СБУ затримала колишнього «регіонала», який коригував удари по прикордонню Сумщини
На Сумщині правоохоронці затримали колишнього «регіонала», який здавав російським військовим позиції Збройних сил України та прикордонників на території регіону, йдеться в повідомленні Служби безпеки України.
Під час оперативних заходів затримано «розконсервованого» агента ФСБ, який збирав розвіддані про оборону північно-східних рубежів України. Фігурантом виявився мешканець міста Суми, колишній місцевий представник забороненої «Партії Регіонів», кажуть в СБУ.
«Ще до початку повномасштабного вторгнення РФ він був завербований кадровим співробітником прикордонного підрозділу ФСБ. У поле зору російської спецслужби він потрапив через свої періодичні поїздки до Росії, де зустрічався з родичами», – зазначать у пресслужбі.
«Важные истории»: Росія передала під «попередню опіку» понад тисячу вивезених із України дітей
Російська влада передала під «попередню опіку» понад тисячу дітей з України, пише видання «Важные истории». За його даними, це втричі більше, ніж публічно заявляли представники російської влади.
Наприкінці 2022 року дитячий омбудсмен Марія Львова-Бєлова заявила, що у російські сімʼї влаштовані 380 дітей, вивезених із України. Відтоді чиновниця продовжувала називати таке число.
Дані, якими оперують «Важные истории», випливають зі звіту про діяльність уряду Ростовської області за 2022 рік: у документі йдеться, що під попередню опіку було передано 1184 дитини, які прибули «без законних представників із територій Донбасу та України».
З формулювання незрозуміло, який статус у цих дітей: куди їх передали, скільки з них перебувають під опікою родичів, а скільки є сиротами. У міністерстві освіти Ростовської області журналістам ці дані не прокоментували.
«Важко відстежити долю кожної дитини з понад тисячі, але за відкритими джерелами ми встановили місце перебування 290 дітей з України у 23 регіонах Росії», – вказує видання «Важные истории».
Швейцарія приєдналася до нового пакету санкції ЄС проти Росії
Швейцарія приєдналась до 11-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії, про це йдеться на офіційному урядовому порталі країни.
«Федеральна рада була проінформована про те, що урядове відомство, відповідальне за санкції, розширило санкційні списки щодо Росії», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що зміни набудуть чинності в середу, 28 червня, о 18:00. Таким чином, Швейцарія запроваджує санкції щодо додаткових фізичних і юридичних осіб, ухвалені Європейським союзом 23 червня в рамках свого 11-го пакета санкцій.
Росія повинна була б зараз просити, аби Україну прийняли до НАТО – Зеленський
Росія повинна була б «зараз просити, щоб Україну прийняли до НАТО», – сказав президент Володимир Зеленський під час свого виступу в Верховній Раді, приуроченому Дню Конституції України.
Глава держави наголосив, що «українців не повинно хвилювати майбутнє Росії після її поразки у війні» та «чи подолає свобода стіни Кремля».
«Українців хвилює лише те, щоб ніколи знов російський реваншизм не перетнув кордони нашої держави. Як повноправний член НАТО Україна гарантуватиме, що в нашому регіоні пануватиме мир та свобода. І для Росії зараз було би правильно просити, щоб Україну прийняли до НАТО, бо члени НАТО обороняються, не знищують», – наголосив Зеленський.
Міністерство оборони РФ заявило, що в Краматорську «уражений пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ». Про це йдеться у зведенні, оприлюдненому вдень 28 червня російським оборонним відомством.
Про те, що Росія «не завдає ударів по цивільній інфраструктурі», раніше 28 червня заявив, коментуючи удар по піцерії в Краматорську, речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков. «Удари завдаються по обʼєктах, які так чи інакше повʼязані з військовою інфраструктурою», – твердить він.
За останніми даними, 10 людей загинули, понад 60 поранені внаслідок удару ракетою «Іскандер», здійсненого 27 червня російськими військовими по піцерії в центрі Краматорська.
Рада ухвалила закон про виплати та відпустки для військових
У середу, 28 червня, Верховна рада схвалила законопроєкт щодо виплат військовим, повідомив у телеграмі народний депутат Олексій Гончаренко.
