ГУР: два російські катери були атаковані й уражені під час удару по Криму вночі
Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов підтвердив Радіо Свобода (в ефірі Свобода.Ранок), що українські сили пошкодили два російські катери в окупованому Криму під час нічного удару. Він також назвав тип зброї, якою вдарили по катерах.
«Так, ця інформація відповідає дійсності. Успішна операція ГУР у взаємодії з іншими складовими Сил безпеки і оборони. І два десантні катери ушкоджено. Ця операція буде продовжуватися. Ми зазвичай не коментуємо засоби ураження, але оскільки найближчим часом буде оприлюднена офіційна інформація, з якої можна зробити висновки, що мова йде про морські дрони», – сказав представник ГУР.
Юсов уточнив, що катери, які пошкодили українські сили, були новими зразками російської техніки.
«Катери використовувалися для перенесення різноманітного важливового обладнання. І тепер вони цю функцію виконувати не будуть. Це нові зразки катерів. Відносно нова російська техніка і ураження цих плавзасобів, звичайно, становить для ворога серйозні проблеми, враховуючи всі попередні втрати ЧФ РФ», – зазначив представник ГУР.
В окупованому Криму в ніч на 10 листопада лунали вибухи. Місцевий телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на місцевих жителів повідомив про «приліт» у Чорноморську.
Як йшлося в повідомленні, там «рятувальники розбирають завали казарми, по якій був приліт», «і водолази розпочали роботу в морі, схоже, катери теж потрапили під удар».
Водночас Міноборони Росії стверджувало, що над півостровом нібито збили два українські безпілотники.
Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні цього року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
«Кров, смерть, покалічені життя»: військовий медик про бої на Херсонщині та підвищену секретність
Євген Лата – військовий медик, який працює на Херсонському напрямку. Чоловік брав участь у бойових діях на сході України у 2014 році. Останні 6 років Лата працював маркетологом в ІТ-компанії. Але широкомасштабне вторгнення Росії в Україну повернуло його на фронт.
Про те, що відбувається на Херсонщині, де зараз точаться бої, українець розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» напередодні річниці звільнення правобережної частини Херсонщини. Також він зауважив, що досі «виявляють зрадників» та розповів про «дуже високу секретність».
У російському полоні зник український правозахисник Максим Буткевич
Родичі й адвокати українського правозахисника Максима Буткевича з серпня цього року не можуть отримати інформацію про його стан і місце перебування у російському полоні. Листи і посилки, які надсилають йому до СІЗО підконтрольного Росії Луганська, повертаються назад, а на запити не відповідають, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Євгенія Буткевич, мати Максима, каже, що у вересні вони отримали інформацію про те, що її сина перевезли, але їм не повідомили, куди саме. Адвокат Леонід Соловйов надіслав запити щодо місця перебування правозахисника, але не отримав відповіді.
За весь час ув’язнення Буткевич отримав лише один лист – з привітаннями з днем народження, решта посилок і листів повернулася назад. «Ми вже кілька місяців не знаємо, де він. Йому не доходять листи. Сподіваємось, що розголос допоможе», – зазначила Євгенія Буткевич.
У березні цього року підконтрольний Росії суд на території окупованої Луганської області засудив Буткевича, а також ще двох громадян України: Віктора Похозея і Владислава Шеля. Буткевич отримав 13 років колонії, Похозей – 8,5 років, Шель – 18,5 років колонії.
Як заявив Слідчий комітет Росії, усі троє українських громадян визнані винними «у жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів». Буткевичу також інкримінували «замах на вбивство двох осіб і умисне пошкодження чужого майна», а Шелю – «замах на вбивство за мотивами ідеологічної та національної ненависті».
Міністерство закордонних справ України тоді засудило і назвало «незаконним і нікчемним» це рішення.
«Фейковий судовий процес, зрежисований в Російській Федерації, мав на меті легалізувати чергову політичну розправу над українськими громадянами. Оголошені вироки є незаконними та нікчемними», – йшлося в заяві.
У МЗС закликали міжнародну спільноту «засудити судилище над Максимом Буткевичем та іншими двома громадянами, вимагати від РФ їхнього звільнення, так само як і інших українців, незаконно ув’язнених на тимчасово окупованих територіях та в Росії, а також вживати дієвих заходів задля протидії агресії Росії проти України».
