Харківська ОВА: російські війська обстріляли Козачу Лопань, поранений підліток
Російська армія обстріляла селище Козача Лопань на Харківщині, повідомила обласна військова адміністрація 7 листопада.
За даними ОВА, обстріл із реактивних систем залпового вогню стався близько 11:55 і пошкодив житловий будинок.
«Постраждав 18-річний хлопець, який отримав вибухове поранення. Потерпілого доставили до медичного закладу, де йому надають необхідну допомогу», – додає адміністрація.
Голова Харківщини повідомляв про російські обстріли КАБами місцевості неподалік села Уди Золочівської громади та поблизу села Костянтинівка за попередню добу. Обласна влада не повідомляла про постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: Курська область просить в уряду майже 25 мільярдів рублів фінансової допомоги
Депутати Курської обласної думи звернулися до федеральної влади з проханням про надання додаткової фінансової допомоги у розмірі 24 900 000 000 рублів (трохи більше ніж 254 мільйони доларів). Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Север Реалии».
Представники місцевої ради визнали, що перебування Збройних сил України на території регіону «негативно позначилося на соціально-економічному становищі, створивши труднощі у формуванні бюджету на 2025-2027 роки».
«Аналіз показує, що в 2025 році очікується зниження валового регіонального продукту на 7%, а в дев’яти прикордонних муніципальних утвореннях прибуток організацій не прогнозується. Фонд нарахованої заробітної плати очікується на рівні, що впав на 63%. Це призвело до зміни економічної ситуації в регіоні та, відповідно, до зниження доходів обласного бюджету», – йдеться в повідомленні.
Додаткові 24,9 мільярда рублів потрібні для будівництва соціальних об’єктів і дорожньої інфраструктури, купівлю ліків для пільговиків, на підвищення зарплат бюджетникам, а також для підтримки заходів щодо забезпечення збалансованості бюджетів. Звернення підписав спікер облдуми Юрій Амерєв, а також керівники всіх парламентських партій.
Напередодні курські медіа повідомляли про те, що соціальні виплати вже отримали понад 149 тисяч переселенців із прикордонних районів області. Загальна сума допомоги – близько 1,5 мільярда рублів.
5 листопада голова Шептухівської сільської ради Юрій Ткачов записав відеозвернення до Володимира Путіна з проханням допомогти мешканцям сіл, які постраждали від бойових дій, з новим житлом. Ткачов закликав уряд «не затягувати» з вирішенням проблеми та прискорити ухвалення законопроекту, який дозволить тим, хто втратив будинки, отримати грошові сертифікати на купівлю нового житла.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
З прикордонних районів, за офіційними даними, евакуйовано понад 112 тисяч осіб. Близько тисячі росіян зникли безвісти – їх розшукують родичі.
Центральний районний суд російського Хабаровська оштрафував на 15 тисяч рублів (це майже 6400 гривень) активістку Катерину Прищепову за звинуваченням у «дискредитації» російської армії (стаття 20.3.3 КоАП), повідомляє видання «Говорить НеМосква».
Приводом для справи став коментар Прищепової, зроблений 16 серпня в телеграм-чаті. Вона написала, що їй «сумно та соромно» через вторгнення Росії в Україну і просила вибачення в українців.
Наприкінці серпня силовики прийшли до неї з обшуком. Вони вилучили техніку та кілька прапорів, включно з тими, які вона використовувала під час акцій на підтримку колишнього губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала.
Катерина Прищепова під час судового процесу, який тривав лише півгодини, сказала, що справді писала коментар, але «дискредитувати» російську армію не хотіла. Адвокат Костянтин Бубон додав, що вона писала про особисті емоції та почуття, а свої слова про те, що «Росія вторглася в Україну», поділяти не закликала.
Російські суди з 2022 року призначили штрафи на суму понад 240 мільйонів рублів у справах про «дискредитацію» та «фейки» про армію РФ, підрахувало видання «Верстка» на підставі даних судового департаменту при Верховному суді.
