У Криму впала ракета, зруйнований будинок – медіа
На території окупованого Криму впала ракета, вона влучила у будинок, повідомляє телеграм-канал «Кримський вітер».
Як зазначається, сили РФ начебто «запустили ракету з Сімферопольського району Криму близько 12:55. У той час в південних областях України була оголошена повітряна тривога».
«Кримський вітер» повідомляє, що запущена ворожа ракета впала у селі Скворцове Сімферопольського району.
«Зруйновано будинок на вул. Терешкової. Район оточений поліцією та ФСБ. Інших подробиць наразі немає», – йдеться у повідомленні.
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити дану інформацію з незалежних джерел через окупацію Криму Росією.
Російська влада інформацію не коментувала.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
У розвідці Британії оцінили, з якими проблемами зіткнуться війська КНДР на війні проти України
Північна Корея перекинула до Росії близько 10 тисяч військових. На війні проти України вони можуть зустрітися з «низкою проблем», йдеться у новому зведенні Міністерства оборони Британії.
Як зазначає розвідка, частину північнокорейських військ в Росії вже перекинули у Курську область.
«Для Росії військова підтримка КНДР в її війні проти України, дуже ймовірно, була основною рушійною силою партнерства і до цього часу була зосереджена навколо постачання зброї Північній Кореї. Натомість КНДР отримала міжнародну підтримку високого рівня від Росії та знайшла торгівельного партнера, готового порушити санкції», – йдеться у зведенні.
У Міноборони Британії впевнені, що «сили Росії та КНДР натраплять на труднощі оперативної сумісності, бо раніше не проводили спільних військових навчань».
«Війська КНДР, яких залучать до бойових операцій, майже напевно матимуть проблеми з керуванням російським обладнанням, інтеграцією в російську структуру командування, управління та подоланням мовного бар’єра з російськими військами», – додають у розвідці Британії.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
У Києві через атаку «Шахедів» пошкоджені корпус і гуртожиток КНУ
У Києві пошкоджені корпус та гуртожиток Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ) через атаку дронів 3 листопада.
«Сьогодні внаслідок ворожої атаки постраждав наш Інститут. Навчальний корпус та гуртожиток зазнали пошкоджень», – йдеться у повідомленні на сайті Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУТШ.
У мережі пишуть, що в інституті вибито вікна та двері, також пошкоджені сусідні об’єкти, магазини і колишній мотозавод. Відомо також, що студентів інституту на тиждень, з 4 по 9 листопада, переводять на дистанційне навчання.
Також на віддалену форму навчання перевели студентів Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що у ніч проти 3 листопада Росія випустила по території України 96 дронів та керовану авіаційну ракету. Військовим вдалось збити 66 дронів.
За даними КМВА, «на Київ дрони заходили різними курсами і знову на дуже малих висотах». Внаслідок відбиття атаки було зафіксовано падіння уламків в Шевченківському і Голосіївському районах міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Херсонщині чоловік підірвався на протипіхотній міні – влада
У селищі Дніпровське Херсонської області на російській міні підірвався місцевий житель, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Сьогодні (3 листопада – ред.) вранці 50-річний чоловік натрапив на протипіхотну міну. Внаслідок детонації він дістав вибухову травму, контузію та травматичну ампутацію ноги. Потерпілого доправили до лікарні. Нині медики надають йому всю необхідну допомогу», – кажуть у пресслужбі.
В ОВА вкотре закликали жителів «бути уважними та дотримуватись правил мінної безпеки. Не чіпати підозрілі предмети, а одразу повідомляти про знахідну поліцейських або рятувальників».
За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки на 1 жовтня 2024 року, від початку повномасштабного вторгнення через міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждала 1 041 цивільна особа. Серед потерпілих 99 дітей і 942 дорослих.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу.
За даними міністерства внутрішніх справ України, станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими. За розрахунками українського уряду та експертів, Україні потрібно близько 10 тисяч саперів, щоб за п’ять років розмінувати забруднені російськими мінами землі.
