Краматорськ знову атакували ракетами, є поранений – влада
Заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко повідомив про ракетний удар по Краматорську на Донеччині.
«Краматорськ. Ракетний удар по місту. Постраждав працівник бригади з ремонту електромереж, що працювали на місці», – написав він у телеграмі.
Інформація уточнюється.
Також про ракетний удар по Краматорську і пораненого внаслідок цієї атаки повідомив у фейсбуці мер міста Олександр Гончаренко.
Вночі 3 січня російські війська завдали ракетного удару по Краматорську. За даними мера міста, внаслідок обстрілу пошкоджено 34 приватних будинки та 8 багатоквартирних, поранено людину.
Росія: у Бєлгородській області повідомляють про вибухи, влада каже про пожежу
У Росії місцеві жителі повідомляють про вибухи у місті Новий Оскол Бєлгородської області.
Як повідомляє телеграм-канал «Мой Белгород» з посиланням на своїх підписників, в Новому Осколі загорівся військовий об'єкт, чути вибухи БК.
Також телеграм-канал «Белгород Послушано» з посиланням на місцевих жителів повідомляє про пожежу на військовому об'єкті.
Зеленський провів розмову з прем’єром Нідерландів – обговорювали підтримку України
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте.
«Розповів про ризик ескалації на фронті та потенційні виклики, а також про наші оборонні потреби для адекватного реагування. Розраховуємо на конкретні кроки партнерів задля максимального підсилення України на найближчому «Рамштайні», – йдеться у повідомленні Зеленського у телеграмі.
Марк Рютте, у свою чергу, зазначив, що Нідерланди зроблять усе можливе, щоб допомогти Україні виграти війну.
«Україна вже майже рік витримує варварське вторгнення Росії. Найближчі місяці вирішальні. Я щойно говорив з президентом Зеленським і запевнив його, що Нідерланди зроблять усе можливе, щоб допомогти Україні не лише захистити себе, але й виграти війну», – написав він у твіттері.
У грудні повідомлялося, що у 2023 році Нідерланди виділять 2,5 мільярда євро на підтримку України. Серед іншого, ці кошти направлять для надання військової допомоги, підтримки основних ремонтно-відновлювальних робіт.
Війна РФ проти України: прогнози міжнародних експертів на 2023 рік
Хід війни 2023 року в Україні визначиться у наступні кілька місяців, вважає директор Програми з дослідження Росії в CNA та співробітник Інституту Кеннана Майкл Кофман. У статті про підсумки українсько-російської війни для видання Riddle він називає нинішні бойові дії «перехідною фазою».
«Україна, ймовірно, розглядає можливості для ще однієї наступальної операції, – пише він. – Україна прагне підтримувати тиск на російську лінію фронту, щоб запобігти консолідації та відновленню росіян після зими».
Російська армія, за словами експерта, докладає зусиль для зміцнення і оборони, зосереджена на відновленні, тоді як її війська продовжують боротьбу за Бахмут.
Експерт прогнозує дефіцит боєприпасів у російських військових «навесні або восени 2023 року». Росія, за його словами, в цьому питанні сподівається на допомогу Північної Кореї. «Це питання проясниться найближчими місяцями», – пише він.
«Якщо в російського війська буде і вогонь, і жива сила, то вони спробують великий наступ на Донбасі. Однак якщо боєприпаси будуть обмежені, тоді російський наступальний потенціал обмежиться до тиску на менші міста, як то Бахмут, і локальними контратаками», – мовиться у статті.
Три сценарії розвитку подій
Кофман змальовує три сценарії розвитку подій на війні цієї зими.
За першим сценарієм, російська оборона падає на одному з фронтів через низький моральний дух, брак постачання та відновлення українського наступу взимку. Це у свою чергу стане стимулом для ще одного українського прориву. «Такий поворот подій цілком вірогідний, але він є оптимістичним», – пише Кофман.
Другий його сценарій – песимістичний. Це якщо російським силам вдасться відновити свій склад і розпочати після лютого наступальні дії, які будуть більші, ніж нинішні атаки на Донеччині.
