Заступник керівника ОП Татаров відреагував на розслідування «Схем» про його поїздки до РФ
Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров заперечив, що літав до Росії після 2014 року. Раніше журналісти «Схем» (Радіо Свобода) повідомили, що в той період, коли Татаров займався адвокатською діяльністю, він тричі був у РФ в 2017-му, чотири рази в 2018-му, та двічі – в 2019 році.
Востаннє, за даними журналістів, Татаров літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. У більшості поїздок його маршрут пролягав через Мінськ – через зупинене після 2014 року пряме авіасполучення між Києвом та Москвою.
Олег Татаров не надав відповідей на запитання редакції «Схем», надіслані йому в офіційному запиті до публікації. Після виходу розслідування Олег Татаров повідомив у коментарі виданню BBC Україна: «Зазвичай я не коментую будь-які публікації стосовно себе. Але у звʼязку з війною, що веде Росія проти нашої країни, вважаю необхідним все ж прокоментувати цей фейк, що був поширений сьогодні».
«Це абсолютно неприпустимо – поширювати недостовірні дані і навіть натяки щодо начебто наявності моєї комунікації з кимось з Росії чи поїздок на її територію. Тим більше з посиланням на підконтрольні ворогу джерела», – додав Татаров.
Водночас журналісти у своєму розслідуванні провели перехресну перевірку даних, що дозволило підтвердити поїздки Татарова до РФ. Спершу «Схеми» отримали доступ до інформації про перетин ним українського кордону. Згодом перевірили ці дані з білоруського боку – за допомогою доступу до витоків з бази даних перетину кордону Білорусі. Побачивши, що з Білорусі Татаров слідував до Росії, «Схеми» верифікували ці дані і з боку РФ – вони відображаються у низці витоків з кількох російських баз даних про перетин кордону за різні періоди. Оскільки після 2014 року авіасполучення між Україною та Росією було зупинене, у більшості поїздок Татаров діставався Москви з Києва через Мінськ.
27 серпня 2017 року Олег Татаров прилетів з України в Білорусь в аеропорт Мінська, звідки того ж дня вирушив до Москви, приземлившись в аеропорту Внуково. Наступного дня, 28 серпня, Олег Татаров вилетів з аеропорту Домодєдово у Білорусь і наступного дня повернувся до України.
За місяць Татаров знову вирушив у дводенну подорож до Росії, прилетівши в Мінськ 26 вересня і того ж дня попрямувавши до Москви. 27 вересня літаком Татаров повернувся в Білорусь і того ж дня полетів в Україну.
Ще одну подорож до Росії Татаров здійснив наприкінці 2017-го – 12 грудня вилетів до Москви з Мінська, куди дістався з України, і тим же маршрутом повернувся.
У 2018 році Татаров був у Росії чотири рази – в березні, жовтні, листопаді та грудні. В усіх випадках Татаров літав до Москви через Білорусь та не затримувався в РФ більш як на день.
У 2019 році Татаров двічі літав до РФ. 12 березня зранку він прилетів до Росії зі столиці Катару Дохи. Того ж дня він вилетів до Мінська і звідти літаком попрямував до України.
Востаннє, судячи з даних, які є в розпорядженні «Схем», Олег Татаров літав звичним маршрутом до РФ наступного дня після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах у 2019 році в другому турі. 22 квітня Татаров вирушив до Білорусі, звідки того ж дня вилетів до Москви. Ввечері 23 квітня Татаров вилетів знову до Мінська, а звідти – до України.
Також, як стало відомо «Схемам», Татаров їздив до Білорусі в березні 2013 року, двічі – в червні та листопаді 2014-го, та ще одного разу в березні 2016 року. 22 березня 2016 року Татаров перетинав кордон з Білоруссю через КПП «Нова Гута» на власному автомобілі, 23 березня тим же маршрутом повернувшись до України. При цьому невідомо, чи відвідував Татаров у цих поїздках Росію.
Також, за даними «Схем», у 2015 році Татаров їздив до окупованого Криму – 6 червня він перетнув контрольно-пропускний пункт «Джанкой». Назад Татаров повернувся 8 червня через КПП «Армянськ». Автівка, на якій Татаров їздив на окуповану територію, належала на той час співробітнику компанії, якою на час його роботи володіла Галина Фаринник, дружина адвоката Василя Фаринника.
