців, кількість поранених продовжує зростати.
Терехов повідомив, що також були «прильоти» у район щільної житлової та історичної забудови у центрі Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На саміті в Будапешті лунала «небезпечна риторика» щодо припинення вогню – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив 7 листопада, що розмови про припинення вогню у війні з Росією без попереднього узгодження гарантій безпеки для України, які лунали, зокрема, і від деяких лідерів на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті, є «дуже небезпечними».
«Ми розуміємо, які лідери цю риторику впроваджують і піднімають. Що стосується ceasefire (припинення вогню – ред.), спочатку ceasefire, а потім «подивимося». Дуже страшний виклик для всіх наших громадян. Спочатку припинення вогню, а потім ми подивимося. Хто такі ви? Ваші діти помирають, вони там гинуть, руйнуються ваші домівки? Про що це мова?», – сказав Зеленський на пресконференції за підсумками участі в саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті.
За його словами, припинення вогню з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і частину Донбасу, закінчилося підготовкою до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Припинення вогню, коли немає гарантій безпеки…, є підготовкою до продовження окупації України і руйнації нашої незалежності й суверенітету. Ось, що на сьогодні значить ceasefire», – сказав президент.
«Це називається диванні експерти. По-іншому це ніяк не називається. Люди, які не пережили війну, пережили її в книжках, у кіно... Люди, які мають спілкування з Путіним роки, місяці, обійми тощо, але ніколи з ним не воювали. І це і є аналітика без глибокого розуміння війни, наслідків війни і ризиків для себе», – додав Зеленський.
За його словами, модель припинення вогню можна почути від деяких лідерів у Європі, а також від Бразилії і Китаю. «І важливо, що точно ми чуємо це від Росії. Це – прекрасна модель для Російської Федерації», – сказав голова держави.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Зеленський раніше заявив, що союзники Києва погоджуються з тим, що на другий саміт миру необхідно покликати представників російської сторони, які, за його словами, мають ознайомитися із пропонованим ним планом перемоги.
У вересні у МЗС Росії заявили, що Москва не брала і не братиме участі у саміті миру, оскільки «цей процес нічого спільного з врегулюванням не має».
24 вересня президент України заявив, виступаючи в Раді безпеки ООН, що Путін порушив «багато міжнародний правил, він не зупиниться сам, Росія може бути лише примушена до миру».
Генштаб: війська РФ зосереджують основні наступальні зусилля на Курахівському напрямку
Український Генштаб повідомив про 140 бойових зіткнень на фронті від початку доби, зазначивши, що ситуація на Курахівському напрямку залишається напруженою, бо російські війська зосереджують там основні наступальні зусилля.
«Найгарячіше сьогодні на Курахівському напрямку, де загарбники на цей час доби здійснили 50 спроб просунутись вперед. В основному бої тривають біля Іллінки, Новоселидівки, Кремінної Балки, Новодмитрівки, Сонцівки, Максимільянівки, Антонівки, Дальнього та Катеринівки. Також противник завдав авіаударів в районах населених пунктів Курахово, Дальнє та Антонівка», – йдеться в повідомленні.
Окрім того, кажуть у командуванні, загарбники 7 листопада активно атакують на Покровському і Лиманському напрямках, де було відповідно 23 і 17 атак.
«Сьогодні держава-терорист завдала 55 авіаударів, скинувши при цьому 87 КАБ. Окрім того, загарбники задіяли для ударів 687 дронів-камікадзе і здійснили понад 3600 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За даними розвідки Великої Британії станом на 5 листопада, на півдні Донецької області російські війська просунулися вперед у кількох районах на 20-кілометровому фронті.
Вночі 7 листопада проєкт Deepstate повідомив, що війська РФ просунулися біля Новоолексіївки, Кремінної Балки, Максимівки, Богоявленки і в Торецьку.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
Президент обговорив із Рютте участь солдат КНДР у війні, далекобійну зброю і посилення ППО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
За словами глави держави, він розповів генсеку «про ситуацію на полі бою, зокрема про участь північнокорейських військових у російській агресії проти України. Потрібна більш рішуча реакція країн Заходу на нову роль Північної Кореї в російсько-українській війні».
