Міністр Точицький відповів на критику телемарафону з боку ЄС
Українська влада до кінця війни не має наміру припиняти фінансування телемарафону «Єдині новини», попри критику монополізації інформаційного простору, яка пролунала у звіті Європейської комісії щодо прогресу держав-кандидатів на членство в ЄС.
«Рекомендації Єврокомісії щодо марафону «Єдині новини» взяті до уваги. Держава планує припинити підтримку марафону після завершення воєнного стану, зосередившись на сталому розвитку медіаінфраструктури», – розповів міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.
Європейська комісія 30 жовтня у своєму звіті щодо прогресу держав-кандидатів на членство в ЄС висловила занепокоєння станом медіа в Україні. У документі згадується необхідність переоцінити, чи є телемарафон «Єдині новини» «найкращим майданчиком для вільної дискусії». Українську владу закликають поступово відновлювати прозорий та незалежний медіаландшафт і звернути увагу на те, що телеканал «Рада» «має поширювати інформації про парламентську справу, в тому числі про роботу представників парламентської опозиції».
«Сподіваюся, що спільними зусиллями доб’ємо»: Пишний про відмову Reiffeisen залишити ринок Росії
Національний банк України вітає тиск Європейського союзу на банки, які досі працюють в Росії – про це заявив голова НБУ Андрій Пишний у інтерв’ю «Голосу Америки» 31 жовтня.
Таким чином він прокоментував заяву голови Raiffeisen Bank International про те, що група наразі не готова повністю піти з Росії, натомість скорочує свій бізнес у цій країні.
«Я сподіваюся, що спільними зусиллями ми таки доб’ємо, щоб Reiffeisen Bank International виконав своє запевнення, і залишив російський токсичний ринок», – сказав Пишний.
Він зазначив, що головну роль в цьому процесі відіграє «наполегливість і мотивація Європейського центрального банку», з яким Україна постійно обмінюється інформацією.
«Ми дякуємо Європейському Центральному банку, який чітко сказав, що Raiffeisen Bank International повинен дати чіткий план календарний план з обсягами, з цифрами щодо скорочення присутності в Росії», – додав голова Нацбанку.
Як писало агентство Reuters у вересні з посиланням на власні джерела, Raiffeisen, попри заяви про намір вийти з Росії, продовжує працювати в країні. Банк обслуговує понад 2000 корпоративних клієнтів і 4 мільйони рахунків фізичних осіб, що, зокрема, дає їм можливість міжнародних платежів.
Банк не може продати свої активи через заборону російського суду, заявляють у Raiffeisen. Втім, Європейський центробанк виступив із вимогою до банку значно прискорити скорочення операцій в РФ.
Австрійська група Raiffeisen Bank International (RBI) поки не готова піти з Росії без компенсації за свій російський бізнес, заявив раніше голова фінансової групи Йоган Штробль журналістам.
«Райффайзенбанк» продовжує вдаватися до заходів щодо скорочення бізнесу в Росії і дотримуватиметься цієї стратегії надалі. Однак, за словами Штробля, конкретного плану виходу з країни банк поки що не має.
Російська влада вчиняє систематичне катування українських військовополонених та цивільних, і це – злочин проти людяності, йдеться в новому звіті Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, який напередодні був представлений Генеральній асамблеї.
Комісія, яка працює з початку російської агресії і підготувала низку звітів, також зафіксувала тиражування насильницьких практик, які використовуються в слідчих ізоляторах Російської Федерації, а також у СІЗО на тимчасово окупованих територіях України.
Катування, за висновками комісії, є свідомими і систематичними.
У черговій доповіді комісії також йдеться про те, що задокументовані випадки демонструють, що російська влада для катування залучила персонал, який діяв узгоджено та відповідно до розподілу праці. Також російська влада вчиняла сексуальне насильство як форму тортур під час затримання, що є катуванням.