Україна може відновити польоти з одному з українських аеропортів до кінця січня 2025 року, заявив старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у Києві 7 січня, повідомляє агенція «Інтерфакс-Україна».
«Якщо нам пощастить, то в січні у нас буде п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати (з України)», – сказав Еллісон.
За його словами, забезпечити механізми страхування для авіації буде простіше, якщо літаки вирушатимуть з аеропорту «Львів», але президент України Володимир Зеленський наполягає, щоб першим був відкритий міжнародний аеропорт «Бориспіль» під Києвом.
«Президент зненавидить мене за те, що я це сказав, тому що він сфокусований на «Борисполі», проте початковий фокус – «Львів». Сім хвилин польоту від Польщі», – сказав старший партнер компанії Marsh McLennan.
Він зазначив, що пасажирські Airbus-320 і Boeing-737 також, як і невеликий пасажирський авіалайнер, потребуватимуть страховки щонайменше на три чверті мільярда доларів.
За словами Еллісона, остаточне рішення щодо польотів ухвалюватимуть в Офісі президента. Воно залежатиме від роботи протиповітряної оборони, ситуації з безпекою.
«Я продовжую говорити, що Львів набагато безпечніший за Тель-Авів. Людям не подобається, коли я так кажу, але я кажу», – сказав він.
Раніше агенція «Інтерфакс-Україна» з посиланням на анонімне джерело в уряді писала, що авіасполучення буде відновлено до кінця зими 2025 року, влада шукає ефективні страхові механізми. Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Денис Шмигаль наполягають на «Борисполі», оскільки побоюються, що якщо першим буде запущений «Львів», аеропорт «Бориспіль» до завершення дії воєнного стану запустити вже не вдасться, сказало джерело.
Раніше Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України. Спільно з Marsh McLennan і пулом страхових компаній на чолі з АСКОТ в Україні реалізована програма страхування суден UNITY, завдяки якій судна працюють у «морському коридорі» з чорноморських портів. Загальний обсяг покриття за програмою становить 50 мільйонів доларів.
Генштаб: на фронті за день було 102 зіткнення, майже половина – на Курахівському напрямку
На фронті протягом дня кількість російських атак зросла до 102, основні зусилля загарбники і далі докладають на Курахівському напрямку, де провели майже половину від усіх атак на території України, повідомив Генштаб ЗСУ.
Окрім того, російські сили активно діють на Покровському (15 атак) і Лиманському (13) напрямках, йдеться у зведенні Генштабу станом на 16:00 7 листопада.
«На Курахівському напрямку загарбники, у деяких випадках за підтримки авіації, вже 40 разів атакували наші підрозділи, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Іллінка, Новоселидівка, Кремінна Балка, Новодмитрівка, Сонцівка, Максимільянівка, Антонівка, Дальнє та Катеринівка. На даний час триває 29 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також відбуваються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
За даними розвідки Великої Британії станом на 5 листопада, на півдні Донецької області російські війська просунулися вперед у кількох районах на 20-кілометровому фронті.
Вночі 7 листопада проєкт Deepstate повідомив, що війська РФ просунулися біля Новоолексіївки, Кремінної Балки, Максимівки, Богоявленки і в Торецьку.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
Росія атакувала Запоріжжя: голова області повідомив про одного загиблого, 6 людей госпіталізовані
Російські війська атакували Запоріжжя керованими авіаційними бомбами, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Загалом зафіксували влучання в п’яти місцях, серед них – лікарня. Відомо про щонайменше одного загиблого, сказав голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Велика кількість поранених людей безпосередньо на території онкологічного диспансеру, їм надається допомога, а також частина персоналу госпіталізована до обласної клінічної лікарні», – розповів Федоров Радіо Свобода.
