Іспанія оголосила про нову військову допомогу для України
Іспанія передасть для потреб Збройних сил України бронетранспортери, пускові установки для зенітної техніки, зенітні ракети та військові вантажівки, йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни.
Виконуюча обов’язки міністра оборони Іспанії Маргарита Роблес під час засідання «Рамштайну» поінформувала про стан матеріальних поставок, якими країна продовжує підтримувати Україну.
Зокрема, вона наголосила на оголошеному відвантаженні нових бронетранспортерів, надувних командні човни, а також різних інших матеріалів, пускових установок і ракет для протиповітряної та протикорабельної оборони, спеціальних вантажівок для роботи з цими системами, а також машин швидкої медичної допомоги.
Крім того, для того, щоб мобільний госпіталь «Role 2+», який Іспанія передала Україні у серпні, продовжував функціонувати, міністр оголосила про відправку значної кількості палет з хірургічним і медичним обладнанням.
Роблес також підкреслила «хороший прогрес» у підготовці українського персоналу на іспанській території в рамках місії EUMAM в Україні за координації Тренувального координаційного центру в Толедо.
Попередньо, підготовку пройдуть близько 4 тисячі військових, що вдвічі перевищує кількість, яка оголошувалося спочатку.
Крім того, за словами чиновниці, «у відповідь на нові потреби України, буде запропоновано курс військового парашутного спорту в аеродинамічній трубі, а також різні спеціальні курси для українських військових сил безпеки».
Зустріч «Рамштайн» 19 вересня концентрувалася на передачі Україні систем протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасів.
Польща викликала посла України через заяву Зеленського в ООН
МЗС Польщі викликало посла України та передало рішучий протест польської сторони заявам президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, йдеться у повідомленні.
«(Заступник міністра закордонних справ Павел Яблонський) передав рішучий протест польської сторони щодо вчорашніх заяв президента Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН про те, що деякі країни ЄС удавали солідарність, опосередковано підтримуючи Росію», – йдеться в повідомленні МЗС.
Заступник глави польського МЗС Павел Яблонський зазначив, що ця теза є неправдивою щодо Польщі і що тиск на Варшаву на багатосторонніх форумах чи надсилання скарг до міжнародних трибуналів не є відповідними методами вирішення суперечок між країнами.
19 вересня президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї ООН, згадав про суперечку з деякими країнами ЄС щодо українського зерна, заявивши, що вони «влаштовують політичний театр» і «допомагають підготувати сцену для московського актора».
«З початку повномасштабної агресії, Росія заблокувала наші чорноморські та азовські морські порти. Наші порти на Дунаї досі залишаються мішенню для її ракет і безпілотників. Росія намагається використати дефіцит продовольства на світовому ринку як зброю в обмін на визнання окупації деяких – якщо не всіх – захоплених територій. Росія використовує ціни на продовольство як зброю. Ми запустили тимчасовий експортний коридор у Чорному морі. Ми працюємо над збереженням сухопутних маршрутів. Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора», – заявив президент.
ЗСУ звільнили понад половину захоплених РФ територій: яким буде зимовий наступ?
На зустрічі на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що повільний наступ Збройних сил України не повинен нікого дивувати, оскільки війна на полі бою відрізняється від війни на папері. Міллі зазначив, що війна закінчиться лише тоді, коли Україна поверне всі свої території, а для цього Силам оборони потрібно вигнати з окупованих територій 200 або 300 тисяч російських військ, які й досі там.
Міллі зазначив, що Україні вже вдалося звільнити понад 54% окупованих Росією земель, але ще багато залишаються під окупацією та потребують звільнення.
Під час п'ятнадцятої зустрічі у форматі «Рамштайн» повідомили, що Україна, Естонія та Люксембург запустили ІТ-коаліцію. Про це у підсумку зустрічі розповів Міністр оборони України Рустем Умеров.
«Завдання ІТ-коаліції – забезпечити захищену та стійку ІТ-інфраструктуру для Міністерства оборони України та Сил оборони, яка дозволить Україні бути більш ефективною на полі бою», – заявив міністр.