Схвалений документ передбачає законодавче закріплення виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової винагороди під час дії воєнного стану:
- ті, хто виконують бойові завдання – від 30 000 до 100 000 гривень;
- військові, які у звʼязку із пораненням зараховані у розпорядження відповідного командира – 20 100 гривень;
- строковики – 6 000 гривень;
- курсантам – 2 350 гривень;
- інструкторам у військових частинах – від 15 000 до 30 000 гривень;
Крім того, передбачені відпустки для військовослужбовців під час дії воєнного стану:
- всім військовослужбовцям – частина щорічної відпустки 30 днів (зараз – 10 днів);
- курсантам – канікулярна відпустка 10 днів зимова та 20 днів літня (зараз немає, у мирний час зимова – 15, літня – 30);
- військовослужбовцям строкової служби – 30 днів (зараз немає, в мирний час – 10 днів).
Раніше Верховна Рада зменшила граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку.
2 травня Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії ще на 90 днів: з 20 травня до 18 серпня.
Швейцарія відхилила запит на продаж майже 100 танків Leopard 1 для України
Федеральна рада Швейцарії повідомила 28 червня, що відхилила запит швейцарської оборонної фірми Ruag на продаж 96 основних бойових танків Leopard 1 A5 для використання в Україні. Про це інформує агенція Reuters
Такий продаж суперечив би законодавству та спричинив би коригування політики нейтралітету Швейцарії, заявили в уряді.
Раніше в червні верхня палата парламенту Швейцарії вирішила, що реекспорт швейцарської зброї до країн у стані війни не суперечить позиції швейцарського нейтралітету і може бути дозволений за певних умов.
Із проханням передати швейцарську зброю Україні до Швейцарії неодноразово зверталися кілька європейських країн, але отримали відмову. Зокрема, в червні 2022 року Швейцарія заборонила Данії та Німеччині постачати Києву боєприпаси до зенітних установок та бронемашин, пояснивши свою позицію статусом нейтралітету.
Швейцарія приєдналася до санкцій, які західні країни запровадили проти Росії через її агресію щодо України. Москва у відповідь заявила, що Швейцарія втратила статус нейтральної країни.
До Києва з візитом прибув президент Польщі
Із неоголошеним візитом до Києва прибув президент Польщі Анджей Дуда, повідомляє у твітері його канцелярія.
«Президент Анджей Дуда перебуває з візитом в Києві. Розмови з президентом Володимиром Зеленським пов’язані зі святкуванням Дня Конституції України, а також консультаціями щодо поточної ситуації на фронті, у тому числі щодо загрози російського теракту на Запорізькій АЕС. Також обговорюватиметься підготовка до липневого саміту НАТО», – йдеться в повідомленні.
Окрім Дуди, до української столиці приїхав також президент Литви Гітанас Науседа Очікується, що він візьме участь у заходах з нагоди 27-ї річниці прийняття Конституції України.
22 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними української розвідки, Росія розглядає сценарій теракту з викидом радіації на Запорізькій АЕС. Голова Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю британському виданню New Statesman стверджував, що російські війська замінували басейн-охолоджувач та чотири з шести енергоблоків найбільшої в Європі АЕС і готові підірвати станцію. За його словами, Росія може використати ядерну катастрофу, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ.
Президент США Джо Байден раніше заявив, що вважає застосування тактичної ядерної зброї Москвою можливим. Москва заявляє, що планує застосувати зброю у разі «загрози державі».
Росія «не завдає ударів по цивільній інфраструктурі» – речник Путіна про Краматорськ
У Кремлі заперечили, що метою ракетного удару по Краматорську ввечері 27 червня був цивільний обʼєкт.
«Російська Федерація не завдає ударів по цивільній інфраструктурі. Удари завдаються по обʼєктах, які так чи інакше повʼязані з військовою інфраструктурою», – заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков у відповідь на прохання прокоментувати російський обстріл Краматорська.
За останніми даними, 10 людей загинули, понад 60 поранені внаслідок удару ракетою «Іскандер», здійсненого 27 червня російськими військовими по піцерії в центрі Краматорська.
Раніше сьогодні Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня. За даними відомства, коригувальником є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ.
«Одна пустеля залишилася». Як живе Херсонщина без Каховського водосховища
Як руйнування Каховської ГЕС вплинуло на життя Бериславського району Херсонщини? Які громади затопило і де виникли проблеми через відступ води? Як проводяться відновлювальні роботи у Бериславському районі? І в яких населених пунктах це робити досі неможливо через обстріли? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Резніков назвав «головний аргумент» для вступу України до НАТО
Головний аргумент для запрошення України до НАТО – це те, що «українська армія єдина у світі, яка має бойовий досвід у стримуванні російських військових», зазначив міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю Financial Times.
За словами міністра, окрім того, «Збройні сили України першими у світі почали бити росіян західною зброєю».
