У Росії, через півтора року після порушення кримінальної справи проти псковської журналістки Світлани Світлани Прокоп’євої, 6 липня 2020 року 2-й західний окружний військовий суд Москви оголосить своє рішення. Журналістку звинувачують у «виправданні тероризму» через висловлювання в прямому ефірі і авторській колонці, де вона аналізувала причини, які могли спонукати підлітка вчинити теракт на прохідній Управління ФСБ в Архангельській області восени 2018 року. прокуратура Росії 3 липня оголосила, що просить суд покарати журналістку на шість років позбавлення волі і заборонити їй займатися журналістикою протягом 4 років.
«Це абсурд і нищівний удар по свободі слова», «Це переслідування за слова», «Це справа проти кожного, кому не байдуже майбутнє країни», «Це переслідування за правду», «Це як у гітлерівський Німеччині», «Це диктатура» – такі реакції можна знайти у російських соціальних мережах щодо справи псковської журналістки Світлани Прокоп’євої. У Москві та інших містах проходять пікети на захист Прокоп’євої, організовані її колегами.
Разом із тим у соціальних мережах є багато реакцій від людей, загалом далеких від журналістики, які обурюються словами журналістки, пишуть, що «так їй і треба», «буде знати як терористів виправдовувати».
Московська Гельсінкська група вимагає виправдати Світлану Прокоп’єву.
«Ми переконані – кримінальна справа Світлани Прокоп’євої має відверто політичний, показово «розправний характер» і має на меті залякати російських журналістів. Коли за політичне судження прокурор вимагає посадити журналіста на шість років, коли робота журналіста прирівнюється до злочину – це вбиває професію»
Петербурзьке відділення російського ПЕН-клубу вимагає негайно припинити кримінальну справу проти псковської журналістки Світлани Прокоп’євої, яку обвинувачують у виправданні тероризму.
У заяві, опублікованій на сайті клубу, зазначається, що «це справа проти кожного, кому не байдуже майбутнє країни», а основні докази у справі – «сфальсифіковані». Експертизу, пише ПЕн-клуб, нібито зробили у Хакаському державному університеті, але «факт фальсифікації підтвердив сам вуз».
Вимога припинити переслідування Прокоп’євої від імені ПЕН-клубу підписали 30 людей, серед них – депутат петербурзьких Законодавчих зборів Борис Вишневський, історик Олександр Долинін, поет і журналіст Тетяна Вольтська, правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко, директор музею Анни Ахматової – Ніна Попова.
Раніше на захист Світлани Прокоп’євої виступили члени Ради з прав людини при президенті Росії, назвавши справу проти журналістки «абсурдною».
У заяві комісії РПЛ зі свободи інформації зазначено, що на теми дослідження «мотивації терористів, причин зародження тероризму як явища – написані сотні книг» і що «спроби розібратися в їх мотивах не роблять людей співучасниками злочину».
Російська служба Радіо Свобода веде лайв-блог, висвітлюючи перебіг подій навколо справи Прокоп’євої.
Реакції у соціальних мережах
«Державі, яка не змогла восени 2018 року запобігти теракту в Архангельському УФСБ, не сподобалося як розмірковує про причини цієї трагедії професійний журналіст, який відповідно до законів держави «є особою, яка виконує громадський обов'язок, і має право» висловлювати свої особисті судження та оцінки в повідомленнях і матеріалах «для громадян, у яких відповідно до Конституції держави є право» вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію», – написала напередодні депутатка Законодавчих зборів Республіки Карелія Емілія Слабунова.
Журналісти із різних міст приїхали в Москву підтримати колегу і постили фотографії із вагонів потягів.
«Ця ганебне жахливе справа синхронізована з принизливим хепі-ендом «справи Серєбреннікова», з розглядом не менше жахливої справи Юлії Цвєткової, із наближенням розв'язки огидного сфабрикованого процесу проти Юрія Дмитрієва. І, звичайно ж, із (анти) конституційним обнуленням, яке остаточно розірвало зв'язок нашого законодавства з тим, яке прийняте в усьому світі», – пише російський кінокритик Антон Долін.
Об'єднуватися – закликає усіх журналістів і небайдужих росіян Тихон Дзядко, головний редактор телеканалу «Дождь»
Основні факти
- У Росії журналістку з Пскова Світлану Прокоп’єву судять за висловлювання щодо вибуху в Архангельському управлінні ФСБ в жовтні 2018 року. Тоді 17-річний підліток підірвав у будівлі саморобний вибуховий пристрій, він загинув, троє співробітників спецслужби постраждали. Через тиждень в ефірі радіостанції «Ехо Москви в Пскові» Прокоп’єва обговорювала можливі мотиви вчинку загиблого підлітка. Зокрема, журналістка заявила, що держава «сама виховала» покоління громадян, які з ним борються. Пізніше Прокоп’єва написала на ту ж тему авторську колонку.
-
Згідно із висновками експертизи, які подало слідство, «метою журналістки було «формування позитивного ставлення до терориста і його дій». Експерт, на висновок якого опирається сторона звинувачення, стверджує, що дії Прокоп’євої підпадають під кримінальну статтю, оскільки вона «прямо говорить, що виправдовує особу, яка вчинила терористичний акт із політичних мотивів і є терористом».
-
Незалежні експерти проаналізували висновки експертизи і наголошують, що саме по собі використання слів «терорист», «теракт», «саморобний вибуховий пристрій», «вибух» не є і не може бути виправданням і пропагандою тероризму. Як і аналіз причин проявів тероризму не є його виправданням чи пропагандою.
-
Адвокат журналістки вважає аргументи сторони обвинувачення неприпустимими, а висновки експертів, залучених слідством – необґрунтованими.
-
Світлана Прокоп’єва відкидає звинувачення. Вона заявила, що написала авторську колонку про вибух, щоб «такі теракти не повторювалися у майбутньому».
-
В Росії проходять нечисленні акції протесту а підтримку журналістки Світлани Прокоп’євої. Так 3 липня 2020 року у російській столиці Москві поліція затримала учасників пікетів біля будівлі ФСБ на Луб’янці. Як передає Російська служба Радіо Свобода, серед затриманих муніципальний депутат Ілля Азар, журналістка видання «Медуза» Крістіна Сафонова, редактор видання «Такие дела» Артем Бесєдін.
-
Держзвинувачення попросило для Прокоп’євої 6 (шість) років позбавлення волі, а також просить суд заборонити їй займатися журналістикою протягом чотирьох років.
