В ОПУ розповіли, які питання Зеленський обговорив із президенткою Угорщини
Президент України Володимир Зеленський у середу зустрівся із президенткою Угорщини Каталін Новак, передає пресслужба Офісу президента.
«Президенти двох держав обговорили питання транскордонної співпраці та спільних ініціатив у Закарпатській області. Було наголошено на вагомості нещодавньої регіональної поїздки президента України до Закарпаття та його зустрічі з представниками угорської громади. Володимир Зеленський акцентував на важливості підтримки України, зокрема з боку Угорщини, у боротьбі з російським агресором, а також на шляху інтеграції нашої країни до Європейського союзу й НАТО. Глава держави окремо відзначив допомогу Угорщини в лікуванні поранених українських військовослужбовців і навчанні військових медиків», – йдеться в повідомленні ОПУ.
Каталін Новак сьогодні взяла участь в саміті «Кримської платформи». У твітері вона написала, що Угорщина зобов’язується підтримувати всі ініціативи, спрямовані на досягнення миру. На цьому шляху Будапешт, як столиця, «завжди готовий укласти справедливу мирну угоду».
Днем раніше Новак перебувала з візитом на Закарпатті. Угорці є найбільшою серед усіх груп національних меншин в цьому регіоні України.
Чи підлягає радянська монументальна спадщина переосмисленню та апропріації? Куди переїдуть пам’ятники радянським воєначальникам? Як токсична версія історії провокує війну, і як війна впливає на розуміння минулого?
На ці та інші актуальні питання історичної політики в програмі «Історична Свобода» відповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Після початку повномасштабної російської агресії він пішов до лав Збройних сил України. Зараз Антон Дробович відновлюється після поранення.
– Найбільш обговорюваною у сфері історичної пам’яті останнім часом стала заміна герба СРСР на Тризуб на київському монументі «Батьківщина-Мати», або як її ще називають, даруйте, «клепаній бабі». Думки розділилися.
Ваша точку зору: давно вже треба було замінити радянський герб на український. Натомість ваші опоненти, зокрема ваш попередник на посаді, казали, що недоречно на радянський монумент встановлювати українську символіку, що, можливо, варто зняти не тільки герб, а й сам цей монумент під декомунізацію, так би мовити, підвести, але тризуб вже там точно недоречний.
Чому, на вашу думку, тризуб на цьому монументі доречний?
– Насамперед, він там доречний, тому що сотні тисяч українців в додатку «Дія» проголосували і визначили так. Наприклад, особисто я був прихильником чистого щита. І голосував в «Дії» за чистий щит. Але громадяни використали своє право, висловилися. Тому відповідно таке рішення. Можна дискутувати, наскільки це голосування репрезентативне, але сотні тисяч людей – всі, кому це було не байдуже – зайшли і висловилися, мали таку технічну можливість.
Це по-перше.
По-друге, ви згадали мого попередника (Володимир В'ятрович – ред.). Так він зараз сидить у залі парламенту, в якому стояв Ленін, були скрізь серпи і молоти. Зараз він сидить у залі, побудованому в радянський час, де скрізь уже тризуби. І якось нікого не бентежить, що це був так званий «парламентський орган» УРСР, який, очевидно, символізував не те, що зараз символізує.
Таке ставлення до радянської архітектури, до радянських монументів, як до чогось проклятого – це, чесно кажучи, пахне якимось мракобіссям.
Тобто є розумна межа: що ми приймаємо, тобто апропріюємо (присвоїти, використати у новому контексті – ред.), а що не приймаємо.
Очевидно, кияни не дуже любили «клепану бабу», як ви кажете...
– «Баба з мечем» ще кажуть, навіть «Лаврентіївна».
– Я – киянин, виріс в родині, де її ніхто не любив із дуже простої причини – бо її поставили, нікого не питаючи. Просто поставили рішенням партії. Очевидно, що вона для багатьох асоціювалася із радянським пануванням. Але чи можемо ми її деасоціювати?
Те, що треба було прибрати з неї серп і молот, то це однозначно вже давно треба було зробити. Тому що це якась ганьба – з радянським символом в самому центрі, на Печерських пагорбах, Лавра поруч, поруч найвища щогла з прапором України і... серп і молот! Та ще й у час війни. Це просто маразм! Тобто прибрати це треба було.
Це ж не просто статуя стоїть. Кожен, хто там був, бачив, що це велика частина музею, це капітальна споруда, яка є частиною одного з корпусів музею. Відповідно, чи готові ми її змінити, чи ні, чи демонтувати – можемо говорити після війни.
