Виконавчим директором Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, призначили радника Офісу Президента України, партнера юридичної фірми «Астерс», члена дорадчої ради Школи права Українського католицького університету Маркіяна Ключковського, повідомила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
«Після узгодження Правил призначення та звільнення членів Ради реєстру збитків, заподіяних агресією рф проти України, – було запропоновано призначити Виконавчого директора Реєстру. За пропозицією Уряду України та ухвалою Конференції ним став Маркіян Ключковський. Це цілком логічне, закономірне призначення людини, яка запропонувала модель Компенсаційного механізму, та не припиняє ні на мить працювати над ним, над його запуском», – написала у фейсбуці Мудра за підсумками Конференції учасників Реєстру збитків в Страсбурзі.
За її словами, на конференції також затвердили попередні витрати на період з 1 липня до 30 вересня 2023 року, обговорили інші адміністративні питання, зокрема, розміщення реєстру в Гаазі. Незабаром розпочнеться прийом кандидатів у члени ради реєстру.
Ірина Мудра додала, що на 12 вересня 2023 в Ризі (Латвія) запланована наступна Конференція учасників, під час якої «звіримося остаточно, як все запрацювало».
Про створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні цього року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків. Як повідомляли у Мін’юсті, він слугує документальною формою обліку доказів та претензій про заподіяні збитки, заяви та інформацію про які зможуть подавати всі зацікавлені фізичні і юридичні особи, а також держава Україна.
Читайте також: Німеччина виступає проти планів ЄС щодо використання частини російських активів на відновлення України – FT
Наприкінці березня Світовий банк оцінював, що Україна потребує на відновлення понад 400 мільярдів доларів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
