Президент України Володимир Зеленський заявив 7 листопада, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа, який переміг на виборах президента в США, щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією і що він не обговорював це з ним.
Виступаючи на пресконференції в рамках саміту Європейського політичного співтовариства в Будапешті, Зеленський сказав, що вірить, що Трамп дійсно хоче швидкого рішення із завершення війни, але це не означає, що так обов’язково станеться.
«Хоче – це не значить, що так вийде, і я тут без закидів… Ми хочемо справедливого закінчення війни. Я впевнений, що швидке закінчення війни – це втрати. І я думаю, що якщо дуже швидке, я не знаю цю ідею, ми не говорили про це з президентом Трампом, я думаю, що він буде готуватися зі своєю командою до тих чи інших пропозицій або поглядів», – сказав Зеленський.
«Якщо це просто швидко – то це втрати для України. Може, ми чогось не знаємо, не бачимо, треба трохи більше часу», – додав голова держави.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Трамп виступав із суперечливими заявами, з одного боку, стверджуючи, що якби він був президентом, Росія не наважилася б напасти на Україну, з іншого – критикуючи адміністрацію Джо Байдена і демократів за виділення коштів Україні.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
У Запоріжжі знову зросла кількість поранених внаслідок російського бомбардування, розповів голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«40 поранених, серед яких четверо дітей. Такі наслідки ворожої авіаційної атаки на Запоріжжя», – написав він.
Голова ОВА каже, що серед поранених дітей – хлопчики 15, 5 та 1 року та чотиримісячна дівчинка. Всі вони наразі перебувають під наглядом лікарів.
«У лікарнях у стані середньої важкості перебувають близько 30 людей», – зазначив Федоров.
Раніше було відомо про 33 постраждалих внаслідок авіаудару РФ.
Як заявив Федоров в ефірі телемарафону, за останніми даними, на місто було випущено шість КАБів, один із них влучив в онкологічний диспансер, де був тяжко поранений один із лікарів.
Голова ОВА зазначив, що це не остаточні дані, під завалами ще можуть перебувати люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Запоріжжю: влучили по лікарні та житлових будинках (фоторепортаж)
Уже щонайменше четверо загиблих, кількість жертв може зрости, бо під завалами можуть бути люди. Постраждали щонайменше 33 людини. Такими є наслідки атаки ракетами та КАБами по Запоріжжю 7 листопада, повідомили в ОВА. Під удар потрапила онколікарня та житлові будинки. Зокрема, в п`ятиповерхівці зруйновані півтора під’їзди. Пошуково-рятувальна операція ще триває.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Запоріжжю: влучили по лікарні та житлових будинках (фотосвідчення)
У застосунку «Армія+» з’являться два нових навчальних курси – Міноборони
У застосунку «Армія+» незабаром з’являться ще два навчальні курси: «Зв'язок на полі бою» та «Психологічна підготовка», повідомляє Міністерство оборони України.
За словами заступниці міністра з питань цифровізації Катерини Черногоренко, деякі з шести тисяч військових, які скористалися сервісом онлайн-навчання у застосунку «Армія+», обрали одразу два чи навіть усі три доступні нині курси, це «Загальна підготовка», «Побут у польових умовах» і «Основи БПЛА».
«Сервіс навчання став корисним інструментом в екосистемі продуктів для військових. Відгуки говорять самі за себе: досвідчені військові освіжили свої знання, а для новобранців курси стали хорошим доповненням до базової військової підготовки. Найближчим часом додамо ще більше корисних знань у нашу базу», – пообіцяла Черногоренко.
Перше опитування в «Армія+», яке провели у серпні, стосувалось саме навчання. Міноборони кажуть, що цікавилося у військовослужбовців найбажанішими онлайн-курсами, які б вони хотіли бачити у застосунку. Тоді найбільше обирали безпілотні системи — 16% опитуваних. У результаті цей курс запустили в Армія+ одним з перших.
У Міноборони кажуть, що нині «Основи БПЛА» є найпопулярнішим онлайн-курсом навчання з трьох запропонованих. Його обирають на 60% частіше за інші. Незабаром до навчальних курсів додадуть ще дві теми: «Зв’язок на полі бою» та «Психологічна підготовка».
