Премʼєр Польщі вважає, що загроза від «ПВК Вагнера» не зменшилася
Премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає, що ймовірна загибель засновника угруповання «ПВК Вагнера» Євгена Пригожина не зменшує загрози для Польщі. Про це він сказав на пресконференції 24 серпня, повідомляє Rzeczpospolita.
На думку політика, тепер контроль над цією групою бойовиків перейде безпосередньо до президента Росії Володимира Путіна.
«Тепер нехай кожний відповість на запитання: чи становить «ПВК Вагнера», яка сьогодні є в Білорусі, більшу чи меншу загрозу. Для мене це риторичне питання», – сказав премʼєр.
Моравецький додав, що російське угруповання «ще більшою мірою або так само, як і раніше» використовуватиметься як інструмент провокацій, шантажу та атак «на порушення політики безпеки та дестабілізації держав, що межують з Росією та Білоруссю».
Зеленський: Португалія долучиться до підготовки українських пілотів на F-16
Португалія підтвердила готовність долучитися до тренування українських пілотів та інженерів на літаках F-16, заявив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Португалії Марселу Ребелу де Созою, який перебуває з візитом у Києві.
Як повідомила пресслужба голови Української держави, це перший за 25 років візит президента Португалії до України.
«Португалія є учасницею наших танкової та авіаційної коаліцій. Сьогодні Португалія підтвердила готовність долучитися до підготовки українських пілотів та інженерного складу на літаках F-16», – цитує Зеленського його пресслужба.
ДБР: ще один військовий посадовець змушував солдат будувати свій маєток
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру заступнику командира однієї з військових частин Львівської області. Про це відомство заявило 24 серпня.
Зокрема, за даними ДБР, посадовець залучав бійців до будівництва свого маєтку.
«З середини липня цього року солдати, замість виконання своїх обов’язків з оборони та захисту України, працювали на приватному об’єкті «командира». До ремонтно-будівельних робіт на своїй двоповерховій віллі він залучив сімох військовослужбовців», – повідомляє пресслужба.
Читайте також: ДБР проводить слідчі дії у військкоматах на Київщині, Черкащині та Вінниччині
Крім того, слідство стверджує, що дружина посадовця керувала підпільним магазином на території військового містечка. У ньому військовослужбовцям «продавали харчові продукти, які держава офіційно виділяла для забезпечення військових»,
Чоловіку повідомили про підозру в зловживанні службовим становищем. Йому загрожує до 12 років ув’язнення. За місцем його проживання пройшли обшуки. Правоохоронці планують клопотати про взяття його під варту.
На початку серпня ДБР заявило, що військового комісара на Закарпатті викрили на тому, що він змушував підлеглих будувати йому маєток.
Голова ГУР розповів про прогнози щодо дати деокупації Криму
Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів про прогнози щодо дати деокупації Криму.
«Так, випали із графіка. Так, на жаль, треба визнати, що події розвиваються повільніше, ніж мають бути за всіма розрахунками. Але є те, що маємо. Але якщо подивитися на Крим і на той рівень бойових дій, які відбуваються на території півострова, то ви зрозумієте, що нема з чим порівнювати порівняно з 2022-им, я вже не говорю про період з 2014 по 2022 рік. Тобто ми йдемо до мети. Так, повільніше, ніж хотілося, повільніше, ніж розраховували, але йдемо», – сказав Буданов.
При цьому він зазначив, що прогнози розвідки базуються на «фактах, цифрах, ході подій, на прогнозах за показниками економіки, військових і так далі. Але є ще реальність, яка відбувається, як то кажуть, на полі бою. Реальність на полі бою виявилася менш інтенсивною, ніж сподівалися на той момент».
В УПА розуміли, що війна з Росією неминуча: Мирослав Маринович про незалежність України і перемогу
Те, що Україну очікує війна з Росією пророкували ще воїни УПА, та українські політв'язні, які зробили свій внесок у здобуття Україною Незалежності в 199 році. Як це було в інтерв’ю Радіо Свобода розповів колишній політв'язень СРСР, дисидент, філософ, член Ініціативної групи «Першого грудня», проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. 10 років свого життя він провів у таборах та на засланні і каже, що нині російські сили ще жорстокіші до українців, ніж у радянські часи.