Максим Буткевич, який також є співзасновником Громадського радіо, на початку березня минулого року розповів про рішення вступити до лав ЗСУ. У липні стало відомо, що він потрапив у полон до російських військових у районі населених пунктів Золоте та Гірське Луганської області.
Буткевича впізнала його мати на відео з українськими військовополоненими, яке у червні опублікувало російське держагентство «РИА Новости». Вона повідомила, що з моменту публікації відео син із нею не зв’язувався.
Максим Буткевич – український правозахисник та журналіст, що спеціалізується на захисті прав біженців. Він виступав за зміну міграційних правил для репресованих білорусів, які після 2020 року втекли з Білорусі до України.
ОВА: на Херсонщині за добу через обстріли загинули дві людини, 5 – поранені
На Херсонщині внаслідок російських обстрілів за минулу добу загинули дві людини, ще п’ятеро – зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 97 обстрілів, випустивши 475 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА, АГС, ВКК, ЗУ-23-2 й авіації, з них – один ракетний. По місту Херсон ворог випустив 19 снарядів», – написав Прокудін у телеграмі.
Він додав, що російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; церкву і магазин у Бериславському районі; дошкільний навчальний заклад, церкву і гаражний кооператив у Херсоні.
Водночас Херсонська ОВА повідомила, що в ніч на 10 листопада загарбники обстріляли Станіслав, де під вогонь укотре потрапив місцевий ліцей. «Є пошкодження приміщення», – повідомили в ОВА.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Черкащині через падіння уламків «шахеда» пошкоджені кілька будинків – Табурець
На Черкащині вночі працювала протиповітряна оборона, через падіння уламків ударного дрона пошкоджені кілька будівель, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Доба на Черкащині розпочалась із затяжної тривоги.В області працювала ППО. Маємо падіння уламків «шахеда» у приватному секторі на Золотоніщині. Унаслідок чого пошкоджено кілька будівель», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
Крім того, вночі російські війська БПЛА атакували Київщину. В області також працювали сили ППО. Пошкоджень чи постраждалих немає.
Як повідомили у Повітряних силах ЗСУ, вночі українські військові знищили п’ять ударних БпЛА й одну керовану авіаційну ракету Х-59 в межах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської і Київської областей.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати військ РФ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 309 520 своїх військових, зокрема 800 – за останню добу, свідчать дані, наведені вранці 10 листопада українським Генштабом.
Серед інших російських втрат в українському командуванні звернули увагу на такі:
- танків ‒ 5317 (один – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 10017 (+3)
- артилерійські системи – 7489 (+14)
- РСЗВ – 877 (+2)
- засоби ППО ‒ 578 (+1)
- літаки – 322
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5595 (+2)
- крилаті ракети ‒ 1558 (+1)
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 9876 (+23)
- спеціальна техніка ‒ 1060 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Діти намагаються втекти з РФ. В Криму знищили 2 катери? Евакуація з Сектора Гази
- Російські та українські медіа пишуть, що внаслідок удару по окупованому Скадовську в Херсонській області напередодні є загиблі серед російських високопоставлених офіцерів. Попередньо, удар нанесли з системи залпового вогню HIMARS. Що відомо про інцидент станом на цю хвилину, як себе поводить окупаційна влада міста та як живе окупований Скадовськ?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- ДБР повідомило про підозру офіцеру, який подарував гранати помічнику Залужного майору Частякову. Йдеться про придбання, носіння та збут вибухових пристроїв. Що вдалось дослідити слідству з моменту загибелі військового – розпитаємо у представників Держбюро розслідувань.
- З Сектора Гази вдалось евакуювати 89 українців. Як це вдалося? Скільки ще українських громадян потребують порятунку з небезпечного місця та коли чекати на новини про їхнє повернення.
- Одна із найважчих тем війни – повернення українських дітей. Як і тих, хто вимушено виїхав за кордон, так і тих, кого примусово вивезли до Росії. Голова правління «Української мережі за права дитини» каже, що є ризики втратити велику кількість із них. Окремо також є діти, які чекають на нові сім'ї, адже втратили своїх батьків під час бойових дій. Про усі ці випадки та як допомогти цим дітям – говоримо у нашій трансляції попереду.