У МЗС Туреччини прогнозують «нову ситуацію» у війні в Україні у 2025 році
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан не виключає появу «нової ситуації» у війні в Україні.
Голова МЗС в інтерв’ю Hurriyet зауважив, що «втома з обох сторін може призвести до появи нової ситуації у 2025 році».
«Ми побачимо ситуацію», – констатував Фідан.
За його словами, «пошуки дотику між Росією та Україною тривають і жодна сторона не хоче виглядати програшною в цьому процесі».
«Справедливе вирішення війни має бути знайдене в рамках територіальної цілісності України», – зазначив міністр.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Зеленський раніше заявив, що союзники Києва погоджуються з тим, що на другий саміт миру необхідно покликати представників російської сторони, які, за його словами, мають ознайомитися із пропонованим ним планом перемоги.
У вересні у МЗС Росії заявили, що Москва не брала і не братиме участі у Саміті миру, оскільки «цей процес нічого спільного з врегулюванням не має».
24 вересня президент України заявив, виступаючи в Раді безпеки ООН, що Путін порушив «багато міжнародний правил, він не зупиниться сам, Росія може бути лише примушена до миру».
15–16 червня Швейцарія приймала перший Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.
Після саміту міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс припускав, що наступну зустріч можуть провести до виборів в США – 5 листопада.
Google на картах показав розміщення українських військових систем – Коваленко
Google «засвітив» на картах українські позиції. На знімках показали розміщення військових систем України, розповів керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО Андрій Коваленко.
«Google викладає на картах оновлені знімки, на яких «палить» розміщення наших військових систем (не буду уточнювати)», – зазначив він.
Україна звернулася до офісу Google, щоб виправити ситуацію, зазначили у ЦПД.
Як повідомив згодом Коваленко, представники Google зв’язалися з українською стороною для вирішення проблеми зі знімками розміщення військових систем.
Раніше стало відомо, що Google профінансує будівництво серії малих ядерних реакторів для енергопостачання дата-центрів. Вони мають бути побудовані до 2035 року, йдеться у поширеному пресрелізі.
Армія РФ за тиждень завдала сотні авіаційних ударів по Україні, застосовувала бомби, ракети та дрони, розповів президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, за тиждень Росія завдала по різних регіонах України ударів понад 900 бомбами, запустила близько 30 ракет і майже 500 «Шахедів». Більшість цих ударів була спрямована проти цивільних об’єктів і критичної інфраструктури, наголосив Зеленський.
«І не просто більшість, а всі ці удари були б неможливі, якби ми мали достатню підтримку світу в очевидних речах», – зазначив президент.
Зеленський наголосив на важливості надати Україні більше далекобійності, а також посилити санкції проти Росії. «Вони б не дозволили РФ імпортувати критично важливі компоненти для виробництва дронів і ракет, зокрема мікроелектроніку».
«Україна заслуговує на таку ж надійну безпеку, як і всі інші наші партнери у вільному світі», – додав Зеленський.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що у ніч проти 3 листопада Росія випустила по території України 96 дронів та керовану авіаційну ракету. Військовим вдалось збити 66 дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сили РФ вдарили по Шостці: пошкоджені інфраструктурні об’єкти, школа, будинки, гаражі, автівки – мер
Російські військові запустили по Шостці вісім ударних дронів, повідомив міський голова Микола Нога.
«Російський агресор 3.11.2024 року після опівночі завдав авіаційний удар по Шосткинській громаді 8 БПЛА. Зазнали руйнації в громаді, інфраструктурні об’єкти, школа, житлові будинки, гаражі, автомобілі», – розповів він.
Також мер Шостки розповів, що «наразі тривають аварійно відновлювальні роботи. За попередньою інформацією, жертв немає. Збитки, завдані авіаударами, уточнюються».
Своєю чергою у ДСНС зазначили, що внаслідок атаки сил РФ виникла масштабна пожежа, яку вдалося загасити.