Крім того, зруйновані півтора під’їзди в багатоповерховому будинку. Двох дітей, за словами Федорова, силами поліції, рятувальників та мешканців деблокували з-під завалів і госпіталізували:
«Зафіксовано, що шістьох людей доставили в лікарню з локації на місці атаки багатоповерхового будинку, дві дитини. Також приватний сектор, куди раніше ворог поцілив – є черговий приліт, і є влучання в очисні споруди міського водоканалу, там постраждалих немає».
Він додав, що на місцях влучань працюють рятувальники.
Згодом Федоров повідомив про 10 поранених, серед них – однорічна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
СБУ: авторці «провокативного відео» про російську атаку на Київ 7 жовтня повідомили про підозру
Блогерці, яка публічно схвально відгукувалася про російські повітрян атаки на Україну, повідомили про підозру, заявили Служба безпеки України та Національна поліція 7 листопада.
Йдеться про відео в соцмережі TikTok, зняте на території залізничного вокзалу у Києві під час російської повітряної тривоги 7 жовтня.
«У своєму відео, знятому під час повітряної тривоги, фігурантка заявила, що, обстрілюючи мирні міста України, «росіяни дають відпір українцям». Крім того, вона глузувала над громадянами нашої держави, які спускаються в укриття», – заявляє СБУ.
Служба посилається на експертизи, які підтвердили склад злочину у висловлюваннях жінки. Їй повідомили про підозру у виправдовуванні російської агресії проти України.
За повідомленням, підозрювана – 23-річна жителька окупованої Макіївки Донецької області, яка кілька місяців тому переїхала в Київ.
«Свій акаунт у ТікТоку вона використовувала для героїзації окупантів, у тому числі бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнер». Також зловмисниця публічно заперечувала воєнні злочини рашистів під час тимчасової окупації Київської області», – додає відомство.
В разі визнання винної жінці загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.
Публічної позиції затриманої щодо обвинувачення немає.
Національна поліція 7 жовтня повідомила про затримання жінки, яка на відео, оприлюдненому в соцмережах, глузувала з киян, які ховалися в укриття під час російської повітряної атаки.
Курахове: чому РФ поспішає захопити місто?
Вранці 7 листопада Генштаб повідомив, що російська армія тільки на одному – Курахівському – напрямre атакувала минулої доби 93 рази. Це абсолютний рекорд добової кількості штурмів на одному напрямку та значно більше половини від загальної кількості атак на всьому фронті.
Якщо додати сюди штурми на Времівському напрямку, який після окупації Вугледара можна вважати Курахівським, то загалом агресор намагався прорватися до міста майже 100 разів.
DeepState ж у ніч проти 7 листопада констатував нові просування агресора навколо Курахового – біля Кремінної Балки на північ від міста, а також біля Максимівки та Богоявленки південніше.
На цьому тлі речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що спілкування російського лідера з новообраним президентом США до його інавгурації не виключено. The Wall Street Journal опублікував деталі можливого «мирного плану» Дональда Трампа, який передбачає відмову України від НАТО та замороженння фронту без повернення територій.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Заступник керівника ОП Олег Татаров щонайменше 9 разів літав у Москву після 2014 року – «Схеми»
Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров щонайменше 9 разів літав у Москву після окупації Криму та вторгнення Росії на Донбас. Про це свідчать дані авіаперельотів Олега Татарова, які є в розпорядженні проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). За даними журналістів, Татаров, який у той період займався адвокатською діяльністю, тричі був у РФ в 2017-му, чотири рази в 2018-му, та двічі – в 2019 році. Востаннє Татаров літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року. Прохання прокоментувати свої поїздки до столиці країни-агресорки, надіслане «Схемами» до Офісу президента, Олег Татаров на час публікації матеріалу залишив без відповіді.
Журналісти «Схем» проаналізували та співставили дані про поїздки Олега Татарова за допомогою доступу до інформації з баз даних про перетин кордону трьох країн – України, Білорусі та Росії. Оскільки після 2014 року авіасполучення між Україною та Росією було зупинене, у більшості поїздок Татаров діставався Москви з Києва через Мінськ.