Вакансій в Україні стає більше, але фахівців не вистачає – експерти з найму
Ринок праці в 2023 році продовжує відновлюватися після падіння на початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас через мобілізацію та виїзд біженців за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних людей. Експерти в галузі найму розповіли Радіо Свобода, яких фахівців не вистачає найбільше.
У Повітряних силах уточнили, звідки і чим атакували Україну війська РФ у ніч на 10 листопада
Російські війська в ніч на 10 листопада атакували Україну ударними безпілотниками і керованими авіаційними ракетами, повідомили в командуванні Повітряних сил Збройних сил України.
«Загалом було випущено шість ударних БпЛА Shahed-136/131 із району Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край РФ), одну керовану авіаційну ракету Х-31 і одну КАР Х-59 із повітряного простору окупованої Херсонщини», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що українські військові знищили п’ять ударних БпЛА й одну керовану авіаційну ракету Х-59 в межах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської і Київської областей.
Про можливі наслідки від падіння уламків даних поки що немає.
Раніше в Генштабі ЗСУ повідомляли, що війська РФ під час авіаудару застосували п’ять ударних безпілотників типу Shahed-136/131, і чотири з них збили українські сили.
Київська обласна військова адміністрація повідомила, що в ніч на 10 листопада на Київщині працювала протиповітряна оборона через виявлення безпілотників у небі.
Вночі повітряну тривогу також оголошували у південних і східних регіонах. Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках і загрозу ударних БПЛА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: на фронті було 69 зіткнень, РФ завдала чергового авіаудару по Україні
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що в ніч на 10 листопада російські війська завдали чергового авіаційного удару по Україні, застосувавши п’ять ударних безпілотників типу Shahed-136/131.
«Силами і засобами протиповітряної оборони знищено чотири ворожих БпЛА», – йдеться в ранковому зведенні.
За даними командування, протягом минулої доби на фронті відбулося 69 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав два ракетних і 26 авіаційних ударів, здійснив 62 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали приватні житлові будинки й інша цивільна інфраструктура… Авіаційних ударів зазнали: Курилівка Харківської області; Білогорівка Луганської області, Сіверськ, Петропавлівка, Степове, Новоселівка, Авдіївка, Новомихайлівка, Вугледар, Павлівка Донецької області; Новодарівка, Роботине Запорізької області», – йдеться в повідомленні.
Під артилерійським вогнем, за даними Генштабу, опинилися понад 125 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської і Миколаївської областей.
У командуванні повідомили, що українські військові відбили атаки російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському і Запорізькому напрямках.
Раніше Київська обласна військова адміністрація повідомила, що в ніч на 10 листопада на Київщині працювала протиповітряна оборона через виявлення безпілотників у небі.
Вночі повітряну тривогу також оголошували у південних і східних регіонах. Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках і загрозу ударних БПЛА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Крим знову атакували безпілотники
В окупованому Криму в ніч на 10 листопада лунали вибухи. Місцевий телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на місцевих жителів повідомив про «приліт» у Чорноморську.
За повідомленням, там «рятувальники розбирають завали казарми, по якій був приліт», «і водолази розпочали роботу в морі, схоже, катери теж потрапили під удар».
Незалежно підтвердити ці повідомлення наразі неможливо.
Водночас Міноборони Росії стверджує, що над півостровом нібито збили два українські безпілотники. Українська сторона цих заяв РФ наразі не коментує.
Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні цього року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
В ISW заявили про «значні труднощі» для командування РФ через дії ЗСУ на лівому березі Херсонщини
Російському військовому командуванню, ймовірно, буде важко передислокувати боєздатне підкріплення для відповіді на українські операції в східній частині Херсонської області, що тривають, одночасно проводячи оборонні операції на заході Запорізької області й підтримуючи інші наступальні дії на сході України, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російське командування, ймовірно, зіткнеться зі значними труднощами при передислокації підрозділів з інших ділянок фронту, якщо відносно небоєздатних російських формувань і наразі незадіяних російських сил на Херсонському напрямку виявиться недостатньо для відповіді на українські операції на східному (лівому – ред.) березі Дніпра», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що передислокація значних частин 7-ої дивізії ВДВ або інших з’єднань і підрозділів ВДВ у західній частині Запорізької області, ймовірно, зірвала б російські оборонні операції там.