У ніч проти 3 листопада Росія випустила по території України 96 дронів та керовану авіаційну ракету, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі Росія запустила по Україні 98 «Шахедів» і одну керовану авіаційну ракету
У ніч проти 3 листопада Росія випустила по території України 96 дронів та керовану авіаційну ракету, йдеться у повідомленні пресслужби Повітряних сил ЗСУ.
Військові кажуть, що вночі сили РФ завдали удару керованою авіаційною ракетою Х-59/69 з Курської області, а також випустили 96 ударних дронів та безпілотників невстановленого типу з Брянська, Курська та Приморсько-Ахтарська.
У Повітряних силах ЗСУ уточнили, що атаку відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття керованої авіаційної ракети Х-59/69 та 66 ворожих дронів. ППО працювала у Київській, Сумській, Хмельницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областях», – зазначили у ЗСУ.
Крім того, 27 безпілотників було локаційно втрачено, один полетів у Білорусь, ще два – у повітрі.
Раніше Повітряні сили попереджали про рух російських безпілотників на півночі України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Через атаку російських дронів у ніч проти 3 листопада є пошкодження в п’яти районах Київської області, розповів голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«Київська область відбила чергову масовану атаку ворожих дронів. Тривога тривала майже 11 годин. У регіоні активно працювали сили ППО. Ворожі цілі було знищено», – зазначив він.
Попри те, що влучань в об’єкти критичної та житлової інфраструктури не допущено, постраждалих немає, у кількох районах є пошкодження, почалися пожежі, уточнив голова ОВА.
«У п’яти районах фіксуються пошкодження внаслідок падіння уламків збитих цілей. Станом на 8:30 у трьох районах у чотирьох житлових багатоповерхівках вибито скління вікон та балконів», – зазначив Кравченко.
Крім того, за його даними, пошкоджено п’ять приватних будинків – вибиті вікна та двері, пошкоджені покрівлі та фасади.
«В одному з будинків сталося загоряння даху. Пожежа ліквідована. Також пожежу ліквідовано на господарчій будівлі. Уламками збитих цілей пошкоджено три автомобілі. Один із них повністю знищено», – зазначив голова ОВА.
До того ж у чотирьох районах внаслідок падіння уламків ліквідовані пожежі травʼяного настилу та лісової підстилки, уточнив Кравченко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Південна Корея може посилити підтримку України через війська КНДР у Росії – ISW
Підтримка України з боку Південної Кореї може посилитись через присутність військ КНДР у Росії, йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Південна Корея дала зрозуміти про можливу готовність посилити підтримку України на тлі сигналів української розвідки, що тривають, про розміщення північнокорейських сил поблизу кордону Росії з Україною», – зазначають у звіті.
Публікуючи висновок, аналітики посилаються на заяву південнокорейського голови МЗС Чо Те Юля. Він сказав 1 листопада, що «розглядаються всі можливі сценарії» у відповідь на питання про можливе відправлення зброї в Україну після розміщення військ КНДР у Росії.
Аналітики нагадали, Чо підкреслив, що країна стежитиме за участю північнокорейських військ у РФ та «вигодами», які Північна Корея отримує від російської держави. Зокрема, «щоб визначити курс дій».
У суботу, 2 листопада, Головне управління військової розвідки України (ГУР) повідомило, що «минулого тижня російські війська перекинули 7 тисяч додаткових військовослужбовців КНДР у невказані райони поблизу кордону з Україною».
За даними розвідки, Росія озброїла корейців:
- 60-мм мінометами;
- автоматами АК-12;
- кулеметами РПК/ПКМ;
- снайперськими гвинтівками СВД/НВЧ;
- протитанковими керованими ракетами (ПТРК) «Фенікс» та протитанковими гранатометами РПГ-7.
Крім того, кажуть у ГУР, війська КНДР були оснащені деякими приладами нічного бачення, тепловізорами та іншим оптичним обладнанням.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
За минулу добу на фронті зафіксовано понад 170 бойових зіткнень – Генштаб
Протягом минулої доби, 2 листопада, на фронті відбулось 173 бойових зіткнення, «найактивніше» російські військові атакували на Курахівському напрямку, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку за підтримки авіації війська РФ вісім разів штурмували в районі Вовчанська. На Куп’янському напрямку за добу відбулися 13 ворожих атак. Українські оборонці відбивали штурмові дії неподалік від Піщаного, Загризового, Петропавлівки, Зеленого Гаю, Кругляківки, Колісниківки й Лозової», – кажуть у відомстві.
