Росія збільшила угруповання кораблів у Чорному й Азовському морях до 12 – військові
Росія збільшила своє угруповання кораблів, які перебувають на бойовому чергуванні в Чорному й Азовському морях, до 12, повідомило 30 травня оперативне командування «Південь».
«У Чорному морі знову нарощено кількість ракетоносіїв – два надводних і два підводних. Сумарний залп «Калібрів» – до 2️4 ракет. Рівень загрози залишається надзвичайно високим. Будьте уважні до сигналів повітряної тривоги», – заявили військові.
Раніше сьогодні у Військово-морських силах ЗСУ повідомляли про сім російських кораблів, зокрема чотири носії «Калібрів», у Чорному морі й один корабель – в Азовському.
Напередодні ввечері речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров повідомляв, що Росія вивела в Чорне море один надводний та два підводних ракетоносії. Він наголосив, що рівень ракетної небезпеки залишається «дуже високим».
Росія в травні активізувала змішані ракетні і дронові атаки по Україні. У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
Кличко: жінка, яка загинула в Голосіївському районі, вийшла на балкон дивитися на роботу ППО
Міський голова Києва Віталій Кличко заявляє, що жінка, яка загинула під час нічної атаки в Голосіївському районі, вийшла на балкон дивитися на роботу ППО.
«І не виходьте на балкони та вулиці спостерігати за тим, як працює ППО. Бо вночі в будинку в Голосіївському районі загинула жінка, яка вийшла на балкон подивитися, як збивають дрони», – написав він у телеграмі.
Мер вкотре закликав жителів Києва не нехтувати власною безпекою і не ігнорувати сигналів тривоги.
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України.
Через нічну атаку сталися пожежі в кількох районах Києва, зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків дрона загорілася багатоповерхівка. За даними місцевої влади, з пошкодженого будинку евакуювали 20 мешканців, одна людина загинула, ще четверо травмовані.
Загалом внаслідок нічної атаки на Київ одна людина загинула, 11 постраждали – з них 6 людей отримали медичну допомогу амбулаторно, 5 госпіталізували (в лікарнях ще перебувають три людини).
Що відомо про підлітків із Бердянська, яких російські силовики звинувачують у начебто підготовці до «диверсії»? Де вони зараз перебувають і що їм загрожує? За що окупанти можуть переслідувати дітей на захоплених територіях? Чи є такі випадки в окупованому Криму, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Звернення Путіна не планується – у Кремлі відреагували на атаку безпілотників по Москві
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Володимирові Путіну «у прямому режимі» доносили інформацію у зв’язку з атакою безпілотників по Москві вранці 30 травня.
Пєсков додав, що 30 травня Путін працює в Кремлі і не планує виступати зі зверненням до громадян у зв’язку з атакою.
«Ми знаємо, що, слава Богу, немає ніяких жертв. І нині немає жодної загрози для жителів Москви і Підмосков’я», – сказав речник Кремля.
При цьому, як пише російський «Інтерфакс», Пєсков не відповів на запитання про те, до чого після цієї атаки мають бути готові росіяни.
У Кремлі вважають, що за атакою безпілотників стоїть Київ. Пєсков заявив, що це нібито була відповідь на удар російських військових по «одному з центрів ухвалення рішень» в Україні 28 травня.
Росія в травні активізувала змішані ракетні і дронові атаки по Україні. Зокрема рано-вранці 28 травня, за даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили по Україні рекордні 54 ударні дрони. Повітряні сили звітували про збиття 52 з них.
За даними міської влади Києва, уламки дронів спричинили пожежі в Голосіївському та Дарницькому районах, а також пошкодили магазин у Дарницькому. Зокрема, в Голосіївському постраждали будівництво та склади одного з підприємств, на Печерську загорівся дах будинку. Міський голова Віталій Кличко повідомляв про одного загиблого і одного постраждалого.
Про влучання в «центри ухвалення рішень», про які говорить Пєсков, влада України не інформувала.
Вранці 30 травня Москву атакували безпілотники – про це повідомив мер столиці Росії Сергій Собянін. За його словами, внаслідок атаки кілька будівель зазнали «незначні ушкодження».
