Удар по Запоріжжю: влада каже, що під завалами можуть бути люди
У Запоріжжі під завалами на одному з об’єктів інфраструктури, в який ввечері 18 листопада влучили російські ракети, можуть бути люди, повідомив секретар міської ради Анатолій Куртєв.
«На цей час там зафіксовано п’ять прильотів. У результаті ворожої атаки виникла пожежа. Прямо зараз під завалами можуть перебувати люди. Звичайні мирні люди, які просто були в той час на роботі і які не становили абсолютно ніякої загрози для кремлівських прихвостнів», – написав він у телеграмі.
За словами Куртєва, на місці ракетного удару вже працюють співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Він також додав, що через російський удар половина одного з районів міста залишилася без теплопостачання і постраждали мирні будинки. Масштаб ушкоджень з’ясовують, повідомив секретар міськради.
Раніше голова обласної військової адміністрації Олександр Старух повідомив, що російські війська ввечері 18 листопада завдали ракетного удару по Запоріжжю, внаслідок чого пошкоджений об’єкт промислової інфраструктури. Що це за об’єкт – він не уточнив.
Російські війська вночі 17 листопада завдали ракетного удару по житлових будинках у Вільнянську, розташований за 18 км від обласного центру – Запоріжжя. Було зруйновано двоповерховий житловий будинок, в якому проживали чотири родини, загинули дев’ятеро людей.
Запоріжжя та область регулярно зазнають російських ударів.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Зеленський про ситуацію на фронті: на визначених ділянках готуємо майбутні успіхи
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові тримають позиції на всіх ділянках фронту, а на визначених – готують «майбутні успіхи».
«На жодній із ділянок фронту не пасуємо перед ворогом. Усюди відповідаємо, усюди тримаємо позиції. На визначених ділянках готуємо майбутні успіхи», – сказав голова держави у вечірньому зверненні, не навівши подробиць.
За словами Зеленського, «наджорстокі бойові дії» тривають на Донеччині.
«Жодних помʼякшень боїв чи передишок не було. Лише за вчорашню добу відбито близько сотні російських атак у Донецькій області. Всі наші воїни, які тримають позиції на Донбасі, – справжні герої», – наголосив він.
Раніше речник Східного угруповання військ Збройних сил України Сергій Череватий повідомив, що Бахмутський і Авдіївський напрямки на Донеччині залишаються «найгарячішими точками», а російські війська там зазнають «неймовірних втрат».
За його словами, українські військові щодня роблять все, щоб противник не зміг «досягнути своєї мети, прорвати оборону і вийти на оперативний простір».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія посилить наступальні операції в Донецькій області. Вони пов’язували це, зокрема, з відступом російських сил із Херсонщини. Ці підрозділи російське командування може перекинути в Донецьку область для посилення наступальних операцій, кажуть в ISW.
В’ятрович про те, чому «пушкінопад» є природною реакцією українців
Зараз Україною котиться хвиля знесень пам’ятників. Зокрема, російському поету Олександру Пушкіну, вже навіть є термін «пушкінопад». За аналогією з «ленінопадом», який мав місце після Революції гідності. В Одесі, як повідомив мер міста, пройшло голосування щодо пам’ятника російській імператриці Катерині ІІ. І більшість одеситів, що проголосували, підтримали ідею його демонтажу. Чи треба зносити пам’ятники зараз? Чому? Про це в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповів Володимир В’ятрович, народний депутат України («Європейська солідарність»), голова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019 рр.).
«Ми не знаємо їхніх намірів»: Науседа про відмову Литви приймати втікачів від мобілізації в Росії
Лише небажання брати участь у бойових діях проти України недостатньо для отримання притулку в Литві, каже президент цієї країни Ґітанас Науседа. Про це він розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода зі участі «Голосу Америки».
Про це він сказав, коментуючи відмову Литви надавати гуманітарний притулок всім громадянам Росії, які втікають від мобілізації для участі у бойових діях.
Політик назвав мобілізацію «якісно новим етапом», який матиме наслідки для російського суспільства.
«Доти ситуація для російських громадян була дуже простою і комфортною: вони могли просто слідкувати за війною по телевізору, ігнорувати її або підтримувати Путіна. Але це не стосувалося їх особисто. А тепер їм треба ухвалювати рішення, адже це несе ризики для звичайних російських сімей», – вважає він.