У розмові з Голосом Америки голова комісії Ерік Мьосе підтвердив: ґрунтуючись на доказах, комісія встановила, що російська влада діяла відповідно до скоординованої державної політики катування українських цивільних осіб і військовополонених.
«Отже, вчинила злочини проти людяності», – зазначив він.
У підсумку комісія рекомендувала Російській Федерації притягнути до відповідальності винуватців, зокрема, командирів та тих, хто наказував, підбурював або спонукав до вчинення міжнародних злочинів.
Також вжити необхідних заходів для запобігання скоєнню таких порушень і злочинів. Співпрацювати з усіма міжнародними моніторинговими та слідчими органами. Вжити всіх можливих запобіжних заходів для захисту цивільних осіб та цивільної інфраструктури та припинити напади на енергетичну інфраструктуру в Україні.
Про нові докази злочинів Росії, сексуальне насильство у слідчих ізоляторах проти чоловіків та що заважає притягнути Росію до відповідальності, голова комісії Ерік Мьосе у Нью-Йорку розповів Українській службі Голосу Америки.
Російські атаки: місцева влада повідомляє про 5 загиблих на Донеччині
Протягом попередньої доби внаслідок російських обстрілів постраждали жителі кількох областей, повідомляє обласна влада.
Зокрема, загинули п’ятеро цивільних у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін:
«За 30 жовтня росіяни вбили 5 жителів Донеччини: 2 у Зарічному, 1 у Дружківці, Берестках і Успенівці».
Ще троє людей в області зазнали поранень: у Дальньому, Кураховому та Щербинівці.
Російська армія також обстрілювала населені пункти Херсонщини, в тому числі обласний центр, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін. Він заявив про влучання в бібліотеку та офісне приміщення, пошкодження багатоповерхівки та 21 приватного будинка, а також автомобілів і гаражів.
Читайте також: Дрони атакують морський порт Бердянська – окупаційна влада
«Через російську агресію 1 людина загинула, ще 6 – дістали поранення», – додав він.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про 34 постраждалих внаслідок удару по Харкову увечері 30 жовтня, наразі відомо про одного загиблого – 12-річного хлопчика.
Також напередодні, за даними обласної влади, загинув житель села Кучерівка Куп’янського району, ще один чоловік зазнав поранень.
«Куп’янськ. Внаслідок обстрілу з РСЗВ пошкоджені 2-поверховий багатоквартирний будинок, два службові авто ГУ НП. Постраждали 5 людей: 57–річна жінка, два чоловіки 51 та 58 років та два співробітника поліції 36 та 39 років», – повідомив голова області.
Напередодні голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив про поранення 14-річного підлітка внаслідок атаки на Дніпро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський звільнив Костіна з посади генпрокурора – указ
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора. Указ, підписаний 31 жовтня, оприлюднений на сайті Офісу президента.
29 жовтня за звільнення Костіна з посади проголосувала Верховна Рада, рішення підтримали 255 народних депутатів.
Постанова, яку ініціював президент Володимир Зеленський, надійшла до Верховної Ради 27 жовтня.
Генеральний прокурор Андрій Костін 22 жовтня заявив про звільнення з посади.
Перед цим президент Володимир Зеленський, коментуючи зловживання в роботі медико-соціальних експертних комісій, заявив про «нахабство людей, зокрема, прокурорів, які скористались своїми зв’язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності».
Тоді ж президент заявив, що чекає на швидкі рішення від правоохоронців, у тому числі від Офісу генпрокурора.
Синєгубов: під завалами в Харкові перебуває 15-річний хлопчик
У Харкові триває пошуково-рятувальна операція на місці влучання російської бомби в багатоповерхівку, повідомив зранку 31 жовтня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Він уточнив, що загиблому вночі під час реанімаційних заходів хлопчику у вересні виповнилося 12 років, а під завалами перебуває ще один, 15-річний хлопчик.