Губернатор Московської області Андрій Воробйов також заявив, що на підльоті до Москви збито кілька безпілотників. За даними телеграм-каналу Baza, їх було понад десять, а загалом в ранковій атаці взяли участь щонайменше 25 дронів.
Російське Міноборони заявило про «терористичну атаку» з боку України, в ході якої нібито задіяли вісім безпілотників. Всі вони, за твердженням російського відомства, були збиті.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, виступаючи в ефірі російського блогера Олександра Плющєва, назвав вибухи в Москві «третинною, малоцікавою подією» для українців порівняно з атаками на Київ. Напряму заяви про ймовірну причетність України до нападу дронів він не прокоментував, пожартувавши, що «можливо, не всі дрони готові атакувати Україну і хочуть повернутися до своїх творців».
Водночас речник Повітряних сил Юрій Ігнат також заявив, що не коментуватиме російські заяви про атаки дронів.
29 травня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Кирило Буданов відреагував на російський удар по Україні, заявивши, що на такі дії буде відповідь.
Міський голова Києва того ж дня в ефірі телемарафону адресував головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному питання про те, чому «жителі Москви відпочивають» у той час, як російські війська продовжують масовано обстрілювати Київ.
Розгляд справи екссудді з Криму зупинили через його мобілізацію. Прокуратура оскаржує
Прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя оскаржуватиме рішення українського суду, який зупинив розгляд справи колишнього голови Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука через його мобілізацію. Про це повідомила голова пресслужби прокуратури Катерина Діденко 30 травня.
Там нагадали, що Чорнобука звинувачують у скоєнні особливо тяжкого злочину – державної зради.
Згідно з обвинувальним актом, він надавав допомогу Росії у підривній діяльності проти України. Чорнобук брав участь у переформатуванні судової системи у Криму відповідно до російського законодавства та закликав суддів до переходу на бік Росії під час активної фази анексії півострова.
16 травня на судовому засіданні захист Чорнобука заявив клопотання про призупинення судового розгляду через його призов на військову службу. Відповідно, суд ухвалив рішення про зупинення судового розгляду на час його мобілізації.
«Отже, наступного дня після отримання ухвали – 24 травня, прокуратура автономії звернулася до Київського апеляційного суду зі скаргою на зазначену ухвалу суду, оскільки, згідно з інформацією сторони захисту, вид та місце служби обвинуваченого не заважають йому брати участь у судовому процесі у відеоформаті», – повідомляє прокуратура.
Згідно зі статтею 335 Кримінального процесуального кодексу України перебування обвинуваченого на військовій службі є однією з причин для тимчасової зупинки кримінального провадження. Для цього адвокату потрібно подати відповідне клопотання з довідкою чи випискою із наказу військової частини. Однак при цьому суд має оцінювати, де саме перебуває мобілізований, в якому роді військ служить і чи виконує бойові завдання.
Прокуратура Автономної Республіки Крим днями передала до українського суду обвинувальні акти за статтею про державну зраду щодо 20 підконтрольних Росії суддів Криму.
Череватий: ротація «гнітюче» діє на нові сили РФ, які заходять в Бахмут
На Бахмутському напрямку спостерігається значне зменшення боїв, російські сили продовжують ротаційні заходи, заявив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий.
«За останні дні ми спостерігали суттєве значне зменшення боїв – було по два-три бойові зіткнення. За цю добу не було зовсім. Ворог продовжує ротаційні заходи, відводячи злочинне угруповання злочинне «Вагнер», замінюючи їх підрозділами повітряно-десантних військ, мотострілецькими підрозділами. Це відведення гнітюче діє на тих, хто заходить на їхнє місце. Тому що вони самі теж уже багато брали участь в боях. Це другий-третій склад цих бригад, які заходять», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Череватий зауважив, що ці нові підрозділи російських військ бачать, у якому стані виходять «вагнерівці» з Бахмута.
«По перехопленню бачимо, що це в них захоплення не викликає. Плюс в дорогу ми їм насипаємо щедро. В результаті за добу було 80 окупантів знищено, 119 поранено», – додав речник Східного угруповання.
