СБУ: правоохоронці затримали керівника охорони депутата Деркача
Співробітники контррозвідки СБУ та детективи НАБУ затримали керівника особистої охорони одного з народних депутатів України.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба СБУ, затриманого підозрюють у незаконному зберіганні боєприпасів, у нього вилучено декілька ручних осколкових гранат, а також патрони до нарізної вогнепальної зброї.
«Фігурант був наближеним до чинного депутата-втікача, якого СБУ вважає причетним до роботи на російські спецслужби. Зокрема, цей депутат курував створення низки приватних охоронних підприємств у різних областях, щоб використати ці структури для швидкого захоплення України. У керівника особистої охорони правоохоронці виявили та вилучили матеріали, які свідчать про тривалу підривну діяльність із боку чинного нардепа проти України, його сталі зв’язки з представниками держави-агресора та колаборантами», – йдеться у повідомленні.
У СБУ не уточнюють ані прізвища затриманого, ані народного депутата, з яким той працював. Проте можна припустити, що йдеться про керівника особистої охорони Андрія Деркача.
Служба безпеки України у червні заявила про викриття агентурної мережі ГРУ Росії, до якої входив народний депутат України Андрій Деркач. За даними слідства, депутат курував створення низки приватних охоронних підприємств у різних областях, щоб використати ці структури для швидкого захоплення України.
Андрій Деркач є майже незмінним народним депутатом від 1998-го – тобто вже понад 20 років.
За даними руху «Чесно», з 24 лютого по 1 червня 2022 року депутат Андрій Деркач пропустив всі засідання Ради під час війни, щодо яких є дані.
До війни Деркач був частим гостем на телеканалах, які пов’язують із кумом Путіна Віктором Медведчуком. В його виступах лунали наративи, які активно просуває російська пропаганда, зокрема, про «зовнішнє управління».
Ракетний удар по Бахмуту: з-під завалів врятували ще одну людину
З-під завалів зруйнованого російським ракетним ударом готелю в Бахмуті рятувальники врятували чоловіка, його госпіталізували, повідомляє у фейсбуці управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
«О 16:27 з-під завалів зруйнованої внаслідок обстрілу 2-поверхової будівлі готелю в м. Бахмут рятувальниками врятовано чоловіка! Наразі його госпіталізовано до лікувального закладу», – йдеться в повідомленні.
Пошуково-рятувальні роботи тривають.
Загалом, за даними ДСНС, з-під завалів дістали тіла двох загиблих, ще 5 людей постраждали через ракетний удар військ РФ.
Вранці російські війська завдали ракетного удару по Бахмуту, влучили в готель. За даними ДСНС, через обстріл двоповерхова будівля готелю частково зруйнована.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
В ООН станом на 24 липня підтвердили 5237 випадків загибелі і 7035 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Як оскароносний Шон Пенн і його команда допомагають Україні
Серед багатьох міжнародних організацій, які допомагають Україні у час війни, – заснована актором Шоном Пенном благодійна організація CORE. Початок війни застав його в Україні, де він знімав документальне кіно про президента Зеленського. СОRE – скорочене від «Організована громадою допомога» – працює в зонах конфліктів та стихійних лих вже 12 років, надаючи швидку та цільову допомогу, взаємодіючи безпосередньо з місцевими громадами. В Україну вони прийшли з перших днів війни, допомагаючи вимушеним переміщеним українцям як в самій Україні, так і за її межами.
Київ з’ясовує обставини поїздки нової глави МЗС Бельгії до Криму – Ніколенко
МЗС з'ясовує обставини поїздки новопризначеної міністерки закордонних справ Бельгії Хаджи Лабіб до Криму в 2021 році. Про це заявив речник відомства Олег Ніколенко.
«МЗС України веде діалог із бельгійською стороною з цього питання дипломатичними каналами задля встановлення всіх обставин поїздки та ухвалення рішень щодо подальших двосторонніх контактів. Водночас позитивно відзначаємо запевнення міністерки Лабіб щодо подальшої підтримки України в її боротьбі проти збройної агресії Росії. Ми продовжимо координацію позицій України та Бельгії в контексті запровадження нових санкцій ЄС проти Росії, а також надання Україні військової та фінансової допомоги», – написав він у фейсбуці.
При цьому у МЗС наголошують, що відвідування тимчасово окупованого Криму можливе лише за умови слідування з материкової частини України, в’їзд з території РФ є незаконним.
Раніше ЗМІ повідомили про поїздку новопризначеної міністерки закордонних справ Бельгії Хаджи Лабіб до Криму в 2021 році, коли вона працювала журналісткою.