Також відомо, що «на Лиманському напрямку російська армія атакувала 14 разів, намагалася вклинитися в оборону українського війська поблизу Греківки, Тернів, Ямполівки, Торського та в Серебрянському лісі. Також загарбники активно застосовували авіацію, залучивши 30 некерованих ракет та шість керованих бомб».
Водночас на Сіверському напрямку протягом дня війська РФ здійснили сім наступальних дій у районах Івано-Дар’ївки та Виїмки. На Краматорському напрямку – атакували один раз у районі Предтечиного.
«На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 23 наступальні дії загарбників у бік Миколаївки, Проміня, Крутого Яру, Селидового, Сухої Балки, Миролюбівки, Сухого Яру, Крутого Яру й Новогродівки. На Курахівському напрямку українські оборонці відбили 51 ворожу атаку. Найактивніше на цій ділянці фронту війська РФ намагалися просунутися вперед у районах Іллінки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки, Костянтинівки, Кремінної Балки й Катеринівки», – повідомили у Генштабі.
80-річчя звільнення України від нацистів – ювілей, який зіпсували російські окупанти
28 жовтня минуло 80 років від звільнення України від нацистських загарбників. Цьогоріч цей день пройшов без великих урочистостей. Адже зараз Україна знову бореться проти загарбників – тепер російських.
До речі, 20 років тому, 28 жовтня 2004 року до Києва приїздив російський очільник Володимир Путін – взяти учать в урочистостях і підтримати Віктора Януковича перед президентськими виборами.
Більше про події 1944 року та їхнє розуміння сьогодні у проєкті Радіо Свобода «Історична Свобода» говорили з істориком, дослідником Другої світової війни Владиславом Гриневичем. Читайте, слухайте і дивіться за лінком
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні з Україною перевищили 699 тисяч військових
Російські війська втратили близько 1 410 осіб упродовж попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 листопада.
За оцінками українського командування, загальні втрати Росії сягнули за час повномасштабного вторгнення 699 090 військових.
Генштаб також наводить дані про втрати російської техніки:
- танків – 9182 (+12 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 523 (+36)
- артилерійських систем – 20 086 (+10)
- РСЗВ – 1244
- засобів ППО – 994
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 187 (+70)
- крилатих ракет – 2629 (+1)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 28 160 (+46)
- спеціальної техніки – 3584 (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
«На честь мого Котика й усіх полеглих синів». Мати звела церкву в пам'ять про загиблого сина-бійця
Дерев’яна будівля всередині розписана традиційними декоративними квітами. У Петриківці на Дніпропетровщині цими днями відкрили меморіальну церкву. Споруда заввишки з чотириповерховий будинок – це перший у селищі храм Православної церкви України (ПЦУ). Але примітна вона не тільки цим: гроші на зведення пожертвувала мати загиблого у війні з Росією бійця Костянтина Тезика.
Яким був військовий та чому вирішили збудувати в його пам'ять церкву? Про це рідні бійця розповіли Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
«Шахеди» заходили на Київ групами на дуже малих висотах, уламки впали у двох районах – влада
У ніч проти 3 листопада дрони РФ намагались атакувати Київ групами, заходячи на столицю на «дуже малих висотах». Попри це сили ППО збили всі безпілотники, які загрожували Києву, йдеться в повідомленні Київської міської військової адміністрації.
«Сьогодні збройні сили ворога в черговий раз атакували столицю України. Зброя терору та ж сама – дрони. Вони були запущені переважно з північного-східного напрямку», – кажуть у пресслужбі відомства.
За даними КМВА, «на Київ дрони заходили різними курсами і знову на дуже малих висотах».