В ISW також зауважили, що російські війська, за повідомленнями, продовжують накопичувати сили для підтримки наступальних зусиль РФ під Авдіївкою і локалізованих наступальних операцій у Харківській і Луганській областях.
«Будь-яке потенційне російське передислокування на Херсонський напрямок, швидше за все, знизить здатність Росії підтримувати ці інші операції й зусилля», – наголосили в Інституті вивчення війни.
ISW із посиланням на російських військових блогерів заявив, що українські сили встановили контроль над новими позиціями в Кринках (30 кілометрів на північний схід від Херсона і 2 км від річки Дніпро) і вели штурм російських позицій на південь і південний захід від населеного пункту.
Крім того, з посиланням на українського військового оглядача Костянтина Машовця аналітики зауважили, що українські війська станом на 9 листопада встановили безперервний контроль над позиціями від Антонівського залізничного мосту на північ від Пойми до Антонівського проїзного мосту на північ від Олешок і перерізали дорогу Олешки-Нова Каховка щонайменше у двох районах.
Раніше цього тижня ISW звертав увагу на повідомлення російських джерел про те, що українські сили перекинули обмежену кількість бронетехніки на східний (лівий) берег Херсонської області і продовжують «масштабніші, ніж зазвичай», наземні операції на східному березі з угрупованням легкої піхоти розміром приблизно в батальйон.
«Ймовірно, 17 і 18 жовтня українські сили здійснили початковий штурм через річку Дніпро на східний (лівий) берег Херсонської області. Угруповання українських сил чисельністю в батальйон на східному березі, про яке кажуть російські джерела, свідчить про те, що інтенсивні зусилля Росії з блокування вздовж річки Дніпро не завадили українським силам перекинути додатковий особовий склад і матеріальні засоби на позиції на східному березі», – йшлося в повідомленні.
У своєму звіті за 2 листопада аналітики повідомили, що Сили оборони змогли утримати свої позиції на лівому березі Дніпра навпроти Херсона – і навіть намагаються рухатися вперед.
Аналітики звернули увагу на повідомлення російських «Z-воєнкорів» про те, що ЗСУ атакували в районі Заплави та Піщанівки (це на південний схід від Херсона) – і просунулися вперед в районі Кринок. Село Кринки розташоване за 2 кілометри від річки Дніпро, а значить, ЗСУ, ймовірно, змогли подолати плавні річки і закріпитися.
Повідомлення про нову активність ЗСУ на східному березі Дніпра почали надходити в середині жовтня. Після цього російські «мілблогери» повідомляли про масований артилерійський і авіаційний вогонь по позиціях Сил оборони там, щоб не дати українським захисникам закріпитися і створити плацдарм для подальшого наступу.
На цьому тлі російський Генштаб поміняв командувача угрупованням військ «Дніпро», що діє на Херсонському напрямку – ним став генерал-полковник Михайло Теплинський, який нібито має довіру з боку Кремля.
У розвідці Великої Британії заявляли, що призначення Теплинського, ймовірно, свідчить про посилення тиску на російські сили, які захищають цей район.
ОВА: у Київській області працювала ППО
У ніч на 10 листопада на Київщині працювала протиповітряна оборона через виявлення безпілотників у небі, повідомила обласна військова адміністрація.
«У повітряному просторі зафіксовано БпЛА. Сили ППО працюють по цілях. Перебувайте в укриттях та інших безпечних місцях під час сигналу повітряної тривоги», – написали в ОВА у телеграмі близько третьої ночі.
Про відбій повітряної тривоги оголосили через годину. Інформації про збиття безпілотників і можливі наслідки цього поки що немає.
Вночі повітряну тривогу також оголошували у південних і східних регіонах. Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках і загрозу ударних БПЛА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
США схвалили потенційний продаж Румунії бойових танків Abrams
Сполучені Штати оголосили про схвалення потенційного продажу танків M1A2 Abrams і відповідного обладнання Румунії, йдеться в заяві Агентства зі співпраці у сфері оборони та безпеки при Міноборони США. Сума ймовірного обсягу продажу – 2,53 мільярда доларів.
