Президент України Володимир Зеленський виступив на зустрічі міністрів країн Організації економічного співробітництва та безпеки 9 червня. Він подякував за припинення співпраці ОЕСР з Росією та закриття офісу в Москві, а також за рішення відкрити регіональний офіс у Києві.
«Це визнання значення нашої країни, нашого регіону, для глобального співробітництва і розвитку», – сказав він, висловивши надію на зустріч із генеральним секретарем Матіасом Корманном в українській столиці.
Читайте також: Чи можуть потяги із зерном врятувати українських фермерів та запобігти глобальній продовольчій кризі?
Зеленський у своїй промові нагадав, що протягом місяців до повномасштабного вторгнення Київ вказував на загрозу з боку Росії і закликав до превентивних санкцій, проте Захід не дослухався. Він вказав на поточну енергетичну ситуацію в Європі:
«Європа переживає одну з найскладніших енергетичних ситуацій у своїй історії. І це ми ще не знаємо, які інші кризи готує Росія вільному світу. Що буде, якщо рос армія застосує зброю масового ураження? Що бдуе, якщо внаслідок російських ударів виникне загроза, наприклад, для джерел питної води в нашому регіоні? Або загроза радіаційного чи хімічного забруднення басейну чорного моря, а отже, й частини Середземного?».
Також, додав голова держави, війна в Україні впливає на харчову безпеку в усьому світі.
«Росія завжди знала, що кілька кроків саме проти нашої держави, в нашому регіоні – і наслідки відчують на всіх континентах. Саме тому Росії потрібен контроль над Україною, саме тому це базовий інтерес світу зараз – допомагати захисту України. Треба якнайшвидше закінчити війну проти нашої держави, щоб можна було гарантувати надійність постачання продовольства через Чорне море», – закликав він.
Президент України зазначив, що саме український аграрний експорт є стабілізатором на глобальному ринку. Його блокування Росією ставить сотні мільйонів людей під загрозу нестачі продовольства чи й голоду.
«Не може бути й мови про продовження членства Росії у ФАО – Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН. Що там Росії робити, якщо вона працює на голод для як мінімум 400 мільйонів, а як максимум – більше мільярда людей?» – спитав він.
Зеленський також закликав гарантувати довгострокову безпеку України, щоб вона могла за рахунок зеленої енергетичної трансформації «гарантувати довгострокову енергетичну безпеку Європи і замістити російське викопне паливо на нашому континенті».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.