Цей варіант експерт вважає «малоймовірним через обмеження в наявності боєприпасів, (низьку) якість особового складу та відсутність значних покращень у застосуванні сил».
Більш вірогідним сценарієм на наступні кілька місяців Кофман називає «динамічний фронт», а саме: боротьбу на виснаження і локалізовані наступальні операції з обох сторін.
За цим сценарієм, «Україна зберігає ініціативу та може стабільно просуватися до своїх цілей. Російські військові після Херсону, як виглядає, мають кращі позиції для консолідації та оборони, втім, викликає скептицизм, що можуть відновити значний наступальний потенціал у таких битвах, як за Бахмут чи Павлівку».
Російські військові зосередяться на взятті Донецька, пише Кофман, звідси і націленість на захоплення Бахмута, і спроби позиційних здобутків у південній частині цієї області.
«Посилення атак на інфраструктуру»
Полковник ВПС США у відставці Седрік Лейтон прогнозує, що президент Росії Володимир Путін у 2023 році посилить атаки на цивільну інфраструктуру України.
Лейтон вважає, що російські війська зосередяться на територіальних здобутках на Донбасі, при цьому він звертає увагу на проблеми у російських військ з логістикою та ланцюгами постачань.
«На жаль, ми будемо бачити більше атак на цивільну інфраструктуру. Ми також будемо бачити спроби російського війська просуватись в нові райони Донбасу», – коментує військовий у відставці в інтерв’ю каналу CNN.
За словами полковника Лейтона, російський президент намагатиметься «завести цю війну у глухий кут».
«Ми сподіваємось, йому цього не вдасться, але це точно його мета», – зазначив Лейтон.
Європа «скуповуватиметься військовим обладнанням»
У 2023 році європейські витрати на оборону, ймовірно, суттєво зростуть, про це пише голова європейського бюро видання Breaking Defense Тім Мартін.
«2023 рік принесе з собою очікування, що Німеччина та 19 інших країн НАТО, які взяли на себе зобов’язання збільшити витрати на оборону після вторгнення Росії в Україну, діятимуть відповідно до цих планів і робитимуть військові закупи», – прогнозує оглядач.
«Щоб уявити різке зростання попиту на військову техніку, варто звернути увагу, що польська державна оборонна компанія PGZ планує інвестувати 1,8 мільярда доларів впродовж наступного десятиліття – це більш як удвічі перевищує її довоєнні прогнози витрат», – звертає увагу редактор видання Breaking Defense.
Напередодні Себастіан Чвалек, генеральний директор компанії PGZ – урядового холдингу, що об’єднує державні підприємства оборонної промисловості Польщі, заявив, що холдинг прогнозує збільшення доходів внаслідок експорту військових товарів: «Враховуючи реалії війни, що триває в Україні, і позицію багатьох країн, спрямовану на збільшення витрат у сфері оборонних бюджетів, є реальні шанси вийти на нові ринки та збільшити експортні доходи в найближчі роки».
Про необхідність країн НАТО збільшити власне виробництво зброї через війну в Україні заявив і генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Переможні прогнози
Перемогу України у 2023 році прогнозує експерт аналітичного центру у Вашингтоні «Атлантична рада» Андерс Ослунд. На своїй сторінці у твітері він ділиться трьома прогнозами на 2023 рік:
- Україна рішуче перемагає Росію;
- Путін втрачає владу і, можливо, життя;
- режим авторитарної клептократії Путіна зруйнований.
Ослунд закликає Захід підтримати всі три його прогнози.
Президент України Володимир Зеленський у своїй новорічній промові висловив сподівання, що 2023 рік стане для України «роком повернення» – людей і територій:
«Повернення наших людей: солдатів – до своїх родин, мігрантів – в Україну. Повернення наших земель. Повернення до нормального життя».
На Херсонщині двоє людей підірвалися на російській вибухівці – Янушевич
На Херсонщині двоє людей підірвалися на залишеній російськими військами вибухівці, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
За його словами, це сталося у селі Мала Олександрівка Бориспільського району.