27 серпня 2017 року Олег Татаров прилетів з України в Білорусь в аеропорт Мінська, звідки того ж дня вирушив до Москви, приземлившись в аеропорту Внуково. Наступного дня, 28 серпня, Олег Татаров вилетів з аеропорту Домодєдово у Білорусь і наступного дня повернувся до України.
За місяць Татаров знову вирушив у дводенну подорож до Росії, прилетівши в Мінськ 26 вересня і того ж дня попрямувавши до Москви. 27 вересня літаком Татаров повернувся в Білорусь і того ж дня полетів в Україну.
Ще одну подорож до Росії Татаров здійснив наприкінці 2017-го – 12 грудня вилетів до Москви з Мінська, куди дістався з України, і тим же маршрутом повернувся.
В 2018 році Татаров був у Росії чотири рази – в березні, жовтні, листопаді та грудні. В усіх випадках Татаров літав до Москви через Білорусь та не затримувався в РФ більше, аніж на день.
У 2019 році Татаров двічі літав до РФ. 12 березня зранку він прилетів до Росії зі столиці Катару Дохи. Того ж дня він вилетів до Мінська і звідки літаком попрямував до України.
Востаннє, судячи з даних, які є в розпорядженні «Схем», Олег Татаров літав звичним маршрутом до РФ наступного дня після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах в 2019 році в другому турі. 22 квітня Татаров вирушив до Білорусі, звідки того ж дня вилетів до Москви. Ввечері 23 квітня Татаров вилетів знову до Мінська, а звідти – до України.
В рамках розслідування про поїздки Олега Татарова до РФ після 2014 року, «Схеми» провели перехресну перевірку даних: спершу отримали доступ до інформації про перетин ним українського кордону. Згодом перевірили ці дані з білоруського боку – за допомогою доступу до витоків з бази даних перетину кордону Білорусі. Побачивши, що з Білорусі Татаров слідував у Росію, «Схеми» верифікували ці дані і з боку РФ – вони відображаються у низці витоків з декількох російських баз даних про перетин кордону за різні періоди.
Також, як стало відомо «Схемам», Татаров їздив до Білорусі в березні 2013 року, двічі – в червні та листопаді 2014-го, та ще одного разу в березні 2016 року. 22 березня 2016 року Татаров перетинав кордон з Білоруссю через КПП «Нова Гута» на власному автомобілі, 23 березня тим же маршрутом повернувшись до України. При цьому невідомо, чи відвідував Татаров у цих поїздках Росію.
Також, за даними «Схем», в 2015 році Татаров їздив до окупованого Криму – 6 червня він перетнув контрольно-пропускний пункт «Джанкой». Назад Татаров повернувся 8 червня через КПП «Армянськ». Автівка, на якій Татаров їздив на окуповану територію, належала на той час співробітнику компанії, якою на час його роботи володіла Галина Фаринник, дружина адвоката Василя Фаринника.
У 2008 році Фаринник, будучи на той момент очільником Головного слідчого управління МВС та заступником міністра, привів Татарова працювати до себе в ГСУ, а потім зробив своїм партнером в адвокатській фірмі, яка з приходом туди Татарова отримала назву «Татаров, Фаринник, Головко».
«Схеми» надіслали до Офісу президента офіційний лист на ім’я Олега Татарова з проханням про коментар. Журналісти запитали, з якою метою він щонайменше 9 разів, починаючи з 2014 року відвідував Російську Федерацію, з ким саме та з яких питань мав там зустрічі, чи були серед тих, з ким він зустрічався, посадовці РФ. Станом момент виходу матеріалу Олег Татаров не надав відповідей.
Після звільнення з правоохоронних органів Олег Татаров займався адвокатською діяльністю, у березні 2015 року отримав адвокатське посвідчення, пізніше був керівним партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» – там він очолював юридичний департамент.
