Зеленський: Росія викрала з України десятки тисяч дітей, про місце перебування деяких із них відомо
Завтра в Канаді почнеться конференція, присвячена пункту формули миру про повернення до України з Росії військовополонених, цивільних в’язнів та викрадених дітей – про це нагадав президент Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні Північної ради в Рейк’явіку 29 жовтня.
«Українська команда й багато наших партнерів працюватимуть над питанням повернення українських дітей, викрадених Росією. Це один із найболючіших аспектів цієї жахливої війни», – сказав він.
За словами президента, Росія викрала з окупованих територій України десятки тисяч дітей:
«Про декого з них ми знаємо, де вони, у яких умовах і як їх навчають забувати Україну, навіть обманом, кажучи, що в них немає родин. Але щодо більшості з них ми досі не знаємо, де вони зараз».
Міноборони: з початку року уряд замовив 1,6 млн дронів, з них 1,28 мільйона вже поставили
За 10 місяців 2024 року Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації законтрактували 1,6 мільйона безпілотників різних типів, повідомила пресслужба Міноборони 29 жовтня.
Загальна сума розміщених замовлень – 114 мільярдів гривень.
Читайте також: Під час навчань НАТО випробували українську бойову систему DELTA – Міноборони
«Із цього обсягу постачальниками вже виконано замовлення на 1,28 мільйона БпЛА вартістю понад 81 мільярд гривень. Водночас до кінця року заплановано поставку ще 366 940 одиниць дронів», – йдеться в повідомленні відомства.
Міністерство уточнює типи поставлених безпілотників:
- глибинні ударні дрони
- FPV-камікадзе
- розвідувальні коптери типу DJI Mavic
- розвідувальні літаки та дрони-крила
- ударні коптери та літаки
На 2025 рік, за повідомленням, урядові відомства законтрактували 155 205 безпілотних літальних апаратів на суму 32,33 мільярда гривень.
Президент Володимир Зеленський 15 жовтня анонсував збільшення фінансування українського виробництва зброї, в тому числі безпілотників.
Директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» (СТЕ) Олексій Петров у інтерв’ю Голосу Америки розповів, як для озброєння армії свої зусилля об’єднують і закупівельники, і розвідники — не всю зброю надають чи виробляють союзники України, тож доводиться формувати таємні канали для купівлі зброї у недружніх країн.
Інтерв’ю відбулося на тлі реформи в галузі та конфлікту, що розгорнувся в Україні — низка експертів та політиків розкритикували діяльність українських «спецімпортерів», а антикорупційні розслідування озвучили звинувачення як щодо Міноборони України, так і державних компаній-спецімпортерів.
«Спецтехноекспорт» відкидає звинувачення в укладанні договорів на купівлю зброї за завищеними цінами, «невиконання» контрактів та зі свого боку застерігає, що через цю ситуацію Україна ризикує втратити налагоджені військовими та розвідниками канали закупівлі зброї від країн, котрі офіційним шляхом не продають озброєння супротивникам Росії.
Структура закупівель зброї Україною викликала суперечки під час війни
Рустем Умєров, міністр оборони України на початку жовтня заявив, що «Спецтехноекспорт» переходить від ГУР у пряме управління Міноборони. «Поставив завдання — довести до кінця процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами», – написав міністр у мережі Телеграм.
Він пояснив зміну наближенням до стандартів НАТО, відповідно до яких країни повинні мати єдину агенцію із закупівлі зброї.
З цим не погоджується Олена Трегуб, виконавча директорка громадської організації Незалежна антикорупційна комісія НАКО.
На час війни НАТО рекомендувало Україні тримати дві агенції, каже вона. «Принцип діяльності цих спецімпортерів тимчасовий, – пояснила Трегуб в коментарі Голосу Америки. – Вони створювалися тому, що фірми-виробники військової продукції не завжди мали можливості самим продавати свою продукцію за кордон – не мали фахівців зі знанням англійської мови, іншими необхідними навичками».