«На виїзді з Малої Олександрівки автомобіль з цивільними натрапив на російську вибухівку. Внаслідок отриманих поранень загинули двоє чоловіків», – написав він у телеграмі.
Ярослав Янушевич нагадав, що на Херсонщині ще багато замінованих територій, і закликав людей бути максимально обережними.
Мала Олександрівка перебувала під окупацією російських військ від початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2022 року. Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Війська РФ вранці обстріляли Курахове, є постраждалі – ОВА
Російські війська вранці обстріляли Курахове, є постраждалі, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Зранку росіяни обстріляли Курахове з артилерії – поцілили у житловий квартал. За попередньою інформацією, 1 людина загинула, ще 2 поранені», – написав він у телеграмі.
За його даними, один снаряд влучив у багатоповерхівку, також є пошкодження об’єкта інфраструктури водопостачання.
Росія розпочала масштабне збройне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Відтоді вона атакує об’єкти цивільної та військової інфраструктури.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього. В ООН станом на 26 грудня підтвердили загибель 6 884 і поранення 10 947 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
«Наші війська до цього готові»: ГУР про можливий наступ Росії з півночі чи сходу
Росія планує нові наступи на війні проти України – про це, як повідомляє пресслужба Головного управління розвідки, його представник Андрій Черняк сказав у коментарі «РБК-Україна».
При цьому Черняк вказав на те, що російським військам не вдалося досягнути мети «на жодному з напрямків».
«Вони розуміють, що програють, але завершення війни не планують. Ми розглядаємо можливість того, що вони можуть одночасно піти з півночі або сходу. Такі дії ворога передбачаються і наші війська до цього готові», – сказав представник ГУР.
Черняк висловив впевненість, що російські війська намагатимуться втримати сухопутний коридор до Криму та захопити Донецьку область повністю.
«За оцінками воєнної розвідки України, за наступні 4-5 місяців російська армія може втратити ще до 70 тисяч людей. І до таких втрат керівництво країни-окупанта готове», – додав він.
За даними Генерального штабу на ранок 3 січня, російські війська не відмовляються від намірів вийти на адміністративний кордон Донецької області.
Зеленський провів перше у 2023 році засідання Ставки головнокомандувача
Президент України Володимир Зеленський у вівторок провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача – це перше засідання у 2023 році.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, було заслухано доповіді головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного щодо оперативної обстановки на фронті та керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов про ймовірні дії противника у найближчий час.
«За повідомленням, учасники засідання Ставки обговорили питання забезпечення сил оборони України озброєнням та боєприпасами, їх розподілу за угрупованнями, а також питання грошового забезпечення та преміювання військовослужбовців.
Попереднє засідання Ставки проводили ще минулого року – 30 грудня. Тоді, серед іншого, обговорювали питання удосконалення протиповітряної оборони України, зокрема для захисту об’єктів критичної інфраструктури.
«Енергоатом»: один із блоків АЕС в Україні відключають для капітального ремонту
Один із дев’яти робочих енергоблоків компанії «Енергоатом» виводять у плановий капітальний ремонт для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Про це пресслужба компанії повідомила 3 січня.
Такий ремонт здійснюють раз на чотири роки.
«Під час капремонту проводяться повне вивантаження активної зони реактора, контроль цілісності корпусу реактора автоматичним маніпулятором, попереджувальний ремонт обладнання, вивезення відпрацьованого та завантаження свіжого ядерного палива», – заявляє державне підприємство.
Таким чином наразі в енергетичній системі працюють вісім енергоблоків атомних електростанцій, розташованих на підконтрольній Україні території.
Компанія не уточнює, на якій саме атомній електростанції відключили енергоблок.
«Енергоатом» нагадує, що всі шість енергоблоків окупованої Запорізької атомної електростанції зупинені, їхнє включення блокують російські військові. Зараз ЗАЕС отримує електроенергію на власні потреби від енергосистеми України.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну. З того часу Росія та Україна неодноразово звинувачували один одного в обстрілі станції.