У Генштабі ЗСУ раніше повідомили, що на Бахмутському напрямку протягом доби противник наступальних дій не проводив.
Раніше очільник ПВК «Вагнер» Пригожин заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.
На початку травня координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що з грудня 2022 року Росія втратила в боях із ЗСУ понад 100 тисяч осіб, серед яких близько 20 тисяч – убитими. Москва про свої втрати не повідомляє.
Спортсменів можуть дискваліфікувати – Матвій Бідний про тих, хто не повернувся зі змагань в Україну
Українських спортсменів, які не повернулися зі змагань з-за кордону, виключили зі складу національних збірних команд, а з деякими спортсменами, які були членами штатних збірних команд, Міністерство молоді і спорту розірвало контракти, повідомив в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заступник міністра молоді та спорту України Матвій Бідний.
Він заявив, що федерації можуть навіть ініціювати позбавлення спортивних звань, якщо такі були. Проте, додає Бідний, склад національної збірної нараховує близько 10 тисяч спортсменів, тому відсоток тих, хто не повернувся, каже він, не дуже великий. Йдеться про 236 чоловіків, зазначають у Міністерстві молоді та спорту.
За його словами, були випадки, коли спортсмени навіть не потрапляли на змагання, в яких мали брати участь.
«Була ситуація, коли приїхали до готелю, взяли таксі і просто далі поїхали десь у невідомому напрямку. Звісно, така поведінка не гідна члена Національної збірної команди. Якщо ми бачимо, що це принципова позиція людини – не виходити на контакт, і це говорить про те, що я не буду повертатися, що хочете, то і робить. Ми бачимо, що ця людина нас ввела в оману», – додає Бідний.
Раніше Міністерство молоді та спорту України оприлюднило списки спортсменів, які не повернулися з-за кордону. Перелік прізвищ відомство опублікувало на сайті. В ньому – 236 чоловіків, які отримали дозволи на виїзд за кордон для участі у змаганнях. Перепустка передбачала, що після змагань спортсмени мали би повернутися в Україну.
«Як ми взагалі вижили там?» Кияни після того, як російський дрон зруйнував їхній будинок
Із цього столичного будинку евакуювали 20 людей. Одна людини загинула. Загалом у районі госпіталізували чотирьох постраждалих. Про це повідомила місцева влада.
У Києві і Київській області в ніч на 30 травня внаслідок російських обстрілів одна людина загинула, 13 були поранені, повідомив виконувач обов’язків голови Національної поліції України Іван Вигівський.
«У Києві поранені девʼять людей, 33-річна жінка загинула. У Київській області травмовані четверо громадян», – цитує слова Вигівського пресслужба Нацполіції в телеграмі.
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-та атака по Києву.
Фоторепортаж Радіо Свобода.
Мінреінтеграції: Україна повернула тіла ще 79 військових
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило, що 30 травня вдалося повернути додому тіла 79 загиблих українських оборонців.
«Передача тіл із тимчасово окупованих територій України відбулася за сприяння Офісу уповноваженого зі зниклих безвісти при Мінреінтеграції у співпраці з силовими структурами. Зазначимо, що передача тіл загиблих військових здійснюється відповідно до норм Женевських конвенцій», – йдеться в повідомленні.
У Мінреінтеграції додали, що тіла військових передадуть їхнім родинам для поховання.
На початку цього місяця в міністерстві повідомляли про повернення 80 тіл загиблих військових.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії станом на 3 березня були дані про повернення тіл 1426 українських військових.
У квітні 2023 року влада повідомляла, що близько семи тисяч українських військових вважаються зниклими безвісти. Як заявив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко, згідно зі статистикою, зазвичай близько 60-65% зі зниклих безвісти перебувають у полоні, а «інші, на жаль, загиблі».
Міненерго повідомило про знеструмлення в кількох регіонах через негоду й обстріли
Через нічну атаку дронів на Київщині об’єкти енергетичної інфраструктури не постраждали, повідомило Міністерство енергетики 30 травня.
