Попри те, що конференція ООН щодо клімату у Мадриді була продовжена на один день, її учасники 14 грудня так і не змогли знайти компромісу та узгодити підсумкові документи. Двотижневі переговори, в яких взяли участь представники 200 країн, зайшли в глухий кут у питанні, як боротися з кліматичною кризою і хто має за це платити.
Вчені та екологи попередили: якщо світові лідери не домовляться про скорочення викидів, то є ризик загальмувати або й взагалі скасувати зобов’язання, взяті в рамках Паризької кліматичної угоди 2015 року.
Серед країн, які виступають проти нових заходів із надання допомоги бідним країнам і встановлення нових показників скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу, є США, чий президент Дональд Трамп заявив про вихід країни з Паризької угоди.
Підписана у 2015 році лідерами 195 країн Паризька кліматична угода ставить за мету обмежити зростання середньої глобальної температури на планеті. У перспективі – щоб до 2050 року вона зросла не більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм. Раніше цього місяця ООН заявила, що обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм потребує зниження викидів більш ніж на 7% щороку до 2030-го.