Зараз це просто популізм. Тому що це сотні мільйонів гривень, які тепер ніхто на це точно не виділить...
Буданов розповів, скільки літаків Ту-22М3 залишилося в Росії
Останні операції проти російських стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 дозволили суттєво скоротити можливість ударів по території України ракетами Х-22, розповів в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.
За словами очільника розвідки, всього у повітряних операціях проти України беруть участь 436 російських літаків.
«Це багато. Але якщо ви спитаєте, скільки серед них Ту-22, то це одиниці будуть. Ту-22 у них справних лишалося близько 31, тепер 29 – і мінус два ще тих, які на ремонті перебуватимуть, тобто 27. Тобто не так багато тих, які насправді літають», – сказав Буданов.
ЗСУ відбили атаку армії РФ на Луганищі, відбулось 16 бойових зіткнень – Генштаб
Українські військові продовжують вести наступ у Запорізькій області, відбили атаку армії РФ на Луганщині, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Протягом доби ворог завдав 9 ракетних та 49 авіаційних ударів, здійснив 40 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – зазначають у Генштабі.
Відомо, що протягом доби відбулось 16 бойових зіткнень.
«Авіація сил оборони протягом доби завдала 1 удар по пункту управління, 10 ударів по районах зосередження особового складу та 1 - по зенітно-ракетному комплексу противника», – йдеться в зведенні Генштабу.
Крім того, військові кажуть, що підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили 2 пункти управління, 1 район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 2 артилерійських засоби на вогневих позиціях армії РФ.
У Тверській області РФ розбився літак, у якому міг бути Пригожин
У Бологовському районі Тверської області РФ розбився літак, який, за попередніми даними, належав Євгену Пригожину. Російська агенція ТАСС з посиланням на Росавіацію пише, що прізвище голови ПВК «Вагнер» було у списку пасажирів.
За повідомленнями російських ЗМІ, літак впав у населеній місцевості. На фото у мережі з місця падіння видно бортовий номер, схожий на RA-02795. Це номер бізнес-джету, який належав Пригожину.
МНС РФ повідомило, що на борту, за попередніми даними, було десятеро осіб, всі вони загинули. Чи був на борту сам Пригожин – достеменно невідомо.
Коментарів структур Пригожина наразі немає. Пов’язаний із ПВК «Вагнер» канал Grey Zone пише, що літак нібито «збили засобами ППО». Попередньо, літак летів із Москви.
Днями у мережі з’явилося відео з Пригожиним із натяками про ймовірне його перебування в Африці, де він начебто оголосив про набір нових найманців для боротьби з «терористами» в Африці. Але ідентифікувати місце і час запису того відео з Пригожиним неможливо.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російська влада оголосила, що ПВК «Вагнер» поїде до Білорусі. За чисельними повідомленнями ЗМІ, для «вагнерівців» там розгорнули наметовий табір. Білоруська влада заявляла, що вони займатимуться навчанням військових Білорусі. Сам Пригожин зареєструвався у Білорусі як юридична особа з компанією щодо управління майном. Але чи з’являвся особисто Пригожин на території Білорусі після невдалого заколоту у РФ, невідомо.
Хоча у липні наближені до Пригожина Telegram-канали показували його, як нібито з Білорусі, вже згодом у мережі з’явилося фото його перебування в кулуарах російсько-африканського саміту в Санкт-Петербурзі.
Україна продовжує контрнаступ, але Захід нервує, що «надто повільно». Чому?
Військовослужбовці 47-ї окремої механізованої бригади України прорвалися до Роботина, керуючи наданими США бронемашинами Bradley, і отримали захоплені вітання від місцевих жителів. Пише Radio Free Europe/Radio Liberty.
«Наші військові перебувають у селі Роботине», – написав 22 серпня в Telegram очільник Південного командування України генерал Олександр Тарнавський.
Розташоване на трасі T0408 південніше від міста Оріхів на півдні Запорізької області України, Роботине є крихітним хутором, де ще до вторгнення Росії в лютому 2022 року проживало лише кілька сотень мешканців.
Його важливість полягає в тому, що село розташоване на дорозі до Токмака, – а приблизно за 60 кілометрів далі по дорозі – Мелітополь.
По-перше, українцям доводиться боротися з російськими силами, які утримуються в Роботиному.
«Хоча контрнаступ почався два місяці тому, українські війська досі пробивають собі шлях через рубежі російської оборони», – пише він. «Розчарування зростає».