«Україна була єдиною країною в світі, яка мала бойовий досвід стримування росіян і почала бити їх зброєю НАТО. Який ще аргумент потрібен для того, щоб запросити Україну до НАТО?», – відзначив Резніков.
Після зустрічі з президентом США Джо Байденом у Білому домі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав: «На Вільнюському саміті ми надішлемо рішуче повідомлення підтримки та солідарності з Україною. І чітко дамо зрозуміти, що майбутнє України – в НАТО».
Столтенберґ додав, що очікує, що країни-члени домовляться про «багаторічну програму, за якою ми допоможемо просунути Україну до переходу від старих стандартів, обладнання, процедур, доктрин до стандартів НАТО». За його словами, ці кроки наблизять Україну до НАТО.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що розуміє, що його країна не зможе стати членом НАТО, поки перебуває у стані війни. Але на початку червня він також сказав Wall Street Journal, що в разі відсутності чіткого сигналу «Україні немає сенсу бути на цьому саміті» у Вільнюсі.
«Пів кишені осколків назбирала свіженьких»: життя у прифронтовій Осокорівці | Херсонська область
Тривалий час село Осокорівка на Херсонщині перебувало у зоні бойових дій.
Село було під постійним обстрілами, що спричинило серйозні руйнування більшої частини населеного пункту. Попри проблеми з електро- та водопостачанням, жителі зараз повертаються у село. Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новин Приазов'я» Дмитро Шеремет дізнавався, чому люди повертаються у розбиті хати та як пристосовуються до нових умов життя.
Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу
У середу, 28 червня, парламент Хорватії схвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу, повідомив у твітері президент Володимир Зеленський.
«Парламент Республіки Хорватія ухвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Вдячний Хорватії за це історичне голосування. Світ ніколи не змириться зі злочинами Кремля – ні минулими, ні сучасними», – наголосив Зеленський.
15 червня уряд Хорватії підтримав ініціативу парламенту країни щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, йшлося в заяві прем’єр-міністра Хорватії Андрія Пленкова.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також вже подякував парламенту Хорватії за «історичне рішення» та вшанування пам’яті жертв Голодомору.
«До листопада 2022 року 15 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відтоді приєдналося ще 12. Я дякую їм за те, що почули наші прохання, і запрошую інших приєднатися. Визнання вшановує жертв і застерігає майбутні покоління запобігати геноциду», – написав Кулеба у твітері.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн. Парламенти Великої Британії, Словенії, Бельгії, Ірландії, Румунії, Молдови, Чехії, Німеччини, Ісландії, Франції, Болгарії, Люксембургу, Хорватії за цей час визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Через обстріл військами РФ Харківщини троє цивільних загинули і одна людина поранена – влада
Війська РФ зранку 28 червня, попередньо – із РСЗВ «Ураган», обстріляли село Курилівка Куп’янського району Харківщини, повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
«Ворожий снаряд влучив на територію городу приватного будинку. Отримала поранення 69-річна мирна мешканка», – йдеться в повідомленні.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначив, що зараз медики борються за її життя.
Також дещо згодом Синєгубов повідомив, що армія РФ обстріляла Вовчанську громаду Чугуївського району, внаслідок чого загинуло одразу троє цивільних мешканців с. Вовчанські Хутори, які перебували біля своїх будинків.
«Чоловіки 48, 45 та 57 років отримали вибухові травми, несумісні з життям», – повідомив Синєгубов.
Харківщина практично щоденно зазнає російських обстрілів. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
Зеленський пропонує святкувати Різдво 25 грудня, а не 7 січня – законопроєкт
Президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді змінити дату державного святкування Різдва в Україні із 7 січня на 25 грудня. Про це йдеться у законопроєкті, який український лідер вніс до парламенту.
Також Зеленський пропонує змінити дати відзначення ще двох свят – перенести з 28 на 15 липня День української державності, і з 14 жовтня на 1 жовтня – День захисників і захисниць України.
24 травня Архієрейський собор ПЦУ схвалив перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року. Відтак Різдво відзначатимуть вже 25 грудня, а не 7 січня. Водночас це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці.
У лютому стало відомо, що Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят з 1 вересня 2023 року.
За даними опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» ще в листопаді 2022 року, кількість тих, хто підтримує перенесення ідею святкування Різдва на 25 грудня, за рік «значно» зросла: з 26% до 44%.
Більшість православних церков світу, як і Римо-католицька церква та більшість протестантських церков, святкують Різдво 25 грудня за сучасним григоріанським календарем чи новоюліанським.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з королем Бахрейну Хамадом бін Ісою аль-Халіфою 28 червня, йдеться в повідомленні Кремля.
