Стармер відреагував на заяву посла РФ про те, що Лондон «безпосередньо залучений» до війни
Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер заявив, що Великобританія не перебуває у стані війни з Росією чи будь-якою іншою країною, реагуючи на заяву російського посла про те, що Лондон «безпосередньо залучений» до конфлікту в Україні.
«Ні, ми не воюємо з Росією. Ні, ми не перебуваємо у стані війни, але Україна, безумовно, перебуває у стані війни, тому що в Україну вторглася Росія, і ця війна триває вже трохи більше 1,000 днів. Це 1000 днів агресії з боку Росії і 1000 днів жертв за Україну», – сказав він в ефірі Бі-Бі-Сі.
Саме тому, за його словами, Лондон стоїмо на боці України і не може дозволити Путіну виграти цю війну.
Напередодні посол Росії у Великій Британії Андрій Келін заявив, що Лондон тепер «безпосередньо залучений» у війну в Україні після того, як її ракети Storm Shadow були використані для ударів по цілях на території Росії.
Про те, що Збройні сили України вперше застосували британські крилаті ракети по військових об’єктах на території Росії, 20 листопада повідомив Bloomberg із посиланням на західного чиновника, знайомого з цим питанням.
За словами співрозмовника видання, Велика Британія схвалила використання ракет Storm Shadow у відповідь на розгортання Росією північнокорейських військ у війні проти України. При цьому в уряді Британії офіційно про такий крок не повідомляли.
«Точка зору» Анатолія Курносова – аналітика Центру політичних студій «Доктрина», виконавчого директора ГО «Коло європейського діалогу», експерта Українсько-Польської Медіа Платформи:
«На тлі песимістичних оцінок від прибічників політичного реалізму у прогнозах щодо подальшого ходу російсько-української війни, яких зараз не бракує у світовому інформаційному полі, бачення Яна Париса (польський політик, соціолог та публіцист, колишній міністр оборони) видається чи не зразком політичного ідеалізму. Адже він апелює до таких непопулярних у нинішній час понять як моралі та справедливість, принципів суверенної рівності держав та права, дотримання міжнародного права та порядку.
Проте, насправді, нічого нереалістичного у його словах, на відміну від голосів із пропозиціями досягнення миру в Європі та світі шляхом поступок агресору ціною України (а хто тоді наступний у черзі?) немає...
Умєров: уряд схвалив план втілення Стратегії морської безпеки, розроблений Міноборони
Кабінет міністрів схвалив розроблений Міністерством оборони план реалізації Стратегії морської безпеки, повідомив міністр оборони Рустем Умєров 22 листопада.
За словами Умєрова, документ має на меті забезпечити виконання завдань та цілей, визначених у Стратегії.
Він навів основні завдання плану:
- посилення спроможності сектору безпеки і оборони України, ВМС ЗСУ та Морської охорони ДПСУ для «протидії агресії та реагування на інші загрози морській безпеці»
- деокупація тимчасово окупованих територій узбережжя, внутрішніх вод і континентального шельфу України
- отримання компенсацій за втрати, завдані Росією, і відновлення морської та річкової інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни
«Разом ми наближаємо момент, коли Чорне і Азовське моря знову будуть повністю вільними й безпечними для України», – додав міністр оборони.
Стратегію морської безпеки схвалила Рада національної безпеки і оборони в липні 2024 року. Згодом рішення увів у дію своїм указом президент Володимир Зеленський.
Україна отримала від Канади систему NASAMS – це частина військової допомоги, оголошеної у 2022 році
В Україну прибув зенітно-ракетний комплекс NASAMS від Канади, заявив міністр оборони країни Білл Блер.
Як повідомляє 22 листопада пресслужба Міноборони Канади, ця військова допомога допоможе Україні посилити свою систему протиповітряної оборони від руйнівних повітряних атак на військові об'єкти, об'єкти цивільної критичної інфраструктури та населені пункти.
Від лютого 2022 року Канада також передала Україні понад 300 зенітних ракет зі своїх складів.
