Генштаб ЗСУ: кількість боєзіткнень від початку доби перевищила сотню
Російські військові штурмують позиції Сил оборони на різних напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 2 листопада. Загалом від початку доби на фронті зафіксували 107 бойових зіткнень.
Зокрема, біля Вовчанська на Харківщині ЗСУ відбили одну атаку, ще одна триває. На Куп’янщині тривають п’ять зіткнень, два вже завершилися.
На Лиманському напрямку, за зведенням, російські загарбники атакували 13 разів поблизу Греківки, Тернів, Ямполівки, Торського та Серебрянського лісу. Триває одна атака на Сіверському напрямку.
«Сили оборони зупинили одну атаку росіян поблизу Предтечиного на Краматорському напрямку. За підтримки бомбардувальної авіації на Торецькому напрямку противник атакував сім разів неподалік населених пунктів Торецьк та Щербинівка. Два бої завершилися без успіху для окупантів, ще п’ять – продовжуються», – повідомляє штаб.
На Покровському напрямку від початку доби російські війська вісім разів намагалися витіснити Сили оборони із займаних позицій поблизу населених пунктів Миколаївка, Промінь, Крутий Яр, Селидове та Вишневе. Українські підрозділи відбили три атаки, п’ять боєзіткнень – досі тривають.
«Найгарячіший сьогодні Курахівський напрямок – 35 разів ворог атакував поблизу населених пунктів Іллінка, Новоселидівка, Новодмитрівка, Гостре, Максимільянівка, Антонівка, Костянтинівка та Катеринівка. 18 боїв завершено, ще 17 – продовжуються дотепер», – йдеться в зведенні.
Армія Росії також атакувала на Времівському та Оріхівському напрямках. На Придніпровському напрямку російські військові двічі безуспішно штурмували українські позиції. За повідомленням штабу, ситуація контрольована.
На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінювалася.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив 2 листопада, що зараз Збройні сили України стримують «один з найпотужніших наступів росіян від початку повномасштабного вторгнення».
Умєров повідомив про відкриття першого центру для реінтеграції звільнених полонених
Перша лікарня в системі Міністерства оборони отримала статус Центру реінтеграції для звільнених з полону військових, повідомив міністр оборони Рустем Умєров 2 листопада.
«Медзаклад працює в центральному регіоні і вже надає медичну, реабілітаційну та психологічну допомогу нашим героям після повернення з полону. Відповідний статус заклад отримав наказом Міністерства оборони», – заявив він у своїх соцмережах.
Умєров роз’яснив, що Центр реінтеграції – це спеціалізований комплекс, який надаватиме медичну, реабілітаційну та психологічну допомогу, а також допомагатиме отримувати довідки та відновлювати документів. Наразі він розрахований на 100 місць з можливістю розширення до 200 і більше за рахунок реабілітаційних ліжок.
«Ми також вже отримали перші пропозиції та побажання від військовослужбовців і медичного персоналу. Усі вони будуть враховані Департаментом охорони здоров’я Міноборони. Це новий етап у нашій роботі, і ми вдосконалюємо його щодня у співпраці з Офісом Президента, Урядом та профільними відомствами», – додав Умєров.
У рамках останнього обміну полоненими між Україною та РФ вдалося звільнити з російського полону 95 українців, серед них був правозахисник, журналіст та військовослужбовець Максим Буткевич.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україні станом на липень 2024 року вдалося повернути 3405 людей з російського полону.
Як армія РФ захопила частину півдня України. Свідчення прикордонника з Чонгару
Олексій Ружиненко – уродженець Кіровоградщини. Прикордонник, строковик. Одним із перших бачив початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У ніч із 23 на 24 лютого 2022 року був на посту КПВВ «Чонгар» на адмінмежі з окупованим Кримом. Потрапив у полон, провів у в’язницях 2 роки і 4 місяці.
Перші явні сигнали вторгнення, що насувається, Олексій помітив 23 лютого 2022-го.