«Говорили й щодо виконання рішень Вашингтонського саміту НАТО, зокрема про посилення ППО, інвестицій в українське виробництво снарядів, дронів і далекобійних засобів», – зазначив Зеленський.
Президент наголосив, що Україна потребує дозволу на використання далекобійної зброї по військових об’єктах на території Росії.
Раніше видання Politico з посиланням на чотирьох офіційних осіб і дипломатів США та НАТО писало, що Німеччина і Сполучені Штати не поспішають запросити Україну приєднатися до НАТО. Також проти такого рішення Угорщина, Словаччина, Бельгія, Словенія та Іспанія.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. Першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Перед цим Зеленський представив цей план у Британії, Франції, Німеччині та Італії, а у вересні – США.
18 жовтня під час інтерв’ю українським журналістам Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні вступу до НАТО із США вже стала ближчою, але у Німеччини залишається скепсис.
«Броньовані таксі». Експерт розповів, чому Росія відновила бронетанкові штурми
Росія місяцями економила бронетехніку – на деяких напрямках танків, БТР та БМП агресор не задіював для штурмів місяцями, кажуть українські військові. Переважно в атаку кидали малі піхотні групи, навіть по 2-3 солдата, без жодної підтримки. Але віднедавна це змінилось: «броню» знову кидають в бій навіть на другорядних для агресора напрямках, знову є випадки атак цілими бронетанковими колонами. Чому Росія поновила практику механізованих штурмів? Чи змінилась тактика? Та чи є вже ознаки дефіциту бронетехніки у агресора? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали експерта із бронетанкового озброєння Миколу Саламаху.
Президент України Володимир Зеленський заявив 7 листопада, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа, який переміг на виборах президента в США, щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією і що він не обговорював це з ним.
Виступаючи на пресконференції в рамках саміту Європейського політичного співтовариства в Будапешті, Зеленський сказав, що вірить, що Трамп дійсно хоче швидкого рішення із завершення війни, але це не означає, що так обов’язково станеться.
«Хоче – це не значить, що так вийде, і я тут без закидів… Ми хочемо справедливого закінчення війни. Я впевнений, що швидке закінчення війни – це втрати. І я думаю, що якщо дуже швидке, я не знаю цю ідею, ми не говорили про це з президентом Трампом, я думаю, що він буде готуватися зі своєю командою до тих чи інших пропозицій або поглядів», – сказав Зеленський.
«Якщо це просто швидко – то це втрати для України. Може, ми чогось не знаємо, не бачимо, треба трохи більше часу», – додав голова держави.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Трамп виступав із суперечливими заявами, з одного боку, стверджуючи, що якби він був президентом, Росія не наважилася б напасти на Україну, з іншого – критикуючи адміністрацію Джо Байдена і демократів за виділення коштів Україні.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
У Запоріжжі знову зросла кількість поранених внаслідок російського бомбардування, розповів голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«40 поранених, серед яких четверо дітей. Такі наслідки ворожої авіаційної атаки на Запоріжжя», – написав він.
Голова ОВА каже, що серед поранених дітей – хлопчики 15, 5 та 1 року та чотиримісячна дівчинка. Всі вони наразі перебувають під наглядом лікарів.
«У лікарнях у стані середньої важкості перебувають близько 30 людей», – зазначив Федоров.
Раніше було відомо про 33 постраждалих внаслідок авіаудару РФ.
Як заявив Федоров в ефірі телемарафону, за останніми даними, на місто було випущено шість КАБів, один із них влучив в онкологічний диспансер, де був тяжко поранений один із лікарів.