«Знайдені фрагменти тіла – вже попередньо ідентифікованої особи. На цю хвилину одна людина загинула. 34 зазнали поранень. Рятувальна операція триває. Пошуки ускладнюються значною пошкодженістю конструкції будинку та загрозою обвалу», – інформує чиновник.
Пізно ввечері 30 жовтня російські війська завдали удару по Харкову. За даними місцевої влади, був удар у Салтівському районі міста – російські сили поцілили у багатоповерхівку. За попередніми даними, противник вдарив по Харкову ФАБом-500.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар РФ по Харкову: руйнування багатоповерхівки з постраждалими, загинула дитина (фотосвідчення)
Пізно ввечері 30 жовтня російські війська завдали удару по Харкову, повідомила місцева влада. За її даними, був удар у Салтівському районі міста – російські сили поцілили у багатоповерхівку. За попередніми даними, противник вдарив по Харкову ФАБом-500.
Вранці 31 жовтня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що число жертв завданого ввечері 30 жовтня удару РФ по багатоповерхівці в Харкові зросло до двох. Згодом Синєгубов написав, що знайдені фрагменти тіла належать уже ідентифікованій особі – загинув 12-річний хлопчик.
«З-під завалів рятувальники деблокували фрагменти тіл. Буде проведена експертиза щодо встановлення особи», – написав чиновник у телеграмі, додавши, що кількість постраждалих зросла до 34 людей.
Пошуково-рятувальна операція триває. Під завалами перебуває ще один, 15-річний хлопчик, повідомив зранку 31 жовтня Синєгубов.
Джерело: Reuters, Харківська ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар РФ по Харкову: руйнування багатоповерхівки з постраждалими, троє загиблих (фотосвідчення)
Масове СЗЧ призведе до поразки? Що робить командування?
Кількість випадків самовільного залишення військової частини зростає і є загрозливою, говорить голова Верховного суду України Станіслав Кравченко.
Народна депутатка Анна Скороход каже, що число тих, хто покинув армію, становить від 100 до 200 тисяч.
Тим часом Рада послаблює відповідальність за СЗЧ.
Чому масова втеча з фронту продовжується, чим це загрожує і як це зупинити?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
На фронті за добу відбулося 145 боїв – Генштаб ЗСУ
На фронті впродовж доби 30 жовтня зафіксовано 145 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах два ракетних удари із застосуванням 11 ракет, а також 83 авіаудари, зокрема, скинув 146 КАБів. Крім цього, здійснив 5049 обстрілів, з них 137 – із реактивних систем залпового вогню, а також, використав для ураження 1618 дронів-камікадзе… За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один пункт управління, два засоби ППО, одну гармату на вогневій позиції, два польових склади боєприпасів, три райони зосередження особового складу та військової техніки, а також чотири радіолокаційні станції російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
За даними Генштабу, найнапруженішою є ситуація на трьох напрямках – Куп’янському, Покровському та Курахівському.
«На Куп’янському напрямку за добу відбулась 21 атака окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Синьківки, Новоосинового, Колісниківки, Першотравневого, Піщаного, Кругляківки, Зеленого Гаю, Вишневого, Богуславки, Петропавлівки, Лозової, Кіндрашівки та Загризового. Напруженою ситуація залишається на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 28 штурмових і наступальних дій агресора у бік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Лисівка, Сухий Яр, Новогродівка, Вишневе, Крутий Яр та Селидове. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 41 атаку позицій поблизу Новоселидівки, Новодмитрівки, Іллінки, Максимільянівки, Гострого, Єлизаветівки, Дальнього, Антонівки, Курахівки, Кремінної Балки, Вознесенки та Катеринівки», – інформують українські військові.
Бої також відбувалися на Харківському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Времівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках, вказано в повідомленні.
«Триває операція у Курській області, за минулу добу росіяни завдали ударів 20 керованими авіабомбами, здійснили 133 артилерійських обстріли території РФ», – додають у Генштабі ЗСУ.