Як адвокат Татаров захищав колишнього першого заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, українського олігарха Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Журналісти Bihus.Info також фіксували Татарова в супроводі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова під час його допиту в НАБУ.
У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час нападу на Сергія Стерненка біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
У серпні 2020 року Олег Татаров став заступником керівника Офісу президента, в грудні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Татарову про підозру. За версією слідства, Татаров, будучи юристом державної компанії «Укрбуд», міг бути причетним до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.Татаров звинувачення відкидав. Пізніше за вказівкою прокурорів ОГП справу передали до СБУ, де вона була закрита в квітні 2022 року.
Як раніше повідомляли «Схеми», у розпал Революції гідності 2014 року Олег Татаров отримав звання заслуженого юриста України з рук президента-втікача Віктора Януковича за поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Також «Схеми» досліджували вплив Татарова на обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У серпні «Схеми» розповіли, що адвокат, тісно пов’язаний з Татаровим, консультував сім’ю очільника голови АМКУ Павла Кириленка, як приховати докази у справі НАБУ та САП щодо його ймовірного незаконного збагачення і недостовірного декларування.
В Ізраїлі ухвалили закон про депортацію родин терористів. Документ може бути оскаржений у суді
Парламент Ізраїлю ухвалив закон про депортацію родин осіб, визнаних винними в тероризмі, включно з ізраїльськими громадянами, повідомляє Associated Press.
Закон підтримав 61 депутат владної партії «Лікуд» та її радикально правих союзників, 41 представник опозиції виступив проти.
Документ дозволяє висилати з країни громадян Ізраїлю та жителів Східного Єрусалиму (Ізраїль вважає цю територію своєю невід’ємною частиною, ООН і більшість країн світу – територією майбутньої палестинської держави), які заздалегідь знали про напади, вчинені членами їхніх родин, або висловили схвалення таких нападів. Членів родин викритих у тероризмі депортуватимуть, у тому числі до Сектору Гази, на строк від семи до 20 років.
Експерти вважають, що Верховний суд може скасувати закон. «Суть у тому, що він абсолютно неконституційний і явно суперечить основним цінностям Ізраїлю», – стверджує старший науковий співробітник Ізраїльського інституту демократії Еран Шамір-Борер.
Араби-палестинці становлять п’яту частину населення Ізраїлю. Багато хто з них зберігає тісні зв’язки з жителями палестинських територій та симпатизує палестинській справі, пише AP.
З початку століття в Ізраїлі сталися сотні терактів із застосуванням холодної та вогнепальної зброї. Більшість таких нападів, згідно з офіційними розслідуваннями, вчинили палестинці.
В окупованому Криму силовики затримали правозахисника Рустема Кямілєва – «Кримська солідарність»
В окупованому Криму російські силовики затримали правозахисника та юриста Рустема Кямілєва, повідомляється на фейсбук-сторінці громадське об’єднання «Кримської солідарності».
За повідомленням, Кямілєва затримали після обшуку, який влаштували співробітники Центру «Е» у його будинку.
Раніше стало відомо, що в будинки юристів громадського руху «Кримська солідарність» Рустема Кямілєва та Лілі Гемеджи прийшли співробітники поліції. У будинку проводять обстеження працівники управління російського Центру протидії екстремізму в Криму щодо постанови підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя.
На початку травня повідомлялося, що російські силовики в Криму вручили застереження щодо «неприпустимості порушення закону про мітинги» юристам Лілі Гемеджи та Рустему Кямілєву.
Без достатньої кількості озброєння і поповнення особового складу українські війська, схоже, досягли межі виснаження. Водночас російська армія постійно нарощує кількість живої сили та озброєння, щоб прорвати оборону ЗСУ. А тепер додайте сюди ще військових із Північної Кореї: понад 10 000 солдатів, перекинутих до Росії. Як це вплине на загальну картину?
