У Раді Європи Україні нагадали про необхідність зберегти незалежність Національного антикорупційного бюро України. Листа про це до члена Національної ради з питань антикорупційної політики Михайла Буроменського написав Марін Мрчела, президент Групи держав проти корупції (GRECO) Ради Європи. Буроменський є головою делегації України в GRECO і одним із аудиторів НАБУ, призначеним від Кабінету міністрів.
«Нашу увагу привернув законопроєкт № 3133, який зареєстрований у Верховній Раді і який передбачає зміни до законодавства про Національне антикорупційне бюро (НАБУ), зокрема щодо підстав звільнення директора Бюро. Дозвольте мені підкреслити, що у своєму звіті четвертого раунду оцінювання України ГРЕКО наголошує на важливості операційної незалежності НАБУ. Зокрема, як це викладено в нещодавньому віті про виконання рекомендацій, ГРЕКО акцентує на необхідності захистити НАБУ від неналежного впливу або тиску, щоб забезпечити його операційну незалежність, при цьому цілковито виконавши вимоги рекомендацій ГРЕКО (пункт 30). Буду вдячний, якщо Ви доведете цей лист до відома компетентних органів влади, щоб переконатися, що при розробці і прийнятті законодавства органи влади України повністю дотримуються вимог ГРЕКО щодо незалежності НАБУ, які містяться в Звіті Четвертого раунду оцінювання, а також в подальшому Звіті про виконання рекомендацій. Я був би вдячний, якщо б Ви надали додаткову інформацію з цього питання виконавчому секретареві ГРЕКО до 1 червня 2020 року», – мовиться в листі.
«У згаданому пункті звіту GRECO, оприлюдненого наприкінці березня, ця організація звертає увагу, що в Україні існує кілька законодавчих ініціатив, що мають на меті обмежити оперативну незалежність НАБУ. Зокрема, до Верховної Ради поданий законопроєкт, який має на меті розширити повноваження президента України щодо НАБУ стосовно процедур призначення і звільнення директора НАБУ, а також директора Державного бюро розслідувань. Влада України при цьому заявляє, що пропоновані законодавчі зміни мають на меті створити конституційні підстави для повноважень президента, передбачених законом. GRECO може тільки повторити свій заклик захистити НАБУ від неналежного впливу чи тиску і гарантувати його оперативну незалежність і повністю виконати вимоги нинішньої рекомендації», – мовиться у звіті.
Ідеться про ініціативи, які мають на меті полегшити звільнення керівника НАБУ Артема Ситника, щодо якого існує адміністративний протокол, складений за звинуваченням у корупційній дії. Останньою з них наразі є законопроєкт № 3133, що його ініціював народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. 28 квітня його підтримав комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
Законопроєкт передбачає ще одну підставу для звільнення директора НАБУ – набрання чинності судовим рішенням про «про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією». Наразі підставою звільнити очільника НАБУ може стати тільки обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні.
Тоді, за повідомленнями, голова місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рон ван Роден застерігав офіс президента проти звільнення Ситника.
Також на такі пропозиції критично відреагували посли країн «Групи семи» в Україні, висловившись 4 травня проти ухвалення українською владою законів, які обмежують незалежність антикорупційних органів.
Перед тим, у березні, схожий законопроєкт № 3180, що теж пропонує розширити кількість підстав для звільнення директора НАБУ, подавали народні депутати з фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський і Олександр Качура. Вони теж пропонували доповнити закон про НАБУ нормою, за якою керівника відомства можуть звільнити у випадку «набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією».
А в лютому у Верховній Раді був зареєстрований і проєкт постанови парламенту просто про звільнення Ситника – без ніяких законодавчих змін. Ініціаторами постанови були дев’ятеро народних депутатів, більшість із них зі «Слуги народу», один – уже згаданий Олексій Гончаренко – від «Європейської солідарності».
Той проєкт теж критикували посли країн «Групи семи» в Україні.
6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017–2019 років і наклав на нього адміністративне стягнення, зобов’язавши сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.
Ситник заявляв, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через це рішення. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками».
У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра і заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