«Підтримка Канадою України є непохитною, і ми продовжуватимемо нарощувати наш внесок у боротьбу України проти російського вторгнення», – заявив міністр.
NASAMS – це наземна система протиповітряної оборони малої та середньої дальності, яка захищає від атак безпілотників, ракет та літаків з високим коефіцієнтом успішності.
Зазначається, що вона була придбана Канадою у Сполучених Штатів і є новою розробкою компанії Raytheon у партнерстві з Kongsberg.
За повідомленням міністерства, ця система, вартістю близько 406 мільйонів доларів, є частиною військової допомоги Україні у розмірі 500 мільйонів доларів, про яку канадський прем’єр-міністр Трюдо оголосив 14 листопада 2022 року.
Загалом з лютого 2022 року Канада виділила 4,5 млрд доларів на військову допомогу Україні. Прем’єр-міністр оголосив про виділення додаткових 500 млн доларів на саміті НАТО в липні 2024 року.
На початку листопада Джастін Трюдо повідомив про відправку першої замовленої Канадою для України системи протиповітряної оборони NASAMS. Про це за підсумками телефонної розмови з канадським лідером повідомляв український президент Володимир Зеленський. За його словами, Україна розраховувала отримати цю систему до кінця поточного року.
Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що західна допомога досі надходить до України із запізненням.
«Розпочалася Третя світова війна». Світ реагує на заяву Залужного
Російська війна проти України набуває глобального характеру, в деяких країнах вже почалась підготовка до відкритого конфлікту Росії з країнами НАТО, кажуть оглядачі. І якщо з погляду України Третя світова війна вже триває, то з погляду НАТО світ перебуває у передвоєнному періоді.
РНБО: військових з КНДР частково перекинули до кордону з Україною у Бєлгородській області РФ
Військовослужбовців з КНДР частково перекинули до кордону з Україною у Бєлгородській області РФ, повідомив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) Андрій Коваленко.
Про відправлення північнокорейських військових до зони ведення бойових дій у Курській області РФ раніше повідомляли розвідувальні служби України, країн Заходу і Південної Кореї. Стверджується, що Москві надали близько 12 тисяч північнокорейських військових із десантно-штурмових підрозділів.
Участь північнокорейських військових у російському вторгненні в Україну стала першим масштабним розгортанням військ КНДР за кордоном і першим їх застосуванням у Європі. Північна Корея перебуває під найжорсткішими міжнародними санкціями у всьому світі. Будь-яке військове співробітництво з нею було заборонене розпорядженням Ради безпеки ООН.
Москва, яка брала участь у розробці й запровадженні цих обмежень, пізніше назвала їх застарілими – на тлі посилення своєї військової співпраці з Пхеньяном.
Британець визнав, що підпалив пов’язаний з Україною бізнес на замовлення іноземної розвідки
Британець, що здійснив підпал лондонської комерційної нерухомості, повʼязаної з Україною, зізнався, що отримав гроші від іноземної розвідки.
22-річний Джейк Рівз визнав себе винним у лондонському Королівському суді Вулвіча за звинуваченням у підпалі приміщення в березні, пише Reuters та британське видання Guardian.
Разом з тим, Рівз відкинув звинувачення згідно із законом про участь у підготовці актів, повʼязаних із серйозним насильством і загрозою життю.
Минулого місяця ще один чоловік, 20-річний Ділан Ерл, також зізнався у скоєнні підпалу. Він визнав себе винним у підготовчому акті, передбаченому Законом про національну безпеку, який був запроваджений минулого року для боротьби з ворожою діяльністю іноземних держав.
Коли чоловікам висунули звинувачення, Британська прокуратура заявила, що Ерл діяв на користь Росії. Прокурор не надав жодних подробиць щодо справи проти Рівза.
Раніше громадянину Британії висунули обвинувачення в організації підпалів лондонських підприємств після того, як він, імовірно, був завербований Росією.