У 2008 році Фаринник, будучи на той момент очільником Головного слідчого управління МВС та заступником міністра, привів Татарова працювати до себе в ГСУ, а потім зробив своїм партнером в адвокатській фірмі, яка з приходом туди Татарова отримала назву «Татаров, Фаринник, Головко».
Після звільнення з правоохоронних органів Олег Татаров займався адвокатською діяльністю, у березні 2015 року отримав адвокатське посвідчення, пізніше був керівним партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» – там він очолював юридичний департамент.
Як адвокат Татаров захищав колишнього першого заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, українського олігарха Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Журналісти Bihus.Info також фіксували Татарова в супроводі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова під час його допиту в НАБУ.
У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час нападу на Сергія Стерненка біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
У серпні 2020 року Олег Татаров став заступником керівника Офісу президента, в грудні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Татарову про підозру. За версією слідства, Татаров, будучи юристом державної компанії «Укрбуд», міг бути причетним до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.Татаров звинувачення відкидав. Пізніше за вказівкою прокурорів ОГП справу передали до СБУ, де вона була закрита у квітні 2022 року.
Як раніше повідомляли «Схеми», у розпал Революції гідності 2014 року Олег Татаров отримав звання заслуженого юриста України з рук президента-втікача Віктора Януковича за поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Також «Схеми» досліджували вплив Татарова на обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У серпні «Схеми» розповіли, що адвокат, тісно пов’язаний з Татаровим, консультував сім’ю очільника голови АМКУ Павла Кириленка, як приховати докази у справі НАБУ та САП щодо його ймовірного незаконного збагачення і недостовірного декларування.
Дві людини загинули, п’ятеро поранені через російський обстріл у Миколаївці на Донеччині – ОВА
Дві людини загинули і п’ятеро – були поранені внаслідок обстрілу Миколаївки на Донеччині, повідомив 7 листопада голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Один зі снарядів влучив у п’ятиповерхівку, ще чотири будинки поряд отримали пошкодження різного ступеня. На місці працюють органи влади, поліція, рятувальники і вибухотехніки», – написав Філашкін у телеграмі.
Голова ОВА наголосив, що через російські обстріли і бойові дії залишатися на Донеччині небезпечно, і закликав цивільних людей евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар РФ по Запоріжжю: число загиблих зросло до 4, поранених – до 18
Кількість загиблих внаслідок ударів російських військ по Запоріжжю 7 листопада зросла до чотирьох, поранених – до 18, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Рятувальники дістали з-під завалів двох поранених дітей і постраждалу жінку. Потерпіла проживала на третьому поверсі, після обвалення будівлі опинилася на другому. Під завалами ще можуть бути люди. Поліція має інформацію про осіб, які не виходять на звʼязок», – написав він у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що російські війська завдали п’ять авіаударів по місту.
«Частково зруйнований 4-поверховий житловий будинок… Триває пошуково-рятувальна операція. За іншою адресою вибуховою хвилею пошкоджена будівля лікувального закладу, загорівся автомобіль. Надзвичайники ліквідували пожежу. Ще за двома адресами пошкоджені 11 одноповерхових житлових будинків. Рятувальники ліквідували загоряння», – йдеться в повідомленні.
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров зауважив, що серед постраждалих – троє дітей: чотиримісячна дівчинка і хлопчики віком один і 10 років.
Президент Володимир Зеленський, який оприлюднив фото з місць ударів, зазначив, що «кожен такий російський удар не тільки вбиває людей і руйнує життя, а й знищує сенс будь-яких слів про те, що нібито не вистачає розмов із Росією, якихось дзвінків у Кремль».
Раніше повідомляли про одного загиблого і десятьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Китайський завод електроніки в Росії закривається через західні санкції
Китайський завод електроніки в Ленінградській області Росії припинив роботу, що свідчить про зростаючий вплив західних санкцій на Москву через її війну проти України і зміну динаміки іноземного бізнесу в Росії.
Згідно з повідомленням газети «Комерсант» від 7 листопада, гонконгська компанія TPV Technology, відома як найбільший у світі виробник комп’ютерних моніторів, зупинила виробництво на своєму заводі в Шушарах, де збирали телевізори для таких великих брендів, як Philips, Sony і Sharp.
Завод на заході Росії, який діяв від 2011 року, зараз перебуває в процесі розпродажу складових частин й обладнання.