«Десь удень вже приїжджали люди, тобто з території Криму їхали в Україну, і говорили, що там якісь війська стягуються ближче до кордону. Так, ми, в принципі, передавали на відділ. Говорили: «Все добре, це в них навчання, нічого такого страшного». Потім уже ближче до 22-ї вечора, до 23-ї, можливо, я не пам’ятаю, в них зникло світло. Все одно деякий час, годину, можливо, не більше, люди ще звідти виїжджали і туди заїжджали теж. Говорили, що там дуже багато військових, там танки якісь, БТРи. Ми ж теж так напружились і передавали про це», – розповідає він.
Дивіться і читайте за лінком
Атака «Шахедів» на Київщину: згорів комбайн, пошкоджені приватні будинки, квартира і ЛЕП
У Київській області внаслідок атаки російських безпілотників, що триває вже понад вісім годин, пошкоджені лінії електропередач, розповів голова Київської обласної військової адміністрації (ОВА) Руслан Кравченко
«В області працюють сили ППО. Є збиті цілі», – зазначив місцевий чиновник.
За його словами, станом на 12:00 у чотирьох районах області пошкоджені вісім приватних будинків, квартира в багатоповерховому будинку і дві господарчі споруди.
Також Кравченко уточнив, що «пошкодження незначні, зокрема вибиті вікна, двері, понівечені фасади й дахи».
«Крім того, зазнали пошкодження лінії електропередач. В одному з населених пунктів області без світла залишилися 1860 абонентів. Також внаслідок падіння уламків збитих цілей у приватному господарстві згорів комбайн», – зазначив голова ОВА.
Вранці 2 листопада Росія атакувала столицю ударними безпілотниками. Раніше Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків дронів на житловий будинок у Святошинському районі постраждало двоє людей. У Дніпровському районі уламки впали на житлову забудову, згоріли автівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Дніпровському районі Києва уламки дронів впали на житлову забудову, пошкоджені автівки – ОВА
У Дніпровському районі Києва зафіксовано падіння уламків російських дронів, йдеться у повідомленні Київської міської військової адміністрації.
«Внаслідок атаки російських дронів по Києву зафіксовано падіння уламків в Дніпровському районі на території житлової забудови. Пошкоджено два легкових автомобілі. Без пожежі та постраждалих», – кажуть у відомстві.
У ніч проти 2 листопада Росія випустила по території України 70 «Шахедів». Протиповітряна оборона працювала у чотирьох областях. Військовим вдалось збити 39 безпілотників.
Вранці 2 листопада Росія атакувала столицю ударними безпілотниками. Раніше Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків дронів на житловий будинок у Святошинському районі постраждало двоє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили ЗСУ: Росія атакувала Україну 70 «Шахедами», збито 39
У ніч проти 2 листопада Росія випустила по території України 70 «Шахедів». Протиповітряна оборона працювала у чотирьох областях, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«Вночі 2 листопада ворог завдав удару керованою авіаційною ракетою Х-31П з Бєлгородської області. Окупанти завдали удару 71 ударним дроном та безпілотниками невстановленого типу. Пуски були з напрямків Орела та Курська», – розповіли військові.
Відомо також, що російську атаку відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи. ППО працювала у Кіровоградській, Київській, Сумській та Полтавській областях.
«Станом на 11:00 підтверджено збиття 39 ворожих дронів. 21 безпілотник локаційно втрачено, 5 – повернулись у Росію. У повітрі залишається близько п’яти дронів. Бойова робота триває», – кажуть у Повітряних силах.
Вранці 2 листопада Росія атакувала столицю ударними безпілотниками. Раніше Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків дронів на житловий будинок у Святошинському районі постраждало двоє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У ГУР розповіли, чим Росія озброїла військових КНДР, яких перекинула до кордонів України
До районів, близьких з Україною, Росія перекинула 7 тисяч північнокорейських військових. У ГУР розповіли, чим озброїли «новобранців».