По закінченню війни військовими продажами можуть займатись або самі виробники, або спеціальна державна агенція, яка має наглядову раду та інші механізми нагляду та звітності. Саме такий підхід відповідає стандартам НАТО, наголошує Трегуб.
Очільниця Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова у коментарі Голосу Америки також наголосила, що пріоритет – укладання прямих контрактів з виробниками.
«І на сьогодні ми уклали прямі контракти з виробниками з понад 11 країн світу», – додала Безрукова.
Вона також заявила, що у АОЗу є сенс працювати зі спецімпортерам за кількох чітко окреслених умов. Перша — вони використовують власний фінансовий ресурс, щоб законтрактувати товар. Другий випадок співпраці стосується саме організації спецімпортерами складної логістики.
Зокрема, з третіх країн, з якими Україна не може працювати напряму.
«Це те, що я озвучувала на зустрічах, зокрема, з СТЕ: ми не потребуємо спецімпортерів там, де ми можемо працювати напряму. Але якщо ви можете привести критичну номенклатуру з недружніх країн і ваша закупівля взагалі межує зі спецоперацією, то це має сенс», – додала очільниця АОЗ.
Третя умова — усе, що пов’язано з давальницькою сировиною, якщо компанії може запропонувати кращу ціну на порох, підривачі тощо.
Директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» (СТЕ) Олексій Петров прокоментував зміни в галузі та відповів на запитання Голосу Америки.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
– Прокоментуйте, будь ласка, звинувачення, які пролунали на адресу очолюваного вами підприємства.
– Автори цих публікацій не беруть до уваги реалії постачання озброєння і військової техніки в умовах війни, особливо найбільш дефіцитних і затребуваних сьогодні боєприпасів.
А також ризики, з якими зіткнеться країна, якщо таки ліквідує спецімпортерів, котрі сьогодні через специфіку ринку зброї поєднують роботу як фахівців із закупівель, так і розвідників.
Так звані «компанії-спецекспортери» в умовах повномасштабної війни переорієнтувалися на імпорт зброї.
«Ситуація вже нашкодила постачанню зброї до України»
Той факт, що сайті Міноборони оприлюднили намір ліквідувати компанії-спецімпортери, уже викликав невтішні наслідки та певні непоправні втрати через реакцію з боку виробників зброї, котрі не схильні продовжувати контракти в умовах потенційної ліквідації компанії-замовника.
Ми уже навіть отримали листи від партнерів через окремі статті у ЗМІ і повідомлення Міноборони. Це реальна загроза зриву постачання таких дефіцитних сьогодні і необхідних фронту пострілів.
Міноборони ризикує ухвалити поспішне рішення, не взявши до уваги специфіку роботи галузі – складні контракти, складні дефіцитні позиції, що не виробляються союзниками і які сьогодні особливо важко привозити в Україну.
Складається враження, що усе це не береться до уваги. Тоді як у час війни законодавець зробив певні винятки із загальних правил. Натомість Міноборони зараз живе, так здається, в умовах мирного часу, зокрема у частині контролю за укладанням та виконанням контрактів...
Міноборони: з початку року уряд замовив 1,6 млн дронів, з них 1,28 мільйона вже поставили
За 10 місяців 2024 року Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації законтрактували 1,6 мільйона безпілотників різних типів, повідомила пресслужба Міноборони 29 жовтня.
Загальна сума розміщених замовлень – 114 мільярдів гривень.
«Із цього обсягу постачальниками вже виконано замовлення на 1,28 мільйона БпЛА вартістю понад 81 мільярд гривень. Водночас до кінця року заплановано поставку ще 366 940 одиниць дронів», – йдеться в повідомленні відомства.
Міністерство уточнює типи поставлених безпілотників:
- глибинні ударні дрони
- FPV-камікадзе
- розвідувальні коптери типу DJI Mavic
- розвідувальні літаки та дрони-крила
- ударні коптери та літаки
На 2025 рік, за повідомленням, урядові відомства законтрактували 155 205 безпілотних літальних апаратів на суму 32,33 мільярда гривень.