Закриття відбувається на тлі росту занепокоєння з приводу вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів і Європейського союзу, які спрямовані проти компаній, зокрема китайських, що ведуть бізнес із Росією.
У той час, як російське відділення TPV Technology назвало цей крок «стратегічним» рішенням щодо скорочення своєї діяльності в країні, «Комерсант» із посиланням на джерела написав, що загроза вторинних санкцій, ймовірно, була ключовим фактором цього рішення.
Минулого місяця Вашингтон запровадив нові санкції, спрямовані проти китайських компаній, які займаються виробництвом складних систем зброї у співпраці з російськими фірмами.
Це ознаменувало новий етап у санкційних відносинах США і Китаю, причому ефект вийшов за межі традиційних секторів, таких як енергетика і технології.
Крім того, «Коммерсант» повідомляв, що китайські банки все частіше відмовляються від фінансових операцій із Росією, побоюючись вторинних санкцій. Близько 80 відсотків платежів із Росії до Китаю в юанях повертаються, що свідчить про зростаюче небажання китайських фінансових установ брати на себе ризик потрапити під санкції США і ЄС.
У Челябінську громадянам РФ вручали повістки до військкоматів – МВС
В аеропорту російського міста Челябінська силовики перевірили майже 250 людей, які прибули міжнародним рейсом, а також тих, які їх зустрічали, повідомляє МВС у Челябінській області. Колишнім мігрантам, які отримали російське громадянство, представники військового комісаріату вручили повістки.
У відомстві заявили, що у 2024 році кількість порушених кримінальних справ у сфері міграції та число ухвалених судами рішень про адміністративне видворення іноземців за межі країни зросли на третину. «Припинено майже 12 тисяч адміністративних правопорушень», – ідеться в повідомленні пресслужби МВС.
У серпні 2024 року президент РФ Володимир Путін підписав закон про обов’язкову постановку на військовий облік після набуття російського громадянства. Невиконання цієї вимоги стає підставою позбавлення громадянства РФ. Цей закон стосується переважно мігрантів із Центральної Азії.
Позбавляти мігрантів громадянства, якщо вони не бажають брати участь у війні проти України, восени 2023 року пропонував голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін. «Поки триває спеціальна військова операція, я думаю, треба залучити їх до проведення спеціальної військової операції. Якщо ти не готовий як громадянин РФ виконувати свій військовий обов’язок, треба ухвалювати рішення про позбавлення такої людини громадянства», – заявив він.
Після заяви Бастрикіна силовики проводять рейди в мечетях та на ринках для виявлення мігрантів із російським громадянством. У вересні в Красноярську силовики затримали 520 людей, 92 з них мали набуте громадянство Росії, їм силовики вручили повістки до військкоматів.
Рекордні втрати техніки армії РФ: про що це свідчить?
У жовтні 2024 року Росія зазнала рекордних втрат військової техніки за останні два роки війни. 695 одиниць бронемашин, літаків, гелікоптерів та інших ресурсів було знищено, пошкоджено, покинуто на полі бою або захоплено лише за один місяць – це дані проєкту військової аналітики Oryx.
Більше техніки, ніж за цей жовтень, російська армія втрачала рівно два роки тому під час відступу з Харківської області. Звідки такі великі цифри? У чому причина настільки масштабних втрат? Пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Зеленський у Будапешті: обійми з Путіним не допомагають, «дехто з вас обіймається з ним 20 років»
Президент Володимир Зеленськи виступив на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті 7 листопада.
Він подякував партнерам за підтримку України, водночас зазначивши, що для захисту потрібна «достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах».
«Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати», – заявив він.
Президент вказав на те, що більшість країн-учасниць саміту долучилися до роботи дипломатичної системи, яка може підштовхнути Росію до справедливого миру.
«Ця війна відбувається на українській землі. Україна вдячна за всю підтримку з боку наших партнерів, ми відкриті до будь-яких конструктивних ідей заради досягнення справедливого миру для нашої країни. Але саме Україна повинна вирішувати, що має бути, а чого не має бути на порядку денному для завершення цієї війни», – додав він.
Зеленський також повторив, що за агресію повинна платити Росія, а не Україна, щоб уникнути подальших територіальних претензій з боку Кремля «всім навколо – від країн Балтії до Балкан».
Крім того, голова держави назвав неспроможними «певні європейські підходи», нагадавши, що що ближче країна розташована до Росії, то слабше концепція нейтралітету.
