В Україні не використовується близько 60% машин для розмінування через недостатню координацію міжнародної допомоги та складності з ремонтом отриманого обладнання. У попередні роки головним пріоритетом було залучити якомога більше техніки, але не завжди враховували, як її обслуговувати та де використовувати. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода на полях Української конференції з протимінної діяльності (UMAC 2026), що проходить 16–17 листопада у Брюсселі, розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.
«Кілька років після початку гуманітарного розмінування в Україні основним пріоритетом було притягнути в Україну якомога більше техніки, обладнання. Це сталося, але техніка і обладнання самі по собі нічого не вирішують. Потрібні запасні частини, паливо, навчений персонал і розуміння, де цю техніку використовувати», – сказав він.
«У нас є багато техніки, але спроможність її використовувати недостатньо розвинена. І тому ми зараз переходимо знову ж таки до того, щоб це узгоджувати перед тим, як отримувати», – додав Безкаравайний.
За його словами, протягом попередніх років іноземні партнери не завжди враховували пріоритети українського уряду, коли ухвалювали рішення про фінансування.
«З 2023-го по 2024-й, частково 2025-й і трошечки 2026-й ми були в позиції, коли нас не питали, чим нам допомогти в гуманітарному секторі. І це призводило до того, що пріоритет уряду враховувався за залишковим принципом. Ми це змінюємо», – заявив Безкаравайний.
Як стало відомо Радіо Свобода від чиновника ЄС, знайомого з перемовинами ЄС з Україною щодо допомоги з розмінуванням, уся закуплена Євросоюзом техніка була надана на запит Міністерства економіки. У таких запитах українська сторона вказувала конкретні моделі техніки.
Напередодні, 16 листопада, прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час відкриття конференції закликав міжнародних партнерів узгоджувати рішення про фінансування розмінування з українським урядом.
Безкаравайний, тим часом, додав, що пріоритетом України наразі є більші закупівлі української техніки, щоб спростити потім питання експлуатації та ремонту.
Урядовець зауважив, що статистика використання техніки суттєво відрізняється між державним і приватним секторами.
«Цю цифру про 60 відсотків треба ділити на дві частини. Частина перша – це техніка, якою володіють урядові структури, і техніка, якою володіють оператори ринку. От у операторів ринку задіяно техніки десь 80–90 відсотків, у урядових структур – значно, значно менше», – зазначив він.
Безкаравайний вважає, що приватний сектор здатний виконувати до 90% робіт із розмінування, тоді як за державними структурами мають залишатися найскладніші та найбільш пріоритетні завдання.
За даними, які Мінекономіки оприлюднило в жовтні, з 324 машин для розмінування 131 була залучена до роботи, тоді як 193 не використовувалися.
Найбільше проблем з цим у міністерстві оборони, яке першим порушило питання простою техніки наприкінці жовтня, посилаючись на дефіцит запчастин, зношування обладнання, труднощі з ремонтом і логістикою та його високу вартість.
Водночас заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Роман Примуш у коментарі Радіо Свобода на полях конференції заявив, що його відомство має проблеми не стільки з ремонтом машин, скільки з умовами для розмінування.
«У нас насправді немає глобальної проблеми з ремонтом, тому що ми створили власний ремонтний хаб машин механізованого розмінування. Маємо дуже тісну співпрацю з виробниками машин розмінування», – сказав Примуш. – «Сьогодні, на жаль, дрони ворожі заходять далі, глибше від лінії зіткнення. Це просто не дає можливості повноцінно розгорнути великі операції з розмінування або це дуже небезпечно, коли ми це робимо»
За словами Примуша, ДСНС використовує техніку залежно від характеру завдань, враховуючи ефективність і безпеку робіт. Залучення великих машин потребує значних витрат на пальне та обслуговування, тому їх намагаються використовувати там, де це найбільш доцільно.
Він зазначив, що близько 90% машин механізованого розмінування в ДСНС – іноземного виробництва, а загалом у службі представлена техніка майже десяти топ-виробників.
Зараз пріоритет ДСНС залучати українських виробників середніх і малих роботизованих комплексів. А від партнерів очікують подальшу допомогу з розвитком ремонтних потужностей, а також навчання з підводного розмінування.
Під час Української конференції з протимінної діяльності (UMAC 2026), яка відбувалася 16-17 листопада у Брюсселі, міжнародні партнери оголосили про 70 мільйонів євро допомоги на розмінування України.
За даними Європейської комісії, від 2022 року ЄС та його держави-члени зобов’язалися надати понад 500 мільйонів євро на протимінну діяльність в Україні.
Минулорічна конференція UMAC 2025 відбулася в Токіо. За підсумками заходу міжнародні партнери оголосили про понад 80 мільйонів доларів допомоги на розмінування України.
За даними ДСНС, станом на квітень 2026 року з початку повномасштабної війни підрозділи ДСНС розмінували близько 200 тисяч гектарів територій України та знешкодили понад 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. Водночас, за даними служби, в Україні 133,3 тисячі кілометрів потенційно забруднені, включно з ТОТ – це близько 20% всієї території держави.
Форум