За словами директора Департаменту військової освіти і науки Володимира Мірненка, військові можуть бути впевнені у матеріалах, які викладені у застосунку. Адже вони відповідають сучасним вимогам і дозволяють ефективніше опановувати й покращувати необхідні для служби знання.
Раніше у Міноборони розповіли, як отримати відстрочку через «Резерв+».
Раніше у Міноборони анонсували, що у жовтні у застосунку «Резерв+» почне працювати сервіс рекрутингу – в доступі будуть актуальні вакансії у військових частинах. Як зауважили в Міноборони, будуть доступні як бойові, так і небойові позиції.
Також нещодавно на порталі цифрових послуг «Дія» зʼявилася можливість долучитися до підрозділів БПЛА без відвідування Територіального центру комплектування.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+». Понад три мільйони українців змогли оновити дані і згенерувати військовий електронний документ.
Сексуальне насильство під час війни: що фіксують та розслідують в Офісі генерального прокурора
«Під час ударів струмом чоловікам наносили тілесні ушкодження гумовою палицею по спині, зокрема, відбувалося навмисне побиття статевих органів».
«Зґвалтування батьків на очах дітей, на жаль, такі випадки дуже розповсюджені на окупованих територіях».
Станом на 1 листопада 2024 року зафіксовано 326 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, повідомляють в Офісі генерального прокурора України. Більшість випадків стосуються жінок, втім, серед потерпілих є 117 чоловіків, а також неповнолітні дівчата і хлопці. Херсонська область – серед регіонів, де зафіксована найбільша кількість випадків сексуального насильства – 103.
Про масштаби сексуального насильства під час конфлікту більш детально проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла представниця Офісу генерального прокурора України, начальниця управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством Анна Сосонська.
Зеленський: війська КНДР зазнали втрат у боях з українськими силами
Президент України Володимир Зеленський 7 листопада заявив, що північнокорейські війська вже зазнали втрат у боях з українськими силами.
За його словами, частина з 11 тисяч військових Північної Кореї, направлених до Курської області Росії, брали участь у боях проти ЗСУ.
«Є вже втрати, це факт», – сказав Зеленський, виступаючи на пресконференції в рамках саміту Європейського політичного співтовариства в Будапешті. Деталей щодо цих втрат він не навів.
Президент України наголосив, що Росія вдасться до «набагато більшого використання північнокорейського контингенту», якщо не буде вжито заходів у відповідь: застосування відповідної зброї і політичного тиску на РФ.
«Путін завжди дивиться, яка реакція світу. Я вважаю, на сьогодні вона – недостатня», – наголосив Зеленський.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Умєров зустрівся з військовими: йшлося про навчання, реформи і модернізацію ЗСУ
Міністр оборони Рустем Умєров і начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Анатолій Баргилевич провели зустріч із військовими. За словами очільника Міноборони, під час зустрічі обговорили потреби армії та подальші кроки для її модернізації.
«Працюємо над формою нового зразка разом із військовими – враховуємо їхні пропозиції, щоб зробити екіпірування комфортнішим та функціональнішим», – написав міністр.
Окрім того, відомо, що за ініціативою військових, розглядаються нові стандарти військової кухні, а також модифікації та ремонт техніки й зброї.
«Готові тестувати нові рішення та масштабувати їх на всю армію», – зазначив Умєров.
Також, за його словами, обговорили навчання українських захисників.
«Підготовка кожного воїна до сучасних умов війни є пріоритетом. Працюємо над підвищенням ефективності навчання, щоб воїни були максимально готові до нових викликів», – наголосив очільник Міноборони.
Ще однією з тем обговорення, за інформацією Умєрова, стали підходи союзників та інновації.
«Маємо важливий ресурс у вигляді програмного забезпечення «Кропива» та DELTA – розширюємо його використання й впроваджуємо сучасні підходи управління, які допомагають військовим працювати злагоджено та швидко», – додав Умєров.
Також обговорили реформи та вдосконалення Повітряних сил та Сил безпілотних систем. Міністр наголосив, що «зміни мають підкріплюватися актуалізацією доктрин та оновленням нормативно-правової бази, щоб підготувати армію до сучасних вимог і можливостей».