На думку Науседи, деякі російські громадяни підтримували війну, але не хотіли безпосередньо брати в ній участь. І, хоча Литва могла б бути для них потенційним місцем проживання, Вільнюс вирішив, що «рішення не брати участі в мобілізації і не йти воювати проти України недостатньо, щоб прийняти цих людей».
«Тому що ми нічого не знаємо про їхні справжні наміри. Можливо, вони так і залишаться прихильниками Путіна на території Литви, а це недобре. Це для нас неприйнятно. Отже, це причина, чому ми дуже обмежуємо (в’їзд – ред.). І, як ви знаєте, ми заборонили в’їзд російським туристам навіть із візами Європейського Союзу, і я вважаю, що це було правильне рішення», – сказав президент Литви.
На зауваження, що російські чоловіки, які не змогли виїхати, стануть новими мобілізованими, Науседа зазначив, що вони можуть дезертирувати вже після відрядження до України.
«Можливо, це єдина можлива опція. Звичайно, є багато інших країн, які їх приймуть. Вони проводять час десь у Туреччині та інших країнах. Але країни Балтії, через свої застереження і тому що ми дуже добре знаємо цього сусіда, ухвалили дещо суворіші обмежувальні заходи, тому що вважають, що це правильно», – підсумував він.
Вранці 21 вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії. Згодом міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують призвати 300 тисяч резервістів.
Після цього Естонія заявила, що не має наміру надавати притулок громадянам Росії, які прагнуть уникнути мобілізації. Видавати росіянам гуманітарні візи відмовилася Латвія. МЗС Литви заявило, що країна «не має мети та можливості видавати візи з гуманітарних міркувань усім росіянам, які за ними звертаються».
ОВА: через ракетний удар по Запоріжжю пошкоджений об’єкт промислової інфраструктури
Російські війська ввечері 18 листопада завдали ракетного удару по Запоріжжю, внаслідок чого пошкоджений об’єкт промислової інфраструктури, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Старух.
«На місці події працюють рятувальники. Подробиці згодом», – додав він, не уточнивши, що це за об’єкт.
Російські війська вночі 17 листопада завдали ракетного удару по житлових будинках у Вільнянську, розташований за 18 км від обласного центру – Запоріжжя. Було зруйновано двоповерховий житловий будинок, в якому проживали чотири родини, загинули дев’ятеро людей.
Запоріжжя та область регулярно зазнають російських ударів.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Українська журналістка – серед лауреатів Міжнародної премії за свободу преси CPJ
П’ятеро журналістів стали лауреатами цьогорічної Міжнародної премії за свободу преси, яку вручає Комітет захисту журналістів (CPJ).
Серед нагороджених на церемонії, що відбулася 17 листопада в Нью-Йорку, – головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.
Разом із нею нагороди отримали засновниця і гендиректорка російського видання «Медуза» Галина Тимченко, кубинський журналіст Авраам Хіменес Еноа, курдська журналістка з Іраку Ніяз Абдулла і журналістка з В’єтнаму Фам Доан Транг.
В інтерв’ю «Голосу Америки» після нагородження Севгіль Мусаєва заявила, що вважає премію визнанням роботи українських журналістів і визнанням незалежної журналістики України у критично важливий для країни час.
Як повідомляє «Українська правда», у своїй промові на церемонії очільниця УП розповіла про загибель на війні Росії проти України її колеги й одногрупника, документаліста Брента Рено, а також про російську ракету, яка влучила у сусідній з її помешканням дім у Києві.
«Війна – завжди про вибір, який доводиться робити щодня, а журналістові – постійно. Публікувати чи ні списки російських військових тієї миті, коли вони перебувають за кілька кілометрів від сімей твоїх співробітників? Чи розповідати про друга, який потрапив у полон, і його катують, але батьки проти, бо це може зашкодити?», – сказала вона.
Міжнародна премія за свободу преси присуджується Комітетом захисту журналістів за досягнення у відстоюванні свободи журналістики і права читачів і глядачів на правдиву інформацію. Цього року вона була вручена 32-ий раз.
Аварійні відключення на 19 листопада не плануються – «Укренерго»
Протягом доби 19 листопада в Україні відбуватимуться планові відключення, повідомляє національна енергетична компанія «Укренерго» увечері п’ятниці.
«19 листопада у всіх регіонах України з 00:00 до 02:00 та з 8:00 до 24:00 будуть застосовуватись планові відключення. Додаткові аварійні відключення не прогнозуються», – йдеться в заяві.