Говорячи про приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО, Зеленський констатував, що європейські лідери та лідери альянсу бачать гарантії безпеки в НАТО, і Україна «взяла це до відома».
Він подякував країнам, які підтримують використання коштів із російських активів для захисту України від агресії Росії. Водночас президент вказав на те, що Росія все ще обходить санкції та отримує прибутки від продажу нафти, щоб продовжувати війну.
Це перший візит Зеленського до Угорщини з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Напередодні Зеленський у вечірньому зверненні анонсував свій візит до Будапешта для участі в саміті Європейської політичної спільноти, на якому йтиметься про безпекові виклики у Європі, а також «нові можливості для всіх партнерів». Він також сказав, що буде «низка зустрічей, низка домовленостей із європейськими лідерами».
7 листопада у Будапешті проходить саміт Європейської політичної спільноти, у ході якого європейські лідери обговорять результати виборів у США, підтримку України. Саміт об’єднує понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі й Росії).
Google виправив ситуацію з картами – Коваленко про відображення військових об’єктів
Американська компанія Google виправила ситуацію з відображенням українських військових об‘єктів та систем, повідомив 7 листопада керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
«Google виправив ситуацію з картами. Військові об‘єкти та системи більше не відображаються. Надалі також буде все ok», – написав Коваленко в телеграмі.
Минулого тижня керівник Центру протидії дезінформації повідомив, що «Google викладає на картах оновлені знімки, на яких «палить» розміщення наших військових систем». За його словами, після цього представники Google зв’язалися з українською стороною для розв’язання проблеми зі знімками розміщення військових систем Сил оборони.
Харківська ОВА: російські війська обстріляли Козачу Лопань, поранений підліток
Російська армія обстріляла селище Козача Лопань на Харківщині, повідомила обласна військова адміністрація 7 листопада.
За даними ОВА, обстріл із реактивних систем залпового вогню стався близько 11:55 і пошкодив житловий будинок.
«Постраждав 18-річний хлопець, який отримав вибухове поранення. Потерпілого доставили до медичного закладу, де йому надають необхідну допомогу», – додає адміністрація.
Голова Харківщини повідомляв про російські обстріли КАБами місцевості неподалік села Уди Золочівської громади та поблизу села Костянтинівка за попередню добу. Обласна влада не повідомляла про постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: Курська область просить в уряду майже 25 мільярдів рублів фінансової допомоги
Депутати Курської обласної думи звернулися до федеральної влади з проханням про надання додаткової фінансової допомоги у розмірі 24 900 000 000 рублів (трохи більше ніж 254 мільйони доларів). Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Север Реалии».
Представники місцевої ради визнали, що перебування Збройних сил України на території регіону «негативно позначилося на соціально-економічному становищі, створивши труднощі у формуванні бюджету на 2025-2027 роки».
«Аналіз показує, що в 2025 році очікується зниження валового регіонального продукту на 7%, а в дев’яти прикордонних муніципальних утвореннях прибуток організацій не прогнозується. Фонд нарахованої заробітної плати очікується на рівні, що впав на 63%. Це призвело до зміни економічної ситуації в регіоні та, відповідно, до зниження доходів обласного бюджету», – йдеться в повідомленні.
Додаткові 24,9 мільярда рублів потрібні для будівництва соціальних об’єктів і дорожньої інфраструктури, купівлю ліків для пільговиків, на підвищення зарплат бюджетникам, а також для підтримки заходів щодо забезпечення збалансованості бюджетів. Звернення підписав спікер облдуми Юрій Амерєв, а також керівники всіх парламентських партій.
Напередодні курські медіа повідомляли про те, що соціальні виплати вже отримали понад 149 тисяч переселенців із прикордонних районів області. Загальна сума допомоги – близько 1,5 мільярда рублів.
5 листопада голова Шептухівської сільської ради Юрій Ткачов записав відеозвернення до Володимира Путіна з проханням допомогти мешканцям сіл, які постраждали від бойових дій, з новим житлом. Ткачов закликав уряд «не затягувати» з вирішенням проблеми та прискорити ухвалення законопроекту, який дозволить тим, хто втратив будинки, отримати грошові сертифікати на купівлю нового житла.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
З прикордонних районів, за офіційними даними, евакуйовано понад 112 тисяч осіб. Близько тисячі росіян зникли безвісти – їх розшукують родичі.
