Щонайменше третина казахстанців значною мірою перебуває під впливом російської пропаганди, п’ята частина громадян споживає контент російських телеканалів. Про це повідомляє Казахська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик» із посиланням на бюро експрес-моніторингу громадської думки Demoscope. Це бюро опитало телефоном 1110 громадян у столиці, Алмати та в областях про ставлення до війни в Україні.
За даними Demoscope, більшість опитаних громадян – 45 відсотків – сказали, що їм важко оцінити війну. При цьому 33 відсотки опитаних «поділяють позицію, яку транслює Кремль»: 15 відсотків переконані, що Росія веде «спеціальну військову операцію проти нацистів в Україні», 18 відсотків вважають, що Росія воює «з країнами Заходу та НАТО на території України».
22 відсотки опитаних переконані, що Росія веде війну проти України з метою її окупації та подальшого приєднання.
Друге за ліком від початку війни дослідження проводилося з 4 по 24 листопада.
Demoscope у квітні опублікувало результати першого опитування, проведеного у березні. Тоді дослідники відзначали, що значна частина населення Казахстану схильна до впливу російської пропаганди. Зараз у Demoscope кажуть, що результати нового дослідження вказують на «дуже сильну» поляризацію думок у казахстанському суспільстві.
Частка респондентів, які підтримують Україну у війні, за даними Demoscope, збільшилася у порівнянні з березнем, удвічі і становить 22 відсотки.
Про свою підтримку Росії заявили 13 відсотків опитаних, що значно нижче показника в березні. При цьому більшість опитаних казахстанців (59 відсотків) вважають за краще дотримуватися нейтралітету.
За даними дослідників, на підтримку України найчастіше висловлюються громадяни віком від 18 до 29 років. У цій групі респондентів частка прихильників України майже вчетверо перевищує тих, хто підтримує Росію – 23 та 6 відсотків відповідно.
Прихильників України більше практично у всіх вікових групах, за винятком представників покоління старших за 60. У цій групі підтримують Росію понад третину опитаних (34 відсотки), а за Україну виступають лише 14 відсотків, йдеться у повідомленні Demoscope.
37 відсотків опитаних назвали основними джерелами інформаціх YouTube-канали. П’ята частина опитаних дізнаються про новини з місцевих телеканалів, 18 відсотків отримують інформацію про війну Україні з російських телеканалів. При цьому телебаченню, у тому числі російському, віддають перевагу переважно люди старше 60 років.
За даними Demoscope, більшість опитаних (73 відсотки) вважають неможливим напад Росії на Казахстан.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