Антонівський міст пошкоджений: ЗСУ змусять війська РФ піти з Херсону?
- ЗСУ завдали удару по Антонівському мосту біля Херсону і вивели його з ладу.
Антонівський міст має стратегічне значення для російського угруповання. Як нині діятимуть російські війська на Херсонщині і чи доведеться їм відступити?
- Верховна Рада підтримала призначення народного депутата від «Слуги народу» Андрія Костіна на посаду генерального прокурора України.
- Компанія «Нафтогаз України» повідомила про дефолт за виплатами єврооблігацій.
- Водночас український уряд звернувся до США про надання «газового ленд-лізу».
Детальніше про це і не тільки говоримо в етері програми «Свобода Live» о 18:00 на @Радіо Свобода.
Патріарху РПЦ Кирилу заборонили в’їзд до Литви – ЗМІ
Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу заборонено в'їзд до Литви. Про це повідомляє видання Delfi з посиланням на повідомлення МЗС Литви.
Згідно з повідомленням, рішення про включення Кирила до списку небажаних осіб було ухвалено ще 23 червня. У коментарі литовського дипломатичного відомства глава РПЦ названий «одним із найактивніших прихильників війни проти України» та близьким соратником президента Росії Володимира Путіна.
Литва входить до шенгенської зони. Заборона на в'їзд до неї означає, що дані патріарха Кирила мають з'явитися в Шенгенській інформаційній системі, що з великою ймовірністю означає, що він не зможе в'їжджати і в інші країни шенгенської зони (хоча можливі винятки).
Раніше Угорщина наполягла на тому, щоб патріарха Кирила не вносили до списку санкцій ЄС. Патріарх, однак, включений до списків санкцій США, Британії, Канади.
Патріарх Кирило у своїх проповідях та виступах після повномасштабного російського вторгнення в Україну неодноразово говорив про те, що «Росія ніколи ні на кого не нападала», звинувачував у розпалюванні конфлікту країни Заходу та антицерковні сили. Він також говорив, що російські військові в Україні захищають Росію.
Крім того, зазнають репресій ті клірики, які публічно виступають проти війни, особливо якщо такі виступи супроводжуються критикою патріарха.
Близько 90 творів української художниці Марії Примаченко експонують у Національному музеї у Львові
У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові сьогодні відкрили виставку творів української художниці Марії Примаченко «Дарую Україні». Це роботи з приватної колекції київського мистецтвознавця, академіка Едуарда Димшиця, а також фонду львівського музею.
Дослідник більшість картин купив у родини художниці.
«Я збираю твори Марії Примаченко 30 років. Побачити наживо ці роботи я зміг, коли приїхав у Болотню. Я не міг туди не їхати, спілкувався з сином Марії, талановитим митцем, онуками. Зароблені гроші я витрачав на твори Марії Примаченко. Вона дуже любила дарувати свої картини творчим людям, а не державним чиновникам. Примаченко ‒ це своєрідний культурний код нації, є уособленням України в образотворчому мистецтві чи загалом у мистецтві»,‒ каже співкуратор виставки Едуард Димшиц.
На виставці експонуються роботи Марії Примаченко пізнього періоду творчості, які були намальовані в кінці 80-х років до 1997 року. Зокрема, презентуються картини з такими підписами-промовками: «Вовчик. Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться» (1993 рік), «Атомна війна – будь проклята вона! Щоб люди не знали і горя не мали!» (1989 рік), «Видра гуляє у лісі» (1990 рік).
Марія Примаченко, чоловік якої загинув у роки Другої Світової війни, малювала солдатські могили, чудернацьких звірів, добрих і злих, сцени проводжання чоловіка, брата, сина на війну.
«Хотіли виділити, зокрема, тему почуттів, взаємне чи нерозділене кохання. Низка букетів, вазонів, присвячені різним подіям, певним постатям. Ця виставка повинна донести до глядача чи радість, чи глибше осмислення», ‒ говорить завідувачка відділу народного мистецтва Національного музею імені Андрея Шептицького Любава Собуцька.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України 28 лютого російські війська знищили краєзнавчий музей в селищі Іванків Київської області, де зберігалися роботи Марії Примаченко. Однак майже всі твори врятували місцеві жителі.
Марія Примаченко (1909 – 1997 роки життя) ‒ представниця «наївного» мистецтва. Вона народилась і прожила все життя в селі Болотня на Київщині. Майстриня не мала навіть середньої освіти, навчалася в Школі народних майстрів у Києві, вчилась усе життя і виробила свій власний, унікальний, впізнаваний стиль малювання. У 1937 році на всесвітній виставці в Парижі твори Марії Примаченко були відзначені золотою медаллю ‒ і про українську художницю заговорив увесь світ.