«Укренерго» вказує на те, що споживання обмежують внаслідок ракетних атак Росії на українську енергосистему.
«Цього тижня це вже була шоста. Пошкоджень багато, вони складні. Ремонтні бригади працюють цілодобово і без вихідних над відновленням понівеченої інфраструктури, щоб повернути світло українцям», – заявляє компанія.
Вона також зазначає, що не відключає живлення конкретним будинкам чи населеним пунктам, натомість надає місцевим обленерго обсяги у мегаватах, на які треба зменшити споживання.
Раніше відсутність аварійних відключень на наступну добу анонсувала столична філія компанії «ДТЕК».
Під час останнього масованого ракетного удару – 15 листопада – Росія випустила понад 90 ракет, більшість з яких збили українські сили ППО. Внаслідок ударів загинули дві людини, ще шестеро людей травмовані. Також внаслідок обстрілу було пошкоджено близько 30 об’єктів – це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
Після російських ракетних атак близько десяти мільйонів українців залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
У Кремлі заявили, що знищення української критичної інфраструктури і відсутність світла в багатьох регіонах України є наслідком «небажання української сторони виходити на переговори» з Росією.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь заявили, що «так само поводяться терористи ІДІЛ («Ісламська держава Іраку і Леванту», початкова назва угруповання, яке зараз частіше називають «Ісламська держава» – ред.): вбивають невинних людей, щоб виконали їхні вимоги. Росія діє як держава-терористка».
Інциденти на кшталт вибуху в Польщі можуть повторюватися, це «нова фаза війни» – президент Литви
Навіть країни, які не є учасницями повномасштабної війни Росії проти України, можуть страждати через неї – про це заявив президент Литви Ґітанас Науседа в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода зі участі «Голосу Америки».
Таким чином він прокоментував останній вибух у Польщі, який стався під час масованого російського удару по Україні.
«Я думаю, війна в Україні входить у нову фазу. І ця фаза означає, що навіть країни, які безпосередньо не залучені до цього конфлікту, можуть постраждати. І подібні інциденти можуть статися в майбутньому. На жаль, ми не можемо відкидати таку можливість. Можливо, у моїй країні, в Польщі та інших країнах східного флангу НАТО», – припустив він.
Науседа вказав на те, що причиною подібних вибухів є самі російські ракетні удари по українській території, зокрема по цивільній інфраструктурі. При цьому такі удари відбуваються і на заході України, недалеко від її кордонів.
«Отже, ми маємо бути готові. По-перше, нам потрібні дуже чіткі дії НАТО. І я вважаю, що найкращі інструменти, які ми можемо використати в цій ситуації – це передусім посилити безпеку східного флангу шляхом надання додаткових систем ППО. І я говорю не тільки про системи ППО в НАТО, я говорю про систему оборони України», – підкреслив він.
Президент Литви вказав на те, що, попри запити України, Захід «дещо повільно надавав ці системи, відтак ми маємо цей інцидент», маючи на увазі вибух у Польщі.
Крім того, він висловив стурбованість і станом протиповітряної оборони у власній країні:
«Ми пам’ятаємо, що на Мадридському саміті були дуже хороші рішення щодо передової оборони, щодо принципів ППО на східному фланзі. Але поки що ми маємо лише декларації, тепер нам потрібні практичні дії. І я думаю, що цей інцидент також призведе до дуже конкретних рішень щодо систем протиповітряної оборони в моїй країні. Ми наближаємося до саміту (НАТО – ред.) у Вільнюсі, і я дуже сподіваюся, що цей прогрес буде досягнутий до Вільнюського саміту».
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії проти України на село Пшеводув впала ракета російського виробництва. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу покладають відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала ракетну атаку.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
В уряді повідомили, скільки міжнародної фінансової допомоги отримала Україна з 24 лютого
Україна від початку повномасштабного вторгнення Росії отримала понад 23 мільярди доларів міжнародної фінансової допомоги, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 18 листопада.
За його словами, з цих коштів 4,8 мільярда надійшло від Європейського союзу, 8,5 мільярдів – від Сполучених Штатів Америки.
«За ці кошти фінансуємо критично важливі бюджетні видатки. Зокрема виплати бюджетникам, пенсіонерам, ВПО, отримувачам субсидій, підтримуємо спроможність громад», – сказав Шмигаль.