«Укренерго»: обмеження споживання не застосовуються до обіду через теплу погоду
Споживання електроенергії в Україні знизилося завдяки теплій погоді, повідомляє «Укренерго» станом на 11 ранку 3 січня.
«Електростанції виробляють достатньо електроенергії для покриття навантаження. Крім цього, через ясну погоду у ранкові та денні години підвищене виробництво електроенергії сонячними електростанціями. Тому обмеження споживання до 14:00 не застосовуються», – йдеться в повідомленні.
Натомість увечері компанія прогнозує поступове зростання споживання. Відтак оператор довів до обленерго ліміти споживання на другу половину доби.
«Ворог знову завдав ударів по енергооб’єктах на сході та півдні країни. На жаль, є пошкодження в розподільчих мережах. Ремонтні роботи та відновлення живлення будуть проведені відразу після отримання відповідних дозволів військових», – додає «Укренерго».
Оператор просить розумно споживати електроенергію та не користуватися енергоємними приладами одночасно.
Російські війська вночі проти 2 січня знову атакували Україну іранськими безпілотниками Shahed-131/136. Мер Києва Віталій Кличко тоді повідомив про аварійні відключення в столиці через удари по енергетичній інфраструктурі.
За 2022 рік Україна залучила понад 500 мільярдів гривень зовнішніх запозичень – Мінфін
Міністерство фінансів опублікувало підсумки виконання державного бюджету за 2022 рік. Зокрема, за даними Держказначейства, до загального фонду бюджету протягом року надійшло 1 491,1 мільярда гривень.
Із зовнішніх джерел, звітує відомство, Україна залучила 564,2 мільярда гривень. Найбільшу частку в цій цифрі мають позики Європейського союзу в рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги.
«Окрім того, протягом 2022 року 480,6 млрд грн надійшло до загального фонду державного бюджету у вигляді міжнародної допомоги (грантів)», – повідомляє відомство.
Україна виплатила 448,6 мільярда в рахунок погашення державного боргу, ще 156,5 мільярда – на обслуговування боргів.
Касові видатки державного бюджету склали 2 702,4 мільярда гривень
«За 2022 рік державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 911,1 мільярда гривень, у тому числі загальний фонд – у сумі 909,5 мільярда гривень, проти запланованого розписом загального фонду на 2022 рік дефіциту в сумі 1399,5 мільярда гривень», – повідомляє Мінфін.
3 листопада Верховна рада ухвалила закон про державний бюджет України на 2023 рік.
У схваленому законопроєкті до другого читання уряд врахував скоригований прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 3,2% (замість попереднього прогнозу в 4,6%) з урахуванням збереження високих безпекових ризиків, а також ризиків продовження атак на об’єкти енергетичної системи України й інші об’єкти критичної інфраструктури України.
Після повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року міжнародні партнери України активізували, окрім військової, також фінансову допомогу Києву.
Україна сподівається у 2023 році почати переговори про вступ до Європейського союзу. До кінця минулого року вона мала виконати сім основних вимог і, як вважають експерти, щось виконала, щось виконала не повністю і це потребуватиме доопрацювання… Тепер надія на попередню оцінку з боку ЄС, яка має з’явитись навесні цього року і буде ключовою в плані шансів на початок переговорів про вступ. Радіо Свобода поспілкувалось із трьома провідними експертами в Україні з питань євроінтеграції, з їхньою допомогою відповідаємо на основні запитання.
За дві перші ночі року сили ППО збили 100% дронів, випущених Росією – Ігнат
Росія може поповнювати свої запаси іранських дронів, нагадав речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону 3 січня.
Говорячи про можливі запаси дронів у російських військ, він припустив, що Росія витратила половину партії з 250 безпілотників, яку, за даними розвідки, отримала нещодавно.
«Не забувайте, що кожна партія, нова чи ні, може бути підвезена ще», – зазначив Ігнат.