Президент Володимир Зеленський 15 жовтня анонсував збільшення фінансування українського виробництва зброї, в тому числі безпілотників.
Директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» (СТЕ) Олексій Петров у інтерв’ю Голосу Америки розповів, як для озброєння армії свої зусилля об’єднують і закупівельники, і розвідники — не всю зброю надають чи виробляють союзники України, тож доводиться формувати таємні канали для купівлі зброї у недружніх країн.
Інтерв’ю відбулося на тлі реформи в галузі та конфлікту, що розгорнувся в Україні — низка експертів та політиків розкритикували діяльність українських «спецімпортерів», а антикорупційні розслідування озвучили звинувачення як щодо Міноборони України, так і державних компаній-спецімпортерів.
«Спецтехноекспорт» відкидає звинувачення в укладанні договорів на купівлю зброї за завищеними цінами, «невиконання» контрактів та зі свого боку застерігає, що через цю ситуацію Україна ризикує втратити налагоджені військовими та розвідниками канали закупівлі зброї від країн, котрі офіційним шляхом не продають озброєння супротивникам Росії.
Структура закупівель зброї Україною викликала суперечки під час війни
Рустем Умєров, міністр оборони України на початку жовтня заявив, що «Спецтехноекспорт» переходить від ГУР у пряме управління Міноборони. «Поставив завдання — довести до кінця процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами», – написав міністр у мережі Телеграм.
Він пояснив зміну наближенням до стандартів НАТО, відповідно до яких країни повинні мати єдину агенцію із закупівлі зброї.
З цим не погоджується Олена Трегуб, виконавча директорка громадської організації Незалежна антикорупційна комісія НАКО.
На час війни НАТО рекомендувало Україні тримати дві агенції, каже вона. «Принцип діяльності цих спецімпортерів тимчасовий, – пояснила Трегуб в коментарі Голосу Америки. – Вони створювалися тому, що фірми-виробники військової продукції не завжди мали можливості самим продавати свою продукцію за кордон – не мали фахівців зі знанням англійської мови, іншими необхідними навичками».
По закінченню війни військовими продажами можуть займатись або самі виробники, або спеціальна державна агенція, яка має наглядову раду та інші механізми нагляду та звітності. Саме такий підхід відповідає стандартам НАТО, наголошує Трегуб.
Очільниця Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова у коментарі Голосу Америки також наголосила, що пріоритет – укладання прямих контрактів з виробниками.
«І на сьогодні ми уклали прямі контракти з виробниками з понад 11 країн світу», – додала Безрукова.
Вона також заявила, що у АОЗу є сенс працювати зі спецімпортерам за кількох чітко окреслених умов. Перша — вони використовують власний фінансовий ресурс, щоб законтрактувати товар. Другий випадок співпраці стосується саме організації спецімпортерами складної логістики.
Зокрема, з третіх країн, з якими Україна не може працювати напряму.
«Це те, що я озвучувала на зустрічах, зокрема, з СТЕ: ми не потребуємо спецімпортерів там, де ми можемо працювати напряму. Але якщо ви можете привести критичну номенклатуру з недружніх країн і ваша закупівля взагалі межує зі спецоперацією, то це має сенс», – додала очільниця АОЗ.
Третя умова — усе, що пов’язано з давальницькою сировиною, якщо компанії може запропонувати кращу ціну на порох, підривачі тощо.
Директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» (СТЕ) Олексій Петров прокоментував зміни в галузі та відповів на запитання Голосу Америки.
Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію ще на 90 днів
Верховна Рада ухвалила закони про продовження дії воєнного стану і строку загальної мобілізації в Україні ще на 90 днів, до 7 лютого 2025 року, повідомили депутати парламенту Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») і Ярослав Железняк («Голос»).
