Мер Києва повідомив про часткове відновлення руху Південним мостом – в один бік

Ілюстраційне фото. Мер Києва Віталій Кличко на Південному мосту, пошкодженому ударом РФ 27 жовтня 2026 року
Ілюстраційне фото. Мер Києва Віталій Кличко на Південному мосту, пошкодженому ударом РФ 27 жовтня 2026 року

У Києві частково відновили рух через Дніпро Південним мостом, повідомив міський голова Віталій Кличко.

Він послався на висновки фахівців Національного інституту розвитку інфраструктури за результатами обстеження конструкцій споруди. Вони констатували, що рух можна тимчасово відновити автомобільним проїздом у напрямку з лівого на правий берег Києва.

Відтак рух із регульованим інтервалом дозволили:

  • автотранспорту масою до 10 тонн включно
  • громадському транспорту загальною масою до 18 тонн

«Рух же з правого на лівий берег залишається закритим через пошкодження тієї частини мосту. Наразі фахівці опрацьовують матеріали обстеження і виконують необхідні розрахунки для оцінки технічного стану та несної здатності пошкоджених конструкцій», – заявив Кличко.

Він додав, що фахівці комунального підприємства «Київавтошляхміст» продовжують роботи з ліквідації наслідків російської атаки та відновлення пошкоджених мостових конструкцій.

Раніше в столиці відновили рух електротранспорту – Кличко повідомив, що трамваї й тролейбуси вийшли на постійні маршрути. Автобуси, які дублювали рух електротранспорту, більше не курсують. Водночас продовжують курсувати тимчасові автобуси між правим і лівим берегами міста, щоб підсилити роботу метрополітену.

Київський метрополітен тим часом повідомив про відновлення руху поїздів «зеленої» лінії метро між станціями «Осокорки» і «Червоний хутір». Наразі поїзди на цій лінії курсують від станції «Сирець» до «Видубичів» і від «Осокорків» до «Червоного хутора».

Раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих у Києві внаслідок атаки 17 листопада, а також про перекриття руху Південним і Північним мостами. За даними президента Володимира Зеленського, Південний міст зазнав ударів чотирма балістичними ракетами, Північний – трьома.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Читайте також: «Нафтогаз» повідомив про поранення двох енергетиків через удар Росії по Краматорську

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
.

​
XS
SM
MD
LG