Дрони атакують морський порт Бердянська – окупаційна влада
Українські безпілотники вночі та зранку 31 жовтня атакували морський порт окупованого Бердянська, повідомив Володимир Рогов, якого Москва призначила членом Громадської палати РФ.
Він стверджує, що по порту цілили щонайменше шість дронів, про наслідки атаки Рогов не повідомляє. Школи, дитячі садки та інші громадські заклади 31 жовтня не працюватимуть, додав представник окупаційної влади.
Міністерство оборони РФ зранку 31 відзвітувало про перехоплення і знищення 21 українського безпілотника над шістьма російськими областями та акваторією Чорного моря.
Бердянськ був окупований на початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, відтоді російські військові використовують морський порт на Азовському морі для перевезення зброї та військової техніки.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила понад 1300 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 310 осіб упродовж попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 31 жовтня.
За оцінками українського командування, загальні втрати Росії сягнули за час повномасштабного вторгнення 694 950 військових.
Генштаб також наводить дані про втрати російської техніки:
- 9 156 танків (+19 за добу)
- 18 450 бойових броньованих машин (+17)
- 20 013 артилерійських систем (+58)
- 1 243 реактивні системи залпового вогню (+1)
- 994 засоби протиповітряної оборони (+8)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 063 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+84)
- 2 627 крилатих ракет (+2)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 27 961 автомобілів і автоцистерн (+121)
- 3 570 одиниць спеціальної техніки (+3)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 25 жовтня повідомив, що в Курській області РФ, де триває українська операція, від 8 серпня російські війська втратили в особовому складі 17 819 осіб, з них безповоротно – 6662 особи. Перевірити ці дані з інших джерел наразі неможливо.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Київ зазнав 20-ї повітряної атаки за жовтень – міська військова адміністрація
Київ уночі 31 жовтня зазнав 20-ї впродовж жовтня повітряної атаки з боку сил РФ, безпілотники «заходили хвилями і з різних напрямків», інформує Київська міська військова адміністрація.
«Повітряна тривога у столиці протягом ночі оголошувалася двічі і сумарно тривала дві з половиною години. Силами та засобами ППО, РЕБ усі російські дрони, які загрожували Києву, були знешкоджені», – вказано в повідомленні.
За даними КМВА, в Подільському районі міста після падіння уламків виникла пожежа на відкритій місцевості, її загасили. «Також пошкоджено вікна у двох двоповерхових житлових будинках та одній адміністративній будівлі. Попередньо, є інформація щодо пошкодження високовольтної лінії електропередач. Інформація щодо постраждалих не надходила», – повідомляє влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ВИПРАВЛЕНО: в першій версії новини йшлося про зростання числа загиблих до двох, але пізніше голова Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що знайдені фрагменти тіла належать уже ідентифікованій особі
До 34 зросло число постраждалих унаслідок завданого ввечері 30 жовтня удару РФ по багатоповерхівці в Харкові, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«З-під завалів рятувальники деблокували фрагменти тіл. Буде проведена експертиза щодо встановлення особи», – написав чиновник у телеграмі.
Пізно ввечері 30 жовтня російські війська завдали удару по Харкову. За даними місцевої влади, був удар у Салтівському районі міста – російські сили поцілили у багатоповерхівку. За попередніми даними, противник вдарив по Харкову ФАБом-500.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Після численних заголовків у ЗМІ про рішення Пхеньяна відправити тисячі військових КНДР воювати на боці Росії проти України, НАТО і Пентагон підтвердили цього тижня, що північнокорейські солдати перебувають на Курщині, у російському регіоні, частково контрольованому українськими військами.
Чому це обов'язково зачіпає Китай?
«Райффайзенбанк» здійснює «прискорене скорочення бізнесу», але не готовий піти з РФ – Штробль
Австрійська група Raiffeisen Bank International (RBI) поки не готова піти з Росії без компенсації за свій російський бізнес. Голова фінансової групи Йоган Штробль сказав про це журналістам під час телефонної конференції за підсумками третього кварталу, повідомляє ділове видання Frank Media.