«Рада підтримала закони №12152 та №12151 про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів. «За» – 311 (воєнний стан) та 304 (мобілізація). Це було 13-те вже голосування за воєнний стан», – уточнив депутат Железняк.
Попереднє голосування за продовження воєнного стану і мобілізації відбулося 23 липня. Тоді їх продовжили також на 90 днів із 12 серпня.
Прокуратура: Росія обстріляла селище на Донеччині, поранені 4 цивільних
Російські війська 29 жовтня обстріляли селище Олексієво-Дружківка в Донецькій області, повідомила обласна прокуратура.
Боєприпас поцілив у житловий квартал, влучивши поблизу багатоквартирних будинків, в одному з них зайнялась пожежа.
«Тілесні ушкодження отримала 37-річна мати та двоє її дітей – півторарічний хлопчик та дівчина 16 років. Також травмовано 74-річну пенсіонерку. У постраждалих діагностовано осколкові поранення, забої та садна», – повідомляє відомство.
Атака пошкодила чотири багатоквартирні будинки, тип озброєння встановлюють.
За даними обласної влади, протягом попередньої доби внаслідок російських атак загинув один житель Мирнограду, ще двоє людей у Роздольному зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Вибухи в окупованому Луганську: голова ОВА повідомив про ймовірну детонацію боєприпасів
У окупованому Луганську пролунали вибухи, повідомив, зокрема, проєкт «Донбасс Реалии» 29 жовтня.
Місцеві телеграм-канали оприлюдинили відео та фото густого диму, який піднімається над містом.
Журналіст Денис Казанський припустив, що вибухнув склад боєкомплекту.
Голова Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор також повідомив, що жителі окупованого міста «діляться звуками детонації боєкомплектів».
«В соцмережах показали відео, на якому добре видно, як на фоні густого диму після «прильоту» відбувся потужний вибух! Ймовірно, саме там зберігали боєприпаси, аби постачати їх на лінію розмежування. Раніше в районі «прильоту» була законсервована військова частина», – написав Лисогор у своєму телеграмі.
За даними голови області, зараз у Луганську перекритий рух біля парку Горького, який є рекреаційною зоною для відпочинку містян. Водночас саме там російські військові зберігають склади для зброї та техніки, додав він.
Бойовики угруповання «ЛНР» раніше заявили про «спробу ЗСУ обстріляти Луганськ», в ході чого частина ракет нібито здетонувала в промисловій частині міста.
Число жертв ранкового обстрілу Херсона зросло до двох – Прокудін
До двох зросла кількість жертв російського обстрілу Дніпровського району Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Стало відомо про ще одну загиблу через ранковий російський удар по Херсону. Поранення, несумісні з життям, дістала 66-річна жінка», – інформує чиновник.
Кількість поранених унаслідок обстрілу, який стався о 8:30 29 жовтня, становить сім людей.
Унаслідок російських обстрілів упродовж минулої доби в Херсонській області загинули двоє людей, ще 16, серед яких двоє дітей, зазнали поранень, повідомила обласна влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Тисяча гривень для кожного українця: головне про ініціативу президента
Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця (це стосується і дітей), – щоб «підтримати населення в зимовий період».
Де візьмуть кошти? На що їх можна витратити? Чим закінчувались попередні ініціативи щодо одноразових виплат в Україні? І про що свідчить міжнародний досвід?
Виплати фінансуватимуться за рахунок невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року. У Міністерстві економіки переконують, що на програму спрямують кошти, які не можна витрачати «на війну».
Олексій Соболев розповів, що кошти нараховуватимуть на спеціальну віртуальну картку «Національний кешбек», яку можна оформити через додаток «Дія».
Використати виплату можна буде протягом зими на оплату комунальних послуг, ліків, транспорту, мобільного зв’язку, купівлю українських книжок та інші необхідні послуги, також кошти можна спрямувати на допомогу ЗСУ.
