Заступник міністра оборони Росії, начальник Головного військово-політичного управління Андрій Картаполов прокоментував появу мозаїчного панно із зображенням Йосифа Сталіна у споруджуваному в Підмосков’ї храмі російських збройних сил.
Про мозаїку, яка зображує парад, що відбувся 24 червня 1945 року і був присвячений перемозі над нацистською Німеччиною, і на якій є портрет Сталіна, стало відомо минулого місяця.
В інтерв’ю виданню «Комсомольская правда» заступник міністра заявив, що Сталін «повернув релігію», а критика через появу його зображення в храмі йде від «якихось панів із-за бугра».
«Йосиф Віссаріонович – це наш верховний головнокомандувач, голова Ради народних комісарів. Він на собі виніс весь тягар війни, ухвалював найвідповідальніші рішення. Та й релігію взагалі-то повернув. Чому ми повинні його соромитися?», – сказав Картаполов.
Він також розповів, що ініціатором зведення храму збройних сил був міністр оборони Росії Сергій Шойгу.
30 квітня стало відомо, що в Росії перенесли урочисте відкриття споруди, яку неофіційно називають «головним храмом Міністерства оборони». Це сталося через епідемію COVID-19, повідомили російські ЗМІ.
Серп, молот, Сталін, Путін та Ісус: у Москві завершують будівництво собору «до 75 річниці перемоги» – фоторепортаж
Раніше урочистості планувалися 6 травня 2020 року. Висота будівлі становить 95 метрів, будівництво обійшлося в шість мільярдів рублів (це понад два мільярди гривень).
Член ради з культури при патріархові РПЦ Леонід Калінін назвав прийнятним зображення президента Росії Володимира Путіна та інших чиновників у храмі на мозаїці на тему анексії українського Криму, а портрета радянського диктатора Йосифа Сталіна – на мозаїці із зображенням параду, який відбувся 24 червня 1945 року і був присвячений перемозі над нацистською Німеччиною.
Частина представників РПЦ раніше висловилася проти зображення Сталіна в споруджуваному храмі.
На думку глави синодального відділу РПЦ із взаємин церкви з суспільством і ЗМІ Володимира Легойди, «зображення Сталіна в храмі бути не повинно», бо «з його ім'ям пов'язані багато бід у житті людей, які неможливо викреслити з історії».
За підрахунками історика Дмитра Поспеловського, за десятиліття (1931-1941 роки) в православ'ї було заарештовано або розстріляно від 80 до 85% священників РПЦ.