– Як ви вважаєте, чому так сталося, що українці знову виборюють свою незалежність? Чому Росія не визнає незалежності України й досі?
– Я би тут уточнив назву держави: чому Російська імперія не визнає. Бо Російська імперія немислима без України. Це є «головний діамант» в її «короні». Без Києва неможлива легітимації Росії як імперії.
Тому що, якщо Київ є всередині імперії, то тоді Росія може претендувати на тисячолітню історію державності Київської Русі, і може претендувати, що хрещення Русі – це її історична подія. Отоді все тримається, і тоді імперська модель працює.
Тому Російська імперія буде воювати за Україну завжди. Завжди! Вона не відпустить. Тобто це боротьба до скону. Або скону Російської імперії, або до скону України.
– Коли в 1991 році проголосили незалежність – це була така перемога українців. Чи було тоді розуміння, що російська влада буде намагатися знову повернути Україну під свій контроль?
– Власне кажучи, і в таборах (у місцях ув'язнення дисидентів – ред.) були дискусії з цього приводу.
Я пригадую собі, що воїни УПА 25-літники (відбували 25-річний термін ув'язнення ред.), які сиділи з нами в таборах, дуже скептично ставилися до наших таких рожевих версій про демократизацію СРСР, про те, що стануть республіки незалежними і так далі.
Вони говорили про те, що війна з Росією, якщо ми станемо незалежними, буде неминучою. Тобто, ще тоді це було абсолютно зрозуміло для воїнів УПА.
На Херсонщині через обстріл РФ загинув аграрій – ОВА
На Херсонщині через російський обстріл загинув аграрій, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Під ворожий обстріл потрапив тракторист, який працював у полі поблизу Широкої Балки. Чоловік отримав поранення несумісні з життям», – написав він у телеграмі 24 серпня.
Раніше сьогодні Офіс генпрокурора повідомив, що через російський обстріл середмістя Херсона постраждали троє людей, серед них є дитина.
Напередодні Олександр Прокудін закликав жителів Херсону та області закликають не виходити з дому 24 серпня через ймовірність посилення обстрілів.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Зеленський: Україна непричетна до збиття літака Пригожина
Україна не має стосунку до збиття літака, на якому перебувало керівництво приватної військової компанії «Вагнер», заявив президент Володимир Зеленський. Про це він сказав журналістам на брифінгу 24 серпня.
«Ми не маємо до цього стосунку. Усі розуміють, хто стосунок має», – цитує Зеленського агентство «Інтерфакс».
Як цитують агенції, голова держави додав, що, коли Україна зверталася до світової спільноти щодо літаків, «ми не це мали на увазі».
Читайте також: Табір «вагнерівців» у Білорусі активно демонтують – супутниковий знімок
«Хоча це також у якомусь сенсі допоможе», – визнав він.
Ввечері 23 серпня стало відомо, що у Бологовському районі Тверської області РФ розбився літак бізнес-класу у власності Євгена Пригожина. Повідомлялося, що голова ПВК «Вагнер» був у списку пасажирів. Повідомлялося, що літак летів із Москви і впав у населеній місцевості на шляху до Санкт-Петербурга.
Згодом смерть сімох пасажирів і трьох членів екіпажу літака офіційно підтвердили.
Президент США Джо Байден, коментуючи катастрофу літака Пригожина, сказав, що «у Росії мало що відбувається, за чим не стояв би Путін».
Читайте також: «Путіну був потрібний видовищний акт насильства». Реакції на повідомлення про смерть Пригожина
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російська влада оголосила, що ПВК «Вагнер» поїде до Білорусі.