Центральний районний суд російського Хабаровська оштрафував на 15 тисяч рублів (це майже 6400 гривень) активістку Катерину Прищепову за звинуваченням у «дискредитації» російської армії (стаття 20.3.3 КоАП), повідомляє видання «Говорить НеМосква».
Приводом для справи став коментар Прищепової, зроблений 16 серпня в телеграм-чаті. Вона написала, що їй «сумно та соромно» через вторгнення Росії в Україну і просила вибачення в українців.
Наприкінці серпня силовики прийшли до неї з обшуком. Вони вилучили техніку та кілька прапорів, включно з тими, які вона використовувала під час акцій на підтримку колишнього губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала.
Катерина Прищепова під час судового процесу, який тривав лише півгодини, сказала, що справді писала коментар, але «дискредитувати» російську армію не хотіла. Адвокат Костянтин Бубон додав, що вона писала про особисті емоції та почуття, а свої слова про те, що «Росія вторглася в Україну», поділяти не закликала.
Російські суди з 2022 року призначили штрафи на суму понад 240 мільйонів рублів у справах про «дискредитацію» та «фейки» про армію РФ, підрахувало видання «Верстка» на підставі даних судового департаменту при Верховному суді.
Україна може відновити польоти з одному з українських аеропортів до кінця січня 2025 року, заявив старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у Києві 7 січня, повідомляє агенція «Інтерфакс-Україна».
«Якщо нам пощастить, то в січні у нас буде п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати (з України)», – сказав Еллісон.
За його словами, забезпечити механізми страхування для авіації буде простіше, якщо літаки вирушатимуть з аеропорту «Львів», але президент України Володимир Зеленський наполягає, щоб першим був відкритий міжнародний аеропорт «Бориспіль» під Києвом.
«Президент зненавидить мене за те, що я це сказав, тому що він сфокусований на «Борисполі», проте початковий фокус – «Львів». Сім хвилин польоту від Польщі», – сказав старший партнер компанії Marsh McLennan.
Він зазначив, що пасажирські Airbus-320 і Boeing-737 також, як і невеликий пасажирський авіалайнер, потребуватимуть страховки щонайменше на три чверті мільярда доларів.
За словами Еллісона, остаточне рішення щодо польотів ухвалюватимуть в Офісі президента. Воно залежатиме від роботи протиповітряної оборони, ситуації з безпекою.
«Я продовжую говорити, що Львів набагато безпечніший за Тель-Авів. Людям не подобається, коли я так кажу, але я кажу», – сказав він.
Раніше агенція «Інтерфакс-Україна» з посиланням на анонімне джерело в уряді писала, що авіасполучення буде відновлено до кінця зими 2025 року, влада шукає ефективні страхові механізми. Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Денис Шмигаль наполягають на «Борисполі», оскільки побоюються, що якщо першим буде запущений «Львів», аеропорт «Бориспіль» до завершення дії воєнного стану запустити вже не вдасться, сказало джерело.
Раніше Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України. Спільно з Marsh McLennan і пулом страхових компаній на чолі з АСКОТ в Україні реалізована програма страхування суден UNITY, завдяки якій судна працюють у «морському коридорі» з чорноморських портів. Загальний обсяг покриття за програмою становить 50 мільйонів доларів.
Генштаб: на фронті за день було 102 зіткнення, майже половина – на Курахівському напрямку
На фронті протягом дня кількість російських атак зросла до 102, основні зусилля загарбники і далі докладають на Курахівському напрямку, де провели майже половину від усіх атак на території України, повідомив Генштаб ЗСУ.
Окрім того, російські сили активно діють на Покровському (15 атак) і Лиманському (13) напрямках, йдеться у зведенні Генштабу станом на 16:00 7 листопада.
«На Курахівському напрямку загарбники, у деяких випадках за підтримки авіації, вже 40 разів атакували наші підрозділи, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Іллінка, Новоселидівка, Кремінна Балка, Новодмитрівка, Сонцівка, Максимільянівка, Антонівка, Дальнє та Катеринівка. На даний час триває 29 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також відбуваються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
За даними розвідки Великої Британії станом на 5 листопада, на півдні Донецької області російські війська просунулися вперед у кількох районах на 20-кілометровому фронті.
