Іще одна арабська країна, Бахрейн, пішла на нормалізацію відносин із Ізраїлем за посередництва США.
Президент США Дональд Трамп назвав цю досягнену 11 вересня домовленість про встановлення повних дипломатичних відносин між Бахрейном і Ізраїлем «іще одним історичним проривом».
Таке ж формулювання міститься і в спільній заяві керівників трьох держав за результатами їхніх тристоронніх телефонних переговорів, яку оприлюднив Трамп у твітері, – його самого, короля Бахрейну Хамада бін Іси бін Салмана аль-Халіфи і прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу: «Це історичний прорив до подальшого просування миру на Близькому Сході».
Таким чином, Бахрейн став другою за останні 30 днів арабською країною, яка погодилася нормалізувати відносини з Ізраїлем, після Об’єднаних Арабських Еміратів, які пішли на такий крок минулого місяця. Тоді так само Трамп виступив посередником. І вже тоді почали висловлювати припущення, що наступним може стати саме Бахрейн.
Обидві ці арабські країни мають остаточно оформити свої нові відносини з Ізраїлем на урочистій церемонії в Білому домі в Вашингтоні у США 15 вересня.
Остання домовленість, між ОАЕ й Ізраїлем, викликала різку реакцію супротивників єврейської держави.
Зокрема, Палестинська національна адміністрація, яка легітимно контролює Західний берег Йордану, і палестинський ісламістський рух «Хамас», який збройною силою захопив контроль над іншою частиною територій майбутньої можливої палестинської держави, Смугою Гази, однаково засудили цю домовленість, назвавши крок ОАЕ «ударом у спину» іншим арабським силам і «актом агресії проти власного народу».
Також в Ірані, керівництво якого періодично погрожує «стерти державу Ізраїль із поверхні Землі», цю домовленість назвали «великою зрадою ісламської справи і палестинського народу».
Дотепер Ізраїль мав мирні, хоч і не завжди дружні відносини тільки з двома арабськими державами – сусідніми Єгиптом, за мирною угодою 1979 року, і Йорданією, за мирною угодою 1994 року. Обидві ці угоди теж були укладені за посередництва США.