За оцінками мистецтвознавців, Марія Примаченко вирізняється збалансованою колористикою творів, різноманітністю композиційних вирішень, багатою орнаментикою. Марія Примаченко намалювала тисячі робіт.
«Проєкт показує через творчість Марії Примаченко душу українського народу.
Від 2012 року це четверта виставка, присвячена Марії Примаченко», ‒ каже директор Національного музею у Львові Ігор Кожан.
Виставка творів Марії Примаченко у Національному музеї у Львові триватиме до 30 жовтня. У фондах музею є п‘ять робіт Марії Примаченко. За словами організаторів виставки, головна ідея експозиції ‒ подарувати глядачам радість, а відтак і силу.
Для переселенців відвідування виставки ‒ безкоштовне.
Радіо Свобода ‒ інформаційний партнер виставки відомої української мисткині.
Голова МЗС Німеччини розповіла, коли Україна може отримати системи IRIS-T
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявляє, що Берлін зможе передати Україні системи протиповітряної оборони IRIS-T наприкінці серпня або у вересні. Про це міністр розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.
«Ми також доставляємо систему протиповітряної оборони IRIS-T. Ну, я сподіваюся, що в кінці літа, на початку вересня... І це на завершальній стадії виробництва, воно мало відправитися в іншу країну. Тому нам довелося домовитися з іншою країною, що вони відступлять, що ця система може піти в Україну. І я дуже сподіваюся, що ми зможемо зробити це з більшою кількістю цих систем IRIS-Т», – сказала вона.
1 червня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його країна найближчим часом надасть Україні сучасні системи протиповітряної оборони. 16 червня, перебуваючи з візитом в Києві, він повторив намір Берліна надати Україні «установки Iris, які будуть захищати цілі міста від повітряних нальотів». Коли очікувати цих поставок, невідомо.
Зросла кількість жертв російського обстрілу Бахмута – ДСНС
Рятувальники виявили тіло ще одного загиблого внаслідок російського ракетного удару по будівлі готелю в Бахмуті, троє людей постраждали, повідомили у фейсбуці в управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
«Рятувальники вилучили з-під завалів тіло ще однієї особи. Станом на 14:00 особовим складом Головного управління виявлено та вилучено з-під завалів тіла 2 загиблих осіб, врятовано з-під завалів 1 особу, постраждало 3 особи», – йдеться в повідомленні.
Рятувальні роботи тривають.
Вранці російські війська влучили в готель в Бахмуті. За даними ДСНС, через обстріл двоповерхова будівля готелю частково зруйнована. Після обстрілу рятувальники з-під завалів врятували чоловіка, якого було госпіталізовано до лікувального закладу, також виявили виявлено тіло однієї загиблої людини.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
В ООН станом на 24 липня підтвердили 5237 випадків загибелі і 7035 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
«Часто чули крики, що когось вбивають». Свідчення водіїв-волонтерів – про полон під Маріуполем
Із російського полону звільнили 32 водіїв-волонтерів, які доставляли жителям Маріуполя Донецької області гуманітарну допомогу. Про це українським ЗМІ стало відомо 15 липня, а 21 липня троє з водіїв: Костянтин Величко, Ганна Ворошева та Станіслав Глушков провели пресконференцію, яку транслював польський телеканал Telewizja Obywatelska.
Як вдалося звільнити з полону водіїв-волонтерів, яких російські військові затримали навесні біля Маріуполя? В яких умовах утримували полонених в колонії окупованої Оленівки Донецької області? Хто з водіїв-волонтерів досі перебуває в полоні контрольованого Кремлем незаконного збройного угруповання «ДНР» і як правозахисники борються за їх звільнення? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Президент Зеленський отримав спеціальну нагороду Незалежності Нідерландів
Президент України Володимир Зеленський отримав Dutch Independence Award 2022. Церемонія заочного нагородження відбулася у ратуші нідерландського Вассенаару, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Гаазі.
Нагороду у вигляді спеціально створеної для цієї нагоди бронзової статуетки вручив президент Сенату Нідерландів Ян Антоні Бройн послу України у Нідерландах Максиму Кононенку.
«Хочу подякувати вам за те, що свій національний день цього року ви шляхетно поділили з Україною. По суті, присвятили його моїй країні, яка сьогодні, у XXI столітті, героїчно бореться саме за свою незалежність, причому з наймогутнішою на світі імперією зла», – зазначив посол у промові до присутніх.