Зокрема, країни-партнери надаватимуть підтримку Силам оборони у сфері ІТ, зв'язку та кібербезпеки.
Як ІТ-технології допоможуть наблизити перемогу ЗСУ?
Чи можна вважати літній контрнаступ ЗСУ завершеним?
Чи причетні українські спецслужби до атака на ПВК Вагнера у Судані?
МЗС засудило атаку БПЛА на шведських медійників на Запоріжжі
Міністерство закордонних справ засудило атаку безпілотника РФ на шведських медійників у Запорізькій області.
«Ми рішуче засуджуємо атаку безпілотників Росії на команду TV4 в Запорізькій області. Український продюсер отримав невеликі травми, а репортер і фотограф дивом не постраждали. Усі мали чіткі позначки PRESS. Це ще один воєнний злочин Росії проти журналістів», – написав речник МЗС Олег Ніколенко у твіттері.
Напередодні шведська телекомпанія TV4 повідомила, що 19 вересня її працівники зазнали атаки БПЛА. За повідомленням, репортер Йоган Фредрікссон та фотограф Даніель Здольсек, які перебувають у районі Запоріжжя, вийшли зі свого автомобіля, щоби розпочати зйомки сюжету, і близько 11:30 їхнє авто було атаковане російським дроном.
Як пише TV4, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон назвав цей обстріл «абсолютно жахливим».
«Це підкреслює, що війна постійно зачіпає людей, які є абсолютно цивільними і які перебувають там з інших причин. Я припускаю, що буде дуже ретельно розслідувано, що за цим стоїть. Не можна виключати, що це той наслідок, який хоче бачити Росія: щоби журналісти не сміли там бути, щоби вони якомога менше висвітлювали цю війну», – сказав він.
За останніми даними Інституту масової інформації, з початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 66 журналістів, 10 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності. Поранення внаслідок російських обстрілів отримали 24 журналісти. ІМІ повідомляє про 39 обстрілів журналістів.
Сили РФ обстріляли село на Харківщині, у людей зникло світло та газ – ОВА
Російські військові 20 вересня майже протягом години вели обстріл прикордонного села в Золочівській громаді на Харківщині, повідомляє пресслужба обласної військової адміністрації.
«Близько 10:25 російські загарбники розпочали обстрілювати село Одноробівка Золочівської громади. Від ударів артилерії населений пункт потерпав майже годину. Внаслідок влучань пошкоджено три багатоквартирні та один приватний будинок, п’ять господарчих споруд, чотири автомобілі, два гаражі», – йдеться у повідомленні.
Постраждалих або поранених серед цивільного населення немає, уточнила влада.
«Також ворожими ударами пошкоджені комунікації – світла та газу наразі немає. Профільні служби проводять відновлювальні роботи», – зазначили в ОВА.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У ГУР розповіли, чи ощадить РФ ракети для атак по Україні восени та взимку
У Головному управлінні розвідки Міноборони України розповіли, чи ощадить Росія ракети для атак по Україні в осінньо-зимовий період.
«В принципі темпи виробництва ракетного озброєння ворога не дозволяють їм поповнювати ті запаси, які були. Одна справа – плани, інша – як реалізуються ці плани. Але так, вони накопичують, в тому числі є інформація, що ворог проводить і розвідувальні заходи по енергетичній інфраструктурі. Загроза повторення терористичних атак існує. Звичайно, Україна до такого сценарію посилено готується. Думати, що держава-агресор відмовиться від практики терористичних ударів, підстав немає. Ми повинні серйозно до цього ставитися», – сказав речник ГУР Андрій Юсов, відповідаючи на запитання, чи ощадить Росія ракети на осінньо-зимовий період.
В ефірі національного телемарафону він нагадав, що минулого року найбільш масована атака РФ – це запуск по території України 120 ракет.