«Путіну був потрібний видовищний акт насильства». Реакції на повідомлення про смерть Пригожина
Повідомлення про те, що в авіакатастрофі у Тверській області Росії міг загинути керівник військової компанії «Вагнер» Євген Пригожин та ватажок найманців Дмитро Уткін, позивний якого «Вагнер» і дав назву угрупованню, яке позиціонувало себе як приватна військова компанія – викликали хвилю реакцій міжнародних оглядачів. Вони обговорюють причини катастрофи літака, в якому могла бути людина, що входила до найближчого оточення президента Росії Володимира Путіна, але кинула йому виклик два місяці тому під час «заколоту вагнерівців» 23 червня 2023 року, коли вони спробували «захопити Ростов і піти на Москву».
Оглядачі кажуть, що заколот Євгена Пригожина проти керівництва армії та міністерства оборони Росії значно похитнув позиції Володимира Путіна, і як авторитарний керманич той не міг залишити такі дії без відповіді, навіть якщо на перший погляд здавалося, ніби він пробачив своєму колишньому «кухарю» і довіреній особі те, що він посмів піти проти нього.
Також оглядачі обговорюють значення можливої загибелі Пригожина для режиму в Кремлі та розглядають різні сценарії подій, які ця загибель може спричинити.
Низка західних оглядачів говорять, що після заколоту «Пригожин жив на позичений час», і нікого не здивувало, що він загинув рівно через два місяці після того, як він повів своїх найманців на Москву. Але багатьох, навіть тих експертів, які давно і пильно спостерігають за російською політикою здивувало показове «вбивство у погожу літню днину»...
Литва надасть Україні пакет військової допомоги на 41 мільйон євро
Литва надає Україні черговий пакет підтримки з нагоди Дня незалежності – про це повідомило Міністерство оборони країни 24 серпня.
«Литва надсилає черговий пакет військової підтримки на 41 мільйон євро, він містить боєприпаси Carl Gustaf, гвинтівки, комплекти радарів морського спостереження, боєприпаси калібру 5,56 міліметра, генератори, антидрони», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Зеленський обговорив із президентом Литви ситуацію на фронті та потреби ЗСУ
Крім того, Вільнюс планує надавати експертні консультації, кошти для міжнародних фондів підтримки України, а також навчання українських солдатів.
За даними міністра оборони країни Арвідаса Анушаускаса, загальна сума наданої Литвою Україні допомоги перевищила півмільярда євро.
Напередодні президент Гітанас Науседа повідомив, що Литва наступного місяця передасть Україні додаткові пускові установки зенітно-ракетного комплексу NASAMS.
«Напружена та дуже динамічна» – Міноборони про ситуацію на сході
Ситуація на всіх східних напрямках є напруженою та дуже динамічною, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, на Куп’янському напрямку війська РФ не припиняють спроб наступати – тривають бої, українські захисники «героїчно зупиняють противника і ламають усі його плани».
Маляр додає, що на Лиманському напрямку війська РФ безуспішно штурмують з метою витіснення ЗСУ в районах Серебрянського лісництва, Кремінної, Білогорівки Луганської області, також зараз на цьому напрямку противник планує перегруповуватись та замінити війська.
Читайте також: Сирський відвідав позиції ЗСУ на сході: українські захисники йдуть вперед і роблять неможливе (відео)
«На Бахмутському напрямку теж тривають активні бої, ворог постійно атакує, використовуючи бронетехніку та авіацію. Його мета – будь-якою ціною зупинити наш наступ. Разом з тим ми поступово просуваємось навіть в умовах відчайдушного опору противника», – написала вона в телеграмі.
За даними Генштабу ЗСУ, Сили оборони України продовжують наступальну операцію на Бахмутському та Мелітопольському напрямках.
«Укренерго» залучає аварійну енергетичну допомогу з-за кордону третій день поспіль
Вечірній максимум споживання електроенергії в Україні 23 серпня був на 3% нижче за літній рекорд, повідомляє національна компанія «Укренерго». Це сталося попри те, що температура повітря знизилася на 4 градуси.
При цьому Україна залучала аварійну допомогу з Європи. Одна з теплових електростанцій припиняла роботу через російський обстріл.