Вночі 7 листопада проєкт Deepstate повідомив, що війська РФ просунулися біля Новоолексіївки, Кремінної Балки, Максимівки, Богоявленки і в Торецьку.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
Росія атакувала Запоріжжя: голова області повідомив про одного загиблого, 6 людей госпіталізовані
Російські війська атакували Запоріжжя керованими авіаційними бомбами, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Загалом зафіксували влучання в п’яти місцях, серед них – лікарня. Відомо про щонайменше одного загиблого, сказав голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Велика кількість поранених людей безпосередньо на території онкологічного диспансеру, їм надається допомога, а також частина персоналу госпіталізована до обласної клінічної лікарні», – розповів Федоров Радіо Свобода.
Крім того, зруйновані півтора під’їзди в багатоповерховому будинку. Двох дітей, за словами Федорова, силами поліції, рятувальників та мешканців деблокували з-під завалів і госпіталізували:
«Зафіксовано, що шістьох людей доставили в лікарню з локації на місці атаки багатоповерхового будинку, дві дитини. Також приватний сектор, куди раніше ворог поцілив – є черговий приліт, і є влучання в очисні споруди міського водоканалу, там постраждалих немає».
Він додав, що на місцях влучань працюють рятувальники.
Згодом Федоров повідомив про 10 поранених, серед них – однорічна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
СБУ: авторці «провокативного відео» про російську атаку на Київ 7 жовтня повідомили про підозру
Блогерці, яка публічно схвально відгукувалася про російські повітрян атаки на Україну, повідомили про підозру, заявили Служба безпеки України та Національна поліція 7 листопада.
Йдеться про відео в соцмережі TikTok, зняте на території залізничного вокзалу у Києві під час російської повітряної тривоги 7 жовтня.
«У своєму відео, знятому під час повітряної тривоги, фігурантка заявила, що, обстрілюючи мирні міста України, «росіяни дають відпір українцям». Крім того, вона глузувала над громадянами нашої держави, які спускаються в укриття», – заявляє СБУ.
Служба посилається на експертизи, які підтвердили склад злочину у висловлюваннях жінки. Їй повідомили про підозру у виправдовуванні російської агресії проти України.
За повідомленням, підозрювана – 23-річна жителька окупованої Макіївки Донецької області, яка кілька місяців тому переїхала в Київ.
«Свій акаунт у ТікТоку вона використовувала для героїзації окупантів, у тому числі бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнер». Також зловмисниця публічно заперечувала воєнні злочини рашистів під час тимчасової окупації Київської області», – додає відомство.
В разі визнання винної жінці загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.
Публічної позиції затриманої щодо обвинувачення немає.
Національна поліція 7 жовтня повідомила про затримання жінки, яка на відео, оприлюдненому в соцмережах, глузувала з киян, які ховалися в укриття під час російської повітряної атаки.
Курахове: чому РФ поспішає захопити місто?
Вранці 7 листопада Генштаб повідомив, що російська армія тільки на одному – Курахівському – напрямre атакувала минулої доби 93 рази. Це абсолютний рекорд добової кількості штурмів на одному напрямку та значно більше половини від загальної кількості атак на всьому фронті.
Якщо додати сюди штурми на Времівському напрямку, який після окупації Вугледара можна вважати Курахівським, то загалом агресор намагався прорватися до міста майже 100 разів.
DeepState ж у ніч проти 7 листопада констатував нові просування агресора навколо Курахового – біля Кремінної Балки на північ від міста, а також біля Максимівки та Богоявленки південніше.
На цьому тлі речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що спілкування російського лідера з новообраним президентом США до його інавгурації не виключено. The Wall Street Journal опублікував деталі можливого «мирного плану» Дональда Трампа, який передбачає відмову України від НАТО та замороженння фронту без повернення територій.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Заступник керівника ОП Олег Татаров щонайменше 9 разів літав у Москву після 2014 року – «Схеми»
Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров щонайменше 9 разів літав у Москву після окупації Криму та вторгнення Росії на Донбас. Про це свідчать дані авіаперельотів Олега Татарова, які є в розпорядженні проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). За даними журналістів, Татаров, який у той період займався адвокатською діяльністю, тричі був у РФ в 2017-му, чотири рази в 2018-му, та двічі – в 2019 році. Востаннє Татаров літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. Прохання прокоментувати свої поїздки до столиці країни-агресорки, надіслане «Схемами» до Офісу президента, Олег Татаров на час публікації матеріалу залишив без відповіді.