- Чи становить це серйозну загрозу для українських Сил оборони?
- І чи можуть північні корейці допомогти Росії здійснити прорив українських позицій в одному якомусь місці чи спричинити зростання втрат у лавах ЗСУ.
Зважаючи на те, що кількість втрат армії РФ – за різними джерелами – перевищує 600 тисяч, а Кремль відчайдушно намагається уникнути політично непопулярної нової мобілізації, залучення північнокорейських військ може виявитися саме тим, що потрібно Москві. Зокрема, для того, щоб витіснити ЗСУ із Курської області, а можливо і пити далі на цьому напрямку.
Рютте: видатки країн НАТО на оборону перевищили 2% ВВП завдяки Трампу, «ми маємо робити більше»
Обраний президент США Дональд Трамп раніше домігся збільшення видатків країн Північноатлантичного альянсу на оборону, заявив генеральний секретар Марк Рютте. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 7 листопада.
Рютте нагадав, що адміністрація Сполучених Штатів за першого президентства Трампа закликала країни НАТО витрачати щонайменше 2 відсотки від валового внутрішнього продукту на оборону.
«Зараз, завдяки йому (Трампу – ред.), країни НАТО, якщо на хвилинку забрати показники США, мають показник більше ніж 2%. Це цілком його досягнення. І ми знаємо, що маємо робити більше», – сказав генеральний секретар НАТО.
Він зазначив, що чекає на можливість обговорити з Трампом спільну реакцію на останні виклики, які виникли через співпрацю Росії з Північною Кореєю.
Росія вночі запустила по Україні понад 100 дронів, більшість збили – ЗСУ
Росія вночі атакувала Україну 106 безпілотниками, більшість з них українські військові збили, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, станом на 12:00 підтверджено збиття 74-х БпЛА в 11 областях – Одеській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Сумській, Полтавській, Харківській, Кіровоградській, Житомирській, Черкаській та Чернігівські.
Ще 25 безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України.
За даними ЗСУ, у ніч на 7 листопада (із 21:00 6 листопада) сили РФ завдав удару 106-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу із напрямків Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел – РФ, території окупованого Криму.
Як повідомила Київська міська військова адміністрація, в повітряному просторі над Києвом та на підступах до міста було знешкоджено понад 30 російських БпЛА.
Місцева влада повідомляла, що через атаку безпілотників сталися пожежі і були пошкоджені будинки в п’яти районах Києва – Печерському, Голосіївському, Солом’янському, Оболонському, Подільському районах. Постраждали двоє людей.
Зеленський прибув до Будапешта на саміт Європейської спільноти
Президент України Володимир Зеленський прибув до Будапешта на саміт Європейської політичної спільноти.
Як видно з трансляції події, Зеленського зустрів прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Вони потиснули руки при зустрічі.
Великобританія розширила санкції проти Росії
Великобританія додала до свого списку санкцій ще 56 організацій і фізичних осіб, пов’язаних з Росією – це найбільший пакет санкцій проти Росії з травня 2023 року.
Санкції введено, серед іншого, проти компанії «Зеніт Фінанс», яка воює в Україні бригади футбольних фанатів «Еспаньола», виробника електронних компонентів «Елесар-груп» та конструкторського бюро «Навіс». Крім того, під британські обмеження за співпрацю із російським військовим виробництвом потрапили китайські компанії.
Також санкції введено проти членів «ПВК Вагнера», її наступника «Африканського корпусу» та їхніх командирів, що воюють у країнах Африки.
Під обмеження потрапив і Денис Сергєєв – за причетність до отруєння «Новачком» у Солсбері у 2018 році. За інформацією британської влади, Сергєєв надавав підтримку у підготовці та застосуванні хімічної зброї, а також виконував координуючу роль у Лондоні у вихідні після нападу.