Водночас він вказав на успішне збиття цих дронів:
«За дві доби, це і новорічна ніч, і після новорічної ночі, збито 84 дрони. 100% дронів збила ППО. Ми таких результатів не досягали ще ніколи. Вже дрони близяться до цифри півтисячі збитих з 11 вересня. Трохи менше і крилатих ракет. Я рахую атаки по критичній інфраструктурі України з 11 вересня».
Речник Повітряних сил додав, що збиття дронів виснажує системи протиповітряної оборони.
«Люди готові, але це дійсно впливає і на особовий склад. І впливає в основному на боєкомплект наших зенітних ракет, іншого озброєння, тому що дрони порівняно дешеві, ворог це прекрасно розуміє. Ми використовуємо навіть винищувачі: піднімаються в небо, щоб перехоплювати ці БПЛА», – розповів Ігнат.
При цьому він вказав на ефективність озброєння, яке надають Україні західні партнери, і висловив думку, що «треба і надалі просити партнерів посилювати й посилювати» підтримку.
31 грудня і 1 січня російські військові здійснили серію атак в Україні з використанням безпілотників іранського походження та ракет. Унаслідок цих атак енергетична структура України очевидних ушкоджень не зазнала, електропостачання перед Новим роком, 1 і 2 січня здійснювалося майже без ускладнень. Натомість у Києві та Хмельницькому є цивільні загиблі, ще кілька десятків людей були поранені.
Вісім причин для оптимізму українців у 2023 році – Atlantic Council
Українці пережили неймовірно складний рік, але 2023-й залишає багато приводів для оптимізму, вважає Браян Меффорд – експерт аналітичного центру у Вашингтоні Atlantic Council. Війна Росії проти України далека до завершення, пише Меффорд, але перші десять місяців російського вторгнення вже показали тенденції, які пророкують майбутню перемогу України. Меффорд зібрав вісім обнадійливих факторів, які, на його думку, матимуть вирішальне значення для України у наступні місяці війни.
На Харківщині затримали експоліцейського, який співпрацював із окупаційними військами – ОГП
Колишнього поліцейського затримали на Харківщині за підозрою в державній зраді, повідомив Офіс генерального прокурора 3 січня.
За даними слідства, в червні минулого року колишній правоохоронець співпрацював із російськими військовими під час окупації Куп’янська.
«Він обійняв псевдопосаду «и.о. начальника группы конвойной службы», а потім став так званим «командиром отделения охраны конвоирования подозреваемых и обвиняемых» у псевдоправоохоронному органі. Однією з його основних задач було конвоювання затриманих окупантами місцевих жителів, українських правоохоронців та учасників АТО», – заявляє ОГП.
За повідомленням, чоловіка затримали в Куп’янському районі. Його підозрюють у державній зраді. Досудове розслідування здійснює Державне бюро розслідувань.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області. Тоді ж було, поміж інших, звільнено і Куп’янськ.
Журналіст Bild отримав осколкове поранення через обстріл Дружківки
Німецьке видання Bild повідомило 2 січня, що його журналіст Бйорн Стріцель отримав поранення на сході України. Про це також заявив головний редактор газети Йоганнес Боє.
«Репортер Bild Бйорн Стріцель був поранений осколками під час висвітлення російської агресії в Україні. Він у безпеці (наскільки це можливо), і травма не така вже й серйозна. Однак це нагадування про всі труднощі, через які проходять репортери в Україні, щоб розповісти правду. Дякую!» – прокоментував Боє.
Сам Бйорн також повідомив, що він «в порядку»: «лише поріз на лобі, скоріш за все, від розбитого скла».
Він додав, що вечеряв, коли стався вибух, проте на момент допису ще не знав, який саме боєприпас вибухнув поруч із ним.
Згідно з матеріалом Bild, журналіст перебував у Дружківці, що на Донеччині.
Увечері 2 січня російські військові завдали двох ракетних ударів по місту Дружківка Донецької області. Одна ракета вдарила по центру міста, звідти повідомляють про двох поранених, інша ракета поцілила в село Яковлівка.