Програма, за задумом уряду, має на меті підтримати малий та середній бізнес, адже витрати українців спрямовуватимуться на конкретні види послуг, які покривають ці сектори економіки.
НСЖУ: в тюрмах Росії утримуються близько 30 журналістів
У в’язницях Росії перебувають близько 30 українських журналістів, у тому числі фрілансер проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислав Єсипенко. Їх піддають тортурам, не надають медичної допомоги та ізолюють від рідних, заявляє Національна спілка журналістів України в зверненні до учасників конференції за четвертим пунктом формули миру «Звільнення полонених та депортованих осіб», яка пройде в Канаді 30-31 жовтня.
«З жалем визнаємо, що міжнародні організації, у тому числі міжнародні суди та світова громадськість, безсилі проти цинізму агресора, нічого не зробили для припинення цього довготривалого військового злочину, чого вимагають державні органи та громадські організації України», – йдеться в заяві.
За даними НСЖУ, від початку повномасштабного вторгнення РФ до України під час виконання своїх службових обов’язків загинули 18 журналістів. А в російських в’язницях перебувають близько 30 співробітників преси – зокрема, Владислав Єсипенко, Дмитро Хілюк, Ірина Левченко, Геннадій Осьмак, Яна Суворова, Ірина Данилович.
«Безпідставно і незаконно, у фальсифікованих справах Росією позбавлені волі громадянські журналісти з Криму Ремзі Бекіров, Дмитро Штибліков, Сергій Цигіпа, Володимир Дудка, Олексій Бессарабов, Сейран Салієв, Сервер Мустафаєв, Руслан Сулейманов та багато інших», – зазначили в організації.
У своїй заяві НСЖУ закликала світову громадськість приєднатися до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, а також підтримати вимоги України до РФ: забезпечити прозорість усіх справ цивільних бранців, надати доступ до ув’язнених, скасувати вироки фальсифікованих справ, покарати винних у незаконних репресіях.
Владислав Єсипенко – український журналіст, фрілансер Крим.Реалії. До арешту висвітлював соціальну та екологічну проблематику, проводив опитування кримчан.
10 березня 2021 року його затримали у Сімферополі. Російська влада звинуватила журналіста у зборі інформації «на користь спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
У результаті Єсипенка засудили до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. Російське звинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
Зеленський анонсував обмін делегаціями з Південною Кореєю після розмови з Юном
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Республіки Корея Юн Сок Йолем – про це він заявив 29 жовтня.
Він повідомив, що подякував за підтримку Сеулом суверенітету й територіальної цілісності України, а також за вже надану й анонсовану фінансову та гуманітарну допомогу.
«Обговорили залучення північнокорейських військових до російського вторгнення в Україну. Висновок один – ця війна інтернаціоналізується й виходить за межі двох держав», – написав Зеленський у своїх соцмережах.
Він додав, надав Юну свіжі дані про перекидання 3 тисяч північнокорейських військових на російські полігони поблизу зони бойових дій та очікуване збільшення їхньої кількості до близько 12 тисяч.
«Домовилися посилити обмін розвідданим та експертизою, активізувати контакти на всіх рівнях, зокрема найвищому, щоб виробити стратегію дій і перелік контрзаходів у відповідь на ескалацію, а також залучити до співпраці спільних партнерів. У межах цієї домовленості Україна та Республіка Корея найближчим часом обміняються делегаціями для координації дій», – додав він.
Зеленський також запросив Південну Корею приєднатися до Вільнюської декларації «Групи семи», яка передбачає укладання двосторонніх безпекових угод на підтримку України.
Раніше президент Юн Сук Йоль повідомив, що делегація Південної Кореї відвідає Євросоюз, а потім Україну. Метою візиту буде обговорити ситуацію на полі бою на тлі даних про відрядження військ КНДР до Росії.