Також із промовами, присвяченими незалежності, виступили український письменник Андрій Курков і нідерландський історик, автор книги «Помста Путіна» Губерт Смейтс.
Премія Незалежності Нідерландів призначається людям, які «пропонують свій погляд на те, як держави мають або повинні ставитися одна до одної і які втілюють свої слова в життя. Людям, які підтримують життєздатність концепції незалежності, оновлюючи її зміст», – вказано на сайті фонду Незалежності Нідерландів.
Церемонія відбулася у річницю підписання Plakkaat van Verlatinghe – декларації, якою Нідерланди проголосили себе незалежними від Іспанії 26 липня 1581 року.
Після призначення Костіна посол ЄС сподівається на швидке затвердження керівника САП
Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас сподівається на швидке призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
«Вітаю Андрія Костіна з призначенням на посаду генерального прокурора України. Представництво ЄС в Україні та я тісно співпрацювали з ним щодо реформи правосуддя. Продовжимо співпрацювати у розслідуванні воєнних злочинів Росії. З нетерпінням очікую швидкого призначення керівника САП», – написав Маасікас у твітері.
19 липня конкурсна комісія визначилася із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Комісія передала на розгляд генеральному прокурору нададуть подання про призначення Олександра Клименка на посаду керівника САП.
Проте того ж дня, 19 липня, Верховна Рада підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
На необхідності призначити керівника антикорупційної прокуратури наполягає ЄС, це одна з вимог кандидатства України в ЄС.
Відповідно до законодавства, кандидатура, відібрана конкурсною комісією на посаду керівника САП, подається на розгляд генерального прокурора.
Сьогодні Верховна Рада підтримала подання президента про призначення Андрія Костіна на посаду генерального прокурора.
Влада показала наслідки ранкового російського обстрілу Харківщини (фото)
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов опублікував фото наслідків сьогоднішніх обстрілів Індустріального району Харкова та лісового коледжу Чугуївського району.
За його словами, російські війська знову застосували проти цивільних об'єктів ракети С-300.
«Об'єкт інфраструктури у Харкові та будівля коледжу частково зруйновані, внаслідок влучання горіли 10 автомобілів», – написав він у телеграмі.
Як повідомляє пресслужба Національної поліції, в ніч на 27 липня російська армія обстріляла Новобаварський та Індустріальний райони Харкова, а також Чугуївський район Харківської області. Інформація про постраждалих уточнюється.
За даними поліції, внаслідок обстрілу Індустріального району Харкова зруйновано будівлю об’єкту критичної інфраструктури.
За даними мера Харкова, шестеро людей поранені внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військами по Індустріальному району Харкова вранці 27 липня.
Минулого тижня британська розвідка повідомила, що Росія збільшила використання ракет протиповітряної оборони, що призначені для збивання літаків і ракет на великих відстанях, при наземних атаках через критичну нестачу спеціальних ракет для ударів по наземних цілях.
За повідомленням, існує «висока ймовірність» того, що ця зброя не влучить у ціль і спричинить жертви серед цивільного населення, «оскільки ракети не оптимізовані для цієї ролі, а екіпажі цих систем будуть мало навчені для таких завдань».
У Мін’юсті пояснили, кого Росія хоче обміняти насамперед
Під час обміну військовополоненими Москва передусім зацікавлена у поверненні додому бійців із чеченських батальйонів, заявила в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Олена Висоцька, заступниця міністра юстиції України.
«Дуже особлива увага росіян і військового їхнього командування при обміні до кадирівців. Вони – це перша черга. Це просто поіменні списки. Найдовше чекають обміну, наприклад, так звані неелітні формування – Бурятія або якийсь Далекий Схід», – каже чиновниця.
Натомість, за словами Висоцької, повернення додому з місць утримання тих, хто воював Україні під прапорами угруповань «ДНР» і «ЛНР», Кремль не цікавить.
«Вони не зацікавлені в їхньому повернення додому. Їм взагалі байдуже, що з ними буде в полоні або після полону. Тобто це більше наша проблема», – зауважила Висоцька.
Яка кількість російських військовополонених є наразі в Україні, міністерство не розголошує. Проте відомо, що приблизно 3 тисячі гривень на місяць з українського держбюджету витрачається на утримання кожного з них.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок сказала, що її країна буде й надалі допомагати Україні озброєннями і надавати іншу допомогу, навіть коли Росія повністю припинить поставки свого газу Європі. В розлогому ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода в Празі вона також висловила сумніви щодо переговорів з Москвою, сказавши, що Росія «прагне підпорядкувати український народ». Вона також назвала останнє зниження обсягів російських газових поставок Європі «шантажем».