«Водночас ворог продовжує тероризувати прифронтові та прикордонні території. Внаслідок обстрілів у Донецькій області було знеструмлено шість населених пунктів, без світла також залишилася частина споживачів у Дніпропетровській, Сумській та Харківській областях», – йдеться в повідомленні.
Також без світла лишається частина споживачів на Запоріжжі, Херсонщині та Чернігівщині внаслідок попередніх обстрілів.
Крім того, через погодні умови без електропостачання залишилися 12 населених пунктів у Запорізькій області, і ще 31 у Дніпропетровській. За попередню добу світло вдалося повернути 23,8 тисячі споживачів, звітує відомство.
«Ситуація з генерацією та споживанням електроенергії стабільна та контрольована. Виробленої електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів. Дефіциту в системі не спостерігається», – додає міністерство.
Компанія «Укренерго» просить споживачів ощадливо використовувати електроенергію ввечері, попри відсутність дефіциту.
ВМС: Росія вивела на чергування в Чорне море 4 носії «Калібрів»
Росія після чергового масованого удару по Київщині станом на 11:30 30 травня вивела на бойове чергування в Чорному морі сім своїх кораблів, зокрема чотири носіїв крилатих ракет із загальним залпом у 24 «Калібри», повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
За цими даними, в Азовському морі перебуває один російський корабель, у Середземному – до семи кораблів, з них один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до чотирьох ракет.
Напередодні ввечері речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров повідомляв, що Росія вивела в Чорне море один надводний та два підводних ракетоносії. Він наголосив, що рівень ракетної небезпеки залишається «дуже високим».
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
В Україні відреагували на заяви про «атаку дронів» на Москву
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат не став коментувати заяви про «атаку дронів» по столиці Росії в ефірі національного телемарафону.
Таким чином він відповів на питання ведучої про те, чи «БПЛА в небі Москви вгамують» російську агресію.
«Те, що в небі Росії, ми не коментуємо зазвичай, ви це знаєте. А те, чи вгамують – може, комусь вгамують, когось роздратують, ну але що вони ще нам можуть зробити? Начебто вже все перепробували, і агонія кремлівського режиму вже не знає, як дати цьому раду, тому що немає очевидних успіхів, яких вони хотіли б досягнути. Все, що залишається – кошмарити нас цими ударами», – сказав Ігнат.
Він нагадав, що російські війська завдають ударів не лише по Києву, а й регулярно обстрілюють прифронтові регіони.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, виступаючи в ефірі російського блогера Олександра Плющєва, назвав вибухи в Москві «третинною, малоцікавою подією» для українців порівняно з атаками на Київ.
«Москва починає поступово занурюються в туман війни з дуже бажаними відчуттями. Ну хотіли ж люди, які ініцію вали велику європейську війну, відчути, що таке жити в стані небезпеки з неба, з-під землі. Поступово ці грізні чоловіки, які сиділи в російському парламенті і нам погрожували, будуть зараз це в більшому обсязі отримувати назад», – сказав він.
Подоляк не став напряму коментувати заяви про причетність України до нападу дронів, пожартувавши, що «можливо, не всі дрони готові атакувати Україну і хочуть повернутися до своїх творців».
«І другий аспект: всі люди, які чомусь вважають, що можуть грати в однобічну гру, що можна руйнувати суверенну державу цілком безкарно – після 15 місяців вони ще не зрозуміли, що 2014 року в них не буде, жодного підписання лінії розмежування?... Кожен із них буде відповідати», – додав представник ОП.
Раніше влада Москви заявила про атаку дронів на місто. Міноборони звинуватило в нападі Україну, хоча не навело доказів на підтвердження цієї версії. Україна зазвичай не коментує вибухи на території Росії.
Російські дрони тепер намагаються обійти українську ППО – Гуменюк
Під час двох останніх атак дронами російські військові намагаються обійти зону ураження української системи протиповітряної оборони на півдні України, повідомила речниця Оперативного комадування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода).