«НЕК «Укренерго» для покриття попиту застосовувало з 18:00 до 22:00 аварійну допомогу з енергосистеми Польщі та Румунії. Її загальний обсяг склав 1800 МВт·год. Нагадаємо, аварійна допомога не є комерційним імпортом, це останній і найдорожчий захід екстреного реагування для балансування енергосистеми, який не вимагає відключення споживачів», – заявляє оператор.
Читайте також: У Міненерго озвучили прогнози щодо опалення і електрики взимку
Основна причина залучення допомоги – дефіцит електроенергії в енергосистемі через значні пошкодження на теплових та гідроелектростанціях. Також тривають ремонтні роботи на атомних електростанціях, які готуються до роботи на максимальній потужності взимку.
Водночас обсягів імпорту електроенергії з Європи не вистачає для покриття різниці між збільшеним споживанням та обмеженими можливостями генерації на електростанціях, зазначає «Укренерго».
«Укренерго» також повідомляло про залучення аварійної допомоги з-за кордону вчора та позавчора. Оператор знову просить споживачів заощаджувати електроенергію та уникати використання електроприладами у пікові вечірні години.
Табір «вагнерівців» у Білорусі активно демонтують – супутниковий знімок
У селі Цель під Осиповичами в Білорусі триває активний демонтаж табору ПВК «Вагнер», повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на супутниковий знімок Planet Labs.
За підрахунками, третину всіх наметів уже прибрали. Інформація про це з’явилася на тлі вчорашньої авіакатастрофи в Росії, в якій, за даними влади Росії, загинули голова ПВК «Вагнер» Євген Пригожин і його соратники.
Наскільки дозволяє роздивитися знімок за 23 серпня 2023 року, з 273 житлових наметів демонтовано близько 101. Якщо врахувати, що кожен із наметів може вмістити близько 20 бійців, то можна говорити про те, що територію військової частини в селі Цель могли залишити близько 2020 вагнерівців із близько 5000, які там перебували.
Норвегія надасть Україні зенітні ракети IRIS-T та обладнання для розмінування, заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.
«Україна зараз потребує термінової військової та матеріальної підтримки. Вони мають велику потребу в ракетах і боєприпасах для ППО. Тут Норвегія підтримує, чим може», – каже Йонас Гар Стере, якого цитує пресслужба норвезького уряду.
Також 24 серпня норвезька телекомпанія TV2 з посиланням на неназвані джерела повідомила, що Норвегія вирішила передати Україні бойові літаки F-16. Скільки літаків надасть Норвегія, не повідомляється. Офіційного підтвердження цих даних немає.
Крім того, Норвегія виділяє 1,5 мільярда норвезьких крон для забезпечення постачання газу та електроенергії в Україні. Ці кошти надходять через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і спрямовані на ремонт, а також технічне обслуговування критичної електроенергетичної інфраструктури та аварійне електропостачання в районах, які постраждали від бойових дій, а також на закупівлю газу для аварійного зберігання.
ОГП: через російський обстріл Сумщини поранене подружжя
Російські війська вчергове обстріляли прикордонні регіони Сумщини ввечері 23 серпня, повідомляє Офіс генерального прокурора.
Зокрема, йдеться про обстріл Краснопільської громади з міномета.
«Пошкоджено домоволодіння, трактор та автомобіль місцевих жителів. 61-річний господар будинку та його 57-річна дружина отримали поранення», – додає прокуратура.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження про порушення законів та звичаїв війни. Триває фіксація наслідків обстрілу.
Читайте також: Кількість жертв атаки РФ в Ромнах збільшилась, завали розібрали – Клименко
Також вранці 23 серпня російські війська завдали удару по Ромнах на Сумщині. Через влучання російського БПЛА Shahed у навчальний заклад будівля закладу повністю зруйнована. Загинули четверо освітян, ще четверо місцевих жителів отримали поранення.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння атакують всі регіони України, зокрема прикордонну Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що в ніч на 24 серпня, День Незалежності України, в окупованому Криму пройшла спільна спецоперація ГУР за підтримки Військово-морських сил.