СБУ заявляє про затримання «агента, який допомагав бомбардувати Вовчанськ»
Служба безпеки України повідомила 29 жовтня про затримання чоловіка, який, за даними спецслужби, був агентом російської військової розвідки ГРУ і готував координати для ударів армії РФ по Силах оборони в місті Вовчанську Харківської області.
«Фігурантом виявився 34-річний місцевий безробітний, якого представник російської спецслужби дистанційно завербував напередодні повторного наступу рашистів на Харківщину. З початком боїв за Вовчанськ агент отримав вказівку від окупантів залишатися в місті, попри цілодобові обстріли з боку РФ та обов’язкову евакуацію цивільного населення. Згодом під виглядом пересічного мешканця громади він регулярно обходив місцевість, де приховано фіксував локації українських військ», – ідеться в повідомленні.
У СБУ вважають, що затриманий фіксував розташування укріплених районів, вогневих позицій, ремонтних баз та складів із боєприпасами ЗСУ і звітував про побачене своєму російському куратору.
«За наявними даними, окупанти використовували цю інформацію для підготовки ударів по українських захисниках. У такий спосіб рашисти намагалися пробити оборону наших військ з метою захоплення Вовчанська. Контррозвідники СБУ встановили місцеперебування агента і затримали його на території Чугуївського району, коли він вирішив «залягти на дно» і виїхав з міста до своєї матері. Під час обшуку у затриманого вилучено мобільний телефон із доказами комунікації із ГРУ», – інформують в СБУ.
Слідчі повідомили чоловікові про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), він перебуває під вартою без права внесення застави. Затриманому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
ЗМІ: делегація Південної Кореї відвідає Україну через відрядження військ КНДР до Росії
Південна Корея відправить делегацію до Європи, зокрема, до України на тлі відрядження Північною Кореєю військ до Росії – про це повідомило інформаційне агентство Yonhap з посиланням на президента країни Юн Сук Йоля.
За даними агентства, Юн поділився цими планами під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
«Я сподіваюся, що під керівництвом генерального секретаря Рютте НАТО подвоїть зусилля з моніторингу та блокування незаконних обмінів між Росією та Північною Кореєю в солідарності та координації», – заявив Юн.
За словами президента, південнокорейська делегація збирається провести брифінг для Комітету Євросоюзу з питань політики та безпеки у вівторок. Потім вона відвідає Україну, де зустрінеться з представниками розвідки та оборони, щоб поділитися інформацією про ситуацію на полі бою та обговорити заходи співпраці.
Під час другої телефонної розмови з Юном за тиждень Рютте сказав, що участь північнокорейських сил у війні в Україні є «головним пріоритетом» для НАТО, і висловив надію на продовження обговорень щодо контрзаходів і обміну інформацією, пов’язаною з конфліктом.
Генеральний секретар НАТО також повідомив про розмову з Юном.
«Відрядження військ Північної Кореї до Росії підважує мир і безпеку Корейського півострова і є небезпечним розширенням війни Росії в Україні», – заявив Рютте.
Як додає Yonhap, перед дзвінком президент Кореї мав окрему телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, щоб поділитися інформацією про переміщення військ Північної Кореї та обговорити співпрацю з членами Європейського Союзу.
Зокрема, він закликав до негайного виведення північнокорейських військ і припинення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном, пообіцявши вивчити «практичні заходи у відповідь» з ЄС та його країнами-членами.
«Ми будемо вживати поетапних заходів залежно від розвитку російсько-північнокорейського військового співробітництва», – заявив президент Південної Кореї.
Фон дер Ляєн, зокрема, запевнила Юна, що відповідь ЄС на останні кроки Пхеньяна буде скоординована з Сеулом та «іншими партнерами-однодумцями».
Пресслужба Єврокомісії також додала, що фон дер Ляєн «з нетерпінням чекає на можливість прийняти президента Юна в Брюсселі з нагоди наступного саміту ЄС-Корея, час якого ще не визначено».