«Вони використовували для цього тимчасово окуповану територію Херсонщини і Запоріжжя, обходили максимально сили протиповітряної оборони. І тим не менш, все одно, на виході з тимчасово окупованих територій, понад межею з Миколаївською, два дрони наші сили знищили. Решту передали для інших командувань. Можемо говорити про те, що саме таким способом, обійшовши нашу оборону, ворог намагається далі розсередитися. Тому що саме з цієї точки, де ми почали їх ураження, вони розсередилися», – сказала Гуменюк.
За її словами, українські сили протиповітряної оборони, і ОК «Південь» зокрема, успішно виявляють цілі. Про це, зокрема, свідчить щоденна статистика збиття дронів і ракет, каже Гуменюк.
«Навіть на стартовому моменті, коли вони тільки з’явилися в зоні ураження, ми вже почали по них працювати. Просто виходячи з особливостей нашої територіальної зони реагування, ми встигли збити два», – розповіла речниця ОК «Південь».
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
Очільник МОН Лісовий каже, що відмовився від наукового ступеня
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявляє, що добровільно відмовився від наукового ступеня.
У повідомленні у фейсбуці 30 травня він написав, що уряд України затвердив механізм добровільної відмови від наукового ступеня: «Такої можливості раніше не існувало, тепер є».
«В академічному світі науковий ступінь – це про цінність та довіру, а ще про здобуття, а не отримання. Постсовєцька культура це дещо викривила, тож маємо це виправити і сформувати нову культуру академічної доброчесності, де буде місце лише для справжньої послідовної науки. Як військову форму мають право носити лише військові, так і мати наукові ступені, на мою думку, повинні лише науковці», – написав міністр.
«На собі, власне, першим і випробовував механізм відмови. Написав відповідну заяву і від учора вже не є кандидатом наук. Триматися за формальні для себе статуси не збираюся», – додав він.
Міністр також анонсував ухвалення нового закону, який, за його словами, має стати «наступним кроком у становленні нової культури академічної доброчесності». За його словами, документ зараз допрацьовують.
Лісовий у березні заявляв, що подав до уряду пропозиції щодо змін у нормативній базі, які дозволятимуть будь-якому громадянину, чиновнику, політику добровільно відмовитися від наукового ступеня і, відповідно, від усіх надбавок.
21 березня Верховна Рада призначила директора Малої академії наук, військовослужбовця Оксена Лісового міністром освіти і науки замість Сергія Шкарлета, який обіймав цю посаду з 17 грудня 2020 року.
На тлі загалом схвальних відгуків про голову Малої академіки наук Оксена Лісового як нового міністра освіти і науки у мережі почали з’являтися пропозиції, що і його треба перевірити на предмет плагіату в наукових роботах. Лісовий у 2012 році захистив кандидатську дисертацію з філософських наук на тему «Соціокультурна самоідентифікація особистості».
Лісовий у березні заявив, що подав свою дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
У попередника Лісового, Сергія Шкарлета, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти виявило плагіат у чотирьох роботах. Сам Шкарлет звинувачення відкидав і неодноразово заявляв, що плагіату в його роботах немає. Попри такі звинувачення, він продовжував залишатися на посаді.
Питання ATACMS для України «все ще на розгляді» – Байден
Посилення атак Росії на Київ «не є несподіваним», заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що «це все ще на розгляді».
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Місцева влада: двоє цивільних загинули за добу на Донеччині, ще один – на Херсонщині
Російські війська обстрілювали кілька напрямків Донецької області протягом попередньої доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці 30 травня.
«На Горлівському напрямку 2 людини загинули і 8 поранено внаслідок бомбового удару по Торецьку. Знищено АЗС, пошкоджено 2 багатоповерхівки, 2 адмінбудівлі та школу. У Часовоярській громаді пошкоджено 2 будинки. Зранку відбувся артобстріл Костянтинівки – пошкоджено підприємство», – заявив він.
Ще двоє людей зазнали поранень у Званівці, додав Кириленко.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про 52 обстріли області за добу, з них 10 – по обласному центру. Він додав, що одна людина в області загинула.
На Харківщині внаслідок удару по Ківшарівці поранені загалом дев’ять людей, повідомив голова області Олег Синєгубов. У селищі пошкоджені житлові будівлі та газопровід.