Путін зробив нову заяву про балістичну ракету «Орєшнік»
Росія ухвалила рішення про серійне виробництво балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік», яку, за твердженнями Москви, вперше використали для удару по Україні 21 листопада. Про це повідомив президент Володимир Путін на зустрічі у Кремлі з керівництвом Міноборони та представниками військово-промислового комплексу.
Він сказав, що запас цих систем є у РФ, не уточнивши приблизну кількість.
«Ракетна система «Орєшнік» – це не просто ефективна гіперзвукова зброя. У силу своєї ударної потужності, особливо при масованому, груповому застосуванні, та ще й у поєднанні з іншими високоточними далекобійними системами, які також є в Росії, результати її використання будуть зіставні за ефектом зі зброєю стратегічного призначення. Хоча система не є стратегічною зброєю, не є засобом масового знищення. Це міжконтинентальна балістична ракета», – сказав Путін.
За його словами, ракета «Орєшнік» не є модернізацією старих радянських систем, а створена на базі новітніх розробок. Напередодні у Пентагоні заявили, що ця «експериментальна ракета» була створена на базі російської моделі міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 «Рубіж».
Раніше в українській розвідці повідомили, що Росія може мати до десяти одиниць нової балістичної ракети, якою вдарила по Дніпру.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна веде переговори із союзниками щодо поставок систем ППО, здатних збивати міжконтинентальні балістичні ракети.
«Я вдячний усім партнерам, які вже відреагували на цей черговий приступ російського божевілля. Але, окрім слів, треба діяти. І, зокрема, за моїм завданням міністр оборони України вже проводить зустрічі з нашими партнерами щодо нових систем ППО – саме таких систем, які здатні захистити життя від нових ризиків», – сказав він у своєму відеозверненні.
За словами Зеленського, коли хтось починає використовувати інші країни вже «навіть не тільки для терору, але й для випробування своїх нових ракет через терор – це точно міжнародний злочин».
«І від Росії це знущання з позиції таких держав, як Китай, держав Глобального Півдня, деяких лідерів, які щоразу закликають до стриманості, а у відповідь отримують від Москви незмінно якусь нову ескалацію. Тому світ повинен звучати серйозно у відповідь – так, щоб Путін справді боявся розширювати війну та відчував реальні наслідки своїх вчинків. Справжній мир досягається завдяки силі – не інакше», – наголосив президент України.
Раніше медіа з посиланням на свої джерела писали, що Київ веде роботу з партнерами для отримання систем, які здатні збивати російські міжконтинентальні балістичні ракети.
Читайте також: МЗС: Путін довів, що його «можна лише примусити до миру, жодні розмови не спрацюють»
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
«Диверсія проти ЗСУ». Корупція чи недбалість: чому на фронті браковані міни?
Військовий оглядач Юрій Бутусов опублікував фрагменти відео, які, з його слів, йому надіслали бійці мінометники. На цих кадрах видно, як міна, не встигши вилетіти з міномета, падає в кількох метрах після пострілу. У повідомленні видання «Цензор.нет» йдеться про поставку бракованих снарядів, виготовлених нібито саме «Укроборонпромом».
Наскільки масовим явищем є браковані снаряди на фронті, хто має це контролювати та хто винен в поставках таких мін ЗСУ?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Експосол у Німеччині розкритикував Шольца за дзвінок Путіну
Посол України в Бразилії, що раніше очолював дипмісію в Німеччині, заявив, що зараз на світовій арені бракує лідерів, що могли би запропонувати конструктивні миротворчі зусилля, спрямовані на врегулювання війни Росії проти України. Про це Андрій Мельник заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Із чинних лідерів – президентів, глав урядів – напевне, немає нікого, хто міг би взяти на себе таку місію, щоби не просто зробити те, що зробив Олаф Шольц днями: подзвонити Путіну, висловити власну позицію, яка є незмінна (ми сподіваємося так) і почути позицію Путіна, яка так само нібито залишається такою ж залізобетонною, як два з половиною роки тому», – зауважив дипломат.