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечував, що у війні проти України беруть участь військові з КНДР. Також посол КНДР в ООН Кім Сон заперечив повідомлення про надсилання північнокорейських військових для допомоги Росії у повномасштабній війні проти України.
Проте 24 жовтня Путін на пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Казані, коментуючи супутникові знімки, які свідчать про присутність на російській території солдатів із Північної Кореї, заявив: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, значить вони щось відображають».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Це «може закінчитися трагічно» – депутат Ради Костенко про систему управління військом
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на зустрічі з міністром оборони Рустемом Умєровим обговорить зміну системи управління військом. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив народний депутат Роман Костенко, секретар профільного парламентського комітету.
За його словами, наявна система, яка передбачає функціонування оперативно-стратегічних і оперативно-тактичних угруповань військ, була ефективною на початку повномасштабного вторгнення, коли військове командування мало швидко перекидати бригади на різні напрямки. Костенко каже, що якщо систему не змінять, це «може закінчитись трагічно».
«Зараз навіть ворог зрозумів, що потрібно переходити на з’єднання, об’єднання, дивізії, корпуси, і потрібно делегувати більше повноважень саме на ці структури, на стійкі постійні структури, а не на структури, коли командири іноді не знають прізвища командирів бригад, які їм придаються, бо їх наскільки багато, що вони не в змозі ними керувати. Це вже кажуть усі, і це питання, яке ми і перед міністерством оборони (порушуємо – ред.). Я скажу, що в нас найближчим часом буде міністр на засіданні комітету, і в тому числі я буду ще раз ці питання порушувати, тому що це важливе питання, яке, якщо не вирішити, то це може закінчитись трагічно», – заявив народний депутат.
Секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки каже, що російська армія зараз має суттєву перевагу в ресурсах, тому їй вдається перемагати на полі бою.
«Можна програвати в якийсь момент. В цей момент ми програємо на полі бою в плані того, що противник переважає нас у ресурсах. І противник наступає, а в нас немає стійкої оборони, на жаль. Багато є факторів для цього: це і помилки в управлінні, це питання відсутності нормальної кількості ресурсів. А з початку війни ми не були ним забезпечені більше, ніж на 50%, і Росія завжди переважає в цьому. Проблеми з вчасно виритими фортифікаціями (також є – ред.)», – розповів Костенко.
Депутат вважає, що ситуація може бути ще гіршою, якщо не розв'язувати проблемні питання. Та попри це, народний депутат не вважає поточну ситуацію на полі бою безнадійною.
«Зараз просто противник має ініціативу і має перевагу. Таким чином, наслідки на війні – коли ти маєш ініціативу, перевагу, коли ти маєш більше боєприпасів, коли ти маєш більш стійку систему управління, ти наступаєш – ти перемагаєш. Це ситуація на даний час, але ще раз – це не трагедія», – заявив секретар комітету.
Армія РФ розпочала інтенсивно штурмувати на лінії Шахтарське – Богоявленка на північний захід від нещодавно захопленого Вугледара, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 26 жовтня.
Очевидна мета російських військових – захопити Курахове, від якого Богоявленка розташована південніше, близько 12 кілометрів. Рухається РФ на Курахове і з півночі – аналітики 27 жовтня повідомили про захоплення міста Гірник, розташованого на панівних висотах, – це спрощує використання безпілотників для сил РФ і ускладнює такі ж дії для Сил оборони України.
Херсонська МВА: внаслідок російської атаки вранці загинув чоловік, є поранені
У Херсоні госпіталізували 53-річного чоловіка, який постраждав внаслідок російського обстрілу Дніпровського району близько 8:30 ранку, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко вранці 29 жовтня.
У постраждалого вибухова травма та уламкові поранення, на момент удару він був на подвір’ї.
Згодом Мрочко повідомив про зростання кількості поранених:
«Стало відомо про ще 7 постраждалих внаслідок ворожих обстрілів Дніпровського району. Наразі вони всі доправлені до лікарні. Інформація уточнюється».