Агентство 9 листопада видало необхідну сертифікацію, повідомивши Конгрес про можливий продаж, йдеться в заяві.
У відомстві зазначили, що це покращить здатність Румунії протистояти загрозам і брати участь в операціях НАТО.
«Пропонований продаж покращить здатність Румунії протистояти поточним і майбутнім загрозам, забезпечивши надійні сили, здатні стримувати супротивників і брати участь в операціях НАТО. Для Румунії буде нескладно прийняти це обладнання у свої збройні сили», – йдеться в повідомленні.
Румунія має спільний кордон з Україною і намагається підсилити свої збройні сили на тлі російської агресії.
Раніше Вашингтон обіцяв надати Києву 31 старішу версію танка Abrams, і президент Володимир Зеленський наприкінці вересня підтвердив, що деякі з цих танків вже надійшли в Україну.
Південні і східні області України охоплені повітряною тривогою
У південних і східних регіонах в ніч на 10 листопада оголошена повітряна тривога.
Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках.
Зберігається також загроза ударних БПЛА.
Влада просить громадян залишатися в укриттях.
За даними Генштабу ЗСУ, упродовж доби 9 листопада армія РФ завдала одного ракетного та 13 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях ЗСУ та населених пунктах.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Вибори суддів Міжнародного суду ООН: представника Росії вперше не обрали до складу
Голова Генсамблеї ООН Денніс Френсіс оголосив у четвер увечері про обрання п’ятьох членів Міжнародного суду ООН в Гаазі на дев’ятирічний термін, починаючи з 6 лютого 2024 року.
Як передає Румунська служба Радіо Свобода, за підсумками голосування в Раді безпеки ООН до складу суду увійшли Богдан Ауреску (Румунія), Сара Халл Клівленд (США), Хуан Робледо (Мексика), Гіларі Чарлзьворт (Австралія, вона переобрана – ред.) та Тладі Діре (ПАР). Ці ж кандидати отримали необхідну кількість голосів і у Генасамблеї ООН.
Зокрема, колишній міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску став першим румуном у цьому суді, отримавши 117 голосів від Генсамблеї ООН і ще 9 – від Ради безпеки.
«Для мене честь бути обраним сьогодні суддею Міжнародного суду ООН, будучи першим румуном, який зайняв цю посаду… Сьогодні ще одне вперше: вперше в історії Міжнародного суду не обрано російського юриста», – зазначив Ауреску.
Відсутність представництва РФ у суді відзначила і українська сторона.
Посол України в ООН Сергій Кислиця у твітері зазначив: «Насправді історична подія – вперше з 1946 р Москві вказали на вихід з Міжнародного суду ООН. Та ще як. В Радбезі РФ не спромоглася набрати більше 5-6 голосів в усіх 5 турах. Це при тому що її затятий опонент США набирав 12 - 14. Не менш провальним був і результат в Генасамблеї – друга з кінця».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «ООН почала очищатися від зловмисного впливу Росії».
Він також залишив у мережі допис: «Уперше в історії ООН її держави-члени відмовили Росії у праві здійснювати правосуддя від їх імені в Міжнародному суді ООН. Світ бачить, хто руйнує міжнародне право, а не захищає його. Вітаємо представників Австралії, Мексики, ПАР, Румунії та США з перемогою на виборах до Міжнародного суду ООН як у Раді безпеки, так і в Генасамблеї».
Міжнародний суд ООН, розташований у Гаазі, складається з 15 суддів. Вибори членів суду відбуваються одночасно і незалежно один від одного в Генасамблеї та в Раді безпеки ООН. Для того, щоб бути обраними, кандидати мають набрати більшість голосів країн-членів як у Генасамблеї, так і в Раді безпеки ООН.
Від Росії на голосування висувалася кандидатура Кирила Геворгяна – на другий термін він не зміг обратися через брак голосів.
Міжнародний суд ООН не слід плутати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який також працює в Гаазі, але не є органом ООН і не визнається Росією. Саме МКС видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна.
Глобальний саміт миру може відбутися у лютому 2024 року – Жовква
Глобальний саміт миру для України може відбутися в лютому 2024 року, заявив агенції Reuters заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
За його словами, четверта зустріч радників з національної безпеки відбудеться наприкінці листопада або на початку грудня.