«Спецпідрозділи на плавзасобах висадились на берег в районі населених пунктів Оленівка і Маяк. Під час виконання завдання українські оборонці вступили в боєзіткнення з підрозділами окупанта. В результаті, противник зазнав втрат серед особового складу, знищено ворожу техніку. Також в українському Криму знову замайорів державний прапор», – йдеться в повідомленні.
У ГУР оприлюднили відео з операції і заявили, що «всі цілі й задачі виконано».
«По завершенні спецоперації українські оборонці без втрат залишили місце подій. Окупаційна адміністрація Криму не коментує події, попри масові звернення місцевих жителів. Єдине повідомлення стосується начебто «знищення боєприпасів за встановленим графіком». Українські Сили оборони і надалі надаватимуть окупантам допомогу в знищенні боєприпасів, техніки та живої сили», – заявили у ГУР.
Як жителі окупованих територій ставляться до деокупації і чи чекають на неї найближчим часом? Хто відверто боїться повернення української влади на звільнені території? Кого можуть покарати за співпрацю з окупаційною владою і які дії не передбачають кримінальної відповідальності? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- До Маріуполя після деокупації готові повернутися 65% жителів, які виїхали з міста під час окупації. Про це свідчать дані дослідження «Як блокада Маріуполя вплинула на людей», оприлюдненого в кінці березня цього року. Представники проєкту UkrSocStandart, які проводили це дослідження, зазначили, що для повернення до Маріуполя людям важливо мати умови для комфортного життя у місті, наявність житла і роботи за фахом. Також маріупольці зазначили, що місто має бути повністю відновлене.
- Маріупольське видання 0629 провело своє опитування щодо настроїв жителів міста і їхніх очікувань деокупації. Вони запитали власну аудиторію, як вона ставиться до теми українського наступу. На запитання 0629 відповіли 4800 людей. Серед них є ті, хто залишили Маріуполь і є такі, хто залишається в окупації. Опитування проводилося на початку червня, коли про просування ЗСУ інформації майже не було
- За результатми опитування, майже 48% респондентів з нетерпінням чекають на український наступ. Водночас 33% опитаних відповіли, що їм набридло пів року слухати про наступ, який не розпочинається. Майже 4% аудиторії відповіли, що в Маріуполі чекають українських військових, але бояться, бо наступ – це повернення гарячої фази війни у місто. І 15,6% респондентів відверто каже, що не хоче повернення української влади до Маріуполя.
Головна редакторка видання «0629» Анна Романенко розповіла «Новинам Приазов'я», що 30% опитаних зараз проживають у Маріуполі. Журналістка також зауважила, що дослідження не є репрезентативним, але дає можливість подивитися на настрої маріупольців.
«З оцих 4800 людей, близько 30% на момент опитування знаходилися на території Маріуполя, на окупованій території. І от ті 15,6%, я не можу вам сказати, от ті, хто бояться повернення в Маріуполь (української влади – ред.) це ті, хто там знаходяться – в Маріуполі, чи ті, хто зараз знаходиться за кордоном або в інших містах. Але таку частку людей ми маємо. Звісно, що це не репрезентативне опитування, воно проводилося виключно серед читачів нашого сайту, але кількість відповідей дає підставу думати про те, що все-таки якась тенденція у цих цифрах, цих показниках є», – зауважила журналістка.
Романенко зазначила, що до повномасштабного вторгнення влада Маріуполя також проводила опитування серед жителів міста, і тоді кількість тих, хто підтримував Україну становила 60%, близько 20% людей негативно ставилися до дій української влади й взагалі мали більш проросійські настрої й не підтримували дії України взагалі від початку незалежності України...
Буданов про нещодавні вибухи біля Керченського мосту: там була інша ціль
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії прокоментував нещодавні вибухи поблизу Керченського мосту, який з’єднує окупований Крим із Росією. За його словами, ціллю був не міст.
«Я вам хочу прямо сказати, що там була інша ціль. Але чотири зенітні ракети були пущені на її перехоплення і, трошки підбивши, збилися з курсу. Не значно. Вони вірять, що це йшло в міст. В принципі хай вірять. Тут вже нічого такого немає. Бо це минула історія», – сказав Буданов.