Журналісти «Схем» проаналізували та співставили дані про поїздки Олега Татарова за допомогою доступу до інформації з баз даних про перетин кордону трьох країн – України, Білорусі та Росії. Оскільки після 2014 року авіасполучення між Україною та Росією було зупинене, у більшості поїздок Татаров діставався Москви з Києва через Мінськ.
27 серпня 2017 року Олег Татаров прилетів з України в Білорусь в аеропорт Мінська, звідки того ж дня вирушив до Москви, приземлившись в аеропорту Внуково. Наступного дня, 28 серпня, Олег Татаров вилетів з аеропорту Домодєдово у Білорусь і наступного дня повернувся до України.
За місяць Татаров знову вирушив у дводенну подорож до Росії, прилетівши в Мінськ 26 вересня і того ж дня попрямувавши до Москви. 27 вересня літаком Татаров повернувся в Білорусь і того ж дня полетів в Україну.
Ще одну подорож до Росії Татаров здійснив наприкінці 2017-го – 12 грудня вилетів до Москви з Мінська, куди дістався з України, і тим же маршрутом повернувся.
В 2018 році Татаров був у Росії чотири рази – в березні, жовтні, листопаді та грудні. В усіх випадках Татаров літав до Москви через Білорусь та не затримувався в РФ більше, аніж на день.
У 2019 році Татаров двічі літав до РФ. 12 березня зранку він прилетів до Росії зі столиці Катару Дохи. Того ж дня він вилетів до Мінська і звідки літаком попрямував до України.
Востаннє, судячи з даних, які є в розпорядженні «Схем», Олег Татаров літав звичним маршрутом до РФ наступного дня після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах в 2019 році в другому турі. 22 квітня Татаров вирушив до Білорусі, звідки того ж дня вилетів до Москви. Ввечері 23 квітня Татаров вилетів знову до Мінська, а звідти – до України.
В рамках розслідування про поїздки Олега Татарова до РФ після 2014 року, «Схеми» провели перехресну перевірку даних: спершу отримали доступ до інформації про перетин ним українського кордону. Згодом перевірили ці дані з білоруського боку – за допомогою доступу до витоків з бази даних перетину кордону Білорусі. Побачивши, що з Білорусі Татаров слідував у Росію, «Схеми» верифікували ці дані і з боку РФ – вони відображаються у низці витоків з декількох російських баз даних про перетин кордону за різні періоди.
Також, як стало відомо «Схемам», Татаров їздив до Білорусі в березні 2013 року, двічі – в червні та листопаді 2014-го, та ще одного разу в березні 2016 року. 22 березня 2016 року Татаров перетинав кордон з Білоруссю через КПП «Нова Гута» на власному автомобілі, 23 березня тим же маршрутом повернувшись до України. При цьому невідомо, чи відвідував Татаров у цих поїздках Росію.
Також, за даними «Схем», в 2015 році Татаров їздив до окупованого Криму – 6 червня він перетнув контрольно-пропускний пункт «Джанкой». Назад Татаров повернувся 8 червня через КПП «Армянськ». Автівка, на якій Татаров їздив на окуповану територію, належала на той час співробітнику компанії, якою на час його роботи володіла Галина Фаринник, дружина адвоката Василя Фаринника.
У 2008 році Фаринник, будучи на той момент очільником Головного слідчого управління МВС та заступником міністра, привів Татарова працювати до себе в ГСУ, а потім зробив своїм партнером в адвокатській фірмі, яка з приходом туди Татарова отримала назву «Татаров, Фаринник, Головко».
«Схеми» надіслали до Офісу президента офіційний лист на ім’я Олега Татарова з проханням про коментар. Журналісти запитали, з якою метою він щонайменше 9 разів, починаючи з 2014 року відвідував Російську Федерацію, з ким саме та з яких питань мав там зустрічі, чи були серед тих, з ким він зустрічався, посадовці РФ. Станом момент виходу матеріалу Олег Татаров не надав відповідей.
Після звільнення з правоохоронних органів Олег Татаров займався адвокатською діяльністю, у березні 2015 року отримав адвокатське посвідчення, пізніше був керівним партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» – там він очолював юридичний департамент.
Як адвокат Татаров захищав колишнього першого заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, українського олігарха Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Журналісти Bihus.Info також фіксували Татарова в супроводі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова під час його допиту в НАБУ.