«Такі зустрічі стають регулярними, і це важливо. Разом із військовими домовилися попрацювати над створенням нового координаційного органу, який фокусуватиметься на зборі викликів, формуванні пропозицій та контролі за їх реалізацією», – наголосив Умєров.
Раніше Умєров повідомив про відкриття першого центру для реінтеграції звільнених полонених.
Число постраждалих через удар РФ у Запоріжжі зросло до 33 – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок російського удару по Запоріжжю 7 листопада зросла до 33, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, серед них – троє дітей, двоє з яких – у тяжкому стані.
Як заявив Федоров в ефірі телемарафону, за останніми даними, на місто було випущено шість КАБів, один із них влучив в онкологічний диспансер, де був тяжко поранений один із лікарів.
Голова ОВА зазначив, що це не остаточні дані, під завалами ще можуть перебувати люди.
Раніше повідомляли про чотирьох загиблих і 18 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В Україні загинув генерал-майор російської армії
В Україні загинув генерал-майор російської армії Павло Клименко, пише російська служба Радіо Свобода. Він командував 5-ою окремою мотострілецькою бригадою імені Олександра Захарченка. Клименка звинувачували в організації катувань і у збиранні грошей із підлеглих за відправку до тилу. Обставини його смерті невідомі.
Про загибель 47-річного Клименка першими повідомили провоєнні пабліки і блогери. Російському виданню «Важные истории» вдалося підтвердити особи його сестер, які коментують смерть у соціальних мережах.
У розслідуванні видання «Астра» йшлося про те, що Клименко організував катування російських військовослужбовців на території покинутої шахти в окупованому Донецьку. Там їх змушували погодитися на участь у штурмових групах і вимагали у них гроші.
Деякі російські блогери критикували його за високі втрати. Стверджувалося, що у його підрозділі можна було бути відправленим у тил за хабар. У коментарях до посту про його смерть в одному з пабліків були десятки повідомлень, ймовірно, родичів загиблих російських військових, які критикували генерала, зараз допис видалено.
Клименко став восьмим російським генералом, який загинув на війні РФ проти України, чию смерть підтвердили незалежні дослідники чи журналісти.
Виступ президента України Володимира Зеленського на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті 7 листопада не потрапив до офіційного стріму заходу, який отримують журналісти, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Зеленський виступав другим, перед ним слово мав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, після українського лідера – президент Франції Емманюель Макрон. Виступ Макрона та Орбана транслювали наживо та виклали онлайн, а виступ Зеленського не показали і не виклали.
На запитання про те, чому так сталося, угорський представник організаторів заходу сказав, що «виступ президента (Зеленського) не був публічним, однак кадри були передані команді президента». «Будь ласка, звертайтеся до них для отримання відео», – відповів він.
Представники української влади, до яких звернулося Радіо Свобода, назвали неправдою твердження, що це Україна просила не давати стрім. «Промови президента завжди публічні, якщо це передбачено форматом заходу. Ніяких запитів щодо того, щоб не транслювати чи не оприлюднювати промову, ми не робили», – йдеться у відповіді.
Журналісти зрештою отримали відеокадри виступу президента України і змогли поділитися ними з колегами.
Зеленський подякував партнерам за підтримку України, водночас зазначивши, що для захисту потрібна «достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах».
«Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати», – заявив він.
Президент вказав на те, що більшість країн-учасниць саміту долучилися до роботи дипломатичної системи, яка може підштовхнути Росію до справедливого миру.
7 листопада у Будапешті відбувається саміт Європейської політичної спільноти, у ході якого європейські лідери обговорять результати виборів у США, підтримку України. Саміт об’єднує понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі й Росії).
Заступник керівника ОП Татаров відреагував на розслідування «Схем» про його поїздки до РФ
Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров заперечив, що літав до Росії після 2014 року. Раніше журналісти «Схем» (Радіо Свобода) повідомили, що в той період, коли Татаров займався адвокатською діяльністю, він тричі був у РФ в 2017-му, чотири рази в 2018-му, та двічі – в 2019 році.
Востаннє, за даними журналістів, Татаров літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. У більшості поїздок його маршрут пролягав через Мінськ – через зупинене після 2014 року пряме авіасполучення між Києвом та Москвою.