Рада призначила Ольгу Совгирю на посаду судді КСУ – депутат
Верховна Рада призначила Ольгу Совгирю на посаду судді Конституційного суду, повідомив член фракції «Голос» Ярослав Железняк у телеграмі.
За це рішення проголосували 293 народні депутати.
Ольга Совгиря – заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
З жовтня 2019 року Совгиря є постійним представником Верховної Ради у Конституційному Суді.
Галущенко: Україна може допомогти Європі зекономити до 6 млрд кубометрів газу
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Україна може допомогти Європі зекономити до 6 млрд кубометрів газу.
«Це дійсно важливе рішення. Європейці мають розуміння того, що є великий ризик, що завтра «Газпром» взагалі зупинить будь-яке постачання газу до Європи. Тому це рішення важливе з точки зору того, що потрібно заощаджувати використання ресурсу вже сьогодні. Другий важливий момент – Україна, маючи досвід скорочення споживання, може долучитися до експорту електроенергії, збільшивши його в рази для того, щоб зменшити використання російського газу. Україна може зараз спокійно експортувати близько 1,5 ГВт електроенергії і відповідно це дасть заощадити європейцям від 5 до 6 млрд кубів російського газу», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, в перспективі збільшення експорту до 5-6 ГВт.
«Зараз працюємо над тим, щоб побудувати додаткові лінії. Це дасть можливість обсяг експорту електроенергії», – додав міністр.
Напередодні європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон заявила, що європейська мережа операторів систем передачі електроенергії обговорить подвоєння закупівель електроенергії зі спільної з Україною мережі.
Оператор української електричної мережі «Укренерго» 16 березня завершив синхронізацію з енергомережею континентальної Євроми ENTSO-E.
Напередодні російський «Газпром» оголосив, що з 27 липня зупинить роботу ще однієї турбіни газопроводу «Північний потік-1», скоротивши таким чином обсяг прокачування до 20% від планової потужності.
Наслідки удару по Чугуєву: з-під завалів дістали тіло ще однієї загиблої – ОВА
У Чугуєві з-під завалів зруйнованого будинку культури дістали тіло ще однієї загиблої, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«З-під завалів будинку культури в Чугуєві рятувальники вилучили тіло жінки. На жаль, 26 липня внаслідок обстрілу окупантів та знищення будівлі загинули ще 2 людини: 30-річна жінка, 36-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Ракетний обстріл Чугуєва стався вночі 25 липня. Через цю атаку зруйновано будинок культури та школа. Спочатку було відомо про одну постраждалу 46-річна жінка отримала поранення.
26 липня з-під завалів будинку культури рятувальники дістали тіла двох загиблих.
За даними ОВА, підвал будинку культури люди використовували як укриття. 25 липня з-під завалів вдалося врятувати 4 людей.
«Друг» Єрмака, «заслужений юрист», «слуга народу»: хто такий новий генпрокурор Костін?
«Слуга народу» Андрій Костін – новий генеральний прокурор. За його призначення проголосували 299 народних депутатів.
Костін вже вдруге отримує крісло, яке перед ним обіймала Ірина Венедіктова: спочатку так було, коли вона залишила посаду голови комітету з питань правової політики, тепер – коли її звільнили з посади очільниці ОГПУ.
- Чому Костіна називають людиною голови Офісу президента Андрія Єрмака?
- Чим він займався майже три роки у Верховній Раді?
- Як у підпорядкуванні інших депутатів опинились родичі Костіна?
- Чому він не зміг стати очільником Спеціалізованої актикорупційної прокуратури?
- Та яким генпрокурором може бути?
Про усе це – у огляді Радіо Свобода.
Верховна Рада підтримала призначення Костіна генпрокурором
Верховна Рада України на засіданні 27 липня підтримала постанову «Про надання згоди на призначення президентом України Андрія Костіна на посаду генерального прокурора», яку на розгляд парламенту цього ж дня вніс Володимир Зеленський.
За таке рішення проголосували 299 народних депутатів.
Перед цим призначення Костіна підтримав профільний парламентський комітет із питань правоохоронної діяльності.
Народний депутат Костін був головою Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Верховна Рада 19 липня підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
17 липня президент України Володимир Зеленський відсторонив від посади генпрокурора Ірини Венедіктової. Іншим указом виконання обов’язків генпрокурора покладено на Олексія Симоненка.