«Протягом ночі повітряна тривога в місті оголошувалася двічі і сумарно тривала п’ять з половиною годин. Сили оборони знешкодили усі безпілотники, які загрожували столиці», – додали в адміністрації.
Внаслідок відбиття атаки було зафіксовано падіння уламків в Шевченківському та Голосіївському районах міста.
У ніч проти 3 листопада Повітряні сили попереджали про рух російських безпілотників на півночі України.
Вранці 2 листопада мер Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків дрона в місті постраждали двоє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: майже третина боєзіткнень за добу відбулася на Курахівському напрямку
Від початку доби 2 листопада відбулося 167 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил.
Зокрема, на Харківщині російські війська вісім разів атакували позиції ЗСУ, один бій триває, «ситуація контрольована». На Куп’янщині відбулося 13 російських штурмів, шість із них ще тривають.
Російська армія також 16 разів атакувала на Лиманському напрямку, неподалік Греківки, Тернів, Ямполівки, Торського та Серебрянського лісу, точаться два бої.
«Скинувши три керовані авіабомби на Торецькому напрямку, росіяни вісім разів атакували позиції сил оборони. Основні зусилля наступу окупанти сконцентрували поблизу населених пунктів Торецьк та Щербинівка. На даний час продовжується одне бойове зіткнення», – йдеться в зведенні.
Крім того, російські загарбники 11 разів намагалися прорвати оборону українських сил на Покровському напрямку поблизу Миколаївки, Проміня, Крутого Яру, Селидовего та Вишневого.
«На Курахівському напрямку ворог також активний – 51 раз атакував наші позиції поблизу населених пунктів Іллінка, Новоселидівка, Новодмитрівка, Гостре, Максимільянівка, Антонівка, Костянтинівка та Катеринівка, дев’ять боїв – продовжуються», – повідомляє штаб.
Також російські війська атакували на Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках. На інших напрямках ситуація, за даними командування, суттєво не змінювалася.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив 2 листопада, що зараз Збройні сили України стримують «один з найпотужніших наступів росіян від початку повномасштабного вторгнення».
Атака російських дронів: Кличко повідомив про вибух у передмісті Києва
Триває атака російських безпілотників, повідомляє міська влада Києва увечері 2 листопада.
Мер столиці Віталій Кличко повідомив про роботи протиповітряної оборони в місті та області:
«Вибух у передмісті Києва в Вишгородському районі. В області та в столиці працюють сили ППО».
Кличко закликав містян перебувати в укриттях.
Раніше Повітряні сили попереджали про рух російських безпілотників на півночі України.
Вранці 2 листопада мер Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків дрона в місті постраждали двоє людей.
Херсонщина: зросла кількість постраждалих через ранковий удар Росії по Зеленівці – ОВА
До лікарні доправили ще одну постраждалу внаслідок російського артилерійського обстрілу селища Зеленівка на Херсонщині, повідомляє обласна військова адміністрація 2 листопада.
«У 43-річної жінки діагностували мінно-вибухову травму, контузію та забій грудної клітини. Лікарі надають їй необхідну допомогу», – повідомляє обласна влада.
У першій половині дня в суботу голова області Олександр Прокудін повідомив, що внаслідок російської атаки загинула 40-річна жінка. Ще троє людей зазнали поранень, серед них – двоє дітей, яких госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Вибори до Палати представників Конгресу США та підтримка України. Обличчя кандидатів
Незалежно від того, хто очолить Білий дім після президентських перегонів у США, щоб втілити в життя усі оголошені на передвиборчій кампанії пропозиції, президенту знадобиться підтримка законодавців нового 119-го скликання.
Загалом, на цих виборах у Конгрес США переобираються 469 місць: 34 в Сенаті та усі 435 у Палаті представників. Вибори вирішать, чи збережуть демократи більшість у Сенаті, а республіканці у Палаті представників.
Також від того, хто пройде у Конгрес, значною мірою залежатиме підтримка України законодавцями США. Про це інформує «Голос Америки». Читайте і дивіться за лінком