Олег Татаров не надав відповідей на запитання редакції «Схем», надіслані йому в офіційному запиті до публікації. Після виходу розслідування Олег Татаров повідомив у коментарі виданню BBC Україна: «Зазвичай я не коментую будь-які публікації стосовно себе. Але у звʼязку з війною, що веде Росія проти нашої країни, вважаю необхідним все ж прокоментувати цей фейк, що був поширений сьогодні».
«Це абсолютно неприпустимо – поширювати недостовірні дані і навіть натяки щодо начебто наявності моєї комунікації з кимось з Росії чи поїздок на її територію. Тим більше з посиланням на підконтрольні ворогу джерела», – додав Татаров.
Водночас журналісти у своєму розслідуванні провели перехресну перевірку даних, що дозволило підтвердити поїздки Татарова до РФ. Спершу «Схеми» отримали доступ до інформації про перетин ним українського кордону. Згодом перевірили ці дані з білоруського боку – за допомогою доступу до витоків з бази даних перетину кордону Білорусі. Побачивши, що з Білорусі Татаров слідував до Росії, «Схеми» верифікували ці дані і з боку РФ – вони відображаються у низці витоків з кількох російських баз даних про перетин кордону за різні періоди. Оскільки після 2014 року авіасполучення між Україною та Росією було зупинене, у більшості поїздок Татаров діставався Москви з Києва через Мінськ.
27 серпня 2017 року Олег Татаров прилетів з України в Білорусь в аеропорт Мінська, звідки того ж дня вирушив до Москви, приземлившись в аеропорту Внуково. Наступного дня, 28 серпня, Олег Татаров вилетів з аеропорту Домодєдово у Білорусь і наступного дня повернувся до України.
За місяць Татаров знову вирушив у дводенну подорож до Росії, прилетівши в Мінськ 26 вересня і того ж дня попрямувавши до Москви. 27 вересня літаком Татаров повернувся в Білорусь і того ж дня полетів в Україну.
Ще одну подорож до Росії Татаров здійснив наприкінці 2017-го – 12 грудня вилетів до Москви з Мінська, куди дістався з України, і тим же маршрутом повернувся.
У 2018 році Татаров був у Росії чотири рази – в березні, жовтні, листопаді та грудні. В усіх випадках Татаров літав до Москви через Білорусь та не затримувався в РФ більш як на день.
У 2019 році Татаров двічі літав до РФ. 12 березня зранку він прилетів до Росії зі столиці Катару Дохи. Того ж дня він вилетів до Мінська і звідти літаком попрямував до України.
Востаннє, судячи з даних, які є в розпорядженні «Схем», Олег Татаров літав звичним маршрутом до РФ наступного дня після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах у 2019 році в другому турі. 22 квітня Татаров вирушив до Білорусі, звідки того ж дня вилетів до Москви. Ввечері 23 квітня Татаров вилетів знову до Мінська, а звідти – до України.
Також, як стало відомо «Схемам», Татаров їздив до Білорусі в березні 2013 року, двічі – в червні та листопаді 2014-го, та ще одного разу в березні 2016 року. 22 березня 2016 року Татаров перетинав кордон з Білоруссю через КПП «Нова Гута» на власному автомобілі, 23 березня тим же маршрутом повернувшись до України. При цьому невідомо, чи відвідував Татаров у цих поїздках Росію.
Також, за даними «Схем», у 2015 році Татаров їздив до окупованого Криму – 6 червня він перетнув контрольно-пропускний пункт «Джанкой». Назад Татаров повернувся 8 червня через КПП «Армянськ». Автівка, на якій Татаров їздив на окуповану територію, належала на той час співробітнику компанії, якою на час його роботи володіла Галина Фаринник, дружина адвоката Василя Фаринника.
У 2008 році Фаринник, будучи на той момент очільником Головного слідчого управління МВС та заступником міністра, привів Татарова працювати до себе в ГСУ, а потім зробив своїм партнером в адвокатській фірмі, яка з приходом туди Татарова отримала назву «Татаров, Фаринник, Головко».
Після звільнення з правоохоронних органів Олег Татаров займався адвокатською діяльністю, у березні 2015 року отримав адвокатське посвідчення, пізніше був керівним партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» – там він очолював юридичний департамент.
