Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган 28 вересня закликав Вірменію «негайно» звільнити «окуповані землі Азербайджану», заявивши, що це «відкриє шлях для миру і стабільності в регіоні».
«Баку своїми силами ставить крапку на вірменській окупації», – сказав Ердоган. Він також заявив, що «Туреччина з усією рішучістю продовжить підтримку дружнього і братнього Азербайджану».
Перед цим МЗС Вірменії заявило, що Туреччина надає не тільки дипломатичну і «пропагандистську», але і військову підтримку Азербайджану у конфлікті в Нагірному Карабасі, який загострився на вихідних.
«Пліч-о-пліч з азербайджанськими військовими воюють і турецькі військові інструктори, які використовують турецьке озброєння, в тому числі безпілотні літальні апарати і військові літаки», – заявили представники дипвідомства Вірменії.
Про залучення Туреччини в конфлікт також заявив лідер сепаратистського Нагірного Карабаху Араік Арутюнян.
Влада Туреччини ці заяви не коментувала, Азербайджан їх заперечував.
Конфлікт в Нагірному Карабасі загострився напередодні. Єреван і Баку звинуватили один одного в ескалації конфлікту.
Відомо про кілька десятків загиблих і сотні поранених з обох боків. Повідомлялося і про жертви серед цивільного населення. В обох країнах оголошено мобілізацію.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