Король висловив підтримку заходам, вжитим російською владою «в інтересах захисту законності й гарантування стабільності в країні», йдеться в повідомленні.
Це вже четвертий лідер країн Близького та Середнього Сходу, який підтримав Путіна після заколоту, організованого ватажком угруповання «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним.
27 червня наслідний принц королівства Мухаммед бін Салман повідомив Путіну, що Саудівська Аравія задоволена успіхом деескалації в Росії.
26 червня президент Ірану Ебрагім Раїсі поговорив по телефону зі своїм російським колегою Володимиром Путіним і висловив «повну підтримку».
Путіну також зателефонував шейх Катару Тамім бін Хамад ат-Тані, який теж висловив свою підтримку, повідомили в Кремлі.
10 загиблих у Краматорську: поліція оновила дані про жертв і скалічених учорашнім ударом військ РФ
До десяти зросла кількість загиблих унаслідок ракетного обстрілу військами РФ Краматорська на Донеччині ввечері 27 червня.
«10 вбитих і 61 поранений внаслідок російської атаки на Краматорськ. Поліцейські продовжують працювати на місці обстрілу… За уточненими даними, російські війська вдарили по Краматорську ракетами «Іскандер». Серед загиблих – 17-річна дівчина та 14-річні сестри. Поранено восьмимісячного малюка, загрози його життю немає», – йдеться в повідомленні Нацполіції у фейсбуці.
За даними правоохоронців, триває досудове розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Раніше сьогодні Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня. За даними відомства, коригувальником є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ.
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас повідомив у фейсбуці про закупівлю його країною для України систем запуску ракет NASAMS, передачу броньованих транспортерів та боєприпасів.
За словами Анушаускаса, йдеться про передачу двох ракетних установок NASAMS (вартість контракту – близько 9,8 млн євро), 10 бронетранспортерів М113 (загальна кількість цих машин, переданих Литвою, сягне 72) та тисячі одиниць протитанкових боєприпасів для гранатометів.
Загалом на 2023 рік Литва замовила для України 12,5 млн боєприпасів, з яких 2,5 млн передадуть найближчим часом.
Президент Литви Гітанас Науседа також у фейсбуці підтвердив, що його країна придбала дві пускові установки NASAMS і планує передати їх Україні для захисту неба.
Науседа сьогодні перебуває із неоголошеним візитом у Києві.
Загальна військова підтримка, яку надає Литва Україні, за даними офіційного Вільнюса, перевищила 500 мільйонів євро.
«Мамо, не переживай. Треба захищати свій дім». Історія бійця, який втратив зір внаслідок поранення
Перше медичне об’єднання спільно з громадською організацією «Побачити перемогу» почало у Львові працювати над проєктом із реабілітації військовослужбовців і цивільних людей, які повністю або частково втратили зір внаслідок мінно-вибухових травм під час війни.
В Україні немає ані системної реабілітації для людей, ані спеціалізованих центрів. А з кожним днем, за словами медиків, таких пацієнтів стає дедалі більше.
У Краматорську затримали коригувальника ракетного удару 27 червня – СБУ
Контррозвідка СБУ затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня, заявив голова Служби безпеки України Василь Малюк.
«Таке затримання – це ще й сигнал для всіх інших коригувальників і зрадників, які працюють на ворога. Запам’ятайте – покарання невідворотне!» – заявив Малюк.
За повідомленням спецслужби, затриманим коригувальником удару по Краматорську виявився «розконсервований» агент Головного управління російського Генштабу (більш відомого як ГРУ). 27 червня він отримав завдання з’ясувати, чи працює піцерія, по якій згодом було завдано удару, і зафіксувати наявність там відвідувачів.
Для виконання вказівки агент здійснив приховану відеозйомку закладу і припаркованих поруч автомобілів, після цього фігурант переслав відзнятий файл російській військовій розвідці, інформує СБУ.
«Отримавши цю інформацію, російські загарбники здійснили вогневе ураження кафе, в якому перебували люди. За даними слідства, ворожим агентом є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ, а під час повномасштабного вторгнення «активували» і визначили завдання зі збору розвідданих про місця базування та переміщення Сил оборони у Слов’янську і Краматорську», – вказано в повідомленні.
Унаслідок російської ракетної атаки станом на 12:00 28 червня загинули щонайменше девʼять місцевих жителів, серед них – троє дітей, ще 60 людей були поранені.