«Райффайзенбанк» продовжує вдаватися до заходів щодо скорочення бізнесу в Росії і дотримуватиметься цієї стратегії надалі. Однак, за словами Штробля, конкретного плану виходу з країни банк поки що не має. «Ми можемо вивчити можливості часткового або повного виходу з бізнесу, а поки ми цього не зробимо, прискорене скорочення бізнесу – наш основний сценарій», – заявив він.
«Райффайзенбанк» залишається одним із найбільших західних банків у Росії, він оголосив про плани згорнути діяльність у країні ще в перші тижні після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Навесні 2023 року стало відомо, що Європейський центральний банк вимагає від RBI плану дій зі скорочення присутності на російському ринку.
Банк запровадив обмеження для своїх клієнтів у Росії. Перекази у доларах та євро закриті, строкові вклади більше не відкриваються, депозити активно скорочуються.
На початку вересня виникла ще одна перешкода виходу банку з РФ, звертає увагу видання «Медуза». Це рішення Арбітражного суду Калінінградської області за позовом компанії «Расперія трейдинг лімітед» до австрійської будівельної групи Strabag SE та ще кількох компаній. Суд як забезпечувальний захід заборонив групі RBI, яка володіє 100% акцій російського «Райффайзенбанку», будь-які операції з ними. У банку заявили, що це неминуче призведе до подальших затримок продажу російського бізнесу.
Посол Росії в ООН Василь Небензя відкинув повідомлення про те, що війська КНДР присутні у Росії поблизу кордону з Україною, назвавши їх просто твердженнями.
Небензя звинуватив Вашингтон і Лондон у «дезінформації» та наполягав, що взаємодія Москви з Північною Кореєю відповідала міжнародному праву.
Представник РФ в ООН сказав, навіть якби звинувачення були правдивими, «чому Сполучені Штати та союзники намагаються нав’язати всім помилкову логіку, що вони мають право допомагати режиму Зеленського... а російські союзники не мають права» зробити те саме.
На засіданні Ради Безпеки ООН Василь Небензя зіткнувся з різкою суперечкою з боку США, Великобританії, Південної Кореї, України та інших, які звинуватили Росію в порушенні резолюцій ООН і Статуту ООН.
Радбез ООН провів засідання щодо розгортання північнокорейських військових в РФ на прохання України.
Про те, що північнокорейських військових відправили до Росії для участі у війні з Україною, розвідка Південної Кореї повідомила в середині жовтня. За її оцінками, йшлося про 12 тисяч військовослужбовців.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів. 29 жовтня у Міноборони США підтвердили, що кілька тисяч північнокорейських військовослужбовців уже вирушили до Курської області Росії, а «невелика кількість» вже там.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен прокоментував можливу відправку спостерігачів Південної Кореї до України та їхню роль.
«Я вважаю, що це очевидне завдання, яке повинні виконати наші військові – відправити спостерігачів і аналітичну групу на російсько-українську війну. І я б навіть сказав, що якщо ми не відправимо наших спостерігачів або аналітичну групу, це означатиме, що ми не виконуємо свою роботу сумлінно», – сказав під час пресконференції у Пентагоні міністр, відповідаючи на запитання, яку роль можуть відіграти військові Південної Кореї в Україні.
Міністр нагадав, що були випадки, коли Сеул відправляв моніторингові групи або групи з аналізу до країн, які перебувають або перебували у стані війни.
«Роль таких спостерігачів або аналітичних груп у війні полягає, головним чином, в аналізі тенденцій сучасної війни. І особливо після того, як ми підтвердили, що північнокорейські війська були розгорнуті в Росії, я вважаю, що це може послужити чудовою можливістю для нашої аналітичної групи або спостерігача вивчити пересування або тенденції північнокорейських військ», – додав він.