«Справедливо те, що багато людей і аналітиків, дивлячись на поточну ситуацію з наступом, ймовірно, стали досить песимістичними щодо його завершення і його перспектив… в плані стратегічних здобутків – як вийти на узбережжя Азовського моря чи таких міста, як Мелітополь чи Бердянськ», – сказав у подкасті 22 серпня Майкл Кофман, військовий експерт та старший науковий співробітник Фонду Карнегі.
«Це не означає, що цей наступ не може досягти значного прогресу в цілому або вздовж певної осі; багато чого може змінитися лише за кілька тижнів, – вважає він. – Але, знаєте, я думаю виходячи з того, що відбувалося протягом останніх кількох місяців, очевидно, що люди стають більш песимістичними»....
Зеленський пояснив, чому ЗСУ не можуть перекинути всі сили на південь
Збройні сили України не можуть перекинути всі підрозділи на Південний напрямок фронту, бо тоді «з’являться ризики втратити Харків та Дніпро», зазначив на пресконференції президент Володимир Зеленський.
«Щодо розтягування сил. У нас є Схід. Хтось розуміє, скільки там окупантів? 200 тисяч. Давайте візьмемо звідти наші сили і кудись їх перекинемо, наприклад, туди, куди нам потрібно», – йдеться у заяві.
Президент пояснив, що «після цього росіяни за кілька днів захоплять Слов'янськ та Краматорськ, далі вони підуть на Павлоград, Дніпро, відріжуть береги».
Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода підтвердив спецоперацію, здійснену з російським гелікоптером Мі-8, і розповів деталі.
«Змогли знайти правильний підхід до людини, змогли створити умови, щоб вивезти непомітно всю родину, і зрештою створити такі умови, щоб він зміг перегнати це повітряне судно з екіпажем, який не знав, що відбувається. Коли вони зрозуміли, де вони сіли, вони спробували втекти. На жаль, вони були знищені, хотілося б (узяти) живими, але маємо, що маємо», – сказав Буданов у розмові із кореспонденткою проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Анжелікою Руденко.
За словами керівника ГУР, вертоліт нині перебуває в Києві. Буданов додав, що побачити гелікоптер і поспілкуватися з його пілотом можна буде після оприлюднення «офіційного кіно».
«Пілот чудово почувається, все в нього добре. У нього є два варіанти, але він схиляється до того, щоб бути тут (в Україні – ред.)», – додає Кирило Буданов, але мотивацію російського пілота не розголошує.
Євросоюз ніколи не визнає спроби Росії змінити статус територій України – Мішель
Євросоюз й надалі посилюватиме допомогу для України та «ніколи не визнає спроби Росії змінити статус тимчасово окупованих територій України, аби позбавити її народ національної ідентичності», наголосив під час віртуального звернення до учасників саміту Кримської платформи президент Європейської ради Шарль Мішель.
«Точно так, як вона це зробила в Криму, Росія спробувала незаконно анексувати Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області. Це була спроба вкрасти ідентичність українських громадян, вигнати людей з рідної землі, як вони (росіяни) це вже робили у минулому», – зауважив Мішель.
Він нагадав, що «Росія продовжує вдосконалювати інструменти терору та пригнічення». Мішель наголосив, що «російські окупанти здійснюють звірства у містах та селищах України, багато з цих вчинків є воєнними злочинами».
«ЄС продовжує закликати до повної відповідальності за всі ці злочини, включаючи злочин агресії. Ми не будемо визнавати будь-які незаконні спроби змінити статус українських територій, включи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Повага до суверенітету та територіальної цілісності країн є базовим принципом Хартії ООН. Саме тому ми підтримуємо Формулу миру президента Зеленського, що основана саме на цих принципах», – наголосив президент Європейської ради.
Зеленський відповів на запитання, чи будуть «служити всі»
Президент України Володимир Зеленський 23 серпня розповів, чи будуть запроваджені заходи для збільшення кількості мобілізованих. На брифінгу за підсумками третього саміту Кримської платформи журналістка запитала главу держави, чи з огляду на контрнаступ і повʼязані з ним втрати буде прискорення мобілізації, чи будуть «служити всі».
«Скажу відверто: військові до мене із цим звернулися. Щоб дати можливість більше мобілізовувати», – відповів Зеленський, не навівши інших подробиць.
Майбутні вибори у США «безумовно вплинуть» на підтримку України – Зеленський
Президентські та парламентські вибори в США, які відбудуться у 2023 році, «безумовно, вплинуть на підтримку України», зазначив під час пресконференції президент Володимир Зеленський.
Він зазначив, що українські чиновники «перебувають у постійному контакті» з американськими, у тому числі на рівні глав держав. Зокрема, зараз триває розмова керівника Офісу президента Андрія Єрмака з радником президента США з національної безпеки Джейком Салліваном.
