Кабінет міністрів на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, повідомляє пресслужба уряду в суботу.
Також в уряді уточнили визначення критичності підприємств та ініціювали перегляд її критеріїв з урахуванням нових вимог. За заявою пресслужби, рішення спрямоване на забезпечення балансу між потребами Сил оборони та стабільною роботою економіки й критичної інфраструктури.
«Основний принцип залишається незмінним: бронювання має забезпечувати збереження працівників, без яких підприємство не може виконувати критично важливі для держави функції», – повідомляє Кабмін.
Згідно із роз’ясненням, Координаційний центр з організації бронювання – це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. До його роботи залучатимуться представники органів влади в сферах економіки, оборони, безпеки, гуманітарної політики та функціонування критичної інфраструктури.
Співголовами Координаційного центру є заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони.
Основні завдання центру:
- узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності та надання рекомендацій щодо їх доопрацювання
- розгляд звернень державних органів щодо визначення підприємств критично важливими
- надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами
- погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%
Положення про Координаційний центр передбачає, що він має розглядати звернення органів влади не довше місяця або протягом семи днів у разі обґрунтованої потреби невідкладного розгляду.
«Рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються у компетенції уповноважених державних органів. При цьому пропозиції Координаційного центру підлягають розгляду ЦОВВ та ОВА», – йдеться в повідомленні.
Збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних критеріїв погоджує Міжвідомча робоча група на чолі з міністром оборони. Галузеві та регіональні критерії встановлюють органи влади за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.
Перегляд критеріїв критичності підприємств
Також уряд уточнив визначення критичної важливості підприємства. Відтак центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності з урахуванням визначення протягом 10 днів з часу набуття змінами чинності. Оновлені критерії погоджуються Координаційним центром.
Водночас підприємства, раніше визнані критичними за критеріями, які не будуть змінені за результатами перегляду, збережуть свій статус. Кабмін зазначає, що таких підприємств зазвичай переважна більшість.
Також уряд переглянув граничні обсяги бронювання для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів – максимум сягає 95% військовозобов’язаних працівників.
Читайте також: Уряд запускає експериментальне застосування дронів для медичної логістики
Напередодні прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в системі бронювання. Він назвав кілька критеріїв для бронювання працівників, зокрема, критичність підприємства буде відокремлена від його економічних показників.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім, деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Форум