У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час нападу на Сергія Стерненка біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
У серпні 2020 року Олег Татаров став заступником керівника Офісу президента, в грудні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Татарову про підозру. За версією слідства, Татаров, будучи юристом державної компанії «Укрбуд», міг бути причетним до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.Татаров звинувачення відкидав. Пізніше за вказівкою прокурорів ОГП справу передали до СБУ, де вона була закрита в квітні 2022 року.
Як раніше повідомляли «Схеми», у розпал Революції гідності 2014 року Олег Татаров отримав звання заслуженого юриста України з рук президента-втікача Віктора Януковича за поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Також «Схеми» досліджували вплив Татарова на обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У серпні «Схеми» розповіли, що адвокат, тісно пов’язаний з Татаровим, консультував сім’ю очільника голови АМКУ Павла Кириленка, як приховати докази у справі НАБУ та САП щодо його ймовірного незаконного збагачення і недостовірного декларування.
В Ізраїлі ухвалили закон про депортацію родин терористів. Документ може бути оскаржений у суді
Парламент Ізраїлю ухвалив закон про депортацію родин осіб, визнаних винними в тероризмі, включно з ізраїльськими громадянами, повідомляє Associated Press.
Закон підтримав 61 депутат владної партії «Лікуд» та її радикально правих союзників, 41 представник опозиції виступив проти.
Документ дозволяє висилати з країни громадян Ізраїлю та жителів Східного Єрусалиму (Ізраїль вважає цю територію своєю невід’ємною частиною, ООН і більшість країн світу – територією майбутньої палестинської держави), які заздалегідь знали про напади, вчинені членами їхніх родин, або висловили схвалення таких нападів. Членів родин викритих у тероризмі депортуватимуть, у тому числі до Сектору Гази, на строк від семи до 20 років.
Експерти вважають, що Верховний суд може скасувати закон. «Суть у тому, що він абсолютно неконституційний і явно суперечить основним цінностям Ізраїлю», – стверджує старший науковий співробітник Ізраїльського інституту демократії Еран Шамір-Борер.
Араби-палестинці становлять п’яту частину населення Ізраїлю. Багато хто з них зберігає тісні зв’язки з жителями палестинських територій та симпатизує палестинській справі, пише AP.
З початку століття в Ізраїлі сталися сотні терактів із застосуванням холодної та вогнепальної зброї. Більшість таких нападів, згідно з офіційними розслідуваннями, вчинили палестинці.
В окупованому Криму силовики затримали правозахисника Рустема Кямілєва – «Кримська солідарність»
В окупованому Криму російські силовики затримали правозахисника та юриста Рустема Кямілєва, повідомляється на фейсбук-сторінці громадське об’єднання «Кримської солідарності».
За повідомленням, Кямілєва затримали після обшуку, який влаштували співробітники Центру «Е» у його будинку.
Раніше стало відомо, що в будинки юристів громадського руху «Кримська солідарність» Рустема Кямілєва та Лілі Гемеджи прийшли співробітники поліції. У будинку проводять обстеження працівники управління російського Центру протидії екстремізму в Криму щодо постанови підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя.
На початку травня повідомлялося, що російські силовики в Криму вручили застереження щодо «неприпустимості порушення закону про мітинги» юристам Лілі Гемеджи та Рустему Кямілєву.
Без достатньої кількості озброєння і поповнення особового складу українські війська, схоже, досягли межі виснаження. Водночас російська армія постійно нарощує кількість живої сили та озброєння, щоб прорвати оборону ЗСУ. А тепер додайте сюди ще військових із Північної Кореї: понад 10 000 солдатів, перекинутих до Росії. Як це вплине на загальну картину?
- Чи становить це серйозну загрозу для українських Сил оборони?
- І чи можуть північні корейці допомогти Росії здійснити прорив українських позицій в одному якомусь місці чи спричинити зростання втрат у лавах ЗСУ.
Зважаючи на те, що кількість втрат армії РФ – за різними джерелами – перевищує 600 тисяч, а Кремль відчайдушно намагається уникнути політично непопулярної нової мобілізації, залучення північнокорейських військ може виявитися саме тим, що потрібно Москві. Зокрема, для того, щоб витіснити ЗСУ із Курської області, а можливо і пити далі на цьому напрямку.