Як адвокат Татаров захищав колишнього першого заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, українського олігарха Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Журналісти Bihus.Info також фіксували Татарова в супроводі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова під час його допиту в НАБУ.
У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час нападу на Сергія Стерненка біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
У серпні 2020 року Олег Татаров став заступником керівника Офісу президента, в грудні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Татарову про підозру. За версією слідства, Татаров, будучи юристом державної компанії «Укрбуд», міг бути причетним до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.Татаров звинувачення відкидав. Пізніше за вказівкою прокурорів ОГП справу передали до СБУ, де вона була закрита у квітні 2022 року.
Як раніше повідомляли «Схеми», у розпал Революції гідності 2014 року Олег Татаров отримав звання заслуженого юриста України з рук президента-втікача Віктора Януковича за поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Також «Схеми» досліджували вплив Татарова на обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У серпні «Схеми» розповіли, що адвокат, тісно пов’язаний з Татаровим, консультував сім’ю очільника голови АМКУ Павла Кириленка, як приховати докази у справі НАБУ та САП щодо його ймовірного незаконного збагачення і недостовірного декларування.
Дві людини загинули, п’ятеро поранені через російський обстріл у Миколаївці на Донеччині – ОВА
Дві людини загинули і п’ятеро – були поранені внаслідок обстрілу Миколаївки на Донеччині, повідомив 7 листопада голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Один зі снарядів влучив у п’ятиповерхівку, ще чотири будинки поряд отримали пошкодження різного ступеня. На місці працюють органи влади, поліція, рятувальники і вибухотехніки», – написав Філашкін у телеграмі.
Голова ОВА наголосив, що через російські обстріли і бойові дії залишатися на Донеччині небезпечно, і закликав цивільних людей евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Запоріжжю: число загиблих зросло до 4, поранених – до 18
Кількість загиблих внаслідок ударів російських військ по Запоріжжю 7 листопада зросла до чотирьох, поранених – до 18, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Рятувальники дістали з-під завалів двох поранених дітей і постраждалу жінку. Потерпіла проживала на третьому поверсі, після обвалення будівлі опинилася на другому. Під завалами ще можуть бути люди. Поліція має інформацію про осіб, які не виходять на звʼязок», – написав він у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що російські війська завдали п’ять авіаударів по місту.
«Частково зруйнований 4-поверховий житловий будинок… Триває пошуково-рятувальна операція. За іншою адресою вибуховою хвилею пошкоджена будівля лікувального закладу, загорівся автомобіль. Надзвичайники ліквідували пожежу. Ще за двома адресами пошкоджені 11 одноповерхових житлових будинків. Рятувальники ліквідували загоряння», – йдеться в повідомленні.
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров зауважив, що серед постраждалих – троє дітей: чотиримісячна дівчинка і хлопчики віком один і 10 років.
Президент Володимир Зеленський, який оприлюднив фото з місць ударів, зазначив, що «кожен такий російський удар не тільки вбиває людей і руйнує життя, а й знищує сенс будь-яких слів про те, що нібито не вистачає розмов із Росією, якихось дзвінків у Кремль».
Раніше повідомляли про одного загиблого і десятьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Китайський завод електроніки в Росії закривається через західні санкції
Китайський завод електроніки в Ленінградській області Росії припинив роботу, що свідчить про зростаючий вплив західних санкцій на Москву через її війну проти України і зміну динаміки іноземного бізнесу в Росії.
Згідно з повідомленням газети «Комерсант» від 7 листопада, гонконгська компанія TPV Technology, відома як найбільший у світі виробник комп’ютерних моніторів, зупинила виробництво на своєму заводі в Шушарах, де збирали телевізори для таких великих брендів, як Philips, Sony і Sharp.
Завод на заході Росії, який діяв від 2011 року, зараз перебуває в процесі розпродажу складових частин й обладнання.
Закриття відбувається на тлі росту занепокоєння з приводу вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів і Європейського союзу, які спрямовані проти компаній, зокрема китайських, що ведуть бізнес із Росією.
У той час, як російське відділення TPV Technology назвало цей крок «стратегічним» рішенням щодо скорочення своєї діяльності в країні, «Комерсант» із посиланням на джерела написав, що загроза вторинних санкцій, ймовірно, була ключовим фактором цього рішення.
