Міжнародна правозахисна організація Amnesty International вирішила не поширювати отримані ще в лютому 2023 року підсумки незалежної перевірки висвітлення нею війни в Україні. Про це повідомила газета The New York Times.
Звіт містить критику заяв організації, що українські військові нібито порушують закони та звичаї війни, піддаючи ризику життя цивільних.
Комісія виправдала Amnesty International за деякими пунктами, заявивши, що правомірно розглядати питання, чи дотримується законів війни не лише країна-агресор, а й країна-жертва. Але експерти дійшли висновку, що поширена в серпні 2022 року доповідь правозахисників була «двозначною, неточною і деякою мірою юридично сумнівною», а головний висновок про те, що Україна порушила міжнародне право, був «недостатньо обґрунтований».
Доповідь Amnesty International перевіряли пʼять експертів з міжнародного гуманітарного права, і The New York Times отримала копію їхнього 18-сторінкового звіту.
Перша версія незалежної перевірки була ще жорсткішою, вказує газета з посиланням на джерело, обізнане зі справою. Але правозахисникам вдалося помʼякшити деякі терміни, приміром, змінити термін «необґрунтований» на «недостатньо обґрунтований».
У серпні 2022 року Amnesty International опинилася під вогнем критики не лише представників української влади, а й міжнародних експертів після оприлюднення доповіді, що українські військові нібито незаконно завдають «шкоди мирним жителям», базуючись поблизу населених пунктів.
Співробітники організації описували розміщення та атаки українських військових у житлових будинках та школах на Донбасі, у Харківській та Миколаївській областях. У доповіді стверджувалося, що в Одесі українська армія нібито розміщувала бронетехніку в густонаселених житлових кварталах, а в Бахмуті використовувала будівлю університету як військову базу, через що житлові будинки поблизу були пошкоджені.
«Перебування в оборонній позиції не звільняє українських військових від дотримання міжнародного гуманітарного права», – заявляла тоді генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.
Російська пропаганда негайно використала цю доповідь для звинувачень на адресу Києва.
Незалежні від Amnesty International критики вказували, що дослідження ігнорує реалії воєнного часу і морально ставить знак рівності між агресором та жертвою.