СБУ вперше повідомила про підозри через обстріли Росією цивільних об’єктів в Україні
Служба безпеки України оголосила перші підозри через обстріли цивільних об’єктів в ході російського повномасштабного вторгнення – про це відомство повідомило 3 січня.
За повідомленням, правоохоронці зібрали докази на російського генерала та адмірала флоту Російської Федерації.
«Одним із них є командувач дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ генерал-полковник Сергій Кобилаш. А іншим – колишній командувач Чорноморським флотом РФ адмірал Ігор Осіпов», – заявляє пресслужба.
Обом повідомили про підозри за статтями про планування, підготовку та ведення агресивної війни та про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
«Це перші підозри, які Україна оголошує саме за обстріли цивільних об’єктів в Україні. Максимальна санкція статей передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі», – йдеться в повідомленні.
За висновками СБУ, від початку вторгнення Сергій Кобилаш виконує вказівки вищого російського військово-політичного керівництва «щодо знищення українських міст»:
«Саме за його наказом російські загарбники здійснюють масовані ракетні удари по житлових будинках, лікарнях та об’єктах критичної інфраструктури у різних регіонах України. Для проведення повітряних атак ворог використовує стратегічні ракетоносці Ту-160, Ту-95МС, а також дальні ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М3, на озброєнні яких крилаті ракети типів Х-555, Х-101, Х-55 і Х-22».
Щодо Ігоря Осіпова СБУ встановила, що з 24 лютого по 10 серпня він віддавав накази щодо ракетних ударів з акваторії Чорного моря по українських населених пунктах.
«Ворожі атаки здійснювали високоточними керованими крилатими ракетами «3М14-Калібр» з російських бойових кораблів», – додає Служба.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Двоє людей загинули через обстріли Херсонщини за добу – голова області
Російські війська 79 разів обстріляли територію Херсонської області протягом доби 2 січня, повідомив голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«Ворог гатив по мирних населених пунктах області з артилерії, РСЗВ, мінометів та танків», – заявив він.
Херсон, зокрема, зазнав 32 обстрілів. Російські снаряди влучили в авторинок, комунальне підприємство, приватні та багатоквартирні будинки.
«Минулої доби через російські обстріли загинули дві людини, дев’ять жителів Херсонщини отримали поранення різного ступеня тяжкості», – додав голова області.
Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Верхні поверхи трималися на волосині». Як працюють рятувальники у місцях влучення російських ракет?
Олександр Бицко працює рятувальником у Запоріжжі вже 11 років. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – це робота у посиленому режимі. З осені 2022 року російські військові почали активно обстрілювати Запоріжжя, знищуючи ракетами цілі під’їзди багатоповерхівок. Майор служби цивільного захисту працював на місцях обстрілів у житлових кварталах. Він розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», з якими труднощами доводиться стикатися під час роботи в період війни та до чого досі важко звикати.
Малоймовірно, що Росія досягне прориву під Бахмутом найближчими тижнями – розвідка Британії
Частота російських атак під Бахмутом знизилися протягом останніх днів, повідомляє розвідка Великої Британії.
За даними, які цитує Міністерство оборони країни, всередині грудня російські військові та найманці компанії «Вагнера», збільшили частоту своїх піхотних наступів під Бахмутом, проте «багато з цих операцій мали слабку підтримку».
«Протягом останніх десяти днів Україна виділила значні підкріплення для захисту цього сектора, і частота російських нападів, ймовірно, зменшилася порівняно з піком всередині грудня. Обидві сторони зазнали великих втрат», – заявили в Міноборони.
За даними відомства, російський наступ у цьому районі наразі відбувається на рівні взводу або підрозділу.
«Навряд чи Росія досягне значного прориву під Бахмутом найближчими тижнями», – припускає британська розвідка.
За даними Генерального штабу, на ранок 3 січня російські війська продовжують зосереджувати зусилля на веденні наступальних дій на Бахмутському напрямку.