Голова ОВА зазначив, що це не остаточні дані, під завалами ще можуть перебувати люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Запоріжжю: влучили по лікарні та житлових будинках (фоторепортаж)
Уже щонайменше четверо загиблих, кількість жертв може зрости, бо під завалами можуть бути люди. Постраждали щонайменше 33 людини. Такими є наслідки атаки ракетами та КАБами по Запоріжжю 7 листопада, повідомили в ОВА. Під удар потрапила онколікарня та житлові будинки. Зокрема, в п`ятиповерхівці зруйновані півтора під’їзди. Пошуково-рятувальна операція ще триває.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Запоріжжю: влучили по лікарні та житлових будинках (фотосвідчення)
У застосунку «Армія+» з’являться два нових навчальних курси – Міноборони
У застосунку «Армія+» незабаром з’являться ще два навчальні курси: «Зв'язок на полі бою» та «Психологічна підготовка», повідомляє Міністерство оборони України.
За словами заступниці міністра з питань цифровізації Катерини Черногоренко, деякі з шести тисяч військових, які скористалися сервісом онлайн-навчання у застосунку «Армія+», обрали одразу два чи навіть усі три доступні нині курси, це «Загальна підготовка», «Побут у польових умовах» і «Основи БПЛА».
«Сервіс навчання став корисним інструментом в екосистемі продуктів для військових. Відгуки говорять самі за себе: досвідчені військові освіжили свої знання, а для новобранців курси стали хорошим доповненням до базової військової підготовки. Найближчим часом додамо ще більше корисних знань у нашу базу», – пообіцяла Черногоренко.
Перше опитування в «Армія+», яке провели у серпні, стосувалось саме навчання. Міноборони кажуть, що цікавилося у військовослужбовців найбажанішими онлайн-курсами, які б вони хотіли бачити у застосунку. Тоді найбільше обирали безпілотні системи — 16% опитуваних. У результаті цей курс запустили в Армія+ одним з перших.
У Міноборони кажуть, що нині «Основи БПЛА» є найпопулярнішим онлайн-курсом навчання з трьох запропонованих. Його обирають на 60% частіше за інші. Незабаром до навчальних курсів додадуть ще дві теми: «Зв’язок на полі бою» та «Психологічна підготовка».
За словами директора Департаменту військової освіти і науки Володимира Мірненка, військові можуть бути впевнені у матеріалах, які викладені у застосунку. Адже вони відповідають сучасним вимогам і дозволяють ефективніше опановувати й покращувати необхідні для служби знання.
Раніше у Міноборони розповіли, як отримати відстрочку через «Резерв+».
Раніше у Міноборони анонсували, що у жовтні у застосунку «Резерв+» почне працювати сервіс рекрутингу – в доступі будуть актуальні вакансії у військових частинах. Як зауважили в Міноборони, будуть доступні як бойові, так і небойові позиції.
Також нещодавно на порталі цифрових послуг «Дія» зʼявилася можливість долучитися до підрозділів БПЛА без відвідування Територіального центру комплектування.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+». Понад три мільйони українців змогли оновити дані і згенерувати військовий електронний документ.
Сексуальне насильство під час війни: що фіксують та розслідують в Офісі генерального прокурора
«Під час ударів струмом чоловікам наносили тілесні ушкодження гумовою палицею по спині, зокрема, відбувалося навмисне побиття статевих органів».
«Зґвалтування батьків на очах дітей, на жаль, такі випадки дуже розповсюджені на окупованих територіях».
Станом на 1 листопада 2024 року зафіксовано 326 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, повідомляють в Офісі генерального прокурора України. Більшість випадків стосуються жінок, втім, серед потерпілих є 117 чоловіків, а також неповнолітні дівчата і хлопці. Херсонська область – серед регіонів, де зафіксована найбільша кількість випадків сексуального насильства – 103.
Про масштаби сексуального насильства під час конфлікту більш детально проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла представниця Офісу генерального прокурора України, начальниця управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством Анна Сосонська.
Зеленський: війська КНДР зазнали втрат у боях з українськими силами
Президент України Володимир Зеленський 7 листопада заявив, що північнокорейські війська вже зазнали втрат у боях з українськими силами.
