Todd Prince
У час розслідування щодо імпічменту президента Дональда Трампа в Конгресі США менш помітно розгортається ще одна драма, в якій визначні ролі грають Росія й Україна. Законодавці США засвідчили двопартійну підтримку санкцій, що мали б зупинити газогін «Північний потік-2», але залишаються розбіжності щодо ширших заходів. Росія вже наближається до завершення газогону дном Балтійського моря до Європи, що оминає Україну, а Конгрес досі не голосував за санкції, що змушує Київ нервуватися. Українські посадовці вже писали листи законодавцям США з закликом ухвалити закон про запровадження санкцій проти компаній, що беруть участь у російському газогінному проєкті.
Члени обох палат Конгресу від обох партій, схоже, єдині в думці про необхідність зупинити проєкт президента Росії Володимира Путіна вартістю в 11 мільярдів доларів, який має постачати російський газ до Європи новим газогоном, що йде дном Балтійського моря в обхід України.
Законопроєкти про санкції проти компаній, що беруть участь у будівництві газогону, легко пройшли слухання в комітетах Палати представників і Сенату ще влітку – їх значною більшістю голосів підтримали і демократи, і республіканці.
Але відтоді нових кроків до запровадження таких санкцій в жодній із палат по суті й не було – а Росія тим часом швидко просувається до завершення будівництва газогону.
Це непокоїть Київ – адже нова труба зі східного російського берега Балтійського моря до Німеччини дасть можливість переспрямувати газ до Європи, оминаючи Україну і усуваючи для Росії необхідність платити Києву мільярди доларів за транзит. Непокоїть це й американських посадовців, які кажуть, що це посилить і збагатить Росію й додасть їй сміливості.
Сенатор Тед Круз, республіканець від Техасу, який є одним із найпалкіших критиків «Північного потоку-2», казав, що цей проєкт посилить вплив Москви на енергетичну галузь усієї Європи і додасть грошей у скарбницю Кремля, а це підвищує небезпеку воєнного авантюризму з боку Росії через п’ять років по тому, як вона окупувала Крим і допомогла сепаратистам захопити частину східної України.
І в Конгресі США, і в Україні непокояться, що американські законодавці, зосередившись на імпічменті, не дійдуть остаточної згоди щодо санкцій до завершення будівництва газогону, якого очікують на початку 2020 року.
«Час, щоб зупинити «Північний потік-2», збігає, – мовиться в заяві Круза для Радіо Свобода, яку він оприлюднив у жовтні. – Через кілька недовгих місяців Росія завершить свій газогін, що дасть президентові Путіну можливість далі розширювати свої війська, експлуатувати наших європейських союзників і загрожувати енергетичній безпеці США».
Подвоєння імпорту Німеччини
У майбутньому «Північний потік-2» , відомий також як Nord Stream 2, міг би потенційно подвоїти обсяг російського газу, імпортований Німеччиною, найбільшою економікою Європейського союзу.
Газогін завдовжки 1230 кілометрів, що є у власності компанії Nord Stream 2 AG, якою повністю володіє російський «Газпром», готовий уже більш ніж на 80 відсотків. У жовтні Данія після тривалого розгляду врешті дала компанії дозвіл прокласти частину труби на своєму шельфі – це була остання перешкода на шляху до завершення.
У липні комітет із закордонних справ Сенату підтримав законопроєкт, який подали республіканець Круз і сенаторка Джин Шагін, демократка від Нью-Гемпширу – він передбачав санкції проти суден, що прокладають труби.
Технологіями глибоководного прокладання труб володіють лише кілька компаній, і російських серед них немає. Санкції дали б змогу зупинити газогін, казав Круз у вересні.
У комітеті законопроєкт підтримали 20 голосами проти 2, що підкреслило масову й двопартійну підтримку санкцій проти газогону в Сенаті. Комітет із закордонних справ Палати представників так само схвалив свій аналогічний законопроєкт іще в червні.
Але обидва так і не дісталися на голосування повними складами палат.
Депутати українського парламенту направили кілька листів чільним лідерам Конгресу, зокрема спікерці Палати представників Ненсі Пелосі, демократці від Каліфорнії, і Бобові Менендезу, чільному демократові в комітеті з закордонних справ підконтрольного республіканцям Сенату.