Минулого місяця Вашингтон запровадив нові санкції, спрямовані проти китайських компаній, які займаються виробництвом складних систем зброї у співпраці з російськими фірмами.
Це ознаменувало новий етап у санкційних відносинах США і Китаю, причому ефект вийшов за межі традиційних секторів, таких як енергетика і технології.
Крім того, «Коммерсант» повідомляв, що китайські банки все частіше відмовляються від фінансових операцій із Росією, побоюючись вторинних санкцій. Близько 80 відсотків платежів із Росії до Китаю в юанях повертаються, що свідчить про зростаюче небажання китайських фінансових установ брати на себе ризик потрапити під санкції США і ЄС.
У Челябінську громадянам РФ вручали повістки до військкоматів – МВС
В аеропорту російського міста Челябінська силовики перевірили майже 250 людей, які прибули міжнародним рейсом, а також тих, які їх зустрічали, повідомляє МВС у Челябінській області. Колишнім мігрантам, які отримали російське громадянство, представники військового комісаріату вручили повістки.
У відомстві заявили, що у 2024 році кількість порушених кримінальних справ у сфері міграції та число ухвалених судами рішень про адміністративне видворення іноземців за межі країни зросли на третину. «Припинено майже 12 тисяч адміністративних правопорушень», – ідеться в повідомленні пресслужби МВС.
У серпні 2024 року президент РФ Володимир Путін підписав закон про обов’язкову постановку на військовий облік після набуття російського громадянства. Невиконання цієї вимоги стає підставою позбавлення громадянства РФ. Цей закон стосується переважно мігрантів із Центральної Азії.
Позбавляти мігрантів громадянства, якщо вони не бажають брати участь у війні проти України, восени 2023 року пропонував голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін. «Поки триває спеціальна військова операція, я думаю, треба залучити їх до проведення спеціальної військової операції. Якщо ти не готовий як громадянин РФ виконувати свій військовий обов’язок, треба ухвалювати рішення про позбавлення такої людини громадянства», – заявив він.
Після заяви Бастрикіна силовики проводять рейди в мечетях та на ринках для виявлення мігрантів із російським громадянством. У вересні в Красноярську силовики затримали 520 людей, 92 з них мали набуте громадянство Росії, їм силовики вручили повістки до військкоматів.
Рекордні втрати техніки армії РФ: про що це свідчить?
У жовтні 2024 року Росія зазнала рекордних втрат військової техніки за останні два роки війни. 695 одиниць бронемашин, літаків, гелікоптерів та інших ресурсів було знищено, пошкоджено, покинуто на полі бою або захоплено лише за один місяць – це дані проєкту військової аналітики Oryx.
Більше техніки, ніж за цей жовтень, російська армія втрачала рівно два роки тому під час відступу з Харківської області. Звідки такі великі цифри? У чому причина настільки масштабних втрат? Пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Зеленський у Будапешті: обійми з Путіним не допомагають, «дехто з вас обіймається з ним 20 років»
Президент Володимир Зеленськи виступив на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті 7 листопада.
Він подякував партнерам за підтримку України, водночас зазначивши, що для захисту потрібна «достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах».
«Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати», – заявив він.
Президент вказав на те, що більшість країн-учасниць саміту долучилися до роботи дипломатичної системи, яка може підштовхнути Росію до справедливого миру.
«Ця війна відбувається на українській землі. Україна вдячна за всю підтримку з боку наших партнерів, ми відкриті до будь-яких конструктивних ідей заради досягнення справедливого миру для нашої країни. Але саме Україна повинна вирішувати, що має бути, а чого не має бути на порядку денному для завершення цієї війни», – додав він.
Зеленський також повторив, що за агресію повинна платити Росія, а не Україна, щоб уникнути подальших територіальних претензій з боку Кремля «всім навколо – від країн Балтії до Балкан».
Крім того, голова держави назвав неспроможними «певні європейські підходи», нагадавши, що що ближче країна розташована до Росії, то слабше концепція нейтралітету.
Говорячи про приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО, Зеленський констатував, що європейські лідери та лідери альянсу бачать гарантії безпеки в НАТО, і Україна «взяла це до відома».
