Державний «Приватбанк» (Київ) повідомив, що звернувся до Печерського районного суду Києва із заявою про відсторонення судді Сергія Вовка від розгляду цивільної справи №757/7499/17 за позовом офшорних компаній братів Суркісів про порядок виконання рішення суду від 2017 року про зобов’язання державного «Приватбанку» (Київ) обслуговувати їхні депозити, розміщені в 2012–2014 роках на рахунках кіпрської філії банку. Повідомлення пресслужби «Приватбанку» про це наводить низка українських засобів інформації.
За цим повідомленням, заява банку про відсторонення Вовка, подана 10 серпня, має бути розглянута іншим суддею Печерського районного суду Києва до наступного засідання у справі, призначеного на 14 серпня.
Як кажуть у «Приватбанку», 21 липня одна з офшорних компаній Суркісів звернулась до Печерського райсуду Києва з заявою про визначення порядку виконання ухвали суду від 9 лютого 2017 року про забезпечення позову, якою без розгляду справи позов був фактично задоволений по суті і банк зобов’язано виконати умови депозитних договорів і повернути компаніям-нерезидентам 250 мільйонів доларів. При цьому в банку нагадали, що та ухвала 2017 року досі не є остаточною і нині оскаржується банком в касаційному порядку у Верховному суді.
У банку заявляють, що за процесуальним законом заяву про визначення порядку виконання судового рішення мав би розглядати суддя, який розглядає справу по суті, або за його відсутності інший суддя, визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Але, кажуть у «Приватбанку», суддя Сергій Вовк на порушення автоматизованого розподілу справ і незважаючи на те, що згадану справу розглядає інший суддя, прийняв заяву однієї з офшорних компаній Суркісів від 21.07.20 до свого провадження і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 14 серпня.
А через тиждень після того як суддя Вовк прийняв заяву першої з компаній-нерезидентів до свого провадження, він, знову оминаючи систему автоматизованого розподілу справ, прийняв до розгляду спільну заяву вже інших п’яти компаній-нерезидентів, у якій вони просять суд збільшити їхні нібито немайнові вимоги на 100 мільйонів доларів, мовиться в повідомленні.
«Це є порушенням процесуального законодавства, бо, вимагаючи від судді Вовка зобов’язати держвиконавця списати з рахунків державного «Приватбанку» майже 10 мільярдів гривень, заявники намагаються протиправно перетворити немайнову вимогу (про зобов’язання виконання договорів) на майнову – стягнення коштів», – заявляють у банку.
6 серпня Печерський райсуд Києва переніс на 14 серпня розгляд позову офшорів Суркісів до «Приватбанку» щодо обслуговування їхніх депозитів у зв’язку з тим, що позивачі подали клопотання про зміну своєї заяви, а «Приватбанк», зі свого боку, клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що документи були отримані безпосередньо в день суду. Юридичний радник «Приватбанку» Андрій Пожидаєв тоді повідомив, що позивачі додали в заяву до вимог щодо погашення тіла кредиту (близько 250 мільйонів доларів) також вимогу про сплату ще 102 мільйонів доларів відсотків, які, за їхнім твердженням, «Приватбанк» тепер винен цим компаніям. Таким чином, сума заявлених в останньому позові вимог офшорів Суркісів з урахуванням цієї зміни досягла 350 мільйонів доларів.
Раніше, 15 квітня 2020 року, Київський апеляційний суд відхилив апеляцію держвиконавця, залишивши в силі роз’яснення судді Печерського райсуду, яким він зобов’язав «Приватбанк» компенсувати офшорним компаніям Суркісів кошти, розміщені на рахунках кіпрської філії банку, – загалом на той час близько 250 мільйонів доларів. 28 квітня, за повідомленнями відразу шість британських компаній-стягувачів окремо звернулися із заявою про примусове виконання цього рішення, а 29 квітня Державна виконавча служба Печерського району Києва відкрила виконавче провадження і направила повідомлення про це банкові як боржнику.
За словами прес-служби «Приватбанку», станом на початок червня держвиконавець наклала на банк два штрафи на суму приблизно 5 тисяч гривень і 10 тисяч гривень за невиконання рішення про виплату офшорам братів Суркісів понад 250 мільйонів доларів і передала матеріали до Печерського райвідділу Нацполіції в Києві для відкриття кримінального провадження.
Прокуратура Києва викликала тоді на допит членів правління «Приватбанку» за фактом невиконання цього рішення суду.
Наприкінці 2016 року, під час націоналізації «Приватбанку», грошові кошти, розміщені родиною Суркісів і їхніми компаніями на депозитних рахунках «Приватбанку» і його філій, потрапили під процедуру bail-in, бо Суркіси були визнані пов’язаними з «Приватбанком» особами.
Родина Суркісів оскаржила те рішення. Згадана в повідомленні судова справа – лише одна з кількох, у яких Суркіси з різним успіхом домагаються визнання їх не пов’язаними з «Приватбанком» часів власництва олігархів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова і повернення їм коштів. Крім того, ще низка процесів навколо «Приватбанку» точиться між банком і Коломойським із Боголюбовим, які домагаються визнання націоналізації колись їхнього банку незаконною і повернення їм як не самого банку, то значних коштів.
Західні ж посадовці і фінансові інституції закликають Україну домогтися повернення хоча б частини з мільярдів доларів, які держава витратила при націоналізації на порятунок банку від наслідків, як кажуть у Києві, дій обох олігархів, які призвели до нестачі в ньому капіталу на суму в 5,5 мільярдів доларів.