За словами Зеленського, темами таких переговорів є: формула миру, постачання зброї, посилення української протиповітряної оборони.
У Дніпрі, в Музеї спротиву Голодомору, вшанували пам’ять дисидента, громадського діяча й художника Івана Шулика (1946-2021). Захід приурочили до Дня Державного прапора України невипадково – громадський активіст був одним із тих, хто здійснив перше публічне встановлення синьо-жовтого прапора в тодішньому Дніпропетровську.
Це було в липні 1991 року. Влада не дозволяла цю акцію, а її активістів побила й розігнала міліція. Тоді Шулик оголосив голодівку з вимогами припинити переслідування проукраїнських організацій та підняти синьо-жовтий стяг над міськрадою. Після майже двох тижнів голодування міськрада таки пішла на поступки.
Своїми спогадами про Шулика – борця за Незалежність України, активіста проукраїнського руху, керівника обласної організації Народного руху України, учасника Помаранчевої революції та Революції гідності, а також відомого сценографа й просто людину – поділилися ті, хто його знав.
Іван Дремлюга – голова Дніпровського товариства політв'язнів і репресованих розказує: з Іваном Шуликом був знайомий ще з кінця 80-их, коли долучався до проукраїнських акцій у Дніпропетровську, зокрема й до створення Товариства «Просвіта» та Народного Руху.
У Варшаві скасували український музичний фестиваль через спонсорів, пов’язаних із РФ
26 серпня Варшаві мав відбутися Easy Busy Fest за участю «Океану Ельзи», The Hardkiss, Alyona Alyona, Дантеса, Kola, Skofka та інших українських музикантів. Втім, напередодні, громадська активістка Наталка Панченко повідомила, що серед спонсорів фесту є компанії MixMerkt та Monolith.
«Ці бренди належать одним власникам — вихідцям із Росії та, здаються, Казахстану, які зареєстрували бізнес у Німеччині. Вони мають у Європі мережу Russian shops, що цьогоріч заходить у Польщу», — написала Наталія Панченко.
Після оприлюднення такої інформацію від участі у фесті спершу почали відмовлятися зірки.
Авіакомпанії РФ в обхід санкцій закупили запчастини на 1,2 млрд доларів – Reuters
Російські авіакомпанії з травня 2022-го до червня цього року закупили запчастини на 1,2 мільярда доларів, попри запроваджені проти Росії санкції, зʼясувала агенція Reuters.
Серед купленого обладнання – як необхідні для підтримки літака в льотному стані деталі (пристрої американської компанії Northrop Grumman, клапани тиску в кабіні, шасі), так і прості запчастини (кавоварки, телефонні трубки бортпровідників та сидіння для унітазів).
Згідно з митними документами, запчастини потрапляли до Росії через посередницькі компанії в Таджикистані, ОАЕ, Туреччині, Китаї та Киргизстані.
Агенція наводить приклад авіакомпанії «Уральські авіалінії». Вона придбала понад 20 одиниць американського обладнання з моменту повномасштабного вторгнення Росії до України. 14 листопада 2022 року, за даними журналістів, літак «Уральських авіаліній» приземлився в Єкатеринбурзі та залишився на злітній смузі, а за три дні туди привезли найважливішу для навігаційних систем запасну частину американської компанії Northrop Grumman. 24 листопада цей літак вилетів до Москви і відтоді, згідно з даними відстеження польотів, здійснює перевезення пасажирів.
Сума 1,2 мільярда доларів відображає загальну вартість поставок, призначених російським авіакомпаніям або їхнім підрозділам із технічного обслуговування. Постачання деталей літаків для інших авіакомпаній журналісти не враховували.
Northrop Grumman повідомила, що не виявила жодних продажів чи послуг із ремонту, які були надані компаніям із РФ. У компанії заявили, що у них є «надійні процеси та процедури, які допомагають забезпечити дотримання всіх законів та правил, повʼязаних із експортом та санкціями».
Reuters також пише, що російські компанії, які до введення санкцій зверталися по обслуговування до великих постачальників, стали користуватися послугами дрібніших компаній. Так, у квітні 2022 року авіакомпанія S7 розпочала імпорт деталей через молдовську компанію Air Rock Solutions. Згідно зі звітами, впродовж наступних 14 місяців S7 отримала від Air Rock Solutions запчастин щонайменше на 1,23 мільйона доларів.
Виконуючий директор компанії Іван Мельников заперечує продаж продукції Росію. Він заявив, що більшість його покупців перебували, зокрема, в ОАЕ та Киргизстані. У Reuters зʼясували, що більшість вантажів від цієї компанії справді потрапляли до Росії через інші країни. На запитання, чи це може вказувати на те, що його клієнти в цих країнах перенаправили поставки російським авіакомпаніям, молдовський бізнесмен не відповів.