За його словами, збиток від того засобу ураження, який був використаний, був «зовсім незначний», тому що той засіб «йшов трошки далі, і не до мосту він йшов».
Читайте також: Опубліковані нові супутникові знімки ремонту на Керченському мосту
«Але оскільки вони чотири зенітні ракети використали для ураження того об’єкта, вони його трохи збили з курсу. Не значно. І він зачепив Кримський міст, зрештою. Але те, що він його зачепив, то це ніщо в порівнянні з тим, коли вони застосували дими з точки зору місцевого населення. От тоді почалася паніка. Бо коли пішов масштабно дим, а перед цим були вибухи, люди почали «сарафанним радіо» просто розганяти страшну паніку. Тобто вони самі себе покарали по суті. Якщо хочете, кара Божа прийшла до них», – сказав очільник ГУР.
Який саме об’єкт планували уразити – Буданов не уточнив.
12 серпня повідомляли про щонайменше дві атаки на Керченський міст. Спочатку російська окупаційна влада заявила про збиття двох ракет. У Міноборони РФ заявили, що по Керченському мосту намагалися завдати удару С-200, українську ракету нібито збили. Руйнувань не було, стверджували у російському відомстві. Українська сторона заяви Москви тоді не коментувала.
Згодом стало відомо про повторні вибухи поблизу мосту. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Керченський міст атакувала ще одна ракета. Він стверджував, що ракету збили над Керченською протокою.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Ракетний удар по Дніпру: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих через ракетний удар по Дніпру зросла до 10, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Раніше повідомлялося про 7 поранених.
«Зараз в лікарні – троє людей. Це 55-річна жінка, чоловіки 33 та 48 років. Вони у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
Лисак додав фото транспортного об’єкта, по якому вночі поцілила російська ракета.
Через російський обстріл Херсона постраждали троє людей, серед них є дитина – ОГП
Через російський обстріл середмістя Херсона постраждали троє людей, серед них є дитина, повідомив у телеграмі Офіс генпрокурора.
«Один із снарядів поцілив у дах приватного будинку у середмісті. Наразі відомо про трьох потерпілих цивільних, серед яких малолітня дитина. Дані уточнюються», – йдеться у повідомленні.
Водночас, за даними голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, 7-річна дівчинка потрапила під російський обстріл у квартирі.
«У неї – поранення спини, руки та ноги. У стані середньої тяжкості потерпілу дитину шпиталізували. Зараз їй надають усю необхідну меддопомогу», – додав він.
Напередодні Олександр Прокудін закликав жителів Херсону та області закликають не виходити з дому 24 серпня через ймовірність посилення обстрілів.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Десятий рік частина Донбасу живе під окупацією Росії. Агресор рік за роком обривав зв’язок жителів захоплених територій Сходу з вільною Україною, і майже розірвав з повномасштабним вторгненням. Окупанти люто намагаються винищити все українське, і особливо будь-який спротив. Хто і як на десятий рік окупації протистоїть Росії – у матеріалі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) до Дня Незалежності.
Роману (ім'я змінене з міркувань безпеки)– 18-ть. Разом з друзями-однолітками приблизно раз на кілька місяців вони готують «патріотичну вилазку» – в рідному окупованому місті на Луганщині малюють синьо-жовті прапори на огорожах.
Коли у 2014 році почалася війна, він навчався у молодших класах, але попри російську програму і потужну роботу пропаганди протягом 9 років, він вірний Україні. Жартує, що партизанити навчили самі ж вчителі в окупації, бо постійно возили в музей «Молодої гвардії» до Краснодону (Сорокине після декомунізації – ред.).
«Вони ж самі розповідають радянську легенду про підлітків-партизанів, які виступили проти загарбницького режиму. От тепер ми – те покоління, яке хоче протистояти окупаційній «владі». Ми просто нагадуємо, що тут є люди, які чекають на Україну», – каже Роман...