Активи людей і організацій, що потрапили під санкції, заморожені, співпраця з ними заборонена, фізичним особам також закрито в'їзд до Великобританії.
США та країни Європи регулярно вводять санкції, що забороняють або обмежують співпрацю з російськими організаціями у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
Макрон, Шольц і Туск «не зможуть» підтримати вступ Грузії до ЄС без проведення реформ
Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловили свої побоювання щодо політичної ситуації в Грузії у спільній заяві, яку оприлюднили міжнародні інформаційні агентства.
Представники Веймарського трикутника заявили, що не можуть підтримати відкриття переговорів про вступ Грузії до Європейського Союзу, якщо країна не проведе реформи.
«Якщо Грузія не змінить свій поточний курс дій і не продемонструє реальних зусиль щодо реформ, зокрема, скасувавши нове законодавство, що суперечить європейським цінностям та принципам, ми не зможемо підтримати відкриття переговорів щодо вступу з Грузією», – сказали вони.
Також лідери трьох країн заявили про «глибоку стривоженість через численні порушення та залякування виборців» на парламентських виборах.
Напередодні європейські лідери, в тому числі прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе, вирушили до Будапешту на саміт Європейської політичної спільноти. У столиці Угорщини пройде і неформальний саміт Європейської Ради. Шарль Мішель повідомив, що на зустрічі «розглянуть ситуацію в Грузії після виборів та обговорять подальші дії».
«Укренерго» повідомляє про часткове знеструмлення Рівненщини після атаки Росії
Російська атака дронів призвела до часткових знеструмлень у двох областях, повідомив національний оператор енергосистеми «Укренерго» 7 листопада:
«Були частково знеструмлені Житомирська і Рівненська області. Аварійно-відновлювальні роботи розпочнуться одразу, як дозволить безпекова ситуація».
За даними компанії, на 9:30 у четвер рівень споживання був на 4,1% нижчим, ніж напередодні. Цьому сприяло встановлення сонячної погоди в більшості регіонів України, окрім північно-східних, та висока ефективність роботи побутових сонячних електростанцій.
«Укренерго» нагадує, що в години пікового споживання вранці та увечері в енергосистемі зберігається дефіцит потужності, і просить не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів з 7:00 до 11:00 вранці та з 16:00 до 21:00 увечері.
«Фінська модель» миру для України – премʼєр Фінляндії пояснив, що це може означати
Прибуваючи на саміт Європейської політичної спільноти у Будапешті, фінський премʼєр Петтері Орпо прокоментував ідею «фінляндизації України», згідно з якою Україна мала б нейтральний статус, тобто не приєднувалась би до НАТО, як раніше Фінляндія.
«У міжнародних медіа обговорювалась «фінська модель». Фінська модель – це коли ми – члени НАТО, члени ЄС, ми підтримуємо Україну у її боротьбі проти Росії. І це та модель, за яку боряться Українці», – сказав Петтері Орпо.
Яку задачу ставить Росія солдатам КНДР? Ось що відомо Центру протидії дезінформації при РНБО
Українські військові вперше зіткнулися у бою із солдатами з КНДР у Курській області Росії. Розповідаємо про деталі.
- Про перше бойове зіткнення і те, що «перші військові КНДР вже потрапили під обстріл на Курщині», повідомив 4 листопада керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, а згодом цю інформацію підтвердив міністр оборони України Рустем Умєров.
- В інтерв’ю південнокорейському медіа KBS Умєров розповів про деякі висновки, які зробило українське керівництво після отримання інформації із поля бою, де ймовірно були солдати КНДР.
- А про потенційну роль північнокорейських сил у війні Росії проти України, про місце північнокорейських військових у російських підрозділах, про те, як вони отримують бойовий досвід та з якими труднощами стикаються російські командири через мовний бар'єр – читайте у спільному інтерв’ю Радіо Вільна Азія та Радіо Свобода розповів керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
Подаємо ключові фрагменти розмови