«Сьогодні таких запасів у ворога для такої інтенсивності ударів немає. Але це не означає, що вони є менш небезпечними чи руйнівними. що зараз ворог продовжує удари по мирній цивільній інфраструктурі для того, щоб фактично підірвати і знищити український економічний потенціал (навмисні удари по зерновій, портовій інфраструктурі) – це зовсім не військові об'єкти. Ми бачимо, що так, це серйозна загроза. Скільки б ракет не було, їх треба збивати. Над цим робота буде вестися», – додав представник ГУР.
Раніше розвідка Британії заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Останнім часом Росія атакує українські міста переважно ударними дронами.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Болгарія збирається припинити імпорт соняшника з України – прем’єр
Влада Болгарії збирається «найближчим часом» припинити імпорт насіння соняшнику з України, йдеться в заяві прем’єр-міністра Миколи Денкова, пише БНР.
Чиновник каже, що «рішення було ухвалене після багатогодинних переговорів з протестуючими проти імпорту української агропродукції фермерами».
За словами прем’єра, «імпорт насіння українського соняшнику продовжиться, як тільки його квота буде узгоджена з Києвом».
«Я матиму розмову з прем’єр-міністром України (Денисом Шмигалем – ред.), в якій поясню, що в ході сьогоднішніх дискусій (20 вересня – ред.) ми обговорили, що буде певна квота для Болгарії, і ця квота буде дозволена для імпорту в Болгарію тільки після того, як ми уточнимо, наскільки вона велика і про що йдеться. У найближчій перспективі ми не дозволимо імпорт насіння соняшнику з України», – підкреслив Денков.
Він також запевнив, що «поки не було виявлено жодних порушень вимог щодо якості сільськогосподарської продукції, що імпортується з України».
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Болгарії. Як йшлося в заяві Єврокомісії, Україна погодилася запровадити саморегулювання, щоб уникати викривлень на агроринках сусідніх із нею країн ЄС.
Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.
Після цього Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини.
Рада відкликала Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова
Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Це рішення підтримали 258 парламентарів.
«Парламент зняв Нестора Шуфрича з посади голови Комітету ВРУ з питань свободи слова. Він залишається одним з трьох членів цього «потужного» Комітету. А поки в.о. Голови Комітету з свободи слова стане Євген Брагар», – написав Железняк у телеграмі.
Також про зняття Шуфрича з посади голови комітету повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Днями в парламенті зареєстрували проєкт постанови №10070 про відкликання Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова.
15 вересня суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Нестора Шуфрича, якого підозрюють у державній зраді.
Перед цим у народного депутата члена депутатської групи «Платформа за життя та мир» провели обшуки.
Служба безпеки повідомила, що спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генпрокурора «зібрала аргументовану доказову базу про антиукраїнську діяльність» чинного народного депутата Нестора Шуфрича.
У відомстві підтвердили раніше поширену інформацію про те, що Шуфрич «тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, агента ФСБ, завдання якого – координація російської агентури в Україні».
Верховна Рада схвалила закон про е-декларування з урахуванням вето Зеленського
Верховна рада схвалила закон про е-декларування з урахуванням вето президента Володимира Зеленського. Електронні декларації відкриють, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Нардепи ухвалили відповідне рішення на засіданні 20 вересня. Пропозицію президента підтримав 341 парламентар.
«Триває планова робота» – у ГУР прокоментували повідомлення про вибухи в Криму
У Головному управлінні розвідки Міноборони прокоментували повідомлення про вибухи в окупованому Криму.
«Триває планова робота українських Сил безпеки і оборони по військових об’єктах окупантів на тимчасово окупованих територіях, в тому числі в українському Криму. Зовсім скоро деталі будуть оприлюдненні Генеральним штабом», – розповів представник ГУР Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону.
Він зауважив, що останніми днями є дуже багато новин з Криму.
«Це все в рамках одного комплексу заходів. Всі ці заходи – результативні, повірте», – заявив представник ГУР.
За його словами, на цьому етапі метою заходів є послаблення агресора, оскільки Крим досі використовується РФ як певний логістичний хаб, зокрема для перекидання на інші ділянки фронту сил і засобів.
«Для того, щоб цей логістичний хаб зруйнувати, застосовуються і реалізуються певні операції і на морі, і на суші, і в повітрі. Далі буде», – додав Юсов.