За його словами, частина з 11 тисяч військових Північної Кореї, направлених до Курської області Росії, брали участь у боях проти ЗСУ.
«Є вже втрати, це факт», – сказав Зеленський, виступаючи на пресконференції в рамках саміту Європейського політичного співтовариства в Будапешті. Деталей щодо цих втрат він не навів.
Президент України наголосив, що Росія вдасться до «набагато більшого використання північнокорейського контингенту», якщо не буде вжито заходів у відповідь: застосування відповідної зброї і політичного тиску на РФ.
«Путін завжди дивиться, яка реакція світу. Я вважаю, на сьогодні вона – недостатня», – наголосив Зеленський.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Умєров зустрівся з військовими: йшлося про навчання, реформи і модернізацію ЗСУ
Міністр оборони Рустем Умєров і начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Анатолій Баргилевич провели зустріч із військовими. За словами очільника Міноборони, під час зустрічі обговорили потреби армії та подальші кроки для її модернізації.
«Працюємо над формою нового зразка разом із військовими – враховуємо їхні пропозиції, щоб зробити екіпірування комфортнішим та функціональнішим», – написав міністр.
Окрім того, відомо, що за ініціативою військових, розглядаються нові стандарти військової кухні, а також модифікації та ремонт техніки й зброї.
«Готові тестувати нові рішення та масштабувати їх на всю армію», – зазначив Умєров.
Також, за його словами, обговорили навчання українських захисників.
«Підготовка кожного воїна до сучасних умов війни є пріоритетом. Працюємо над підвищенням ефективності навчання, щоб воїни були максимально готові до нових викликів», – наголосив очільник Міноборони.
Ще однією з тем обговорення, за інформацією Умєрова, стали підходи союзників та інновації.
«Маємо важливий ресурс у вигляді програмного забезпечення «Кропива» та DELTA – розширюємо його використання й впроваджуємо сучасні підходи управління, які допомагають військовим працювати злагоджено та швидко», – додав Умєров.
Також обговорили реформи та вдосконалення Повітряних сил та Сил безпілотних систем. Міністр наголосив, що «зміни мають підкріплюватися актуалізацією доктрин та оновленням нормативно-правової бази, щоб підготувати армію до сучасних вимог і можливостей».
«Такі зустрічі стають регулярними, і це важливо. Разом із військовими домовилися попрацювати над створенням нового координаційного органу, який фокусуватиметься на зборі викликів, формуванні пропозицій та контролі за їх реалізацією», – наголосив Умєров.
Раніше Умєров повідомив про відкриття першого центру для реінтеграції звільнених полонених.
Число постраждалих через удар РФ у Запоріжжі зросло до 33 – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок російського удару по Запоріжжю 7 листопада зросла до 33, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, серед них – троє дітей, двоє з яких – у тяжкому стані.
Як заявив Федоров в ефірі телемарафону, за останніми даними, на місто було випущено шість КАБів, один із них влучив в онкологічний диспансер, де був тяжко поранений один із лікарів.
Голова ОВА зазначив, що це не остаточні дані, під завалами ще можуть перебувати люди.
Раніше повідомляли про чотирьох загиблих і 18 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В Україні загинув генерал-майор російської армії
В Україні загинув генерал-майор російської армії Павло Клименко, пише російська служба Радіо Свобода. Він командував 5-ою окремою мотострілецькою бригадою імені Олександра Захарченка. Клименка звинувачували в організації катувань і у збиранні грошей із підлеглих за відправку до тилу. Обставини його смерті невідомі.
Про загибель 47-річного Клименка першими повідомили провоєнні пабліки і блогери. Російському виданню «Важные истории» вдалося підтвердити особи його сестер, які коментують смерть у соціальних мережах.
У розслідуванні видання «Астра» йшлося про те, що Клименко організував катування російських військовослужбовців на території покинутої шахти в окупованому Донецьку. Там їх змушували погодитися на участь у штурмових групах і вимагали у них гроші.
