Якщо порівняти 2014 рік і наші дні, то чітко видно, що цього разу Захід швидко зайняв консолідовану позицію на захист України.
І мова тут не тільки про збіг геополітичних інтересів, насправді за 8 років війни Україна проробила колосальну домашню роботу. Нам вдалося відбити атаки російської пропаганди і довести всьому світу, що українці – не росіяни, а наша держава має право на існування.
«Від нацистського перевороту» – до європейської нації
Актуальні політичні події і скупчення російських військ біля наших кордонів знову прикували увагу всього світу до України. Наша країна знову на перших шпальтах найголовніших газет планети, її обговорюють у ключових-ток-шоу, чимало ЗМІ висилають своїх кореспондентів до Києва.
Усе це ми вже проходили, коли в 2014-му році Росія розпочала збройну агресію проти України.
Втім, у порівнянні з 2014-м роком дещо суттєво змінилося.
Маю на увазі сприйняття України: вісім років тому нам доводилося починати з чистого листа, пояснюючи закордоном абсолютно базові речі, доводячи, що українська мова – це окрема мова, що існує окремий народ українців, що українська державність історично має право на існування і так далі.
Натомість сьогодні ці питання вже стали анахронічними, жодне поважне медіа не дозволило собі згадку про буцімто «нацистський переворот» у Києві, ніхто не ставить під сумнів право українців мати свою незалежну державу.
Цей потужний результат вражає ще більше, якщо пригадати, що протягом усіх цих років Росія не зменшувала, а нарощувала витрати на свою пропаганду в світі.
Усі ці роки Кремль вдавався до найцинічніших спроб дискредитувати Україну, вкладав мільярди в просування своїх тез, а Путін особисто писав «статтю» про українську історію.
У підсумку в інформаційному полі Росія зазнала поразки, про що промовисто свідчить консенсус західних владних, фінансових та інтелектуальних еліт на підтримку України.
Час працює на нас
Ми часто говоримо, що протягом останніх восьми років відбулися тектонічні зміни в самоусвідомленні українців, що роки війни стали визначальними для будівництва єдиної політичної нації. Цей процес відбувався не тільки всередині України, з 2014 року світ також вивчив багато нового про наш народ, його культуру та історію.
Це один із небагатьох, як би парадоксально це не звучало, позитивних наслідків російської агресії: світ почав цікавитися Україною.
- Чимало західних університетів якщо не запровадили окремі спецкурси про Україну, то принаймні включили важливі українські публікації в свою східноєвропейську бібліографію.
- За ці 8 років, мабуть, було перекладено більше українських книжок і книжок іноземців про Україну, ніж за останні кілька століть.
- Цьому сприяло і актуальне зацікавлення Україною, але також і вчасно та якісно розбудована програма державної підтримки (через Інститут книги, Український інститут та дипломатичні представництва). Відбулися сотні концертів, виставок, дискусій про Україну в різних куточках світу.
- Маючи обмежені фінансові ресурси, українська дипломатія протягом цих років здійснила справжній прорив, посилено працюючи над створенням нового іміджу України в країнах перебування.
- Крім того, завдяки українському МЗС сотні й тисячі західних політиків, чиновників та дипломатів побували не тільки в Києві, а й на лінії зіткнення в зоні проведення ООС, тож знають про ситуацію не з чужих розповідей.
- Українська гуманітарна еліта, науковці й митці, підсилені дієвою підтримкою нашої діаспори, зробили колосальний внесок у донесення правди про Україну в світі.
Слід розуміти, що небачена досі консолідована підтримка Заходу й щоденні візити ключових постатей міжнародної політичної сцени до Києва пояснюються не тільки геополітичним розкладом сил.
Західна коаліція на підтримку України існує ще й завдяки тому, що протягом останніх восьми років ми переконали світ, що наша країна – це адекватний, нормальний, стабільний партнер, а українці – цивілізована європейська нація, що заслуговує мати власну державу і здатна її захищати.
Працюючи так само інтенсивно, у слушний час нам цілком під силу переконати Захід, що Україна гідна стати членом ЄС та НАТО. Системна робота зі створення позитивного іміджу України дає очевидні результати – тож час працює на нас.
Андрій Любка – письменник
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