Голова уряду додав, що наступного тижня Україна отримає черговий транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 2,5 мільярди євро, і ще один – на 500 мільйонів євро – у грудні. Крім того, «важливий крок назустріч Україні» зробила Канада, сказав Шмигаль.
«Уряд Канади вже випустив в обіг державні п’ятирічні облігації на суму 500 мільйонів канадських доларів. Тепер через купівлю суверенних облігацій для України всі охочі можуть зробити внесок у зміцнення нашої держави. Таким чином канадці інвестують у нашу перемогу, а уряд Канади гарантує інвесторам виплату відсотків», – сказав голова уряду.
Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Україні у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.
15 листопада стало відомо, що президент США Джо Байден просить Конгрес надати понад 37 мільярдів доларів екстреної допомоги Україні.
Польща заявляє, що не допустить російську делегацію на переговори в ОБСЄ
Польща не допустить російську делегацію на засідання Організації з безпеки і співпраці в Європі наступного місяця, повідомило 18 листопада польське Міністерство закордонних справ.
Речник МЗС Лукаш Ясіна ствердно відповів на запитання агенства AFP, чи відмовляють Москві в доступі на грудневе засідання ОБСЄ, що відбудеться у центральній Польщі.
Росія є членом ОБСЄ.
Україна також є членом цього органу.
Цього року Польща головує в ОБСЄ, що складається з 57 країн, і 1-2 грудня у Лодзі відбудеться щорічна міністерська конференція організації.
Раніше на запитання про те, чи очікується участь міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, Ясіна відповів: «Ми не очікуємо візиту міністра Лаврова до Лодзя».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща і три країни Балтії запровадили обмеження на в’їзд для громадян Росії, у тому числі за візами, виданими іншими державами-членами ЄС.
Фінляндія наступного року почне будувати паркан на кордоні з Росією
Заплановане будівництво огорожі вздовж кордону Фінляндії з Росією розпочнеться на початку наступного року, повідомили фінські прикордонники 18 листопада на тлі стурбованості скандинавської країни щодо безпеки в Європі.
Раніше Прикордонна служба Фінляндії запропонувала встановити паркан на частині 1340-кілометрового кордону Фінляндії з Росією – найдовшого з усіх членів Європейського союзу – щоб допомогти запобігти масштабній нелегальній міграції.
Початкова ділянка огорожі довжиною три кілометри буде зведена на пункті пропуску в східному місті Іматра до літа 2023 року.
У жовтні прем’єрка Фінляндії Санна Марін висловила упевненість у тому, що зведення огорожі має широку підтримку в парламенті.
Київ повертається до відключень світла за графіками – «ДТЕК»
Електромережі в Києві повертаються до стабілізаційних відключень, повідомляє компанія «ДТЕК Київські електромережі» увечері 18 листопада.
«НЕК Укренерго вдалося збалансувати енергосистему. Повертаємось до стабілізаційних відключень за графіками. Шукайте їх на сайті «ДТЕК Київські електромережі», – йдеться в повідомленні.
Компанія, втім, закликає споживачів помірно споживати електроенергію.
Раніше 18 листопада ДТЕК повідомляв, що екстрені відключення світла в Києві триватимуть.
Під час останнього масованого ракетного удару – 15 листопада – Росія випустила понад 90 ракет, більшість з яких збили українські сили ППО. Внаслідок ударів загинули дві людини, ще шестеро людей травмовані. Також внаслідок обстрілу було пошкоджено близько 30 об’єктів – це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
Після російських ракетних атак близько десяти мільйонів українців залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
У Кремлі заявили, що знищення української критичної інфраструктури і відсутність світла в багатьох регіонах України є наслідком «небажання української сторони виходити на переговори» з Росією.
У Міністерстві закордонних справ України у відповідь заявили, що «так само поводяться терористи ІДІЛ («Ісламська держава Іраку і Леванту», початкова назва угруповання, яке зараз частіше називають «Ісламська держава» – ред.): вбивають невинних людей, щоб виконали їхні вимоги. Росія діє як держава-терористка».
Російські суди пом’якшують покарання російським військовим, які брали участь у війні в Україні, і тим, хто просто висловлює намір поїхати на війну, з’ясували російські видання «Верстка» і «Важные истории».