«У селі Глушківка Куп’янського району обстрілами пошкоджено 5 приватних житлових будинків, господарчі споруди та лінію електропередач. Поранення зазнала жінка 60 років. Внаслідок артилерійського обстрілу села Глибоке Куп’янського району поранення зазнала 66-річна жінка», – заявив голова ОВА.
Ще одна жінка зазнала поранень через обстріл Вовчанська. Цей же обстріл пошкодив елеватор та зерносховище, додав Синєгубов.
Російські війська регулярно обстрілюють прикордонні та прифронтові населені пункти. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
В ОГП повідомили про зростання числа дітей, поранених через агресію Росії
В Україні станом на ранок 30 травня внаслідок агресії Росії число постраждалих дітей зросло до 989, повідомив Офіс генпрокурора. Кількість загиблих залишилася незмінною: 483 дитини.
Напередодні повідомляли про 986 поранених дітей.
«29 травня через обстріл військами РФ смт. Покровське Дніпропетровської області поранено 11-річного хлопчика. 29 травня внаслідок ракетного обстрілу ворогом смт. Ківшарівка Харківської області зазнав поранення 15-річний хлопець. 27 травня внаслідок обстрілу села Чайкіно Чернігівської області травмовано 14-річну дівчинку», – уточнили в прокуратурі.
В Офісі генпрокурора наголосили, що ці цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 21 травня підтвердило загибель 8 895 і поранення 15 117 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В ООН наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
«Людей під завалами немає» – Поворозник про пошкоджений будинок у Голосіївському районі Києва
Під завалами в будинку у Голосіївському районі Києва, куди вночі впали уламки російського безпілотника, більше людей немає, повідомив в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. Там занялася пожежа, а верхні поверхи були зруйновані. Через це одна людина загинула, а троє – були поранені. Рятувальники евакуювали із будинку 20 людей.
«Зараз, о 9-ій годині, починає працювати відповідна комісія, яка буде оцінювати технічні проблеми, які будуть для того, щоб відновлювати цей будинок, оцінювати завдану шкоду і планувати роботу для того, що треба робити, щоб люди могли повернутися у будинок», – заявив Поворозник.
Для того, щоб відновити будинок до початкового стану, треба декілька місяців, додав перший заступник голови КМДА.
«Протиаварійні роботи будуть тривати сьогодні-завтра для того, щоб позакривати вікна у тих квартирах, які непошкоджені, дах, щоб його не залило водою, а відновлювальні роботи почнуться після того, як буде готовий проєкт, тому що будинок постраждав достатньо серйозно, треба дивитися несучі конструкції і проєктувати його відновлення, як ми робили в усіх попередніх будинках», – сказав Поворозник.
Також він зазначив, що до кінця дня буде відома «повна картина» наслідків падіння уламків безпілотників у Києві, наразі триває обстеження усього міста. Однак, додав Поворозник, серйозніших наслідків, ніж ті, про які відомо зараз, вже не буде.
У ніч на 30 травня Росія, за даними командування Повітряних сил ЗСУ, запустила по Україні 31 дрон-камікадзе. Сили протиповітряної оборони збили 29 із них. Як повідомили в командуванні Повітряних сил, майже всі безпілотники збили на підступах до Києва або над столицею України. У Київській міській військовій адміністрації зауважують, що це вже 17-а атака по Києву в травні і третя – за добу.
ISW прокоментував перехід заступника міністра оборони РФ Мізінцева до «Вагнера»
Колишній очільник блокади Маріуполя та заступник міністра оборони Росії Михайло Мізінцев перейшов до приватної військової компанії «Вагнер», констатує Інститут дослідження війни у останньому звіті.
ISW посилається на інтерв’ю одному з російських військових блогерів, у якому Мізінцев підтвердив, що обійняв цю посаду. Російський військовий посадовець заявив, що мав «добрі стосунки» з «Вагнером» протягом останніх 10 років.