За даними української розвідки, в останній тиждень жовтня Росія перекинула з Приморського краю до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії КНДР.
«КНДРівців Москва озброїла, зокрема, мінометами калібру 60 мм, автоматами АК-12, кулеметами РПК/ПКМ, снайперськими гвинтівками СВД/СВЧ, ПТРК «Фенікс» та РПГ-7», – розповіли в розвідці.
Також, за даними ГУР, «північним корейцям чи, як їх називають у російській окупаційній армії, «особливим бурятам» видали трохи приладів нічного бачення, тепловізорів, коліматорних прицілів та біноклів».
«Північнокорейські війська переміщували за допомогою щонайменше 28 військово-транспортних бортів ПКС РФ», – додали в ГУР.
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Раніше Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Генштаб: за минулу добу на фронті зафіксовано 145 бойових зіткнень
За минулу добу, 1 листопада, на фронті зафіксовано 145 бойових зіткнень з російськими військами, із них 52 сталися на Курахівському напрямку, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Як зазначили в Генштабі, «на Харківському напрямку ворог один раз безуспішно намагався штурмувати в районі Вовчанська».
«На Куп’янському напрямку за добу росіяни атакували п’ять разів. Сили оборони відбивали штурмові дії неподалік Петропавлівки, Лозової, Кругляківки і Загризового. На Лиманському напрямку війська РФ атакували 16 разів, намагались просунутись уперед у бік Дружелюбівки, Катеринівки, Греківки, Макіївки, Тернів та в Серебрянському лісі. Одне боєзіткнення ще триває», – кажуть у Генштабі.
За даним ЗСУ, «на Покровському напрямку Сили оборони зупинили 39 штурмових і наступальних дій армії РФ у бік Сухої Балки, Сухого Яру, Миролюбівки, Миколаївки, Лисівки, Крутого Яру, Новогродівки та Селидового. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Селидового і Променя. Тут Сили оборони відбили 16 атак».
У Генштабі уточнили, що «найбільш напруженою ситуація залишається на Курахівському напрямку. Тут Сили оборони відбили 52 російські атаки поблизу Острівського, Іллінки, Новоселидівки, Кремінної Балки, Новодмитрівки, Вовченки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки і Катеринівки. Найактивніше росіяни намагалися просунутися вперед у районах Антонівки, Новоселидівки та Іллінок».
Влада: вранці сили РФ вдарили по Херсону з артилерії, поранений чоловік
Уранці 2 листопада російські військові обстріляли Херсон з артилерії, важко поранено 63-річного чоловіка, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«З самого ранку окупанти атакують Херсонщину. Близько 8:30 російська армія вдарила по Херсону. Під вогнем ворожої артилерії опинився Корабельний район. Поранення зазнав 63-річний чоловік», – кажуть в ОВА.
Уточнюється, що «у чоловіка діагностовано вибухову травму, контузію, а також травматичну ампутацію правого передпліччя та перелом гомілок. Потерпілий перебуває у важкому стані. Його доправили до лікарні для надання меддопомоги».
Також, за даними ОВА, «до медичного закладу звернулася 62-річна жителька Станіслава, яка вранці потрапила під удар російського дрона. У жінки діагностували вибухову та черепно-мозкову травми, уламкове поранення передпліччя. Нині вона – під наглядом лікарів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Шевченківському районі Києва уламки дрона влучили в офісну будівлю – мер
У Шевченківському районі Києва спалахнула пожежа внаслідок падіння уламків російського «Шахеда», розповів мер столиці Віталій Кличко.
«У Шевченківському районі уламки дрона влучили в офісну будівлю. Попередньо – загоряння на одному з поверхів. Екстрені служби на місці», – зазначив міський голова.
Також у пресслужбі МВС кажуть, що у Святошинському районі пошкоджено 16-поверховий житловий будинок – сталося загоряння квартир на верхніх поверхах будинку. На території Соломʼянського району уламками пошкоджено автомобілі та вибито вікна у двох житлових будинках.