Коли Радіо Свобода запитало Чака Шумера, чільного демократа в Сенаті, наприкінці жовтня, яка ситуація з законопроєктом про санкції проти «Північного потоку-2», він відповів: його партія хоче такого документа, що передбачив би більше санкцій проти Кремля. «Демократи просувають щонайсуворіший законопроєкт про санкції проти Росії, який також стосувався б і постійних намагань Путіна й інших іноземних урядів втручатися у вибори у США, а також незаконної окупації Криму», – сказав він.
Шумер не уточнив, яких саме додаткових заходів він прагне. Але кілька законопроєктів, що чекають на розгляд у Конгресі, передбачають санкції проти ширшого кола осіб, яких вважають наближеними до Путіна, а також проти російських банків і російських проєктів у галузі зрідженого газу.
І це й непокоїть Київ. «Я дуже боюся цієї можливості – законопроєкту про ширші санкції, – сказав Радіо Свобода Олександр Харченко, київський консультант українського уряду в галузі енергетики, який минулого місяця їздив до Вашингтону, щоб лобіювати санкції. – Законопроєкт про санкції потрібен нам сьогодні, а не через кілька місяців, коли все буде закінчено».
Росія ж тим часом лобіює американських законодавців, щоб заблокувати нові санкції, зокрема й націлені на газопровід.
Nord Stream 2 AG стверджує, що його газогін необхідний, щоб перекрити скорочення видобування газу в Європі.
Але Харченко наголошує, що українська газотранспортна система має більшу пропускну здатність, ніж «Північний потік-2».
Розслідування щодо імпічменту
Будь-який законопроєкт, який ухвалює Конгрес, має отримати підпис президента США Дональда Трампа, щоб набути сили закону.
І президент-республіканець казав у червні, що розгляне можливість запровадити санкції, націлені проти «Північного потоку-2», додавши, що Німеччина мала б натомість купувати зріджений газ у США.
У минулому Трамп запроваджував нові санкції проти Росії з неохотою. Але нинішні намагання запровадити нові широкі санкції поруч із тими, що були б спрямовані проти «Північного потоку-2», відбуваються в непростий для президента час із огляду на його політику щодо України і Росії, і він може відчути потребу засвідчити підтримку Києва.
Демократи, які мають більшість у Палаті представників, ведуть розслідування у справі імпічменту президента. Воно зосереджене на тому, чи Трамп затримав військову допомогу Україні з метою вчинити тиск на владу президента Володимира Зеленського, щоб Київ організував розслідування, яке могло б бути спрямоване проти демократів у США, і зокрема проти колишнього віцепрезидента Джо Байдена, найімовірнішого суперника Трампа на виборах у листопаді 2020 року.
У серпні голова попереднього скликання Верховної Ради України Андрій Парубій написав листа до Пелосі, просячи її подати законопроєкт щодо «Північного потоку-2» на розгляд Палати представників.
«Парламент України, який представляє народ України, з повагою просить вас визначити цей законопроєкт як першочерговий і дати можливість проголосувати всій Палаті представників», – мовилося в листі.
Конгресменка Марсі Каптур, демократка від Огайо і співголова «українського кокусу» (групи підтримки України) в Палаті представників, сказала Радіо Свобода, що хотіла б ширших санкцій проти Росії. Але, додала вона, «життєво важливо, щоб Конгрес діяв швидко, щоб унеможливити завершення газогону, яке все наближається».
Дві людини, знайомі з дискусіями на ці теми, повідомили, що хоча Конгрес навряд чи дійде згоди щодо законопроєктів про ширші санкції проти Росії до кінця цього року, та законопроєкт щодо «Північного потоку-2» може ввійти в Акт про асигнування на національну оборону (National Defense Authorization Act, NDAA). Ці люди просили не називати їх, бо це може зашкодити їхнім контактам із законодавцями.
Згаданий акт визначає щорічний бюджет і видатки Міністерства оборони США. Але в Конгресі до цього акту часто додають необоронні пункти, бо він майже напевно ухвалюється до кінця року.
Джон Гербст, колишній посол США в Україні, який нині очолює Євразійський центр в Атлантичній раді, вашингтонському аналітичному центрі, каже: якщо зволікання в переговорах про законопроєкт про ширші санкції призведе до завершення будівництва «Північного потоку-2», це буде «сором».