Раніше у соцмережах повідомили про звуки вибухів в окупованому Севастополі, з боку військового аеродрому Бельбек. Також повідомлялося, що в Південній бухті Севастополя, а також в Інкермані військові РФ застосували димову завісу. Окупаційна влада заявила про роботу ППО.
У Польщі планують скоротити виплати для українських біженців. Що відомо?
Українським біженцям у Польщі можуть скоротити деякі види соціальної допомоги. Анонсовані зміни очікуються вже наступного року. Про це пише Bloomberg, посилаючись на польських урядовців.
Обмеження, прогнозує видання, ймовірно стосуватимуться вимог щодо проживання, надання дозволів на роботу, вільний доступ до шкіл, медзакладів.
«Ці правила просто втрачають силу наступного року. Я думаю, що регламент не буде розширено значною мірою», – сказав речник польського уряду Пьотр Мюллер телеканалу Polsat.
Станом на червень цього року у Польщі офіційно зареєстровано 975 тисяч українських мігрантів, за даними Євростату.
Експертка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина в інтерв’ю Радіо Свобода зазначила:
«У Польщі найбільш поширеною соціальною виплатою є виплата на дітей, яку, в принципі, отримують як українці, так і поляки. І цих виплат недостатньо для життя. Наприклад, у травні 62% українців, які перебувають в Польщі, сказали, що їм соціальних виплат не достатньо навіть для закриття базових потреб»
За словами заступниці міністра сім’ї та соціальної політики Польщі Анни Шмідт, країна вже витратила близько 2,4 мільярда злотих або 550 мільйонів доларів на допомогу українським сім’ям, які, рятуючись від війни, переїхали у Польщу...
Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до бюджету
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
За інформацією відомства, законопроєктом передбачено збільшення видатків державного бюджету на 328,5 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 322,5 млрд грн та спеціальним фондом 6,0 млрд грн (шляхом збільшення надходжень у рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу) для забезпечення реалізації проєктів щодо відновлення інфраструктури.
У Мінфіні також проінформували, що запропоноване збільшення видатків передбачається здійснити шляхом скорочення видатків загального фонду з урахування пропозицій головних розпорядників коштів на загальну суму 11,4 млрд грн, зокрема враховано економію коштів з обсягу платежів з обслуговування державного боргу на 10,7 млрд грн, збільшення доходів на 26,1 млрд грн (загальний фонд – 20,1 млрд грн, спеціальний фонд – 6,0 млрд грн – шляхом збільшення надходжень в рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу). Також шляхом збільшення обсягу державних запозичень загального фонду на 298,8 млрд грн.
При цьому збільшено обсяг платежів з погашення державного боргу на 8,2 млрд грн, в тому числі погашення внутрішнього боргу збільшене на 23,6 млрд грн, погашення зовнішнього боргу зменшене на 15,4 млрд гривень.
Крім того, в законопроєкті передбачена бюджетна програма Міненерго для фінансової підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу в обсязі 350 млн грн.
До восьми зросло число жертв російського обстрілу Купʼянська – Синєгубов
На місці вибуху в Купʼянську завершилися оперативні роботи екстрених служб, число загиблих зросло, повідомив 20 вересня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«На жаль, знайдені тіла ще двох загиблих цивільних чоловіків. Наразі загальна кількість жертв російського удару по Купʼянську становить вісім людей – шестеро чоловіків та двоє жінок. Двоє загиблих – волонтери, які евакуйовували людей. Окупанти цинічно завдали удару ракетою «Гром-Е1». Наразі правоохоронці розслідують усі обставини російського злочину», – написав Синєгубов у телеграмі.
«Народний супутник» допоміг знищити російські кораблі в Севастополі – ГУР
Атака на Севастопольську бухту 13 вересня, під час якої були пошкоджені російський десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону», були здійснені завдяки розвідувальним даним, зібраним космічним апаратом ICEYE, повідомило 20 вересня Головне управління розвідки Міноборони України.