Деякі російські блогери критикували його за високі втрати. Стверджувалося, що у його підрозділі можна було бути відправленим у тил за хабар. У коментарях до посту про його смерть в одному з пабліків були десятки повідомлень, ймовірно, родичів загиблих російських військових, які критикували генерала, зараз допис видалено.
Клименко став восьмим російським генералом, який загинув на війні РФ проти України, чию смерть підтвердили незалежні дослідники чи журналісти.
Виступ президента України Володимира Зеленського на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті 7 листопада не потрапив до офіційного стріму заходу, який отримують журналісти, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Зеленський виступав другим, перед ним слово мав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, після українського лідера – президент Франції Емманюель Макрон. Виступ Макрона та Орбана транслювали наживо та виклали онлайн, а виступ Зеленського не показали і не виклали.
На запитання про те, чому так сталося, угорський представник організаторів заходу сказав, що «виступ президента (Зеленського) не був публічним, однак кадри були передані команді президента». «Будь ласка, звертайтеся до них для отримання відео», – відповів він.
Представники української влади, до яких звернулося Радіо Свобода, назвали неправдою твердження, що це Україна просила не давати стрім. «Промови президента завжди публічні, якщо це передбачено форматом заходу. Ніяких запитів щодо того, щоб не транслювати чи не оприлюднювати промову, ми не робили», – йдеться у відповіді.
Журналісти зрештою отримали відеокадри виступу президента України і змогли поділитися ними з колегами.
Зеленський подякував партнерам за підтримку України, водночас зазначивши, що для захисту потрібна «достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах».
«Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати», – заявив він.
Президент вказав на те, що більшість країн-учасниць саміту долучилися до роботи дипломатичної системи, яка може підштовхнути Росію до справедливого миру.
7 листопада у Будапешті відбувається саміт Європейської політичної спільноти, у ході якого європейські лідери обговорять результати виборів у США, підтримку України. Саміт об’єднує понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі й Росії).
Заступник керівника ОП Татаров відреагував на розслідування «Схем» про його поїздки до РФ
Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров заперечив, що літав до Росії після 2014 року. Раніше журналісти «Схем» (Радіо Свобода) повідомили, що в той період, коли Татаров займався адвокатською діяльністю, він тричі був у РФ в 2017-му, чотири рази в 2018-му, та двічі – в 2019 році.
Востаннє, за даними журналістів, Татаров літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. У більшості поїздок його маршрут пролягав через Мінськ – через зупинене після 2014 року пряме авіасполучення між Києвом та Москвою.
Олег Татаров не надав відповідей на запитання редакції «Схем», надіслані йому в офіційному запиті до публікації. Після виходу розслідування Олег Татаров повідомив у коментарі виданню BBC Україна: «Зазвичай я не коментую будь-які публікації стосовно себе. Але у звʼязку з війною, що веде Росія проти нашої країни, вважаю необхідним все ж прокоментувати цей фейк, що був поширений сьогодні».
«Це абсолютно неприпустимо – поширювати недостовірні дані і навіть натяки щодо начебто наявності моєї комунікації з кимось з Росії чи поїздок на її територію. Тим більше з посиланням на підконтрольні ворогу джерела», – додав Татаров.
Водночас журналісти у своєму розслідуванні провели перехресну перевірку даних, що дозволило підтвердити поїздки Татарова до РФ. Спершу «Схеми» отримали доступ до інформації про перетин ним українського кордону. Згодом перевірили ці дані з білоруського боку – за допомогою доступу до витоків з бази даних перетину кордону Білорусі. Побачивши, що з Білорусі Татаров слідував до Росії, «Схеми» верифікували ці дані і з боку РФ – вони відображаються у низці витоків з кількох російських баз даних про перетин кордону за різні періоди. Оскільки після 2014 року авіасполучення між Україною та Росією було зупинене, у більшості поїздок Татаров діставався Москви з Києва через Мінськ.
