Війна підштовхнула до власної справи: як родина з Донецька здійснила мрію про суші-ресторан

Запоріжжя – Переїхати до Запоріжжя та реалізувати давню мрію про власну справу. Така історія родини Семенків, яка улітку 2014-гополишила Донецьк, де проживала понад десять років. У 2017 році сім’я заснувала власний заклад – «Авторську студію суші». Зараз у ній працює троє з чотирьох членів родини Семенко.

«Років мені 10 було. Мене батько привів до ресторану. Він сів за стіл, компанія – дорослі. Мені було нецікаво. І був такий же суші-бар. Я сів за нього: придивлявся до всього, що роблять сушисти. Потім подали – спробував, і мені дуже сподобалося. І всі наступні рази, коли приходили, я завжди сідав за суші-бар, і мені подобалося спостерігати, і завжди хотілося спробувати себе в цьому», – Гнат Семенко згадує, як в нього виник інтерес до ресторанної справи.

Зараз юнак і сам працює на суші-барі «Авторської студії суші» власної родини у Запоріжжі. Розповідає, що два роки тому, коли студія лише відкрилася, йому, попри досвід роботи в інших закладах, було трохи страшно починати працювати під керівництвом досвідченого шеф-кухара.

«Такого досвіду роботи у мене до цього не було. З таким шеф-кухарем, авжеж, було трохи страшно починати. Спочатку не дуже, а потім, коли в роботу влились, він почав вимагати. Не виходило щось, а згодом набрав форму. Все вийшло. Зараз вже вдвох з кухарем ведемо підприємство», – ділиться Гнат.

А зараз пишається спільними з батьками результатами розвитку студії: «Цікаво просто дивитися огляди інших закладів. Це дає розуміння. Я розумію, що ми набагато кращі».

Донецька – до Запоріжжя

Родина Семенків приїхала до Запоріжжя на початку літа 2014 року. На початку планували перечекати в місті, поки ситуація на сході заспокоїться, згадує Наталя Семенко. Та додає, що навіть не уявляли, що доведеться залишитися на малій батьківщині чоловіка.

«Ми поїхали з Донецька в червні 2014-го року одразу, як тільки старша дитина отримала свідоцтво про закінчення 9 класу. У той день ми сіли (в машину – ред.) і почали рух до свого другого дому, бо чоловік запорізький. Ми не зовсім донецькі – просто жили і працювали там. Зібралися і поїхали, але не надовго – на 2 місяці перечекати, на канікули, перебути, подивитися. Те, що ми вже не повернемося до Донецька, нам ще в червні було не зрозуміло. Єдине, що підтримувало нас тоді, це те, що місто все ж таки не чуже, рідне», – розповідає Наталя.

Саме у Запоріжжі родина наважилася втілити давню мрію голови сім’ї, Вадима, про власний заклад. Втім, до такого рішення родина прийшла не одразу після переїзду до Запоріжжя:

«Чоловік залишився у компанії «Морській дім», у якій ми працювали…Ще два роки він працював в іншому регіоні як регіональний менеджер компанії. Родина на розрив. Переїхати нам з дітьми нема можливості. Родина порізно – теж так не має бути. І тоді він все частіше і частіше почав думати, що все ж таки своє – це добре, – згадує жінка. – Мабуть, його віра, моя підтримка і необхідність щось робити – це було головним нашим рушійним компонентом. Зараз, коли ми повертаємося думками на два роки назад – нашій студії два роки – то, мабуть, наважитися пройти той шлях знову весь ми не змогли б».

Родинна справа

Двері «Авторської студії суші» родини Семенків відкрилися у 2017 році. Японська кухня була обрана не випадково, адже Вадим та Наталя мали багаторічний досвід роботи у сфері постачання ресторанного бізнесу.

«Років 7 як чоловік про це задумуватися почав. І вже обставини, які склалися у нашій родині, у нашій країні, нам не дали великого вибору – ми почали робити те, на чому розуміємося, про що знаємо найбільше. Ми, коли жили і працювали у Донецьку, то це була сфера поставки продуктів до японських ресторанів в тому числі. Тому був багаж знань, великий досвід роботи, але ми не були рестораторами», – пояснює Наталя.

Зараз у студії задіяно троє з чотирьох членів родини Семенків. Вадим керує бізнесом, веде бухгалтерію, та займається питаннями постачання, старша дитина в родині, Гнат, працює на суші-барі та кухні закладу. А ось Наталі довелося стати справжнім універсалом – вона займається як питаннями адміністрування та доставки, так і веде соціальні мережі закладу.

«Без цього підприємства я вже не уявляю свого існування. Навіть не уявляла, що це може бути настільки моїм – потрібним і таким надихаючим місцем», – з посмішкою каже Наталя Семенко.

Зізнається: попри величезний досвід відкривати власний заклад у Запоріжжі було страшно; страх лишається і досі, адже загальні економічні умови в країні для розвитку власного бізнесу не надто сприятливі. Та попри це, родина Семенків думає про розширення і активний розвиток закладу.

«Самий мінімум – розширити приміщення і зробити його більшим, затишнішим. З цим завдання найбільше, як на початку шляху, так і зараз лишається. Поширити на інші регіони. Назватися гучно – працюємо над ребрендігом. Виростити гарний колектив і кадри навчати», – каже жінка.

Своїм баченням на розвиток родинного бізнесу ділиться і Гнат. Він теж замислюється про відкриття закладів в інших містах, а можливо, і за кордоном: «А в майбутньому, коли це буде гарний ресторан, хочу поїхати до Франції, – каже Гнат Семенко, – вивчитися класичній кухні і стати гарним кухарем, не тільки сушистом, і розвивати наш ресторан – зробити його не монокухнею, а дійсно класичним рестораном з японською кухнею на додачу».