Супутник, створений фінською аерокосмічною компанією ICEYE, передав українській розвідці рік тому волонтер Сергій Притула. Гроші на його купівлю жертвували громадяни України.
«Упродовж цього року «народний супутник» приніс безліч користі в нашій боротьбі за свободу – його можливості дозволяють нам щодня отримувати критично важливі для бойових операцій розвідувальні дані та спалювати тонни ворожої смертоносної техніки», – йдеться в заяві ГУР.
В окупованому Криму повідомляють про звуки вибухів. Развожаєв заявив про роботу ППО
У соцмережах повідомляють про звуки вибухів в окупованому Севастополі.
Також повідомляється, що в Південній бухті Севастополя, а також в Інкермані військові РФ застосували димову завісу.
Кримські телеграм-канали пишуть про звуки вибухів з боку військового аеродрому Бельбек. Також повідомляється про роботу російської ППО в районі селища Чорноморське.
Моравецький застеріг, що Польща може накласти ембарго на чергові агропродукти з України
Польща накладе ембарго на чергові українські агропродукти, якщо влада країни «підійматиме градус напруги у суперечці навколо збіжжя», зазначив очільник польського уряду Матеуш Моравецький в ефірі Polsat News.
Відповідним чином польський чиновник відповів на запитання щодо ставлення Варшави до планів Києва по запровадженню ембарго на імпорт польських овочів до України як дзеркального кроку на ембарго українського збіжжя до Польщі.
«Я попереджаю українську владу: якщо вони загострюватимуть цей конфлікт таким чином, то ми додаватимемо чергові продукти (з України – ред.) під заборону на ввезення на територію Польщі», – заявив Моравецький.
Він зазначив, що «Польща зробила дуже багато для України, яка бореться з російським агресором, а тому очікує від Києва на розуміння інтересів Польщі».
«Це означає, що, звича
«Зернове яблуко розбрату» між Україною і Польщею: аргументи сторін
Чому українське зерно стало «яблуком розбрату» між Україною і Польщею, яка з перших днів повномасштабної війни Росії проти України є одним із найголовніших союзників і є країною, яка перша прийняла мільйони українських біженців? У чому суть проблеми? Та як її можна з користю для обох країн вирішити? Про це Радіо Свобода в ефірі програми Свобода. Ранок розпитало Тараса Качку, заступника міністра економіки України та Лукаша Адамського, заступника директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського.
- Із початку травня 2023 року Єврокомісія за наполяганням Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії заборонила імпорт до цих країн українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику
- 15 вересня 2023 року Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зерна, оскільки «Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи (зокрема, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів,... щоб запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах».
- Польща, Угорщина та Словаччина заявили після цього, що одноосібно блокуватимуть імпорт української агропродукції до своїх країн. І припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою Єврокомісії для розв'язання цього питання.
- 15 вересня міністр економічного розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда написав у твітері, що його країна «безстроково забороняє агроімпорт із України в односторонньому порядку».
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 18 вересня, що уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції, а у Міністерстві економіки України повідомили, що подали позов до Світової організації торгівлі проти цих країн.
- «Якщо Польща та Угорщина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи та не скасують односторонні заборони щодо наших товарів, ми ухвалимо рішення про заборону імпорту до України певних категорій товарів із зазначених країн», – написав голова українського уряду Шмигаль у Телеграм.
- Польща накладе ембарго на чергові українські агропродукти, якщо влада країни «підійматиме градус напруги у суперечці навколо збіжжя», заявив очільник польського уряду Матеуш Моравецький в ефірі Polsat News.
Міжнародний кримінальний суд зазнав хакерської атаки
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС) зазнав хакерської атаки минулого тижня, повідомляє агентство Reuters.
У МКС розповіли, що виявили «незвичайну активність» у компʼютерній мережі. Представник організації відмовився коментувати, наскільки масштабною була атака та чи була небезпека повністю усунена. У МКС також не коментували, хто може стояти за атакою.
«Було вжито негайних заходів для реагування на цей інцидент кібербезпеки та помʼякшення його наслідків», – сказано в заяві МКС.
