Україна не буде надавати нікому військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.
«Україна не буде надавати військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті жодній зі сторін. А ось медичну допомогу – таблетки для надто вже cхильних до фантазій депутатів – треба б пошукати усією країною», – написав Аваков у твітері.
Імовірно, він має на увазі народну депутатку, члена фракції партії «Слуга народу» Людмилу Марченко. 1 жовтня в ефірі телеканалу «Україна 24» вона заявила: «Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна, всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив у фейсбуці, що кожен народний депутат «може висловити свою позицію чи думку з будь-якого питання, але рішення про надання допомоги іноземним державам належить до компетенції уряду та президента України».
Читайте ще: Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях
Він закликав всіх «до зважених заяв та коментарів, які б не збуджували емоції, не провокували протистояння і ворожнечу, а відповідали офіційній позиції Української держави».
Міністр нагадав, що в Україні є вірменська й азербайджанська діаспори, тому «вкрай важливо забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад, які проживають в Україні».
Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.
У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.
У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.