Розширення Євросоюзу залишається його найуспішнішим інструментом зовнішньої політики, а не лише технічним процесом. Про це на форумі ЄС із розширення заявив президент Фінляндії Александр Стубб.
«Розширення – це не технічна вправа з переговорів щодо розділів чи інституційних реформ. Це стратегічний вибір щодо майбутнього вигляду нашого континенту… Сила залежить від розміру. Що більший ЄС, то більшу глобальну силу ми можемо проєктувати», – зазначив він.
Стубб заперечив твердження, які вказують на неактуальність Європи, й наголосив, що вона навпаки зміцнює свою військову силу після вторгнення Росії до України.
«Мені вже набридло постійне очорнення Європи. Роками нам говорили, що Європа відстає, втрачає значення і поступово стає неактуальною у світі, який визначається американською та китайською могутністю… Відкрийте свій улюблений застосунок ШІ й запитайте: які десять країн мають найвищу якість життя? Ви побачите, що більшість із них – європейські. А після шоку, спричиненого повномасштабною війною Росії, Європа зміцнила свою військову силу й перетворилася на геополітичного гравця», – підкреслив президент Фінляндії.
Александр Стубб вважає, що Європа нині більш об’єднана, ніж будь-коли, а «пробудження» європейської оборони – одна з найважливіших змін останніх років. Оборонні витрати зростають, а оборонна промисловість розширюється.
«Військова сила веде до політичної сили. Європа, здатна захистити себе, – це Європа, голос якої має вагу у світі. Це також Європа, яка забезпечує безпеку своїм сусідам, що демонструє потужна підтримка України з боку ЄС», – вважає фінський лідер.
Читайте також: Уперше за багато років перспектива розширення ЄС реальна – фон дер Ляєн
Стубб назвав себе справжнім «фанатом» Євросоюзу. Бачення Єврокомісії щодо поступової євроінтеграції, яке дозволить кандидатам користуватися перевагами союзу раніше, він оцінив позитивно.
«Геополітичний годинник цокає швидше, ніж рухається процес вступу… Ми не повинні змушувати кандидатів пасивно чекати… Доступ до окремих частин єдиного ринку, різних політик і програм приносить відчутні переваги та прискорює реформи. Ці кроки не слід розглядати як заміну повноправного членства. Навпаки, вони повинні бути прискорювачем і проміжним етапом на шляху до нього», – зазначив він.
Він висловив переконання, що Україна й Молдова належать до Європи, й стануть урешті членами ЄС. Стубб вважає, що процес має ґрунтуватися на заслугах, але коли реформи виконані – Євросоюз має діяти швидко й рішуче.
«Стратегічні аргументи на користь цього надзвичайно переконливі… Україна має найсильніші збройні сили на континенті та найновіші, найсучасніші технології, випробувані на полі бою. Ви – гарантія безпеки для нас», – наголосив лідер Фінляндії.
4 листопада Єврокомісія представила щорічний звіт про розширення ЄС, у якому відзначила прогрес України в проведенні реформ попри повномасштабну війну, однак вказала на затримки в низці ключових сфер. Зокрема, обмежений прогрес зафіксовано в реформуванні правоохоронних органів, а також у забезпеченні незалежності та ефективності судової системи. Окремо Єврокомісія звернула увагу на уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради.
Посол України в ЄС Тарас Качка в інтерв’ю Радіо Свобода визнав, що швидкість просування України до членства значною мірою залежить від парламенту. За його оцінкою, успіх переговорів на 90% залежить від «швидкості і європрихильності» Верховної Ради.
Водночас, коментуючи зауваження Єврокомісії до правоохоронної реформи, дипломат наголосив на необхідності зберігати керованість правоохоронних органів в умовах війни.
Форум