Про те, що північнокорейських військових відправили до Росії для участі у війні з Україною, розвідка Південної Кореї повідомила в середині жовтня. За її оцінками, йшлося про 12 тисяч військовослужбовців.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів. 29 жовтня у Міноборони США підтвердили, що кілька тисяч північнокорейських військовослужбовців уже вирушили до Курської області Росії, а «невелика кількість» вже там.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен заявив, що Північна Корея в обмін на розгортання своїх військ в Росії може попросити про передачу «передових технологій».
Однак він не вважає, що розгортання північнокорейської військ в РФ призведе до збільшення ймовірності виникнення війни на Корейському півострові, але це може призвести до ескалації загроз безпеці.
«Це пов’язано з тим, що існує велика ймовірність того, що Північна Корея в обмін на розгортання своїх військ попросить про передачу передових технологій. Існує велика ймовірність того, що Північна Корея попросить про передачу технологій у різних сферах, в тому числі технологій, пов’язаних з тактичною ядерною зброєю, технологій, пов’язаних з розвідувальними супутниками», – сказав він під час пресконференції у Пентагоні.
За його словами, також існує «велика ймовірність» того, що КНДР намагатиметься замінити свої застарілі технології або обладнання.
«Я вважаю, що такі зміни в технологічній ситуації Північної Кореї можуть призвести до зростання загроз безпеці на Корейському півострові», – додав міністр Південної Кореї.
Читайте також: Війська КНДР в російській формі прямують до Курської області РФ – глава Пентагону
Про те, що північнокорейських військових відправили до Росії для участі у війні з Україною, розвідка Південної Кореї повідомила в середині жовтня. За її оцінками, йшлося про 12 тисяч військовослужбовців.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів. 29 жовтня у Міноборони США підтвердили, що кілька тисяч північнокорейських військовослужбовців уже вирушили до Курської області Росії, а «невелика кількість» вже там.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
За його словами, також існує «велика ймовірність» того, що КНДР намагатиметься замінити свої застарілі технології або обладнання.
«Я вважаю, що такі зміни в технологічній ситуації Північної Кореї можуть призвести до зростання загроз безпеці на Корейському півострові», – додав міністр Південної Кореї.
Читайте також: Війська КНДР в російській формі прямують до Курської області РФ – глава Пентагону
Про те, що північнокорейських військових відправили до Росії для участі у війні з Україною, розвідка Південної Кореї повідомила в середині жовтня. За її оцінками, йшлося про 12 тисяч військовослужбовців.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів. 29 жовтня у Міноборони США підтвердили, що кілька тисяч північнокорейських військовослужбовців уже вирушили до Курської області Росії, а «невелика кількість» вже там.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Через удар РФ по багатоповерхівці в Харкові загинула дитина – Синєгубов
Через російський удар по багатоповерхівці в Харкові загинула дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, одна дитина загинула. Ще 29 постраждалих», – написав він у телеграмі.
Пізно ввечері 30 жовтня російські війська завдали удару по Харкову. За даними місцевої влади, був удар у Салтівському районі міста – російські сили поцілили у багатоповерхівку. За попередніми даними, противник вдарив по Харкову ФАБом-500.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар РФ по Харкову: число постраждалих знову зросло, через руйнування є ризик обвалу
Число постраждалих внаслідок російського авіаудару по девʼятиповерхівці у Харкові зросло до 24, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«На дану хвилину маємо інформацію про 24 постраждалих», – написав він у телеграмі.
За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, під завалами можуть перебувати щонайменше двоє людей, зокрема дитина. Він каже, що через значні руйнування є ризик обвалу.
Пізно ввечері 30 жовтня російські війська завдали удару по Харкову, поціливши у багатоповерхівку. За даними місцевої влади, удар був у Салтівському районі міста. За попередніми даними, противник вдарив по Харкову ФАБом-500.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.