«Глобальний саміт може відбутися в лютому 2024 року», – сказав Жовква агенції Reuters.
За його словами, саміт відбудеться обов’язково і стане «символічним початком практичної реалізації української «формули миру» та підсумує всі результати, які вже досягнуті на цьому шляху».
«Нам не потрібен саміт заради саміту. Ми говоримо про максимально широке залучення лідерів Глобального Півдня. Тому ми маємо ретельно продумати час і місце проведення саміту», – сказав він.
Напередодні в ефірі програми Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») Ігор Жовква також анонсував ще одну зустріч радників із нацбезпеки перед планованим Глобальним самітом миру.
Ще у грудні 2022 року президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативою скликати спеціальний саміт – Global Peace Formula Summit (Глобальний саміт миру), щоб визначитися, як і коли країни-союзники та прихильники української «формули миру» можуть реалізувати 10 її пунктів (1. Радіаційна та ядерна безпека; 2. Продовольча безпека; 3. Енергетична безпека; 4. Звільнення всіх полонених і депортованих; 5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку; 6. Виведення російських військ і припинення бойових дій; 7. Справедливість; 8. Екоцид, потреба негайного захисту природи; 9. Недопущення ескалації; 10. Фіксація закінчення війни). Росія відкинула українську «формулу миру», заявивши, що її неможливо реалізувати.
Наприкінці жовтня на Мальті проходила зустріч радників із безпеки щодо реалізації «формули миру». Поки точної дати і місця проведення Глобального саміту миру немає.
У Зеленського не бачать причин закривати телемарафон «Єдині новини»
Причиною створення телевізійного марафону «Єдині новини» було повномасштабне вторгнення Росії, яке не припинилося, тому нема підстав для його припинення, вважає радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Я поки що не бачу підстав, щоб ми мали завершувати саме марафон як один із інструментів. Ще раз підкреслюю: в нас в Україні сьогодні є можливість отримувати плюралістичну точку зору на ті чи інші події, обговорювати. Багато є можливостей, багато є майданчиків, інструментів. У вас (Радіо Свобода – ред.) також можна проводити будь-які дискусії. Ви отримуєте велику кількість глядачів, слухачів які будуть достатньо зацікавлені в тому, щоб отримати ваші експертні позиції. І це ж говорить про те, що ландшафт не монополізований», – сказав Подоляк в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE»).
Столтенберґ закликав продовжувати підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час візиту до Берліна у четвер закликав членів військового альянсу не припиняти підтримку України у боротьбі з російським вторгненням.
«Зброя українцям потрібна, щоб залишатися сильними на полі бою сьогодні, і щоб вони могли бути сильними за столом переговорів завтра», – сказав Столтенберґ після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Він високо оцінив внесок Німеччини у підтримку України, згадавши поставки бойових машин піхоти, танків, а також сучасних систем ППО.
«Ці внески допомагають Україні захистити свою свободу і гарантувати безпеку Європи», – сказав Столтенберґ.
Генсекретар НАТО відзначив уряд Шольца за збільшення витрат на оборону та розміщення військ в інших країнах НАТО, включаючи Литву та Словаччину.
Столтенберґ зауважив, що агресія Росії в Україні та рішення Москви про вихід із договорів про контроль над озброєннями в останні роки «є зразком безрозсудної поведінки і робить світ більш небезпечним, підриваючи безпеку в Європі».
Уряд Німеччини створив спеціальний фонд на 100 мільярдів євро після російського вторгнення в Україну, щоб посилити і модернізувати свою армію. Також Німеччина є другим за величиною постачальником військової допомоги Україні після США.
18-річна українка зникла в РФ на кордоні з Україною – ЗМІ
У Бєлгородській області Росії зникла 18-річна українка Діана Максимова. Востаннє її бачили на пункті пропуску Колотилівка на кордоні з Україною. Про зникнення українки повідомляють кілька російських опозиційних телеграм-каналів, а також видання «7×7. Горизонтальна Росія».
За цими даними, Максимова приїхала на КПП до Колотилівки 8 листопада. З собою мала український паспорт та документи старшої сестри Вікторії. Востаннє вона виходила на звʼязок близько 14-ї години. Пізніше дівчина заходила до соцмереж, але вже не відповідала на дзвінки.