Рада ООН з прав людини 24 березня ухвалила резолюцію створити команду для розслідування насильства білоруської влади проти демонстрантів, яке триває після останніх президентських виборів у Білорусі.
За це рішення проголосували 20 членів ради в Женеві проти семи, 20 утрималися. Серед країн, які виступили проти – Росія, яка позиціонує себе як послідовну союзницю Мінська.
Читайте також: У Білорусі позбавляють ліцензії адвоката, який захищав журналістів
«Ми маємо висловити свою підтримку народу Білорусі та притягнути до відповідальності винних у грубих порушеннях прав людини, аби розірвати порочне коло безкарності», – заявив посол Португалії Руї Масіейра на засіданні Ради ООН з прав людини, виступаючи від імені Європейського Союзу. Португалія наразі головує в ЄС.
Активісти неурядових організацій задокументували близько 1 тисячі випадків тортур проти опонентів режиму Лукашенка. 290 людей наразі є політичними в’язнями, щонайменше восьмеро людей загинули, за словами лідерки опозиції Світлани Тихановської.
Текст ухваленої резолюції ООН «засуджує кричущі порушення прав людини в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами 2020 року, в тому числі систематичне заперечення прав людини та фундаментальних свобод».
Посол Білорусі в Раді ООН з прав людини Юрій Амбразевич назвав резолюцію «деструтивним сигналом» та «прикладом того, як західні країни маніпулюють ООН у власних політичних інтересах».
Білоруська опозиція заявила про намір відновити продемократичні протести 25 березня, в річницю створення Білоруської народної республіки в 1918 році, що проіснувала менше року.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
