Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав останні події в країні «спробою державного перевороту». Про це він заявив 10 січня на онлайн-саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Військовий контингент цієї організації, основу якого складають російські військовослужбовці, зараз перебуває у Казахстані на запит Токаєва.
Президент Казахстану не сказав, які політичні сили стояли за «спробою перевороту». За словами Токаєва, «під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень, як по єдиній команді проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, бандити, мародери і дрібні хулігани», а потім і «озброєні бойовики, які чекали свого часу». Як заявив Токаєв, у заворушеннях брали участь і люди з-за кордону, яких він назвав терористами. Про які конкретно зарубіжні країни йдеться, він не сказав.
Токаєв заявив, що влада виконала вимоги учасників мирних акцій протесту, у тому числі про зниження цін на пальне, і закликав не змішувати мирні акції з заворушеннями. За його словами, армія в Казахстані ніколи не стрілятиме у мирних протестувальників. Раніше слова Токаєва про те, що співробітники силових структур мають право стріляти без попередження, розкритикували як правозахисники, так і представники країн Заходу, зокрема держсекретар США.
Президент Казахстану також заявив, що прибуття сил ОДКБ порушило плани тих, хто нібито організував переворот, зокрема, допомогло відновити порядок в Алмати. Він також подякував за допомогу особисто президентові Росії Володимиру Путіну.
Токаєв підтвердив, що під час заворушень загинуло 16 працівників силових структур. Число загиблих цивільних осіб він не назвав, сказавши, що дані уточнюються.
Путін у своєму виступі сказав, що загроза Казахстану походила не від учасників мирних протестів, а від озброєних осіб. При цьому він сказав, що «застосовувалися відомі за «майданом» технології силової інформаційної підтримки заворушень». Що він має на увазі, російський президент не повідомив. Путін також сказав, що країни ОДКБ не допустять у себе «кольорових революцій» і згадав про «зовнішнє втручання». За словами російського президента, контингент ОДКБ залишиться в Казахстані на обмежений час і потім буде звідти виведений.
В ОДКБ входять Росія, Казахстан, Киргизстан, Вірменія, Білорусь та Таджикистан. З проханням про розміщення контингенту Токаєв звернувся увечері 5 січня після того, як урядові сили фактично втратили контроль над найбільшим містом Казахстану, олишньою столицею Алмати. У місті почалися грабежі та мародерства за участю озброєних людей. Цьому передували масові протести здебільшого із соціально-економічними вимогами. Як саме розпочалися заворушення, хто їх організував і ким були озброєні люди – достеменно невідомо. Влада Казахстану офіційно заявляла про деяких підготовлених ззовні терористів. При цьому було заарештовано колишнього керівника Комітету національної безпеки Каріма Масімова, знято з посад кілька осіб, близьких до колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, а сам Назарбаєв – як стверджує його представник, добровільно – залишив посаду голови Ради безпеки, яку обійняв Токаєв.
2 січня у місті Жанаозені на заході країни розпочалися акції протесту проти дворазового підвищення ціни на скраплений газ. Демонстрантів підтримали мешканці інших міст країни. Спочатку люди висловлювали невдоволення різким зростанням цін, але поступово учасники акцій почали виступати з політичними вимогами, зокрема, про відставку уряду. Удень 5 січня в Алмати спалахнули заворушення, група невідомих осіб штурмувала та підпалила будівлю акімату (мерії) та аеропорт. Почалося масове розграбування обʼєктів бізнесу, відділень банків, штурм адміністративних будівель. Аналогічні події відбулися у кількох інших містах, переважно на півдні країни. Зараз влада Казахстану заявляє, що контролює ситуацію.