Джерело видання NOS заявило, що в результаті атаки було вкрадено велику кількість конфіденційних документів. У МКС цю інформацію не підтвердили.
Представник організації заявив виданню, що атака розслідується у співпраці з владою Нідерландів.
Розгляд позову України до РФ у Гаазі: Німеччина переконана, що суд має юрисдикцію розглядати справу
У Міжнародному суді ООН в Гаазі в середу, 20 вересня, під час розгляду справи про геноцид у позові України проти Росії виступають 32 держави, які вирішили долучитися до процесу. Першою слово взяла Німеччина та відкинула всі заперечення Росії щодо відсутності юрисдикції суду розглядати справу.
«На момент порушення справи Україна і Росія, безсумнівно, дотримувалися діаметрально протилежних поглядів щодо того, чи несе Україна відповідальність за акти геноциду на своїй території», – зазначила представниця від Німеччини Вібке Рюкерт, уповноважена з міжнародного права дипломатка у Міністерстві закордонних справ Німеччини.
Цей аргумент прозвучав у відповідь на заперечення від Росії, висунуті під час слухань 18 вересня, що позов є «безнадійно помилковим» і суперечки щодо геноциду між Україною та Росією немає, а відтак немає підстав і обговорювати Конвенцію щодо запобігання геноциду у Міжнародному суді.
«Запобігання геноциду і покарання за нього – предмет і мета конвенції. Однак Україна не звинувачує Росію у вчиненні геноциду. Україна також не звинувачує Росію в нездатності запобігти геноциду або покарати за нього. Навпаки, Україна стверджує, що геноциду не було. Вже одного цього має бути достатньо для відхилення справи», – заявив представник Росії, посол РФ в Міжнародному Суді ООН Геннадій Кузьмін.
На даному етапі Міжнародний суд ООН розглядає заперечення Росії щодо того, чи має суд юрисдикцію вирішувати цей спір між Україною та Росією. Українська сторона вимагає притягти Москву до відповідальності за спотворення поняття «геноцид» для виправдання нападу: Росія заявляла, що намагалася запобігти геноциду на сході України.
Читайте також: «Аналізуємо понад 100 тисяч воєнних злочинів РФ щодо наявності геноцидного умислу» – представник ОГП
Юристи, які захищали Росію в суді, наполягали, що оголошуючи про початок так званої «спецоперації» російський президент Володимир Путін не посилався на Міжнародну конвенцію ООН щодо запобігання геноциду. Проте українська сторона під час слухань 19 вересня навела приклади того, що російські дипломати таки посилалися на Конвенцію, виправдовуючи вторгнення, і зокрема, мова йшла про виступ посла РФ при ООН Василя Небензі.
Німеччина під час слухань навела чотири причини, чому Міжнародний суд ОО не повинен відкидати цю справу. Це наявність спору між Україною та Росією щодо того, чи мав місце геноцид, нечіткі формулювання у Конвенції щодо того, як саме потрібно зупиняти геноцид – і суд має дати цьому оцінку. А також посилання Росії на Конвенцію, щоб «виправдати іншу дію, яка в іншому випадку була б явно незаконною, відповідно до міжнародного права» та право звертатися до суду для усіх підписантів Конвенції, якими є і Росія, і Україна.
Читайте також: Справа за позовом України у Міжнародному суді ООН: чому суд у Гаазі не про вчинення Росією геноциду
Представники України та інших держав-учасниць судового процесу наголошували на тому, що Україна намагається вирішити спір щодо геноциду через суд, у той час як Росія вдається до застосування сили.
«Росія звинувачує Україну у зловживанні процесуальними нормами. Росія каже, що Україна посилається на конвенцію про геноцид як, цитую, «привід». Передбачуване зловживання з боку України полягає в тому, що вона прагне мирного вирішення спору в цьому суді. Фактичне зловживання Росією конвенцією про геноцид є повномасштабним вторгненням в Україну. Ця різниця говорить сама за себе», – заявив у суді адвокат України, юрист групи Covington&Burling Джонатан Гімблет.