Вбивство підлітків в окупованому російською армією Бердянську в червні 2023 цього року жахнуло всю Україну. І не тільки. Перед цим Європарламент засудив російські окупаційні сили в переслідуванні Тиграна Оганнісяна та Микити Ханганова. Хлопці та їхні рідні сподівалися, що це допоможе їм вирватися з окупованого міста. Але цього не сталося. Правозахисники називають смерть підлітків «стратою», а дії окупантів – помстою за вірність хлопців Україні.
У день народження Тиграна – 23 серпня – проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» публікує інтервʼю з мамою підлітка Оксаною про те, яким був її син, які мав плани на майбутнє, що сталося із їхньою родиною з початком російської окупації, ...про його смерть і чому родині досі не віддали тіло для поховання...
У ГУР пояснили, який вплив мають інциденти з дронами на території Росії
У Головному управлінні розвідки Міноборони України пояснили, який вплив мають інциденти з безпілотниками на території Росії.
«Ці події мають багатоплановий характер і впливають одразу на декілька процесів. Це, окрім безпосередньо цілей і військових результатів операцій, це і громадські настрої, інформаційний ефект, позиції рашистів на міжнародному ринку озброєнь і багато інших чинників, в тому числі авторитет Путіна перед його ймовірними союзниками або державами, які підтримують ще з ним контакти. Наскільки серйозно можна ставитися до диктатора, який навіть в столиці не може контролювати ситуацію і захистити небо власної столиці. Далі буде, все в динаміці. Українські Сили безпеки і оборони працюють, працює ГУР», – сказав представник ГУР Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону.
За його словами, ці «шляхетні невідомі літаючі об’єкти спрямовуються виключно на ті об’єкти і установи, які безпосередньо залучені до геноцидної війни сучасної Росії проти України».
«У неї з обличчя текла кров»: у Чехії побили біженок, дізнавшись, що вони з України
У місті Пласи (Плзенський край) в Чехії невідомий чоловік напав на двох українських біженок. Одна з жінок розповіла, що він накинувся на них з кулаками після того, як дізнався, що вони з України. На інцидент вже відреагував міністр внутрішніх справ Чехії, засудивши напад.
Про побиття українок повідомляє чеське видання Novinky, за його даними, інцидент стався 13 серпня.
Як розповідає одна із постраждалих Тетяна, перед нападом вони з Лілією сиділи на бордюрі і розмовляли. Тоді до них під’їхала автівка Škoda Octavia з причепом.
«Чоловік за кермом запитав, чи ми з України. Потім він від’їхав на кілька метрів, залишив машину заведеною і повернувся до нас», – розповідає жінка.
За її словами, чоловік спочатку почав лаятися, а потім кинувся на них із кулаками.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив, що будівництво Національного військового меморіального кладовища (НВМК) на території Гатненської сільської територіальної громади на Київщині має розпочатися восени 2023 року.
«Якщо все буде добре, то будівельні роботи мають розпочатися вже цієї осені. Оптимістичний план – щоб відкрити перші ділянки поховання», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, є завдання в найкоротші терміни, максимум до року, відкрити для поховань перший сектор.
«Для кладовища підшуковували місце. Називалася і Лиса гора, і Биківня, але додаткове дослідження і перевірка місця показали, що на пошукові роботи там може піти 12-18 місяців (оскільки там є місця поховань жертв сталінських репресій). Це дуже довго і затягує будівництво цвинтаря. Крім того, попередньо виявилося, що цвинтар має бути близько 300 гектарів, а якщо його робити в Биківні з усіма відступами, буферними зонами, то там залишитися близько 45 гектарів, що мало для такого місця. Тому повернулися до попереднього напрацювання – це ділянка біля Віти Поштової, Південного цвинтаря. Там є понад 200 гектарів», – пояснив Дробович.
У квітні Київрада відвела землю і фактично розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні.
Кабмін у жовтні 2022 року схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи «Національне військове меморіальне кладовище».
Ще восени 2022 року перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун повідомив, що «Національне військове меморіальне кладовище» в Києві почнуть будувати до кінця 2023 року.
Український прапор і люди, які його захищають: фотосвідчення воєнкора Радіо Свобода
Оборонці країни віддають життя за те, щоб державний прапор вільно майорів над усією Україною у її визнаних світом кордонах.
Фотосвідчення про український прапор і людей, які його захищають – дивіться у фоторепортажі Сергія Нужненка.