«Госпіталізовано патрульного поліцейського, який надавав допомогу мешканцям палаючого будинку у Святошинському районі, попередньо – отруєння засобами горіння. Ще одній постраждалій, жительці цього ж району, медики надали допомогу без госпіталізації», – зазначили правоохоронці.
Вранці 2 листопада Росія атакувала столицю ударними безпілотниками. Раніше Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків дронів на житловий будинок у Святошинському районі постраждало двоє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Не такий страшний чорт, як його малюють». Все що треба знати про війська КНДР на війні в Україні
Північнокорейські війська вже в пів сотні кілометрах від кордону України. Очікується, що вони на перших порах можуть бути дислоковані в Курській області Росії, де українська армія контролює частину регіону.
Але чи з’являться північні корейці в Україні на лінії фронту? І скільки їх буде: три тисячі, як зараз, чи 12-14 тисяч, як очікувалось?
Сама поява північних корейців вже активізувала співпрацю Південної Кореї з Україною – зокрема розвідувальну. Але чи посилить це військову співпрацю Києва та Сеула, адже Південна Корея – один з провідних виробників зброї у світі? Пояснюємо за лінком
Росія вперше за 15 днів вивела у Чорне море ракетоносій з «Калібрами» – ВМС
Вранці 2 листопада в акваторії Чорного моря перебуває корабель із крилатими ракетами типу «Калібр» на борту. Росія вивела його на бойове чергування у регіоні після паузи у понад два тижні, йдеться в повідомленні Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ).
За даними військових, «наразі у Чорному морі був зафіксований один ворожий корабель, який є носієм крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 4 ракет».
Крім того, у ВМС кажуть, що в Азовському морі кораблі РФ відсутні.
Востаннє до цього російські ракетоносії були помічені в Чорному морі 19 жовтня, але тоді вони не мали «Калібрів» на борту. 17 жовтня у цій акваторії фіксували корабельне угруповання РФ з крилатими ракетами. Тобто 15 діб тому.
За даними ВМС, 2 листопада також був помічений один російський корабель у Середземному морі, який є носієм «Калібрів», загальним залпом до 8 ракет.
Раніше речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук заявив, що російський флот фактично більше не може впливати на перебіг бойових дій в Україні.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Кличко: у Києві внаслідок падіння уламків дрона на будинок постраждало двоє людей
У Києві внаслідок падіння уламків дронів на житловий будинок постраждало двоє людей, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
«Наразі двоє постраждалих у Святошинському районі в житловому будинку, де сталася пожежа внаслідок влучання уламків БпЛА», – розповів він.
За даними Кличка, одного з них госпіталізували, одному медики надали допомогу на місці.
У ДСНС уточнили, що було ліквідовано пожежу, що сталася через ворожу атаку в Святошинському районі столиці.
«Внаслідок атаки БпЛА сталось загоряння на площі 50 кв. м. Пожежу ліквідовано. На 16-му поверсі та часткове руйнування у квартирах на 15 та 16 поверхах 16-поверхового житлового будинку», – зазначили у відомстві.
Рятувальники кажуть, що евакуювали 18 мешканців будинку, одна людина постраждала. На місці працювало 9 одиниць техніки й 40 чоловік особового складу ДСНС.
За даними Київської міської військової адміністрації (КМВА), уламки російських безпілотників впали у Солом’янському, Святошинському та Дніпровському районах Києва.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
1000 днів війни РФ проти України: Британія анонсувала засідання Радбезу ООН
Велика Британія анонсувала засідання Радбезу, приурочене до 1000 днів повномасштабної війни РФ проти України, на ньому головуватиме міністр закордонних справ країни Девід Леммі. Про це на пресконференції заявила Барбара Вудворд – постійний представник Британії при ООН, яка цього місяці головує у Раді.
Засідання відбудеться 18 листопада.