На думку аналітиків Інституту, це підтверджує дані про те, що спонсор ПВК Євген Пригожин використовував тісні зв’язки з Мізінцевим під час роботи в Міноборони, щоб отримати ресурси для «Вагнера».
«Мізінцев хвалив командирів «Вагнера» та виступав за те, щоб структура та управління «Вагнера» стали моделлю для тотальної війни, яку Росія повинна вести. Мізінцев відмовився коментувати суперечки між Міністерством оборони Росії та ПВК «Вагнер», але підкреслив, що російські військові мають проблеми з боєприпасами та проводять широкомасштабну мобілізацію російського народу для перемоги в Україні», – цитують у звіті.
Дослідники наводять свої попередні оцінки, за якими Пригожин міг призначити Мізінцева заступником командувача, аби зберегти доступ ПВК до постачання, а також підтримував його як бажану заміну міністру оборони Росії Сергію Шойгу.
«Публічне підтвердження Мізінцевим своєї посади та лестощі «Вагнеру», ймовірно, є частиною ширших спроб Пригожина відстоювати більший вплив після захоплення Бахмута», – додали в ISW.
Напередодні заступниця міністра оборони України ГаннаМаляр повідомила, що українські війська продовжують контролювати околиці Бахмута у південно-західній частині в районі «Літак».
Михайло Мізінцев став відомим у зв’язку з облогою Маріуполя навесні 2022 року – через це його називали «м’ясником Маріуполя». У вересні минулого року він став заступником міністра оборони Росії.
У поліції навели дані про постраждалих і руйнування на Київщині через російський удар
У Києві і Київській області в ніч на 30 травня внаслідок російських обстрілів одна людина загинула, 13 – були поранені, повідомив виконувач обов’язків голови Національної поліції України Іван Вигівський.
«У Києві поранено девʼять людей, 33-річна жінка загинула. У Київській області травмовані четверо громадян», – цитує слова Вигівського пресслужба Нацполіції в телеграмі.
За його словами, також пошкоджені 16 обʼєктів: цивільні авто, споруди і житлові будинки.
Голова управління поліції Київської області Андрій Нєбитов, зі свого боку, повідомив, що до правоохоронців надійшло понад 50 повідомлень від громадян про пошкодження будинків, квартир, офісних приміщень, магазинів, гаражів і автомобілів.
Він додав, що станом на ранок є дані про пошкодження 17 житлових об’єктів, в тому числі квартир громадян.
«Переважна більшість пошкоджень в оселях – це розбиті стіни, вікна, двері, меблі», – заявив Нєбитов.
Раніше мер Віталій Кличко повідомив, що через нічну атаку російських військ на Київ сталися пожежі в кількох районах, зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків загорілася багатоповерхівка, там загинула одна людина, з будинку евакуювали 20 людей.
Крім того, через падіння уламків сталися пожежі в двох приватних будинках Дарницького району, у житловому будинку на Подолі, на Печерську горіли три авто. Також Кличко повідомляв про вибухи в Святошинському районі.
Київська міська військова адміністрація повідомила, що в Голосіївському районі уламки, ймовірно, зруйнували перекриття між поверхами, тривають пошукові роботи.
КМВА зазначила, що це третій напад на місто за останні 24 години.
Тривогу в Києві та області оголосили близько 2 ночі на початку доби 30 травня.
Від початку травня це вже 17-ий удар Росії по Києву.
Командування Повітряних сил повідомило, що в ніч на 30 травня російські війська атакували Україну іранськими дронами-камікадзе Shahed-136/131. За повідомленням, загалом із півночі та півдня зафіксовано пуски 31 дрона-камікадзе, сили ППО знищили 29 ударних БпЛА. За даними командування, майже всі дрони були збиті на підступах до Києва та в небі над столицею.
15 травня експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що менш як за місяць, з 19 квітня, російські війська здійснили щонайменше 10 серій ударів по всій території України, особливо в тилових районах. аналітики зауважили, що дедалі регулярніші російські удари безпілотниками і ракетами, «ймовірно, є частиною нової російської повітряної кампанії в Україні, спрямованої на зниження здатності України проводити контрнаступальні операції в найближчій перспективі».