Журналісти виявили понад 80 вироків у кримінальних справах, які військові суди винесли після 24 лютого російським солдатам, що воювали в Україні. У 60 вироках суди участь підсудного у війні Росії проти України вважали пом’якшувальною обставиною. Вирок пом’якшували також тим, хто захотів воювати в Україні або пожертвував гроші підрозділам російської армії (ці випадки не враховувалися виданнями під час розрахунків, оскільки підсудні не вирушили на фронт).
Учасникам війни найчастіше присуджували штрафи. Лише чверть засуджених, які воювали проти України, отримали такий самий вид покарання, як і більшість засуджених за тими самими статтями.
За даними видання «Важные истории», російські суди з різних регіонів враховували участь у війні при призначенні покарання російським військовим за крадіжки, підробку документів, заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю з необережності та порушення правил водіння, що спричинило з необережності тяжку шкоду здоров’ю людини.
Найчастіше, як пише видання, учасників війни судять за статтею про самовільне залишення частини чи місця служби – журналісти знайшли 28 вироків за цією статтею. У них також участь у «спецоперації» (так у Росії офіційно називають війну проти України) була пом’якшувальною обставиною. У цих випадках військові отримали умовні строки, штрафи або обмеження військової служби на певний термін.
Гутцайт запропонував Шевченку обговорити його членство в НОК
Президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт прокоментував ситуацію зі складом НОК, який був обраний напередодні.
У своєму фейсбуці Гутцайт заявив, що вибори президента комітету, а також членів виконкому «відбулися демократично і чесно».
«З резонансу – сьогодні Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс звернулися до мене із заявами про вихід зі складу членів НОК за власним бажанням. Андрію Шевченку я запропонував зустрітися наступного тижня і обговорити його членство у виконкомі НОК», – додав він.
За словами президента НОК, пріоритетами комітету лишаються підготовка українських спортсменів до участі в Олімпійських іграх 2024 року, а також «відбудова спортивної інфраструктури, популяризація масового спорту та олімпійських цінностей, продовження санкційного тиску на представників РФ та Білорусі».
Він також заперечив, що уряд ухвалював будь-які рішення щодо реорганізації Міністерства молоді і спорту.
Раніше 18 листопада стало відомо, що Нестор Шуфрич та Григорій Суркіс, які були обрані до складу НОК, відмовилися від членства.
Перед цим футболіст Андрій Шевченко заявив, що виходить зі складу НОК через його склад, хоча не уточнив, які інші члени комітету підштовхнули його до цього рішення.
Окремі російські підрозділи переміщуються з Херсонського напрямку на Луганщину – дані Генштабу
Російські війська протягом поточної доби завдали п’ять ракетних ударів та здійснили понад 10 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зверненні 18 листопада.
Штаб також підтверджує втрати російських військ у Скадовську на Херсонщині, а також знищення складу боєприпасів у Чаплинці.
«За наявною інформацією, в місто Новоайдар на Луганщині зафіксовано переміщення окремих підрозділів російських окупаційних військ з Херсонського напрямку», – йдеться в зведенні.
За даними командування, російська армія планує використати підприємства в окупованому Пришибі Запорізької області для посилення оборонних рубежів в районі Михайлівки.
Крім того, за зведенням, українська авіація від початку доби завдала чотири удари по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки російських військ.
У Генштабі ЗСУ заявляють, що війська РФ проводять наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
Україна вироблятиме важке озброєння спільно з 6 країнами НАТО – «Укроборонпром»
Україна спільно розроблятиме та вироблятиме важке озброєння та військову техніку з шістьма країнами НАТО – про це повідомив оборонний концерн «Укроборонпром» 18 листопада.
«Україна інтегрується в оборонно-промисловий комплекс НАТО. Укроборонпром спільно вироблятиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку мінімум з 6-ма країнами-членами Альянсу. Польща, Чехія, Франція, Данія та ще кількома, укладені угоди з якими не передбачають розголошення будь-яких даних», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, йдеться про створення спільних оборонних підприємств, ліній виробництва боєприпасів, виробництво броньованої техніки й реактивних систем залпового вогню, а також розробку нових зразків озброєння. Для цього планують використовувати в тому числі нові потужності, створені «в безпечних місцях».
«Однією з останніх укладених угод була угода з Чехією. Державний концерн «Укроборонпром» і Міжурядова агенція оборонної співпраці при Міністерстві оборони Чеської Республіки домовились про створення спільного оборонного кластеру», – додають у концерні.