«Ми ніколи не заспокоїмося щодо такого кричущого порушення Статуту ООН, тому що Путін не зупиниться на Україні. Просто подивіться на рівень хаосу і конфліктів у всьому світі, які можна простежити до Росії. Росія не заперечує того факту, що вона укладає угоди з Північною Кореєю, щоб використовувати північнокорейські війська як гарматне м'ясо для своєї катастрофічної війни», – сказала представник Британії.
Вона зазначила, що Росія також закуповує в Ірану безпілотники та боєприпаси й фінансує підтримку тероризму на Близькому Сході. За її словами, Іран та КНДР вимагають від Москви високу ціну за свою підтримку.
Вудворд каже, що Британія буде використовувати своє головування в Радбезі ООН для викриття «російської дезінформації та їхніх злочинів». За її словами, Лондон планує провести «конструктивне та ефективне» головування.
2 листопада розпочалась 983 доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
За останніми даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році». Загалом станом на кінець вересня внаслідок російської агресії в Україні загинули 11973 людини, 25943 поранені. В організації кажуть, що реальна кількість може бути більшою, оскільки деякі звіти ще очікують на підтвердження.
МЗС: одна з країн готова стати державою-покровителькою для допомоги українцям у Росії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що на конференції в Канаді одна з країн заявила про готовність стати державою-покровителькою для допомоги українцям, які перебувають у Росії.
«На зустрічі в Канаді цього тижня одна держава висловила готовність стати державою-покровителькою в рамках Женевських конвенцій, щоб допомогти українцям у Росії. Ми працюємо над тим, щоб це стало можливим», – написав він у соцмережі Х.
Але міністр не уточнив, про яку країну йдеться.
Державою-покровителькою є держава, чиє дипломатичне представництво в одній країні представляє іншу країну.
Учасники Міністерської конференції з людського виміру Формули миру в Монреалі схвалили Спільне комюніке, яким узгодили в Монреальські зобов’язання – вони покликані сприяти поверненню всіх полонених і депортованих українців.
Монреальські зобов’язання складаються з чотирьох пунктів. Перший передбачає зобов’язання посилити співпрацю між Україною, державами-партнерами та міжнародними організаціями для консолідації зусиль у повернення всіх полонених і депортованих українців; виступати за дотримання Женевських конвенцій та проводити дискусії на високому рівні з державами-посередниками, яким довіряють, з метою надання допомоги та підтримки українцям у Росії.
Як зауважують в Офісі президента, один із найважливіших пунктів – пошук довірених країн-посередників для переговорів із РФ щодо повернення українських військових, цивільних і дітей додому.
Загалом участь у цій конференції взяли понад 70 держав і міжнародних організацій.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував партнерів за відсутність дій у відповідь на залучення Росією військ Північної Кореї.
За його словами, Україні відомо, де Росія на своїй території накопичує солдатів з КНДР, і можна було б ударити превентивно, якби у Києва була можливість «бити достатньо далекобійно» – це залежить від партнерів.
«Але замість такої необхідної далекобійності Америка спостерігає, Британія спостерігає, Німеччина спостерігає. Всі просто чекають, поки ще й північнокорейські військові почнуть завдавати ударів по українцях. Кожен у світі, хто дійсно хоче, щоб ця війна Росії проти України не розширювалась і щоб війна з Європи не перекинулась на інші регіони світу, – кожен мусить не просто спостерігати. Треба діяти», – йдеться у дописі в його телеграм-каналі.
Зеленський наголошує, що треба, щоб слова про неприпустимість ескалації та розширення війни співпадали з діями.
Пентагон раніше висловлював занепокоєння через ймовірну залученість Росією військ з КНДР у війну проти України. За даними Вашингтона, у Курській області РФ перебуває приблизно 8 тисяч північнокорейських військових, які можуть бути залучені до бойових дій проти України «найближчими днями».
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Поліція: у Харкові зросла кількість постраждалих через ракетний удар РФ
У Харкові зросла кількість постраждалих після ракетного удару РФ, повідомляє у телеграмі пресслужба Національної поліції.