Мельник не вважає, що канцлер подзвонив президенту РФ у вдалий момент з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині, де наближаються дострокові вибори.
«Дзвонити, можливо, й потрібно було, але не в тій ситуації, коли ти дзвониш Путіну із позицій слабкості. Він знає чудово – краще, ніж будь-хто, що Німеччина зараз стоїть на роздоріжжі, що уряд втратив більшість, і тому бути, як кажуть, laim duck, тобто такою кволою качкою і дзвонити Путіну – ну, це якраз той випадок, коли все було зроблено з точністю до навпаки. Хоча раніше такі шанси, гадаю, були би», – зазначив екс-посол у Німеччині.
Дипломат наголосив, що «всі дивляться в бік Сполучених Штатів», сподіваючись на те, що вдасться розрубати «цей гордіїв вузол, цей найбільш складний пазл з часів Другої світової війни».
«Тут уже не вийде, знаєте, трошки десь там подзвонити, щось там десь тишком-нишком щось легенько... Ні, це гамбіт. Тут треба буде шаховим гросмейстером, щоб знайти і передбачити всі кроки. І саме те якраз і потрібно з боку України», – резюмував Мельник.
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
Згодом канцлер Німеччини пояснив, що його розмова з Володимиром Путіним 15 листопада не показала зміни у поглядах російського лідера на війну проти України. Водночас сказав, що варто було поговорити з Путіним, щоб розвіяти будь-які ілюзії, які він міг плекати щодо того, що Захід нібито збирається відмовитися від підтримки України.
В уряді розповіли про порядок виплати «тисячі Зеленського»
Уряд затвердив ініціативу президента Володимира Зеленського про одноразову допомогу в розмірі тисячі гривень кожному громадянину, який перебуває на території України, йдеться на сайті Кабінету Міністрів.
Вказано, що ініціатива призначена не лише дорослим, а й дітям. Один із батьків зможе замовити виплату на свій рахунок для кожної своєї дитини.
«Оформити виплату можна буде через застосунок «Дія» або «Укрпошту», а витратити на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, медичних чи освітніх послуг, транспорт, мобільний зв’язок та страхування. Крім того, ці кошти можна буде задонатити на ЗСУ або купити військові облігації», – йдеться в повідомленні.
В уряді зазначили, що зняти кошти готівкою не можна, а виплати здійснюватимуться за рахунок залишків бюджету, які не мають військового призначення.
Народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розкритикував цю ініціативу, оскільки на цю програму, за його словами, «забрали кошти в тому числі з програми розмінування». Він зазначив, що на виплату цих коштів спрямують 5 мільярдів гривень у цьому році і 10 мільярдів гривень у наступному.
Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця щоб «підтримати населення в зимовий період». Виплати фінансуватимуться за рахунок невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.
У Нацбанку вважають, що програма роздачі українцям однієї тисячі гривень навряд чи матиме небезпечний ефект на ціни в України.
Зеленський відреагував на скасування засідання Верховної Ради
Президент України Володимир Зеленський відреагував на скасування засідання Верховної Ради.
«Коли немає повітряної тривоги, держава, виробництва, посольства – усі мають працювати однаково. І сприймати інформацію, зокрема, від розвідок саме як інформацію, а не дозвіл на вихідний. Це стосується всіх – від Верховної Ради України та інших структур і гілок влади до органів управління в областях і громадах. Сирена звучить – йдемо в укриття. Коли немає сирени – працюємо та служимо. У війні інакше не буває», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський зауважив, що слід усвідомлювати, що Путін буде й надалі залякувати нас.
«Він на цьому всю свою владу побудував. Важливо вміти правильно реагувати й робити все, щоб ця війна поверталась додому, у Росію, і щоб там відчували, що таке війна», – додав він.
Раніше про те, що народним депутатам України не рекомендують приїжджати до урядового кварталу 22 листопада, а засідання Верховної Ради, яке мало відбутися цього дня, скасували, Радіо Свобода повідомили джерела в парламенті, які побажали залишитися неназваними. Про це також повідомляли окремі народні депутати: Тарас Батенко й Олексій Гончаренко.