Крім того, «Укроборонпром» домовився про координацію дій із Міністерством закордонних справ для розвитку міжнародних оборонних проєктів та появи нових.
Концерн також повідомляє про налагодження виробництва боєприпасів калібру 122 і 152 міліметри, а також 120-міліметрових мін. Вони виробляються в тому числі на потужностях країн-партнерів.
«Боєприпаси, вироблені «Укроборонпромом», мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються», – йдеться в повідомленні.
«Укроборонпром» 10 листопада повідомив про підписання угоди з Міжурядовою агенцією оборонної співпраці при Міністерстві оборони Чехії про створення спільного оборонного кластеру.
Осінній Херсон. Тиждень після деокупації (фотогалерея)
Минув тиждень після звільнення Херсону від російської окупації. Місто оживає, люди вже не бояться гуляти вулицями. У Херсоні досі немає електрики, опалення та води, але жителі радіють, тому що можуть вільно спілкуватися та фотографувати. Про «русский мир» нагадують обдерті плакати, російські товари, які ще залишаються на ринку та порожні постаменти викрадених памʼятників міста.
Але недалека присутність противника відчувається – є перші «прильоти» по місту з міномета. Люди дуже хочуть повернутись додому, але поки Херсон закритий і перетворився на прифронтове місто. Проєкт «Новини Приазовʼя» вирішив показати, як зараз виглядає вільний Херсон.
Осінній Херсон. Тиждень після деокупації (фотогалерея)
Експосол у Німеччині Мельник став заступником міністра закордонних справ
Колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник став заступником міністра закордонних справ – про це повідомив постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук 18 листопада.
«Призначено Мельника Андрія Ярославовича заступником Міністра закордонних справ України», – заявив він після засідання уряду.
Крім того, цього ж дня Кабмін звільнив Василя Володіна з посади державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій. Ці обов’язки тимчасово поклали на Анатолія Касіяника.
Андрій Мельник вже був заступником голови МЗС з березня 2014-го по січень 2015 року. У грудні 2014 року він став послом України в Німеччині і залишив цю посаду в 2022-му.
Уряд Нідерландів викликав посла Росії через її «огидну» реакцію на вирок щодо MH17
Уряд Нідерландів повідомив 18 листопада, що викликав посла Росії, передають міжнародні медіа.
Це було зроблено, аби висловити протест через реакцію Москви на вирок суду в Гаазі у справі про збиття рейсу MH17.
Міністр закордонних справ Вопке Гукстра назвав відповідь Росії «абсолютно огидною».
«Росія сама порушує міжнародне право всіма можливими способами. Ми не можемо залишити це без відповіді… і маємо показати, що ми поважаємо верховенство права та маємо незалежну судову систему», – заявив Гукстра нідерландській газеті AD.
Суд у Нідерландах 17 листопада громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка визнав винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Вони заочно отримали довічні терміни увʼязнення. Також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Окрім того, суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
Росія зреагувала на рішення суду, заявивши, що він перебував під «безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків». Згодом речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков висловив жаль, що Росія «не була допущена до розслідування».
Андрій Шевченко йде з НОК: «не можу залишитися за такого складу»
Футболіст і тренер Андрій Шевченко заявив, що залишає склад Національного олімпійського комітету. Це сталося на наступний день після того, як було оголошено новий склад НОК.
Про рішення Шевченко повідомив у своєму фейсбуці, заявивши, що в цей час «гордий бути поруч з Україною».
«Я вважаю почесною роботу в Національному олімпійському комітеті, розумію важливість його розвитку. Водночас, я не можу залишитися в складі НОК за такого складу. Ми платимо за свою свободу безмежно високу ціну життями найкращих з українців. Мусимо бути гідними їх», – пояснив він.
Шевченко не уточнив, чия саме присутність у складі НОК стала причиною його відмови від роботи в комітеті.
Напередодні стало відомо, що Національний олімпійський комітет очолив міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт. Крім того, до складу комітету на період 2022–2026 років увійшли Григорій Суркіс, Олександр Усик, Андрій Шевченко, Марина Бех-Романчук, Лілія Подкопаєва та інші. Також до персонального складу членів НОК України включили представників Федерації стрільби з лука Нестора Шуфрича та Олену Садовничу й представників Федерації плавання Андрія Власкова та Віктора Міця.