Він подякував країнам, які підтримують використання коштів із російських активів для захисту України від агресії Росії. Водночас президент вказав на те, що Росія все ще обходить санкції та отримує прибутки від продажу нафти, щоб продовжувати війну.
Це перший візит Зеленського до Угорщини з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Напередодні Зеленський у вечірньому зверненні анонсував свій візит до Будапешта для участі в саміті Європейської політичної спільноти, на якому йтиметься про безпекові виклики у Європі, а також «нові можливості для всіх партнерів». Він також сказав, що буде «низка зустрічей, низка домовленостей із європейськими лідерами».
7 листопада у Будапешті проходить саміт Європейської політичної спільноти, у ході якого європейські лідери обговорять результати виборів у США, підтримку України. Саміт об’єднує понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі й Росії).
Google виправив ситуацію з картами – Коваленко про відображення військових об’єктів
Американська компанія Google виправила ситуацію з відображенням українських військових об‘єктів та систем, повідомив 7 листопада керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
«Google виправив ситуацію з картами. Військові об‘єкти та системи більше не відображаються. Надалі також буде все ok», – написав Коваленко в телеграмі.
Минулого тижня керівник Центру протидії дезінформації повідомив, що «Google викладає на картах оновлені знімки, на яких «палить» розміщення наших військових систем». За його словами, після цього представники Google зв’язалися з українською стороною для розв’язання проблеми зі знімками розміщення військових систем Сил оборони.
Харківська ОВА: російські війська обстріляли Козачу Лопань, поранений підліток
Російська армія обстріляла селище Козача Лопань на Харківщині, повідомила обласна військова адміністрація 7 листопада.
За даними ОВА, обстріл із реактивних систем залпового вогню стався близько 11:55 і пошкодив житловий будинок.
«Постраждав 18-річний хлопець, який отримав вибухове поранення. Потерпілого доставили до медичного закладу, де йому надають необхідну допомогу», – додає адміністрація.
Голова Харківщини повідомляв про російські обстріли КАБами місцевості неподалік села Уди Золочівської громади та поблизу села Костянтинівка за попередню добу. Обласна влада не повідомляла про постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: Курська область просить в уряду майже 25 мільярдів рублів фінансової допомоги
Депутати Курської обласної думи звернулися до федеральної влади з проханням про надання додаткової фінансової допомоги у розмірі 24 900 000 000 рублів (трохи більше ніж 254 мільйони доларів). Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Север Реалии».
Представники місцевої ради визнали, що перебування Збройних сил України на території регіону «негативно позначилося на соціально-економічному становищі, створивши труднощі у формуванні бюджету на 2025-2027 роки».
«Аналіз показує, що в 2025 році очікується зниження валового регіонального продукту на 7%, а в дев’яти прикордонних муніципальних утвореннях прибуток організацій не прогнозується. Фонд нарахованої заробітної плати очікується на рівні, що впав на 63%. Це призвело до зміни економічної ситуації в регіоні та, відповідно, до зниження доходів обласного бюджету», – йдеться в повідомленні.
Додаткові 24,9 мільярда рублів потрібні для будівництва соціальних об’єктів і дорожньої інфраструктури, купівлю ліків для пільговиків, на підвищення зарплат бюджетникам, а також для підтримки заходів щодо забезпечення збалансованості бюджетів. Звернення підписав спікер облдуми Юрій Амерєв, а також керівники всіх парламентських партій.
Напередодні курські медіа повідомляли про те, що соціальні виплати вже отримали понад 149 тисяч переселенців із прикордонних районів області. Загальна сума допомоги – близько 1,5 мільярда рублів.
5 листопада голова Шептухівської сільської ради Юрій Ткачов записав відеозвернення до Володимира Путіна з проханням допомогти мешканцям сіл, які постраждали від бойових дій, з новим житлом. Ткачов закликав уряд «не затягувати» з вирішенням проблеми та прискорити ухвалення законопроекту, який дозволить тим, хто втратив будинки, отримати грошові сертифікати на купівлю нового житла.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
З прикордонних районів, за офіційними даними, евакуйовано понад 112 тисяч осіб. Близько тисячі росіян зникли безвісти – їх розшукують родичі.