«Харків. Станом на 22:00 внаслідок ракетного удару по місту загинув поліцейський, ще 30 працівників поліції, рятувальник та дев’ятеро цивільних поранені», – йдеться у повідомленні.
На місці влучання тривають аварійно-рятувальні роботи.
Раніше було відомо про одного загиблого та 26 поранених поліцейських внаслідок російського удару по місцю дислокації правоохоронців. Також були травмовані щонайменше четверо цивільних.
За даними поліції, російські війська вдарили ракетами С-400.У прокуратурі уточнили, що 1 листопада близько 16:00 війська РФ завдали удар двома ракетами по місцю дислокації поліції в одному з районів Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
Від початку доби на Курахівському напрямку відбулося 48 із 126 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ
З початку доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень, найбільше атак військ РФ відбулося на Курахівському і Поеровському напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу 1 листопада.
«На Курахівському напрямку на цей час доби нараховується 48 боєзіткнень. Атаки противника відбивались нашими воїнами в районах Острівського, Ільїнки, Новоселидівки, Кремінної Балки, Новодмитрівки, Вовченки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки та Катеринівки. Окупанти скидали КАБи біля Курахового та Дальнього», – вказано у повідомленні.
За даними ЗСУ, війська РФ атакують на Покровському напрямку, де зафіксовано 36 штурмових і наступальних дій в районах Сухої Балки, Сухого Яру, Миролюбівки, Миколаївки, Лисівки, Крутого Яру, Новогродівки та Селидового.
«На Лиманському напрямку за день російські війська 14 разів штурмували позиції українських захисників в районах Дружелюбівки, Катеринівки, Греківки, Макіївки, Тернів та в Серебрянському лісі. Всі атаки противника відбито», – кажуть у штабі.
Також війська РФ атакували на Харківському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
Армія РФ продовжує просуватися на півдні Донбасу – біля Новоукраїнки та Богоявленки на північ від Вугледару, вранці 1 листопада повідомив проєкт DeepState. Звідси до Курахового залишається близько 10 кілометрів прямо на північ.
Також армія РФ просунулась вперед на низці ділянок на схід від Курахового – біля Максимільянівки, Костянтинівки та Перемоги. І на північ від міста – у селі Новодмитрівка.
Таким чином, фронт навколо Курахового стискається з усіх боків. Судячи з карти, саме це місто Росія обрала наступною ціллю свого наступу – і, можливо, головним трофеєм своєї осінньої кампанії, повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Розвідка Британії: війська КНДР і Росії зіткнуться із труднощами оперативної сумісності
Близько 10 тисяч військовослужбовців Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР) перебувають в Росії. Майже напевно, що частина з них вже розгорнута в Курській області, підтверджує 1 листопада Міністерство оборони Великобританії у мережі X.
Розвідка Британії вважає, що російські та північнокорейські війська зіткнуться з труднощами оперативної сумісності, якщо раніше не проводили спільних військових навчань.
«Війська КНДР, які ведуть бойові дії, майже напевно матимуть проблеми з експлуатацією російської техніки, інтеграцією в російську структуру командування і управління та подоланням мовного барʼєру з російськими військами», – йдеться у дописі.
Розвідники зазначили, що, завдяки відправці військ, КНДР отримала високу міжнародну підтримку з боку Росії і забезпечила собі торгового партнера, готового порушити санкції.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Розробити дорожню карту для повернення українських військовополонених та цивільних депортованих: і дорослих, і дітей. Так звучала основна мета дводенної Міністерської конференції, яку спільно організували Канада, Норвегія та Україна у Монреалі.
По її завершенню стало відомо і про перші зобов’язання, які на себе взяли деякі з понад 70 країн, які за інформацією Офісу президента України були учасниками конференції. Зокрема, міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі після дискусій у Монреалі повідомила, що такі країни, як Катар, ПАР і Ватикан висловили готовність стати посередниками між Україною та Росією задля повернення українських депортованих дітей.