Також стало відомо про загиблого жителя міста.
«Рашисти вбили у Херсоні 62-річного чоловіка. Він потрапив під обстріл на подвір’ї близько 9:00», – заявив голова МВА.
Унаслідок російських обстрілів упродовж минулої доби в Херсонській області загинули двоє людей, ще 16, серед яких двоє дітей, зазнали поранень, повідомила обласна влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Українські військові збили 26 російських дронів, ще 20 «локаційно втрачено» – Повітряні сили
У ніч на 29 жовтня сили РФ завдали удару балістичною ракетою «Іскандер-М» по місту Кривий Ріг із Криму, а також атакували територію України 48 ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу із напрямків російських міст Орел і Курськ, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«Авіація противника цілодобово запускає керовані авіабомби по прифронтовій території на різних напрямках… Станом на 09:00 підтверджено збиття 26 ворожих БпЛА, 20 безпілотників локаційно втрачено, один — повернувся до Росії», – вказано в повідомленні.
Українські військові додають, що повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України. Протиповітряна оборона працювала у восьми областях – Київській, Черкаській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій, Сумській, Чернігівській та Полтавській.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Третина зі 149 боїв на фронті відбулася на Курахівському напрямку – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 28 жовтня на фронті зафіксовано 149 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах ракетного удару із застосуванням однієї ракети, а також 93 авіаударів, зокрема скинув 67 КАБів. Крім цього, здійснив понад 4800 обстрілів, з них 148 – із реактивних систем залпового вогню, та задіяв для уражень понад 1600 дронів-камікадзе… За вчора авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони завдали одного удару по району зосередження особового складу і озброєння та військової техніки противника, пункту управління, складу боєприпасів, трьох РЛС та трьох удари по інших важливих об’єктах», – ідеться в повідомленні.
Понад половина боїв відбулася на двох напрямках – Покровському та Курахівському, вказано в ранковому зведенні.
«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 31 атаку в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Селидового та Вишневого. На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Зоряного, Максимільянівки, Новодмитрівки, Катеринівки та Антонівки, де окупанти 48 разів намагалися прорвати українські оборонні рубежі», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції в Курській області. За наявною інформацією, ворог за минулу добу завдав по своїй території 37 авіаційних ударів із застосуванням 54 керованих авіаційних бомб», – повідомляє Генштаб ЗСУ.
Україна програє на фронті: який план командування? До зими ЗСУ вийдуть із Курщини?
Фронт на Донеччині розвалюється, застерігають західні аналітики. І з такими темпами окупаційній армії знадобиться ще пів року, аби досягти Дніпропетровської області.
На Курщину вже перекинули солдатів з Північної Кореї на додачу до російського п'ятдесяти п'ятитисячного угруповання. ЗСУ доведеться відходити з Курської області Росії і не обійдеться без втрат, попереджає військовий експерт Іван Ступак.
Що насправді відбувається на фронті? Чи вдасться Україні вистояти в цій війні?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила понад 1300 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 360 осіб упродовж попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 жовтня.
За оцінками українського командування, загальні втрати Росії сягнули за час повномасштабного вторгнення 692 080 військових.
Генштаб також наводить дані про втрати російської техніки:
- 9 129 танків (+9 за добу)
- 18 404 бойових броньованих машин (+9)
- 19 917 артилерійські системи (+45)
- 1 241 реактивна система залпового вогню (+1)
- 984 засоби протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 17 939 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+72)
- 2 625 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 27 749 автомобілів і автоцистерн (+89)
- 3 566 одиниць спеціальної техніки (+10)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 25 жовтня повідомив, що в Курській області РФ, де триває українська операція, від 8 серпня російські війська втратили в особовому складі 17 819 осіб, з них безповоротно – 6662 особи. Перевірити ці дані з інших джерел наразі неможливо.
Читайте також: ISW: російські війська продовжують просуватися в Селидовому
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».