Офіційно керівництво парламенту ці повідомлення не коментувало.
Офіс президента України натомість заявив, що 22 листопада працює у звичному режимі.
Інформація з’явилася після того, як ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових такх ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Перед цим, 20 листопада, посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Орбан каже, що погрози Росії слід сприймати серйозно
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що загрозу Росії завдати нових ударів із застосуванням нової зброї слід сприймати серйозно.
Орбан, найближчий союзник Кремля в Євроcоюзі, попередив, що Росія «базує свою політику і своє місце в світі на військовій силі».
«Коли вони щось говорять з цього приводу, це слід сприймати за чисту монету», – cказав у своєму щотижневому інтерв'ю на громадському радіо Орбан, якого цитує AFP.
Він також стверджує, що зміна атомної доктрини Москви – це не просто позерство.
«Тому я просто хочу сказати, що коли росіяни змінюють правила використання своєї ядерної сили... це не комунікаційний хід, це не трюк, вони були змінені і будуть наслідки», – додав угорський лідер.
Президент Росії Володимир Путін 21 листопада заявив, що Росія має право застосовувати зброю проти військових об’єктів тих країн, які використовують свою зброю проти російських об’єктів. Ця заява була оголошена після того, як Росія завдала удару по Україні, за його словами, новою «балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні».
Орбан неодноразово закликав до мирних переговорів і відмовився надати військову допомогу Україні після вторгнення Росії у 2022 році.
У липні він викликав критику у ЄС через його переговори у Москві з лідером РФ Володимиром Путіним.
Війська РФ, ймовірно, розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ біля Вугледара – ОГП
Правоохоронці розпочали досудове розслідування через ймовірний розстріл військами РФ п’ятьох полонених бійців ЗСУ поблизу Вугледара, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За оперативними даними, 2 жовтня 2024 року військовослужбовці РФ здійснили штурм позицій Збройних Сил України поблизу Вугледара, у ході наступу вони взяли у полон 5 беззбройних українських захисників – одного з них вони вбили у лісосмузі, а чотирьох під прицілами автоматичної зброї вивели на дорогу, де також розстріляли.
Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).
В Офісі генпрокурора нагадують, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець також наголошує на тому, що це грубе порушення Женевських конвенцій.
Це вже друге таке повідомлення за тиждень. Днями в Офісі генпрокурора повідомили, що російські військові розстріляли двох полонених українських військових на Покровському напрямку.
Генеральний прокурор Андрій Костін 15 жовтня назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 64 російських БПЛА протягом доби
Протягом поточної доби російські війська атакують Україну ударними БПЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу із російського Орла. Загалом виявлено та здійснено супровід 114 повітряних цілей, повідомили увечері 22 листопада Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 17.30 протиповітряною обороною збито 64 ворожих безпілотники, переважно у центрі країни та у північно-східних регіонах. 41 безпілотник – локаційно втрачено, імовірно через активну протидію РЕБ Сил оборони, ще два російські БпЛА вийшли з повітряного простору України у напрямку Росії та Білорусі.
За даними ЗСУ, чотири БПЛА іще в повітряному просторі України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Cили РФ вранці атакували Краматорськ касетними боєприпасами, є загибла і постраждалі – поліція
Російські війська сьогодні вранці атакували житловий сектор Краматорська на Донеччині касетними боєприпасами, попередньо, з реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С», повідомляє у телеграмі пресслужба Національної поліції України.
«Унаслідок влучань загинула 41-річна жінка. Постраждали двоє чоловіків, 34 і 39 років, які зазнали осколкових поранень спини та ніг. Пораненим надають медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Пошкоджено щонайменше сім цивільних об’єктів: п’ять багатоквартирних і приватних будинків, два легкові автомобілі. Обстеження постраждалого району триває, додають у поліції.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
В «Укренерго» розповіли, як завтра діятимуть графіки відключень світла
Завтра, 23 листопада, діятиме одна черга відключень світла з 8:00 до 22:00, повідомляє компанія «Укренерго».