27 серпня 2017 року Олег Татаров прилетів з України в Білорусь в аеропорт Мінська, звідки того ж дня вирушив до Москви, приземлившись в аеропорту Внуково. Наступного дня, 28 серпня, Олег Татаров вилетів з аеропорту Домодєдово у Білорусь і наступного дня повернувся до України.
За місяць Татаров знову вирушив у дводенну подорож до Росії, прилетівши в Мінськ 26 вересня і того ж дня попрямувавши до Москви. 27 вересня літаком Татаров повернувся в Білорусь і того ж дня полетів в Україну.
Ще одну подорож до Росії Татаров здійснив наприкінці 2017-го – 12 грудня вилетів до Москви з Мінська, куди дістався з України, і тим же маршрутом повернувся.
У 2018 році Татаров був у Росії чотири рази – в березні, жовтні, листопаді та грудні. В усіх випадках Татаров літав до Москви через Білорусь та не затримувався в РФ більш як на день.
У 2019 році Татаров двічі літав до РФ. 12 березня зранку він прилетів до Росії зі столиці Катару Дохи. Того ж дня він вилетів до Мінська і звідти літаком попрямував до України.
Востаннє, судячи з даних, які є в розпорядженні «Схем», Олег Татаров літав звичним маршрутом до РФ наступного дня після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах у 2019 році в другому турі. 22 квітня Татаров вирушив до Білорусі, звідки того ж дня вилетів до Москви. Ввечері 23 квітня Татаров вилетів знову до Мінська, а звідти – до України.
Також, як стало відомо «Схемам», Татаров їздив до Білорусі в березні 2013 року, двічі – в червні та листопаді 2014-го, та ще одного разу в березні 2016 року. 22 березня 2016 року Татаров перетинав кордон з Білоруссю через КПП «Нова Гута» на власному автомобілі, 23 березня тим же маршрутом повернувшись до України. При цьому невідомо, чи відвідував Татаров у цих поїздках Росію.
Також, за даними «Схем», у 2015 році Татаров їздив до окупованого Криму – 6 червня він перетнув контрольно-пропускний пункт «Джанкой». Назад Татаров повернувся 8 червня через КПП «Армянськ». Автівка, на якій Татаров їздив на окуповану територію, належала на той час співробітнику компанії, якою на час його роботи володіла Галина Фаринник, дружина адвоката Василя Фаринника.
У 2008 році Фаринник, будучи на той момент очільником Головного слідчого управління МВС та заступником міністра, привів Татарова працювати до себе в ГСУ, а потім зробив своїм партнером в адвокатській фірмі, яка з приходом туди Татарова отримала назву «Татаров, Фаринник, Головко».
Після звільнення з правоохоронних органів Олег Татаров займався адвокатською діяльністю, у березні 2015 року отримав адвокатське посвідчення, пізніше був керівним партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» – там він очолював юридичний департамент.
Як адвокат Татаров захищав колишнього першого заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, українського олігарха Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Журналісти Bihus.Info також фіксували Татарова в супроводі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова під час його допиту в НАБУ.
У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час нападу на Сергія Стерненка біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
У серпні 2020 року Олег Татаров став заступником керівника Офісу президента, в грудні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Татарову про підозру. За версією слідства, Татаров, будучи юристом державної компанії «Укрбуд», міг бути причетним до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.Татаров звинувачення відкидав. Пізніше за вказівкою прокурорів ОГП справу передали до СБУ, де вона була закрита у квітні 2022 року.
Як раніше повідомляли «Схеми», у розпал Революції гідності 2014 року Олег Татаров отримав звання заслуженого юриста України з рук президента-втікача Віктора Януковича за поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Також «Схеми» досліджували вплив Татарова на обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У серпні «Схеми» розповіли, що адвокат, тісно пов’язаний з Татаровим, консультував сім’ю очільника голови АМКУ Павла Кириленка, як приховати докази у справі НАБУ та САП щодо його ймовірного незаконного збагачення і недостовірного декларування.