В «Укренерго» нагадали, що причина тимчасового запровадження обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки РФ 17 листопада.
Останнім часом в Україні не діяли графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадували, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
«Великий удар». Посол у Бразилії підсумував саміт G20 для України
Бразилія, що головує у «Групі Двадцяти» і приймала цьогоріч відповідний саміт, від початку намагалася «винести за дужки» український порядок денний, а розрахунки Києва на підтримку західними партнерами не справдилися. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів посол України в Бразилії Андрій Мельник.
«Як ви розумієте, сили наші тут стосовно не лише Бразилії, але й інших держав Глобального Півдня нерівні. Тому ми відверто сподівалися на те, що наші друзі не лише з «Великої сімки», але й інші західні країни… допоможуть переконати президента (Бразилії – ред.) Лулу змінити цей підхід. Але якщо відверто (і це підтвердили мої розмови якраз днями в Ріо-де-Жанейро)… то за нас, на жаль… ніхто особливо не боровся», – зазначив дипломат.
Коментуючи підсумкову декларацію саміту G20, що не містить засудження російського вторгнення, глава дипмісії підтвердив повідомлення ЗМІ, що західні делегації не намагалися це змінити.
«Для нас це великий удар. Без жодного перебільшення.Ті, хто там мав застереження, якісь наші друзі, окремі, скажімо так, друзі із «Великої сімки» просто «проковтнули» те, що їм поклали на стіл», – наголосив Мельник.
Посадовець відзначив «регрес і відкат» у цьогорічній спільній заяві саміту, і ця тенденція, за його словами, є вельми тривожною.
«Йдеться тут про саме конкуренцію цих нових держав, які (я маю на увазі Глобальний Південь, зокрема Бразилія, яка себе бачить одним із лідерів цього руху) кинули справжній виклик західному світу… Наші американські друзі і європейські, якщо бути не зовсім дипломатичним, пасуть задніх. І в мене від того болить серце», – зауважив Мельник.
Посол України в Бразилії зауважив, що Україна також має змінювати підходи й стратегію.
«Потрібно сісти й тверезо переоцінити наші можливості: що ми можемо зробити і що не можемо, і так само показувати зуби. А наша дипломатія полягає зараз у тому, що за всіма бігаємо, знаєте, і просимо: дай нам, зробіть нам це… Сподіваюся, цей саміт в Ріо стане не лише приводом побідкатися. От як погано, що от воно так... Це реальність. Вона дуже жорстока. І треба визнати, що вона така є. І далі спокійно, на тверезу голову, визначити план дій», – резюмував дипломат.
На саміті G20, який цього року проходив у Бразилії 18-19 листопада, була схвалена декларація, в якій зазначалося, що країни G20 в контексті війни РФ проти України схвалюють «всі відповідні та конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир, підтримуючи всі цілі та принципи Статуту ООН».
Уряд пропонує збільшити виплати сімʼям цивільних, які загинули при захисті України
Кабінет міністрів на засіданні 22 листопада cхвалив законопроєкт, який пропонує збільшити виплату родинам цивільних, які загинули при захисті України з 1,9 мільйона гривень до 15 мільйонів, йдеться на сайті уряду.
«На початку повномасштабної війни багато українців взяли зброю до рук та захищали державу в статусі цивільних осіб. Для родин таких загиблих цивільних передбачена виплата в розмірі 1,9 мільйона гривень. Ми пропонуємо збільшити її до 15 мільйонів гривень, і вважаємо, що це правильно і справедливо», – зазначив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
Йдеться про цивільних, що загинули у боях у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.
Далі проєкт закону має розглянути Верховна Рада і підписати президент.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
У березні 2022 року уряд затвердив виплати сім’ям загиблих військових та інших службовців в розмірі 15 мільйонів гривень. Рішення про збільшення виплат військовим анонсувало Міністерство оборони.